Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: страхування, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №463/8547/26
Суддя: Ціпивко І. І.
Справа № 463/8547/26
Провадження № 2/463/3079/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року місто Львів
Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Ціпивко І.І.
з участю секретаря Гусак К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «АРКС» про відшкодування шкоди,
встановив:
Стислий виклад позицій сторін.
Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі – ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь завдані збитки в розмірі 9585,95 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 25.04.2023 року між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - Позивач) та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 07/107-74-013755/23, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Peugeot», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. 14.06.2023 року за місцем м. Львів-Винники сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «SKODA» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Згідно з постановою суду Відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі наданої заяви та документів було складено страховий акт та розрахований розмір страхового відшкодування, який складає 52010,65 грн, в свою чергу розмір сплаченого страхового відшкодування зменшено на 25009,00 грн., в рахунок несплаченої страхової премії. Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «SKODA» д.н.з. НОМЕР_2 було застраховано за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-211989575 в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія «АРКС». Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована за полісом обов`язкового страхування, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 42424,70 грн. Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до роз`яснень викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 9585,95 грн, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2026 року головуючим суддею у справі визначено суддю Ціпивко І.І.
На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідача 23 вересня 2026 року отримано відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Личаківського районного суд м. Львова від 23.09.2026 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «АРКС» про відшкодування шкоди прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, за наявними у цій справі доказами. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.
Заяв чи клопотань від учасників цієї справи, у тому числі й про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у визначені чинним ЦПК України й судом строки та порядку до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
Так, судом досліджено всі докази наявні в матеріалах справи та прикріплені в системі документообігу суду Д-3 та системі «Електронний суд».
Зокрема, судом встановлено, що 14.06.2023 о 08 год. 40 хв. на трасі М-09 540 км відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «SKODA» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 .
25.04.2023 року між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - Позивач) та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 07/107-74-013755/23, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Peugeot», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «SKODA» д.н.з. НОМЕР_2 було застраховано за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-211989575 в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія «АРКС». Відповідно до постанови Правління НБУ №109 від 30.05.2033 «Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, станом на 14.06.2023 складав 160000 гривень, за шкоду життю та здоров`ю, складає 320000 гривень
Відомості про франшизу за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-211989575 – відсутні.
Відповідно до постанови Личаківського районного суду м. Львова від 25.07.2023 винуватцем вищевказаної ДТП, яка мала місце 14.06.2023, визнано ОСОБА_1 .
За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
19.06.2023 ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про настання страхового випадку, що відбувся 14 червня 2023 року о 08 год. 40 хв. на трасі М-09 540 км за участю транспортного засобу «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , вказавши обставини настання події, пошкодження транспортного засобу, отримані внаслідок настання події, надавши схематичне зображення ДТП.
20.06.2023 представником ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» проведено огляд пошкодженого автомобіля «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 , результати якого відображено в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 20.06.2023.
26.06.2023 ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» іззаявою про виплату виплату страхового відшкодування.
28.06.2023 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі рахунку на оплату №М000020522 від 26.06.2023, виконаного ТОВ «Арія моторс», було складено страховий акт №230000786504 від 28.06.2023 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати ОСОБА_3 , відповідно до якого розмір страхового відшкодування склав 52010,65 грн, з яких 25009,00 – сума несплачених страхових платежів, 27001,65 грн – сума що належить до сплати.
29.06.2023 відповідно до платіжної інструкції № ЗР052781 від 29.06.2023 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перерахувало на рахунок ТОВ «Арія моторс» відповідно до складено страхового акту №230000786504 від 28.06.2023 27001,65 грн за ремонт автомобіля «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3
АТ «СК «АРКС» виплатило позивачу ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна іншуранс Груп» страхове відшкодування в розмірі 42424,79 грн відповідно до страхового акту №230000786504 та акту №ARX3753321, що підтверджується платіжною інструкцією №991712 від 09.08.2023.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з вимогою позивача про відшкодування відповідачем шкоди, а саме: різниці між фактичним розміром виплаченого потерпілому страхового відшкодування і страховою виплатою, отриманою від страховика винуватця ДТП (відповідача).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до частини другої ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Велика Палата Верховного Суду в пунктах 68-74 постанови від 04 липня 2018 року №755/18006/15-ц зробила правовий висновок, вказавши, що стаття 1191ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Враховуючи те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року (справа № 147/66/17) відійшла від правових позицій попередніх висновків Верховного Суду в зазначеній категорії справ, враховуючи рекомендації Консультативної ради Європейських суддів, прописаних у Висновку № 11(2008) про якість судових рішень (пункт 49), зазначено, що судді повинні послідовно застосовувати закон.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Одним із винятків із цієї загальної норми є страхування цивільно-правової відповідальності.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами або юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування» - далі Закон).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору - ст. 979 ЦК.
Згідно зі ст. 3 Закону № 1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту Закон № 1961-ІV) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Отже, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-ІV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону № 1961-ІV, постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 147/66/17).
В Законі наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальника. Отже, Закон спрямований на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком за певні страхові внески.
Тобто, положення Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність.
Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У даному випадку судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки, яким керував відповідач (винуватець ДТП), була застрахована в межах страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, в розмірі до 160000,00 грн (відповідно до постанови Правління НБУ №109 від 30.05.2033 «Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Отже, в даному випадку належним відповідачем за позовом про відшкодування матеріальної шкоди в межах ліміту відповідальності на суму 160000,00 грн є саме АТ «СК «АРКС», а не відповідач ОСОБА_1 .
Фактично, як слідує з матеріалів справи, спір існує не між позивачем та відповідачем, а між позивачем та АТ «СК «АРКС», оскільки позивач не погоджується з розміром страхового відшкодування, який був виплачений йому АТ «СК «АРКС», і в такому випадку він повинен пред`являти своїх позовні вимоги саме до АТ «СК «АРКС», а не до відповідача, оскільки загальна сума його претензій та виплаченого потерпілій особі страхового відшкодування в розмірі 52010,65 грн не виходить за межі страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка становить 160000,00 грн.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
В п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» є безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», а тому судові витрати, понесені позивачем, слід віднести на його рахунок.
Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити в позові Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «АРКС» про відшкодування шкоди, повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Дата складення та підписання судового рішення без його проголошення 10 листопада 2026 року.
Суддя Ірина ЦІПИВКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua