Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №462/7752/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7752/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року Залізничний районний суд м.Львова у складі головуючого судді Іванюк І.Д., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» в інтересах якого діє адвокат Мєшнік Костянтин Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановила:

Позивач АТ «Універсал Банк», в інтересах якого діє адвокат Мєшнік К.І., 02.09.2026 року звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.05.2020 року в розмірі 40 616,59 грн та судові витрати в розмірі 3 328,00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що «Monobank» — це мобільний банк, у межах якого клієнтам — фізичним особам відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом за якими є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів установлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Починаючи з травня 2020 року відеоверифікація працівником банку здійснюється дистанційно, із використанням сервісу «Дія» для передавання документів, селфі клієнта, спрощеної процедури через УБКІ, а також селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням кредитного ліміту на платіжній картці надається послуга переведення витрати у розстрочку. Унаслідок здійснення такої операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням: https://www.monobank.ua/terms. Відповідно до підпункту 4.2.19 пункту 4 розділу І Умов клієнт зобов`язаний на постійній основі, але не рідше одного разу на 30 календарних днів, ознайомлюватися з чинною редакцією договору, розміщеною за відповідним посиланням та/або в мобільному додатку, з метою виконання договору з урахуванням можливих змін до нього. 13.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 13.05.2020 року. На підставі укладеного договору відповідачці було надано можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту на платіжній картці № НОМЕР_1 . Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилася з указаними документами, отримала їх примірники в мобільному додатку та зобов`язалася виконувати умови договору.Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах установленого кредитного ліміту. Однак відповідачка належним чином не виконувала зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість у розмірі 40 616,59 грн, яка, за розрахунком позивача, складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). На підставі викладеного позивач просить стягнути зазначену заборгованість та судові витрати.

03.11.2026 року представник відповідачки — адвокат Золотухін О.О. — подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти стягнення з відповідачки заборгованості в заявленому розмірі, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами склад і правову природу всієї заявленої до стягнення суми, зокрема обґрунтованість включення до основного боргу процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів. Звертає увагу, що заборгованість у розмірі 40 616,59 грн складається з кредитного ліміту 40 000,00 грн та овердрафту 616,59 грн, який, за поясненнями самого банку, міг виникнути внаслідок надання кредитних коштів для погашення нарахованих процентів та неустойки. Крім того, у виписці за 23.04.2024 року відображено операцію «Інше» на суму 3 028,00 грн, правова підстава та економічний зміст якої не розкриті, а між випискою і розрахунком заборгованості наявні розбіжності щодо залишку боргу. Окремо зазначає, що з 18.03.2025 року відповідачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з військовослужбовцем, у зв`язку з чим просить врахувати гарантії, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Посилається також на необхідність перевірки належності повідомлення про дострокове повернення кредиту та врахування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань у період воєнного стану. З огляду на викладене просить відмовити в задоволенні позову в частині недоведеної заборгованості, а в разі встановлення обґрунтованого розміру основного боргу - вирішити питання про його стягнення лише в доведеній частині. Також просить визначити порядок виконання рішення суду, встановивши графік виконання шляхом здійснення 12 щомісячних платежів.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08.10.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, тому відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Із змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх передбачених законом процесуальних прав та обов`язків. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.03.2025 року ОСОБА_2 уклала шлюб, унаслідок чого змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.03.2025 року.

Із матеріалів справи вбачається, що АТ «Універсал Банк» запустило проєкт monobank, у межах якого клієнтам — фізичним особам відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом за якими є платіжні картки monobank. Банківське обслуговування в межах цього проєкту здійснюється дистанційно, без відділень. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку за посиланням: https://www.monobank.ua/terms.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.05.2020 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до умов якого відповідачці відкрито кредитну лінію з можливістю розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах установленого кредитного ліміту в розмірі 8 000,00 грн на платіжній картці № НОМЕР_1 . Процентна ставка за межами пільгового періоду становить 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом (а.с. 30–41).

Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилася із зазначеними документами, отримала їх примірники в мобільному додатку та зобов`язалася виконувати умови договору.

У пункті 6 анкети-заяви зазначено, що відповідачка просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги, у тому числі електронний підпис, обов`язковими під час здійснення операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй у банку.

Відповідачка також засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, які використовуватимуться для накладення електронного підпису в мобільному додатку з метою засвідчення її дій відповідно до договору. Вона визнала, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису, а його накладення має такі самі юридичні наслідки, як і власноручний підпис на документах на паперових носіях. Також відповідачка підтвердила, що наступні правочини, зокрема підписання договорів, угод, листів і повідомлень, можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного чи удосконаленого електронного підпису.

До матеріалів справи долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» під час надання банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с. 31–37).

Для укладення зазначеного договору відповідачка надала копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків (а.с. 43–45).

Надалі, за відомостями банку, кредитний ліміт змінювався: 01.03.2021 року його збільшено до 20 000,00 грн, 08.07.2021 року - до 35 000,00 грн, а 16.09.2022 року - до 40 000,00 грн (а.с. 28).

На час звернення до суду за відповідачкою обліковується Чорна картка № НОМЕР_3 , строк дії якої зазначено до 06/30 (а.с. 27).

Частиною другою статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, зокрема банківське обслуговування. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому законом надано відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, саме на банк покладається обов`язок довести, що на час укладення договору діяли саме ті умови, на які він посилається, та що споживач був із ними ознайомлений і погодився з ними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, що умови та правила надання банківських послуг, розміщені на сайті банку, можуть неодноразово змінюватися, а тому за відсутності підтвердження ознайомлення позичальника з конкретною редакцією таких умов і погодження з ними не можна вважати, що відповідні положення стали частиною укладеного договору.

Разом із тим у справі наявні підписана відповідачкою анкета-заява, відомості про відкриття кредитної лінії та встановлення кредитного ліміту, а також розрахунок заборгованості. Зазначені докази в сукупності підтверджують факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин та отримання відповідачкою можливості користуватися кредитними коштами.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання банківських послуг від 13.05.2020 року, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість відповідачки становить 40 616,59 грн та, за розрахунком позивача, складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с. 15–21). Із розрахунку також вбачається, що відповідачка частково здійснювала погашення заборгованості.

Відповідно до частин першої та третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи, що заборгованість, заявлена до стягнення, визначена позивачем як залишок заборгованості за тілом кредиту, а проценти, комісії та штрафні санкції окремо до стягнення не заявлені, суд виходить із предмета позову та наданих позивачем доказів. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який передбачає звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування, сам по собі не звільняє позичальника від обов`язку повернути фактично отриману суму кредиту.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Разом із тим застосування цієї норми не звільняє кредитора від обов`язку довести настання строку виконання зобов`язання та належне пред`явлення вимоги, якщо саме з такою вимогою пов`язується обов`язок дострокового повернення кредиту.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідачка отримала можливість користуватися кредитними коштами, однак зобов`язання щодо їх повернення належним чином не виконала.

Беручи до уваги, що відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, а також не надала доказів належного виконання нею умов кредитного договору, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його обґрунтованим.

Щодо доводів відповідачки про застосування пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 15 статті 14 зазначеного Закону військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь час їх призову, а також їхнім дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, які під час дії особливого періоду брали або беруть участь у визначених законом заходах із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, і їхнім дружинам (чоловікам), штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім установлених законом винятків.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка уклала шлюб із військовослужбовцем 18.03.2025 року, тобто після укладення кредитного договору — 13.05.2020 року. Крім того, відповідачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її чоловік належить до категорії військовослужбовців, на яких поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зокрема, не підтверджено, що він був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а також не надано доказів його участі в заходах, визначених зазначеною нормою, а саме в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин передбачених пунктом 15 статті 14 зазначеного Закону гарантій.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № CF_151760 від 23.07.2026 року (а.с. 55), а враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути вказаний судовий збір.

Водночас представником відповідачки заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду шляхом здійснення 12 щомісячних платежів.

Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочення виконання рішення є способом забезпечення його реального та своєчасного виконання з урахуванням обставин, які можуть істотно ускладнювати одноразове виконання судового рішення. Вирішуючи питання про розстрочення, суд має забезпечити справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, врахувати матеріальне становище останнього, його сімейний стан, наявність утриманців, розмір доходів та реальну можливість виконувати рішення частинами.

Зі свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 та НОМЕР_5 убачається, що ОСОБА_1 є матір`ю двох малолітніх дітей.

З відповіді Державного реєстру фізичних осіб — платників податків № НОМЕР_6 від 04.11.2026 року вбачається, що на час надання відповіді відповідачка отримує щомісячний дохід у вигляді соціальних виплат у розмірі 2 100,00 грн.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про обмежене матеріальне становище відповідачки і одноразове стягнення всієї суми заборгованості та судового збору може істотно ускладнити виконання рішення суду. Водночас розстрочення виконання рішення не повинно порушувати права та законні інтереси позивача як стягувача й призводити до невиправданого затягування виконання судового рішення.

З огляду на розмір заборгованості, матеріальне становище відповідачки, її сімейний стан та наявність двох малолітніх дітей суд вважає за можливе задовольнити клопотання та розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців шляхом сплати присудженої суми рівними щомісячними платежами

Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 43 278,99 грн, з яких 40 616,59 грн — заборгованість за кредитом та 2 662,40 грн — судовий збір. Для виконання рішення протягом 12 місяців відповідачці належить сплачувати щомісяця по 3 606,58 грн протягом перших одинадцяти місяців, а в останній, дванадцятий місяць — 3 606,61 грн.

Такий порядок виконання рішення, на переконання суду, забезпечить баланс інтересів сторін, надасть відповідачці реальну можливість виконати судове рішення з урахуванням її матеріального та сімейного становища та водночас забезпечить позивачу отримання присуджених коштів у визначений строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 247, 263–265, 267, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и л а :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 40616 (сорок тисяч шістсот шістнадцять) грн 59 коп заборгованості та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Клопотання представника відповідачки про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» загальної суми 43 278 (сорок три тисячі двісті сімдесят вісім) грн 99 коп. строком на 12 місяців, із оплатою протягом перших одинадцяти місяців щомісяця до 15 числа відповідного місяця по 3 606 (три тисячі шістсот шість) грн 58 коп.; протягом останнього місяця - 3 606 (три тисячі шістсот шість) грн 61 коп.

Сплату щомісячних платежів здійснювати починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул.Оленівська, 23, НОМЕР_7 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванюк І.Д.