Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №157/772/26
Суддя: Гапончук В. В.
Справа № 157/772/26 Провадження №33/802/1082/26Головуючий у 1 інстанції:Ходачинський Р. О.
Доповідач: Гапончук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05.10.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20.04.2026 року орієнтовно о 17 годині 23 хвилини по вулиці Шкільній у місті Камені-Каширському Волинської області керував електричним скутером марки «Fada» без номерного знака, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Крім того, ОСОБА_1 10.05.2026 року о 15 годині 24 хвилини по вулиці Миколи Цюрика у місті Камені-Каширському Волинської області керував транспортним засобом марки «Fada» без номерного знака, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, на законну вимогу поліцейського відмовився пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Згідно з ч.2 ст.36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Враховуючи, що справи № 157/772/26 (провадження № 3/157/358/26) та № 157/922/26 (провадження № 3/157/396/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України розглядаються суддею одночасно, а тому є підстави для їх об`єднання в одне провадження. Об`єднаній справі присвоїти № 157/772/26 (провадження № 3/157/358/26) (а.с.52-54)
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена при неповному з`ясуванні фактичних обставин справи, неналежній оцінці доказів, неправильному застосуванні норм матеріального права та істотному порушенні норм процесуального права.
Вказує на те, що судом невірно визначено правовий статус транспортного засобу, так як він керував електричним скутером марки «Fada», потужність двигуна 1,2 кВт, а тому, з огляду на вимоги пунктів 1.10, 2.13 ПДР, не є механічним транспортним засобом, у зв`язку з чим він не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Вважає, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може автоматично вважатися беззаперечним доказом його вони. Наголошує на тому, що жодного порушення ПДР ним не було допущено, працівники поліції не відсторони його від керування, повернули йому документи та дозволили продовжити рух на цьому ж транспортному засобі, не були роз`яснені йому права та обов`язки, відео файли не містять належного маркування точності часу та дати зйомки. На його думку, дані обставини самі по собі не повинні автоматично визнаватися доказами невинуватості, однак вони мають бути оцінені судом у сукупності з усіма іншими доказами.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження вказує на те, що копію постанови від 05.10.2026 року він отримав 15.10.2026 року, а тому вважає що строк пропущений із поважних причин.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду від 05.10.2026 року та постановити нову, якою закрити провадження у справі щодо нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.60-66).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності, відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.2 ст.294 КпАП України, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що постанова щодо ОСОБА_1 винесена 05.10.2026 року у його відсутності (а.с.52-54).
Останнім днем для подачі апеляційної скарги є 24 година 15.10.2026 року. Проте, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав через засоби поштового зв`язку Укрпошта лише 21.10.2026 року, тобто з пропуском зазначеного терміну.
Посилання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на той факт, що копію оскаржуваної постанови від 05.10.2026 року він отримав 15.10.2026 року, а тому, на його думку, вчасно подано апеляційну скаргу у встановлений законом десятиденний строк, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
У оскаржуваній постанові зазначено і це відповідає матеріалам справи, що ОСОБА_1 05.05.2026 року подано до суду клопотання про закриття провадження по факту керування ним електроскутером 20.04.2026 року; 28.05.2026 року подано до суду клопотання про доручення до матеріалів даної справи технічні характеристики зазначеного транспортного засобу та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; 01.06.2026 року подано клопотання про закриття провадження по факту керування ним електроскутером 10.05.2026 року. Безпосереднього в судове засідання 05.10.2026 ОСОБА_1 не з`явився, у клопотанні про закриття провадження за подією від 20.04.2026 року просив справу розглянути без його участі.
Відповідно апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови відсутні з огляду на обізнаність ОСОБА_1 про судовий розгляд, а тому апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
Нормами законодавства визначено, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відтак, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання, що ті мотиви, які наведено ОСОБА_1 в апеляційній скарзі в частині клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження суперечать положенням ч.2 ст.294 КпАП України, де зазначено, що перебіг процесуального строку починається з дня винесення постанови, а не з моменту її отримання чи ознайомлення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений зі змістом пред`явленого правопорушення, знав як про наявне судове провадження, так і про дату, час і місце судового розгляду, що в апеляційній скарзі не заперечується, в судове засідання апеляційного суду також не з`явився для дачі пояснень на підтримання апеляційної скарги в частині клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та обґрунтування поважності таких причин, а тому заявлене клопотання не є таким, що дає підстави для його задоволення.
Отже, не було доведено, що наведені обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та можуть бути підставою для його поновлення.
А тому апеляційний суд не вбачає підстав для визнання причин, вказаних у вимогах апеляційної скарги в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, такими, що заслуговують на увагу. За таких обставин суд відмовляє у поновленні строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
Дана постанова не перешкоджає повторному звернення з апеляційної скаргою.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
П О С Т А Н О В И В:
В поновленні строку особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на подачу апеляційної скарги на постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України відмовити.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України повернути скаржнику.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua