Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №607/12301/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Суд: Полонський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №607/12301/26

Суддя: Іллюк С. В.

Справа № 607/12301/26

Провадження 2/681/1136/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - Товариство) звернулося до суду з цим позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 22.09.2025-100000534 від 22.09.2025 (далі - Договір).

В обґрунтування вимог вказано, що 22.09.2025 Товариство та відповідач уклали Договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала перший транш кредиту у розмірі 18000,00 грн на реквізити електронного платіжного засобу позичальника. 20.10.2025 між сторонами укладено додатковий договір до Договору, за яким суму кредиту було збільшено та надано відповідачу другий транш у розмірі 1000,00 грн. Загальна сума кредиту становить 19000,00 грн.

Кредитний договір та додатковий договір укладені в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Під час укладення кредитного договору відповідач пройшла ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Відповідач за умовами договору отримала кредит на умовах строковості, платності та поворотності, зобов`язалася його повернути та сплатити проценти за користування кредитом та комісію, пов`язану з наданням кредиту, на умовах визначених договором. Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у передбаченому договором розмірі шляхом безготівкового перерахування коштів.

Відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості, сплативши 3877,17 грн від 05.10.2025 та 3877,17 грн від 19.10.2025.

Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви, з урахуванням часткових оплат, утворилась заборгованість у сумі 49899,59 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18985,66 грн, по відсотках в розмірі 21263,93 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 150,00 грн та відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України в розмірі 9500,00 грн, чим порушуються права та інтереси Товариства.

Відповідач ОСОБА_1 21.08.2026 подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги фактично визнала частково, не заперечувала факту укладення кредитного договору, просила перевірити правильність розрахунку заборгованості, що наданий позивачем, та зарахування здійснених нею платежів на загальну суму 7754,34 грн, відмовити в стягненні 21263,93 грн нарахованих процентів або здійснити їх повний та належний перерахунок, а також відмовити у стягненні 9500,00 грн процентів за ст. 625 ЦК України, перевірити дотримання відповідачем вимог статей 175 та 177 ЦПК України щодо зазначення адреси відповідача та направлення копії позовної заяви, а разі встановлення недотримання таких вимог застосувати передбачені ЦПК України наслідки, судові витрати розподілити відповідно до чинного законодавства залежно від результатів розгляду справи.

Представник позивача в поданій 24.08.2026 відповіді на відзив позовні вимоги підтримав, зазначив, що заборгованість за кредитним договором нарахована в межах строку кредитування відповідно до умов Договору, а нарахування комісії за надання кредиту пов`язане з перерахунком кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

2.Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

03.06.2026 позивач звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (а.с.1).

08.06.2026 ухвалою судді вказаного суду дана цивільна справа передана на розгляд до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області (а.с.33).

08.07.2026 ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області справу передано на розгляд за підсудністю до Полонського районного суду Хмельницької області (а.с.47).

04.08.2026 справа надійшла до Полонського районного суду Хмельницької області (а.с.48).

Ухвалою судді Полонського районного суду від 13.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 52).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, 22.09.2025 позивач та відповідач уклали Договір (а.с. 24-27). 20.10.2025 сторонами укладено додатковий договір до нього (а.с. 28 зворот-29).

При укладенні Договору відповідачем пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи (а.с.18).

Кредитний договір та додатковий договір між сторонами укладені на вебсайті позивача шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором пропозиції позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», надання Товариством заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), а також відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної вказаним одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону, зазначений відповідачем при його ідентифікації.

Відповідно до умов заявки від 22.09.2025, яка є невід`ємною частиною кредитного договору № 22092025-100000534, та додаткового договору від 20.10.2025 відповідач отримала кредит у загальній сумі 19000,00 грн, що складається з першого траншу в розмірі 18000,00 грн та другого траншу в розмірі 1000,00 грн. Кредит надано на загальний строк 140 днів з датою повернення 08.02.2026 шляхом перерахування коштів за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника 4441-11XX-XXXX-8223. Умовами договору визначено, що за користування кредитом нараховуються відсотки за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Крім того, умовами кредитного договору та додаткового договору до нього передбачено обов`язок позичальника сплатити комісії, пов`язані з наданням кредиту. Комісія за надання кредиту становить 15 % від суми кредиту (відповідного траншу) та дорівнює 2700,00 грн за надання першого траншу і 150,00 грн за надання другого траншу. У договорі, з урахуванням змін, внесених додатковим договором, також визначено, що за прострочення виконання будь-якого грошового зобов`язання позичальник на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 170000 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до статті 625 ЦК України. При цьому сторони погодили спеціальну договірну умову щодо зменшення таких процентів, обмеживши їх максимальний розмір сумою 247 грн за один день прострочення, тоді як за первісною редакцією договору таке обмеження становило 234 грн. Також умовами правочину передбачено, що проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних, а також у випадку, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100,00 грн.

Графік платежів для повернення кредитних коштів встановлений у пункті 12 Договору, відповідно до якого повернення кредиту здійснюється шляхом сплати дев`яти чергових платежів, в тому числі перший платіж 05.10.2025 та другий платіж 19.10.2025, у розмірі 3877,17 грн та десятого платежу у розмірі 3877,15 грн, Пунктом 1.4. додаткового договору графік платежів викладено наступним чином: позичальник мав сплатити третій черговий платіж 02.11.2025 у розмірі 4275,07 грн, та платежі з четвертого по десятий у розмірі 4085,11 грн. До складу чергових платежів входять кошти на сплату процентів, суми кредиту, комісії в розмірах, визначених графіком.

Видача кредитних коштів за Договором підтверджується даними листів ТОВ «Українські платіжні рішення» №2122-2505 від 25.05.2026 (а.с.21,22), яке на підставі укладеного з Товариством договору про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 (а.с.12-16), через сервіс iPay.ua успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта № 4441111042738223 від 22.09.2025 на суму 18000,00 грн (номер транзакції 870479338) та від 20.10.2025 на суму 1000,00 грн (номер транзакції 896970367).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором загальний розмір заборгованості відповідача становить 49899,59 грн та складається з 18985,66 грн основного боргу, 21263,93 грн відсотків, 9500,00 грн відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, та 150,00 грн комісії. При цьому позивачем враховано часткову сплату відповідачем грошових коштів на загальну суму 7754,34 грн (3877,17 грн від 05.10.2025, 3877,17 грн від 19.10.2025).

4.Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір №22.09.2025-100000534 та додатковий договір до нього, підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеними.

Товариство виконало умови Договору та додаткового договору надало позичальнику кредит в узгодженому сторонами загальному розмірі 19000,00 грн, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

ОСОБА_1 кредитні кошти в повному розмірі не повернула, відсотків за користування ними та комісії не сплатила, внаслідок чого виникла заборгованість.

Перевіряючи наданий Товариством розрахунок заборгованості та правомірність здійснених нарахувань суд враховує умови Договору та додаткового договору до нього, а саме: тіло кредиту станом на 22.09.2025 становило 18000,00 грн, а 20.10.2025 збільшено до 19000,00 грн, загальний строк кредитування 140 днів встановлений до 08.02.2026, відсоткова ставка встановлена у розмірі 1,00 % за кожен день користування, комісія за видачу кредиту – 15 % від суми кожного траншу, складові частини та дати чергових платежів визначені у графіках Договору та додаткового договору до нього.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що за період з 22.09.2025 по 19.10.2025 нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося на суму першого траншу 18000,00 грн за ставкою 1 % на день, що становить 180,00 грн щоденно (18000,00 грн сума першого траншу кредиту/100%?1%), що з загальному склало розмір 5040 грн (180 грн?28 днів).

Також відповідачу відповідно до п.7 Договору нарахована комісія за видачу кредиту в розмірі 2700,00 грн, що становить 15 % від суми першого траншу у 18000,00 грн (18000,00 грн сума першого траншу кредиту/100%?15%)

Відповідач згідно з графіком платежів, викладеним п.12 Договору, 05.10.2025 здійснила сплату у сумі 3877,17 грн, з яких 2520,00 грн зараховано на погашення процентів за користування кредитом, які нараховані з 22.09.2025 по 05.10.2025 (18000,00 грн ?1% ?14 днів) та 1357,17 грн на оплату комісії за видачу кредиту.

19.10.2025 ОСОБА_1 згідно графіку платежів здійснила другу сплату у сумі 3877,17 грн, з яких 2520,00 грн зараховано на погашення процентів за користування кредитом, які нараховані з 06.10.2025 по 19.10.2025 (18000,00 грн ?1% ?14 днів), 1342,83 грн на оплату комісії за видачу кредиту та 14,34 грн на погашення тіла кредиту.

Вказані нарахування та розподіл сплачених коштів відповідають умовам Договору та визначеному ним Графіку платежів.

Таким чином станом на 19.10.2025 відповідачем повністю сплачені відсотки за користування кредитом на вказану дату, комісія за надання першого траншу та тіло кредиту в розмірі 14,34 грн, внаслідок чого сума отриманого кредиту зменшилась до розміру 17985,66 грн (18000,00 грн тіло кредиту -14,34 грн сплачених коштів).

20.10.2025 відповідач отримала другий транш за додатковим договором в розмірі 1000,00 грн, внаслідок чого сума кредиту зросла до 18985,66 грн (17985,66 грн тіло кредиту після зарахувань оплати+1000,00 грн сума другого траншу), на яку здійснювалось подальше нарахування процентів на користування.

Розрахунок відсотків на користування отриманими ОСОБА_1 кредитними коштами протягом решти строку кредитування з 20.10.2025 по 08.02.2026 складає 21 263,93 грн (18985,66 грн ?1% ?112 днів).

Також відповідачу на підставі п.1.3. додаткового договору нарахована комісія за видачу другого траншу кредиту в розмірі 150 грн, що складає 15 % від суми другого траншу (1000,00 грн сума другого траншу кредиту/100%?15%).

Будь-яких доказів про сплату відповідачем коштів за кредитним договором після 20.10.2025 матеріали справи не містять.

Наведені судом розрахунки підтверджують правильність поданого Товариством розрахунку заборгованості в частині визначення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування та комісією та зарахування сплачених відповідачем платежів, що здійснені відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткового договору до нього.

Враховуючи це суд вважає, що вимоги Товариства в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18985,66,00 грн, по відсотках в розмірі 21263,93 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 150,00 грн є підставними, доведеними дослідженими судом достатніми, допустимими та належними доказами, тож підлягають до задоволення.

Що стосується пред`явленої до стягнення суми заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 9500,00 грн, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Позивач обґрунтовує правомірність вище вказаної вимоги внесенням змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 дійшов висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов`язань за кредитним договором №22.09.2025-100000534 від 29.09.2024, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

На підставі викладеного суд відхиляє доводи Товариства про правомірність нарахування процентів річних на підставі ст.625 ЦК України та вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 9500 грн вказаних процентів, оскільки такі нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

З урахуванням викладеного вище, суд частково задовольняє позов та стягує з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 40399,59 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 18985,66,00 грн, по відсотках - 21263,93 грн, по комісії - 150,00 грн.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо недотримання відповідачем вимог статей 175 та 177 ЦПК України та зазначення Товариством в позовній заяві її адреси місця проживання, яка відмінна від її зареєстрованого місця проживання та застосування наслідків, передбачених ЦПК України, оскільки такі обставини не впливають на суть та правильність вирішення спору між сторонами, відповідач належним чином повідомлена судом про розгляд справи та скористалась своїм правом на подачу відзиву. Крім того, позивач вказав адресу місця проживання відповідача, що була вказана ОСОБА_1 при укладенні Договору та додаткового договору до нього.

5.Розподіл судових витрат.

На підставі ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи із задоволення позовних вимог на 81 % (задоволено вимог на суму 40399,59 грн із заявлених 49899,59 грн), з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2156,54 грн.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 130,98 грн, то суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 вказаних витрат, оскільки з наданої Товариством квитанції № 2090282 від 29.05.2026 (а.с.20) вбачається, що таке направлення здійснено на адресу АДРЕСА_1 без зазначення квартири. В той же час відповідачем в Договорі та додатковому договорі до нього вказано адресу реєстрації по АДРЕСА_2 , при цьому за даними Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 Крім того на час розгляду справи відповідач має зареєстрований електронний кабінет.

Таким чином, Товариством не доведено належного направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в паперовому вигляді та відсутності у неї електронного кабінету на час звернення до суду, що підтверджувало б неминучість таких витрат, а відтак, підстав для їх покладення на відповідача суд не вбачає.

Керуючись наведеним, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 22.09.2025-100000534 від 22.09.2025 в сумі 40399 (сорок тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн 59 коп., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 18985 грн 66 коп., простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 21263 грн 93 коп., простроченої заборгованості по комісії (пов`язаній з наданням кредиту) – 150 грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2156 (дві тисячі сто п`ятдесят шість) грн 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, поштовий індекс 01032;

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повне рішення складено 09.11.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua