Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №309/1446/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1446/26

Провадження № 2/309/753/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Драб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» в особі представника адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10743,00 грн., судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. та 13000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Позовні вимоги умотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 08.05.2021 укладено кредитний договір № 1882048.

Позивач зазначає, що відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн, однак належним чином зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

Позивач також зазначає, що 01.12.2023 року між ТОВ « ФК « ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1882048 від 08.05.2021.

У зв`язку із цим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 1882048 від 08.05.2021 у розмірі 10743,00 грн, з яких: 3000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7743,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками. Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою Хустського районного суду від 24.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву та наслідки його неподання.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечила позовні вимоги та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, повідомиши суду, що вона кредитного договору № 1882048 з ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» не укладала та відповідно грошових коштів у розмірі 3000,00 гривень не отримувала. В кредитному договорі позичальник кредиту зазначений ОСОБА_1 , але її зареєстроване ім`я ОСОБА_2 , яке вона незмінювала. Кредитний договір нею не підписаний електронним підписом як позичальником, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. В позовній заяві зазначено, що кошти перераховано на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , але вона такий картковий рахунок не відкривала та таким не користується. Вважає, кредитний договір було укладено невідомими особами з використанням її персональних даних, на шахрайські дії яких вона звернулася із заявою до органів поліції.

Представник позивача ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» адвокат Пархомчук С.В. подав до суду відповідь на відзив, у якій просив прийняти її до розгляду, відзив відповідача залишити без розгляду та задоволення, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач, укладаючи кредитний договір, погодилась з його умовами, зокрема щодо розміру процентів, строку кредитування та можливості пролонгації договору. Позивач вважав доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не спростовують заявленого розміру заборгованості. Розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача.

Представник відповідача -адвокат Стець М.І. подав до суду пояснення по справі, в якому зазначає, що відповідач не погоджується зі стягненням процентів у заявленому позивачем розмірі 7743,00 грн., вважає що заявлена до стягнення сума процентів не доведена позивачем, а витрати на правову допомогу є завищеними.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник -адвокат Стець М.І. в судове засідання не з`явились. Представником відповідача адвокатом Стець М.І. подано заяву про розгляд справи без його участі та відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1. ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 08.05.2021 укладено кредитний договір № 1882048 в електронній формі.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, встановлених договором. Тип кредиту - кредит.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 3000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання договору та перерахування коштів позичальнику, а саме з 07.05.2021 по 04.06.2021 включно.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення - на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми кредиту в день, що становить 693,5 % річних від суми наданого кредиту. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору реальною річною процентною ставкою є загальні витрати позичальника за договором, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 693,5 % річних від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору загальна вартість кредиту становить 4653,00 грн.

Відповідно до п. 1.7 кредитного договору кредит надається позичальнику для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю, що не суперечать умовам договору та не заборонені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1.8 кредитного договору кредит надається позичальнику за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи у мережі Інтернет на вебсайті кредитодавця.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору датою надання кредиту вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку кредитодавця на рахунок банківської платіжної картки позичальника.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору за користування наданими у кредит грошовими коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти від суми наданого кредиту у національній валюті України - гривні, за фіксованою процентною ставкою, яка визначена у п. 1.4 договору.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в день надання кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за кредитом з поточного рахунку кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок кредитодавця, але не більше строку, на який надається кредит.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених договором, але не більше строку, на який надається кредит.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору позичальник зобов`язується повернути суму отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені в графіку платежів. Повернення суми кредиту та сплата процентів за користування кредитом мають бути здійснені позичальником не пізніше останнього дня користування кредитом, що є належним виконанням зобов`язань позичальника за договором.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору повернення суми кредиту та процентів здійснюється позичальником відповідно до графіка платежів, за яким сума кредиту становить 3000,00 грн, сума нарахованих процентів - 1653,00 грн, загальна вартість кредиту - 4653,00 грн, термін платежу - 04.06.2021.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливостей, визначених ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», а саме з моменту одержання кредитодавцем відповіді позичальника про прийняття пропозиції укласти електронний договір та переказу суми кредиту на рахунок банківської платіжної картки позичальника.

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору строк дії договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 договору, та закінчується 04.06.2021.

Відповідно до п. 9.3 кредитного договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Кредитний договір також містить умови щодо можливості продовження строку користування кредитом та строку дії договору, зокрема шляхом автопролонгації.

ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 1882048 від 08.05.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G8232.

Акцепт договору ( заява про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (оферту) №1882048 позичальником здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора G8232, який 08.05.2021 було відправлено на номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1882048 від 08.05.2021, сформованої ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» станом на 20.02.2026, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» складає 10743,00 грн, з яких: 3000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7743,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.

У цій виписці також зазначено, що ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» нарахування відсотків, комісії, пені та штрафів не здійснювало.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» 01.12.2023 укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023.

Відповідно до п. 1.1 договору відступлення права вимоги кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.5 договору відступлення права вимоги, на день підписання договору відповідним правом вимоги за кредитним договором новий кредитор набуватиме право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.6 договору відступлення права вимоги у дату відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув усіх прав кредитора щодо боржників, зазначених у додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору відступлення права вимоги загальна вартість прав вимоги за договором становить 20 000 грн.00 коп.

Витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01.12.2023 містить дані щодо боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , дати народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , кредитного договору № 1882048 від 08.05.2021, дати закінчення договору 06.04.2021, суми виданого кредиту 3000,00 грн, залишку по тілу кредиту 3000,00 грн, залишку по відсотках 7743,00 грн, загальної суми заборгованості 10743,00 грн.

Суд надає правову оцінку встановленим обставинам та застосовує такі норми права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він є укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Щодо укладення договору в електронній формі суд враховує положення Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Щодо переходу права вимоги суд враховує положення ЦК України про заміну кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач довів належними та допустимими доказами, що між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 08.05.2021 укладено кредитний договір № 1882048.

Суд враховує, що договір укладено в електронній формі. Відповідач прийняла пропозицію укласти договір шляхом підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором G8232. Тому кредитний договір укладено належним чином у письмовій формі.

Позивач довів факт надання кредитних коштів за договором, оскільки інформаційна довідка ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» підтверджує успішне перерахування 08.05.2021 ОСОБА_1 3000,00 грн. на платіжну картку з маскою НОМЕР_4 .

Позивач також довів належними та допустимими доказами, що до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1882048 від 08.05.2021. Перехід права вимоги підтверджено договором відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01.12.2023, витягом з реєстру боржників до цього договору.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості суд зазначає таке.

Позивач заявив до стягнення 10743,00 грн заборгованості за кредитним договором № 1882048 від 08.05.2021, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7743,00 грн - заборгованість за процентами.

Суд погоджується зі стягненням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000,00 грн, оскільки ця сума відповідає п. 1.2 кредитного договору, інформаційній довідці про перерахування кредитних коштів, виписці з особового рахунку, витягу з реєстру боржників, а відповідач у відзиві не заперечила належними та допустими доказами проти стягнення цієї суми.

Водночас суд не погоджується зі стягненням процентів у заявленому позивачем розмірі 7743,00 грн.

Суд встановив, що відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надавався строком на 29 календарних днів, а саме з 08.05.2021 по 04.06.2021 включно. Відповідно до п. 4.2 договору та графіка платежів проценти за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування становили 1653,00 грн.

Зміст п. 3.2 та п. 3.3 кредитного договору також свідчить про те, що проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню не більше строку, на який надається кредит.

Строк дії договору і строк кредитування не є тотожними поняттями. Строк кредитування визначає часові межі, у яких позичальник правомірно користується кредитними коштами, а кредитодавець має право нараховувати проценти за користування кредитом як плату за таке користування.

Після спливу погодженого сторонами строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом як плату за правомірне користування кредитними коштами припиняється. Права кредитодавця після спливу строку кредитування можуть захищатися шляхом застосування наслідків прострочення грошового зобов`язання, однак такі вимоги у цій справі позивач не заявляв.

Такий підхід відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, за змістом яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, а в охоронних правовідносинах права кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд враховує умови кредитного договору, який містить умови про автопролонгацію. Водночас саме по собі включення до договору положень про можливість автоматичного продовження строку користування кредитом не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявленої до стягнення суми процентів, період їх нарахування, застосовану процентну ставку та правові підстави для їх нарахування після 04.06.2021.

Позивач не подав до суду належних доказів того, що відповідач вчинила дії, які відповідно до умов договору були необхідними для продовження строку користування кредитом за ініціативою позичальника, зокрема доказів сплати процентів у розмірі та строки, визначені умовами договору як підстава для автопролонгації.

Також позивач не подав належного деталізованого розрахунку, який би дозволяв суду перевірити, за який саме період, за якою процентною ставкою та на якій правовій підставі сформовано 7743,00 грн. процентів після спливу первісного строку кредитування.

Виписка з особового рахунку, сформована ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» станом на 20.02.2026, лише відображає загальний розмір заборгованості за процентами у сумі 7743,00 грн, однак не містить помісячного чи поденного розрахунку процентів, не розкриває періоди їх нарахування, не підтверджує кількість періодів автопролонгації та не дає змоги перевірити відповідність заявленої суми умовам договору.

Витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги також підтверджує лише те, що до нового кредитора було передано право вимоги із зазначеною у реєстрі сумою заборгованості. Сам по собі реєстр боржників не є розрахунком заборгованості та не доводить правильність нарахування процентів поза межами погодженого у договорі первісного строку кредитування.

За таких обставин суд вважає доведеним розмір процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто 1653,00 грн, що прямо передбачено п. 4.2 кредитного договору та графіком платежів.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 1882048 від 08.05.2021, становить 4653,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1653,00 грн - заборгованість за процентами.

Часткове визнання позову відповідачем у зазначеному розмірі не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб та узгоджується з дослідженими судом доказами, а тому приймається судом.

У задоволенні вимоги про стягнення процентів у більшому розмірі слід відмовити.

Оскільки позивач довів укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, перехід до нього права вимоги та часткову обґрунтованість заявленої заборгованості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн., то з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст.137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Також витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомоги позивач надав суду: договір про надання правової (правничої) допомоги від 09.07.2025 року; додаткову угоду № 1 від 20.01.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. В позовній заяві позивачем зазначено розрахунок орієнтовного розміру судових витрат понесених на професійну правничу допомогу. Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку позивачем до справи не додано.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, справа розглядалася без участі сторін.

Враховуючи категорію складності справи та надані позивачем докази, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу - є завищеним і не ґрунтується на об`єктивних обставинах.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності (дійсності) адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку, що ці витрати не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а тому наявні підстави для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу частково, у розмірі 3000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 83, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 258, 512, 514, 526, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄРДПОУ:44002941, місцезнаходження 01042, м.Київ вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008 заборгованість за Договором №1882048 про надання кредиту від 08.05.2021 року, що становить 4653,00 грн, з яких: 3000,00 (три тисячі) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1653,00 ( одна тисяча шістсот п`ятдесят три) гривні - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄРДПОУ:44002941, місцезнаходження 01042, м. Київ вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Текст рішення виготовлено 10 листопада 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.