Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №286/843/25
Суддя: Ляшук В. В.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №286/843/25 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Номер провадження №33/4805/1472/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 02 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови, 15.02.2025 р. о 00 год. 22 хв. на автодорозі Овруч – Словечно неподалік села Піщаниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки BMW д. н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у КНП Овруцька міська лікарня та підтверджується висновком медичного закладу №156, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На постанову суду захисником Погрібною Т.С. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про поновлення строку, скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні тривалий час та не є фахівцем у галузі права, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях та неналежних, недопустимих і недостатніх доказах.
Автор апеляційної скарги, як і сам ОСОБА_1 , для вирішення клопотання про поновлення строку в судове засідання не з`явились, захисник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Правила регулювання строків для подання скарги повинні забезпечувати належне здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Овруцького районного суду Житомирської області про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України була винесена 02 квітня 2025 року.(а.с. 17)
ОСОБА_1 , згідно матеріалів справи, не був присутнім при розгляді вказаної справи, однак копію постанови отримав, в день її проголошення 02 квітня 2025 року, про що власноруч розписався. (а.с. 18)
19 жовтня 2026 року захисник Погрібна Т.С. подала апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду захисник Погрібна Т.С. вказує, що ОСОБА_1 з 02 квітня 2025 року перебував на лікуванні до 15 квітня 2025 року, а тому не мав можливості подати апеляційну скаргу у строки визначені ч.2 ст.294 КУпАП.
Крім того, наголошує, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти та не знав, що можна поновити пропущений строк.
Доводи про хворобу ОСОБА_1 є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, але лише в період його лікування.
Водночас відповідно до довідки №56451 від 18 квітня 2025 року він перебував на стаціонарному лікуванні з 02 квітня 2025 року та закінчив лікування 15 квітня 2025 року, а звернувся за правовою допомогою до адвоката лише через пів року.
Після виписки 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 мав невідкладно (у найкоротші розумні строки) подати апеляційну скаргу, але апеляційна скарга подана із значним пропуском строку на апеляційне оскарження, а тому сам факт минулої хвороби втрачає ознаки поважності пропуску строку.
Посилання на відсутність у ОСОБА_1 юридичної освіти та необізнаність щодо можливості поновлення строку суперечать ст. 68 Конституції України.
Стала судова практика визначає, що правова необізнаність чи отримання інформації про процесуальні права від третіх осіб є суб`єктивними причинами, які повністю залежали від волевиявлення самого ОСОБА_1 , а тому не є об`єктивними та непереборними перешкодами в розумінні ст. 294 КУпАП
На переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 з 15 квітня 2025 року мав достатньо часу для організації свого захисту, однак звернувся за наданням правової допомоги через пів року.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника Погрібної Т.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю поважних причин пропуску такого строку.
Суд звертає увагу, що поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не є переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України», «Устименко проти України).
Отже, ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки, оскільки вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
За таких обставин, захисником Погрібною Т.С. не надано доказів про поважні причини, які перешкоджали ОСОБА_1 у найкоротші строки після одужання подати апеляційну скаргу на судове рішення, а отже апеляційний суд підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не вбачає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Відмовити захиснику Погрібній Тетяні Сергіївні у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 02 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та повернути їй апеляційну скаргу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua