Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №461/7413/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №461/7413/26

Суддя: Кротова О. Б.

Справа №461/7413/26

Провадження №2/461/4455/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

05 листопада 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Петрушка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

16.09.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - адвокат Усенко М.І. через систему Електронний Суд звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №1777704 про надання споживчого кредиту від 17.08.2024 в розмірі 49980 грн, 2662,40 грн судового збору та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 17.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту 1777704, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 70000 грн. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором відповідачем у встановлений строк не була погашена. 20.05.2025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №2005-25. Відповідно до умов даного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1777704 від 17.08.2024. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 49980 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; заборгованість за процентами - 28980грн.; заборгованість за штрафом/пенею - 14000 грн. Позивач просить стягнути на його користь вказану заборгованість, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 21.09.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Витребувано в АТ "ПУМБ", ЄДРПОУ: 14282829 (адреса: 04070, Україна, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок, 4) інформацію чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 ; інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 коштів в розмірі 7000 грн. в період з 17.08.2024 по 22.08.2024; виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 за період з 17.08.2024 по 22.08.2024.

08.10.2026 від АТ "ПУМБ" на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2026 надійшли витребувані документи.

Представник позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в поданій заяві просить проводити розгляд справи без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

У зазначений відповідачу строк в ухвалі від 21.09.2026 про відкриття провадження у справі, останній не надав суду відзив на позовну заяву, у судове засідання не з`явився повторно, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 17.08.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №1777704 про надання споживчого кредиту, згідно якого на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у розмірі 7000 грн, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Договір №1777704 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 17.08.2024 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н183.

Відповідно до п.1.3., 1.4. кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 1.5. визначено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.

Згідно 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

В додатку №1 до договору №1777704 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 17.08.2024, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором сторонами погоджено Графік платежів.

Також ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», акцепт договору №1777704 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 17.08.2024 позичальником здійснено за допомогою одноразового ідентифікатора Н183.

Відповідно до відповіді представника АТ «ПУМБ» від 01.10.2026 №КНО-07.8.5/17471БТ, на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 .

Згідно виписки по рахунку приватного клієнта № НОМЕР_4 (розрахунковий період з 17.08.2024 по 22.08.2024) в АТ «ПУМБ», встановлено, що 17.08.2024 на рахунок НОМЕР_8 надійшло 7000 грн.

20.05.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (фактор) було укладено договір факторингу №2005-25, відповідно до умов якого фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Згідно з Витягом з реєстру боржників до договору факторингу №2005-25 від 20.05.2025, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №1777704 про надання споживчого кредиту від 17.08.2024 у розмірі 49980 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн; заборгованість за відсотками - 28980 грн; заборгованість по штрафах/пені - 14000грн.

Заборгованість ОСОБА_1 за договором №1777704 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 17.08.2024 підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

10.09.2026 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено досудову вимогу, в якій відповідачу, окрім іншого, повідомлено про те, що 20.05.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №2005-25, згідно якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1777704 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 17.08.2024. У вказаній вимозі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вимагало у ОСОБА_1 негайно погасити заборгованість у сумі 49980грн.

Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

При розгляді даного спору, враховуючи обґрунтування позовних вимог, суд враховує такі норми.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Враховуючи викладені вище норми та обставини справи, суд приходить до висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором №1777704 від 17.08.2024.

Щодо нарахованих процентів за договором №1777704 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 17.08.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.5. Договору визначено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Зміни до вказаної статті були внесені відповідно до Закону України №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 Конституції України, закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 (з 24.12.2023), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

При цьому, з 21.08.2024 максимальна денна процентна ставка становить 1%.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір між сторонами укладено 17.08.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у такому порядку: за період з 17.08.2024 до 20.08.2024 - розмірі 1,5%, з 21.08.2024 по 20.05.2025 - у розмірі 1%.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що за договором №1777704 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 17.08.2024 в період з 17.08.2024 по 20.05.2025 включно нарахування процентів здійснювалося за ставкою 1,5%.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, якою передбачено встановлення денної процентної ставки - 1,5% (п.1.5.1. кредитного договору) після 21.08.2025, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемною.

З урахуванням викладеного, заборгованість по процентам за укладеним між сторонами договором необхідно розраховувати, виходячи із встановленої ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» та п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» з огляду на строк дії договору (360 днів) максимальної денної процентної ставки - 1,5% за період з 17.08.2024 по 20.08.2024 (4 дні), що становить 420грн (7000*1,5%*4 дні); максимальної денної процентної ставки - 1% за період з 21.08.2024 по 20.05.2025 (273 дні) становить 19110 грн (7000грн*1%*273дні). Загальна сума процентів, які підлягають стягненню із відповідача, становить - 19530грн.

Як вбачається із долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором №1777704 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 17.08.2024, позивачем як складову загального розміру заборгованості зазначено також штрафні санкції у розмірі 14000грн.

Розділом 6 Договору №1777704 від 17.08.2024 передбачено відповідальність споживача за невиконання або неналежне виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом у вигляді штрафу у розмірі 700грн, на 4 (четвертий) день такого невиконання або неналежного виконання; та у розмірі 140грн, починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на те, що з 24.02.2022 і дотепер на всій території України запроваджено воєнний стан, вимога позивача про стягнення з відповідача 14000грн штрафних санкцій, нарахованих у відповідності ст.625 ЦК України, не підлягає задоволенню судом.

Враховуючи наведене вище, оскільки відповідачем ОСОБА_1 не виконано зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, а позивач отримав право вимоги за таким кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 26530грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 грн та заборгованості по процентах в розмірі 19530 грн.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.

Задовольняючи позов, згідно п.1 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу .

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача подано до суду:

- договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та адвокатом Усенко М.І.;

- актом №141 наданих послуг від 10.09.2026;

- детальний опис наданих послуг до акту №141 за договором про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025;

- ордер про надання правничої допомоги від 02.07.2025 №1381377;

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи на обґрунтування сум заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також те, що судовий розгляд відбувся без участі учасників, позовні вимоги було задоволено частково, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Визначаючи розмір витрат які підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме складності справи (справа про стягнення заборгованості розглянута за правилами спрощеного позовного провадження), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих суду документів, обсяг робіт наведених у відповідних актах), ціни позову, а також значення справи для кожної сторони, враховуючи той факт, що позовні вимоги було задоволено частково.

Таким чином, суд вважає за необхідне зменшити заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судового збору в розмірі 1413,23 грн.

Керуючись ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором №1777704 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 17.08.2024 у розмірі 26530грн (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 1413,23 грн (одна тисяча чотириста тринадцять гривень двадцять три копійки) судового збору та 3000 грн (три тисячі гривень) витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 10.11.2026.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, номер телефону: НОМЕР_6 ;

представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону: НОМЕР_7 .

Суддя Ольга КРОТОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua