Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №484/4253/26
Суддя: Коваленко Н. А.
Провадження: 2/484/3058/26
Справа: 484/4253/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
10. 11.2026Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді – Коваленко Н. А.,
секретар судового засідання – Голубкова Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
УСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 4818,88 грн, яка складається із заборгованості в сумі 3559,80 грн за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2019 року до лютого 2023 року, інфляційних втрат у розмірі 994,58 грн, 3% річних у розмірі 264,50 грн та стягнення судових витрат у розмірі 8331,20 грн.
Позов мотивований тим, що ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 до споживачів боржників КП «Первомайськводоканал» за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026, зокрема до боржника за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . За вказаною адресою обліковується заборгованість у розмірі 3559,80 грн, що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026. Відповідно до нарахування за надані послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_3 . Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 підтверджують, що за період з жовтня 2019 року до лютого 2023 року розмір заборгованості за надані послуги відповідачу становить 3559,80 грн. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 470322073 від 28.03.2026) за адресою: АДРЕСА_1 власниками по 1/3 частині є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Беручи до уваги, що відповідач не погасив заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступником КП «Первомайськводоканал», позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості. Загальний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача складає 994,58 грн; загальний розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача складає 264,50 грн. Виходячи із вказаного вище, загальний розмір заборгованості відповідача перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступником КП «Первомайськводоканал», становить 4818,88 грн, з яких 3559,80 грн – заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2019 року до лютого 2023 року, 994,58 грн - інфляційні втрати, 264,50 грн - 3% річних. Відповідач добровільно заборгованість не погашає. За таких обставин представник позивача просить стягнути вказану суму з відповідача та витрати по сплаті судового збору. Також у позовній заяві представник позивача послався на те, що витрати на правову допомогу становлять 7000 грн, докази про що будуть подані до суду у порядку ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
Ухвалою від 10.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі; відповідачу також надіслано копію позовної заяви з додатками.
Ухвалою суду від 10.09.2026 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області відомості щодо задекларованих та зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2019 року до лютого 2023 (включно).
18.09.2026 на адресу суду надійшла інформація Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області відповідно до якої за відомостями автоматизованої системи «Реєстр територіальних громад», за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2019 р. до лютого 2023 р. (включно) було зареєстровано: померла особа, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (дата реєстрації місця проживання відсутня по ІНФОРМАЦІЯ_2 ), померла особа, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (з 06.12.2005 по 31.10.2025 роки), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (з 22.02.2019 р. по т.ч.).
Ухвалою суду від 28.09.2026 задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Витяг зі спадкового реєстру щодо наявності, чи відсутності заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи, свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
07.10.2026 до суду надійшла інформація, згідно з якою Перша первомайська державна нотаріальна контора Миколаївської області повідомляє, що спадкові справи після смерті ОСОБА_4 (дата смерті не відома) та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , держнотконторою не заводилися, дані перевірено згідно паперових та електронних носіїв.
Ухвалою суду від 16.10.2026 задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Первомайського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію щодо батьків (законних представників) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
29.10.2026 до суду надійшла інформація, згідно з якою актовий запис про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не обліковується у Первомайському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
В судове засідання представник позивача не прибув, в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час, день та місце розгляду справи за адресою, вказаною позивачем, де він є власником 1/3 частини квартири, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України. Причини неприбуття суду невідомі. Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надав. Заяв та клопотань до суду не надходило.
Підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.
Згідно із вимогами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В судовому засіданні 06.11.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 10.11.2026.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року у справі № 915/28/24 КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
02 лютого 2026 року відбувся електронний аукціон № BRD001-UA-20260121-2015 з продажу майна банкрута по лоту № 4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості ЄДРПОУ КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради станом на 31 березня 2025 року.
Відповідно до протоколу про результати аукціону № BRD001-UA-20260121-2015 від 02 лютого 2026 року переможцем аукціону є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 .
Згідно з протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20260121-20415 від 02 лютого 2026 року, ціна або частина ціни, сплачена переможцем за лот (що становить залишок гарантійного внеску за вирахуванням винагороди оператора): 666 963,13 грн без ПДВ; сума залишку від ціни продажу лота, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону (за вирахуванням залишку сплаченого гарантійного внеску): 0,00 грн; сума, яка підлягає поверненню переможцю електронного аукціону, у разі, коли сума гарантійного внеску, сплаченого таким переможцем аукціону більша за суму ціни продажу лота та винагороди оператора: 532 494,76 грн; винагорода оператора авторизованого електронного майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно: 5 378,73 грн у т.ч. ПДВ 896,46 грн.
Платіжна інструкція № 2557 від 05 лютого 2026 року підтверджує оплату за лот № 4 аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, а саме: 134 468,37 грн.
Таким чином, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , відповідно до вимог статті 85 КУЗПБ, в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради.
09 лютого 2026 року на підставі електронного аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_1 укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким покупець сплатив продавцю усі необхідні до сплати кошти, продавець передав (відступив) покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості КП «Первомайськводоканал» на загальну суму 11 205 697,58 грн, в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн, заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911 636,44 грн.
Придбавши це майно на аукціоні, ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Первомайськводоканал», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09 лютого 2026 року до споживачів боржників за комунальними платежами згідно з додатком № 1 до договору від 09 лютого 2026 року, зокрема до боржника за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 205 від 12 червня 2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал», які введені в дію з 01 липня 2020 року, на послуги з централізованого водопостачання для населення, бюджетних установ і організацій, інших споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері центрального водопостачання 27,30 грн за один кубічний метр, з податком на додану вартість, що підтверджено у відомостях про послуги за особовим рахунком НОМЕР_1 , а саме відображено, що 1 кубічний метр води за лічильником обраховується за ціною 27,30 грн.
Рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 205 від 12 червня 2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» розміщено на сайті Первомайської міської ради та виконкому за посиланням http://akts.pervomaisk.mk.ua/showdoc/12329/, та знаходиться в публічному доступі для всіх користувачів послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (стаття 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Як встановлено судом першої інстанції ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09 лютого 2026 року до споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком № 1 до Договору від 09 лютого 2026 року, зокрема до боржника за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3559,80 грн за період з жовтня 2019 року по лютий 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожен із співвласників зобов`язаний брати участь у витратах на утримання спільного майна та оплату комунальних послуг пропорційно до своєї частки у праві спільної часткової власності (стаття 360 ЦК України).
Витрати розподіляються відповідно до розміру частки кожного співвласника у квартирі чи будинку. Перед постачальниками послуг зобов`язання можуть бути солідарними. Якщо один із співвласників сплатив усю суму самостійно, він має право зворотної вимоги (регресу) до інших співвласників про стягнення їхньої частини коштів. При цьому обов`язок платити не залежить від того, чи живе людина в цьому житлі чи проживає в іншому місті.
За змістом статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Тлумачення частини 2 статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.
Загальні положення про плату за комунальні послуги та строки їх внесення передбачені статтями 67, 68 Житлового кодексу України, якими визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; послуг з постачання та розподілу електричної енергії – енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний в тому числі оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Положеннями частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до частини 2 статті 7, частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З огляду на зазначене можна зробити висновок, що незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на водопостачання та водовідведення, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведенню.
Відповідно до статті 12 ЦПК України судочинство у судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ЦПК України, втрачає сенс.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
У даній справі позивач скористався правом надати докази на підтвердження заборгованості наявної за адресою: АДРЕСА_1 , співвласником 1/3 частки якої з 24.01.2009 є ОСОБА_8 , перед кредитором, з урахуванням положень умов договору про постачання послуг з водопостачання та водовідведення, зокрема, виписку з особового рахунку за період з жовтня 2019 року по лютий 2023 року.
Цей письмовий доказ засвідчений первісним кредитором.
Відповідно до частини 1 статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 7 «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини 4 статті 544 ЦК України).
Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності.
За такого, можна зробити висновок, що відкриття особового рахунку на ім`я одного зі співвласників житлового будинку саме по собі не звільняє іншого співвласника від обов`язку брати участь у витратах за житлово-комунальні послуги. Водночас, розмір частки 1/3 має значення для визначення обсягу відповідальності, але не є підставою для повного звільнення від неї.
Оплата житлово-комунальних послуг підтверджується розрахунковими та фінансовими документами, що містять інформацію про дату, суму, призначення платежу та реквізити сторін: паперовими чи електронними квитанціями банків, касовими чеками, платіжними інструкціями або виписками з карткових рахунків.
У даній справі такими письмовими доказами можуть бути: паперова квитанція або чек з каси банку чи поштового відділення з відміткою про виконання платежу; електронна квитанція (у форматі PDF або цифрова довідка), сформована інтернет-банкінгом (Приват24, Monobank тощо) чи платіжними сервісами (Portmone, iPay); виписка з банківського карткового рахунку, яка деталізує рух коштів та успішне списання суми на користь надавача послуг; розрахунковий (касовий) чек або квитанція терміналів самообслуговування (I-Box, ПриватБанк тощо).
Отже, докази на підтвердження погашення заборгованості повинні містити: дату та час здійснення транзакції, точну суму платежу, реквізити платника та отримувача (назва підприємства-постачальника комунальної послуги, його рахунок або ЄДРПОУ), призначення платежу (з чітким зазначенням особового рахунку, адреси та періоду, за який проводиться оплата).
Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів, які б підтверджували оплату ним частини боргу, відповідно до належної йому частки квартири, ні первісному кредиту, ні позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Пунктом 5 Договору про відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року, крім продажу дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма прив`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі, правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, а також процесуальними правами кредитора.
Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
З огляду на викладене правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до вказаної правової норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, до позивача, як до нового кредитора, перейшло право вимоги на стягнення визначених статтею 625 ЦК України нарахувань на прострочену заборгованість за надані послуги, що передбачено ЦК України та договором про відступлення права вимоги, а тому такі вимоги також підлягають задоволенню.
Ураховуючи вищевикладене, а також розмір частки відповідача у праві спільної часткової власності на квартиру, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, інфляційних витрат та 3% річних, відповідно до належної йому частки у праві власності, а саме в розмірі частки нарахованої заборгованості, що становить: 1186,60грн заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2019 року по лютий 2023 року; 331,53 грн інфляційних втрат та 88,17 грн трьох процентів річних.
Щодо розподілу судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( частина 1 статті 141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи позовні вимоги задовольняються на 33,33%. При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі у розмірі 1331,20 грн.
За такого, з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позову до суду пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 443,69 грн (1331,20х33,33%).
В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн та вказує, що документальне підтвердження понесених позивачем витрат будуть надані відповідно до ч.4 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення, отже питання щодо стягнення з відповідача таких витрат на час ухвалення рішення судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 280-283, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1186,60 грн заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2019 року по лютий 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 ; 331,53 грн інфляційних втрат та 88,17 грн трьох процентів річних від суми боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, а також 443,69 грн судового збору, а всього 2049 (дві тисячі сорок дев`ять) грн 99 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Інформація про сторони:
Позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 ;
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено та підписано 10.11.2026.
Суддя Н. А. Коваленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua