Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №559/2154/26
Суддя: Жуковська О. Ю.
Справа № 559/2154/26
Провадження № 2/559/1794/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю. з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бомбушкар Сергій Павлович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції сторін.
1.1. Адвокат Бомбушкар С.П. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування посилається на те, що після розірвання шлюбу дитина проживає за однією адресою разом з матір`ю, зареєстровані на території, підсудній Дубенському міськрайонному суду, а батько з лютого 2022 року ніяких коштів на утримання доньки не надає, він усунувся від участі в утриманні спільної дитини. Просить стягнути аліменти з відповідною індексацією в розмірі 15000 грн. щомісячно: 1) починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; 2) а також за минулий період трьох років до дати звернення до суду. Просить стягнути судові витрати з відповідача.
1.2. Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях у справі, що датовані одним днем, тому розцінюються судом як відзив, не погоджується з позовними вимогами, вважає аліменти в розмірі 15 000 грн. щомісячно необґрунтованими, суму завищеною і такою, що не відповідає його матеріальному становищу та реальним фінансовим можливостям. Під час перебування у шлюбі з позивачкою сім`єю були оформлені кредитні зобов`язання на загальну суму близько 350 000 грн., що використовувалися на потреби сім`ї. З метою забезпечення сім`ї коштами та погашення кредитних зобов`язань, змушено виїжджав за кордон на тимчасові підробітки, коли ще здоров`я дозволяло. Під час розірвання шлюбу позивачка не повідомила суд про наявність кредитних зобов`язань, а питання їх поділу не було вирішено. Після розлучення весь фінансовий тягар погашення кредитів залишився на ньому і він сплатив борги самостійно в 2024 році.
У 2022 році позивачка виїхала з дитиною за кордон. Після цього можливість його спілкування з дитиною була фактично відсутня або суттєво обмежена. Його мати неодноразово зверталася до позивачки з проханням надати можливість поспілкуватися з онукою, однак отримувала відмову. У результаті він та близькі родичі були позбавлені можливості підтримувати повноцінні сімейні відносини з дитиною. Позивачка не довела наявність підстав, передбачених ст. 194 СК України, тому просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення аліментів за попередні три роки.
Позивачка не повідомляє суд про його фактичний стан здоров`я та обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. З 2021 року він має хронічне захворювання (Гепатит Б) та перебуває на постійній терапії. Для підтримання здоров`я регулярно проходить медичні обстеження та лікування. Крім того, у дитинстві переніс операцію на серці. Вказані обставини суттєво впливають на його працездатність та можливість виконувати важку фізичну роботу, його можливості працювати суттєво зменшилися. Щомісячно змушений витрачати близько 3 000 грн. на необхідні ліки та проходити необхідні обстеження. На даний час не має постійного високооплачуваного місця роботи та заробляє тимчасовим и підробітками, дохід нестабільний та значно нижчим за той рівень, який дозволив би сплачувати аліменти у розмірі 15 000 грн. щомісячно, вважає їх явно завищеними. Середній рівень заробітної плати у місті Рівне становить орієнтовно від 9 000 до 12 000 грн. на місяць. Просить врахувати все вищезазначене та визначити розмір аліментів на утримання дитини відповідно до його матеріального становища, але не більше 3 512 грн. на місяць.
1.3. Представник позивачки у відповіді на відзив повідомляє, що позивачка не погоджується з твердженням батька дитини про те, що аліменти в розмірі 15 000 грн. є надмірними. Жодного доказу на підтвердження своїх доходів - відповідач не надав. Доказів, які б підтверджували стан здоров`я відповідача і його потребу в лікуванні станом на даний час - відповідачем не долучено. Пред`явлені відповідачем копії медичних документів відносяться до періоду 2021-2022 рр. і не є належним доказами стану його здоров`я у
2026 році. Крім того, лікування хронічного гепатиту B фінансується державою через систему охорони здоров`я для осіб, які мають право на медичне обслуговування в рамках державних програм, а необхідні медичні препарати, надаються безкоштовно в рамках спеціалізованих програм лікування. Доказів наявності потреби у придбанні ліків відповідачем не наведено.
Щодо кредитів, позивач не визнає повідомлені відповідачем обставини з цього приводу, оскільки заборгованість про кредитах сплачувалась подружжям разом, в т. ч. і за рахунок особистих коштів позивача, що стверджується випискою з кредитної історії позивача ОСОБА_1 яка долучається. Проте твердженням позивача, наданим у відзиві щодо сплати ним особисто кредитних зобов`язань подружжя на загальну суму близько 350 000 грн. протягом 2024 року, слід надати особливу правову оцінку. Така позиція відповідача підтверджує його достатню фінансову можливість і наявність достатнього для такого погашення рівня доходів, що водночас спростовує його ж твердження про неможливість сплати ним аліментів на утримання дитини в розмірі 15000 грн. щомісячно. Також у відповідача наявне нерухоме майно.
Ні батька, ні його родину позивач ніколи не обмежувала у спілкуванні з дитиною. З моменту виїзду за батька за кордон батько знав де знаходиться мати з дитиною, однак кожних спроб реалізувати своє право на зустріч з дитиною відповідач не вчиняв. Така поведінка батька вказує на нехтування ним своїх батьківських обов`язків. Після розірвання шлюбу між сторонами батько дитини за власною ініціативою обірвав зв`язок з матір`ю дитини і з дитиною, обґрунтовуючи це тим, що «так буде краще». В 2024 році позивача намагалась зв`язатись з батьком для виготовлення дитині документів, однак батько уникав розмов з нею, через що позивачка вимушена була писати повідомлення його сестрі ОСОБА_4 , з проханням долучитись батькові у вирішенні питання виготовлення документів для дитини, на що отримала агресивну і не адекватну відповідь від батька. З того часу, відповідач заблокував позивача у соцмережах і телефонних засобах зв`язку, що унеможливило врегулювання питання стягнення аліментів і що доводить створення ним перешкод у стягненні аліментів протягом попередніх трьох років.
Обґрунтованого розрахунку щомісячних витрат, за яких позивач матиме змогу утримувати дитину в межах суми, визнаної відповідачем ( у сумі 3512, грн. на 1 місяць) - ним не наведено. Водночас, розрахунок щомісячних витрат на утримання неповнолітньої дитини (вік - 8 років, учениця 2 класу) наступний:
-харчування - близько 130 000 грн. на рік./12 міс. / 2 осіб = 5 415 грн. на дитину на 1 місяць);
-одяг та взуття щосезону - близько 20 000 грн. (20000 грн * 4 сезони / 12 міс. = 6 666 грн на місяць);
-шкільні витрати - близько 5 000 грн. на місяць;
- позашкільні заняття та розвиток - 10 000 грн. на місяць;
- медичні витрати - близько 4000 грн. на місяць;
- транспортні витрати - близько 10 000 грн. на місяць.
Загальна сума щомісячних витрат на дитину становить : 41 081 грн. на дитину на 1 місяць / на 2-х батьків = по 20540,5 грн. на кожного із батьків, але позивачем заявлено до стягнення з відповідача меншу суму - 15 000 грн. щомісячно. Вказані витрати є мінімально необхідними для забезпечення належного рівня життя, розвитку, навчання та здоров`я дитини.
1.4. Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив наполягає на відмові в стягненні аліментів за попередній період, бо позивачці була відома його адреса реєстрації і контактні дані, а також близьких осіб, вона сама підтверджує у відзиві, що за потреби оформити в 2024 році документи на дитину зв`язалася ним через сестру, але позивачка жодного разу не висловлювалась щодо сплати аліментів. Доказів суду не надала, що зверталася до нього щодо сплати аліментів, а він відмовився. Позивачкою заявлено щомісячні витрати на дитину у розмірі понад 41 000 грн., але докази фактичного понесення таких витрат відсутні. Та ще й розрахунок витрат на харчування здійснено виходячи з витрат двох осіб. Разом з тим його обов`язок полягає в утриманні дитини, а не в утриманні позивачки.
Не відмовляється утримувати дитину, але аліменти просить визначити в адекватному розмірі, враховуючи його стан здоров`я, на підтвердження якого надає довідку станом на 19.06.2026, скрутне матеріальне становище, пов`язане з необхідністю сплати кредитних зобов`язань у 2024, взятих у шлюбі. Визнає, що має 50% земельного паю, але він не забезпечує постійного доходи, тобто не забезпечує грошовими коштами для утримання дитини.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
2.1. Позовна заява надійшла 03.06.2026 та ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено учасникам строки для подання заяв по суті справи.
2.2. Окрім заяв по суті справи від сторін позивача та відповідача, від останнього надійшли чисельні додаткові письмові пояснення, зокрема до одного з них 24.08.2026 було додано довідку від Служби у справах дітей Смизької селищної ради №117/01-21 від 10.08.2026, що малолітня ОСОБА_3 не проживає по АДРЕСА_1 і тому складання акту обстеження умов проживання неможливе.
2.3. Після цього відповідач 11.09.2026 ще надіслав додаткові пояснення про місцеперебування дитини за неофіційними даними, а також просить в 15 пунктах, в яких пропонує «запропонувати позивачці подати докази…». Наприклад, «фактичного систематичного вивчення дитиною української мови, читання та письма: назву програми/закладу або дані викладача…» і тому подібне. А також просив зробити запити до навчального закладу Угорщини щодо учениці Пеленчук Лілії, соціальну підтримку і за необхідності направити запит компетентному органу Угорщини.
У відповідь представник позивача просить відхилити повідомлення №117/01-21 від 10.08.2026 як доказ, оскільки він поданий поза межами процесуального строку, а стороні позивача поновити пропущений процесуальний строк та долучити витяг з реєстру територіальної громади про місце реєстрації дитини.
2.4. Щоразу сторони просили відкласти судове засідання, а крім того неодноразово зверталися до суду із клопотанням розглядати справу без їх участі.
2.5. 04.11.2026 представник позивача клопотав:
1.Долучити до справи доказ повторного надіслання до Служби у справах дітей Смизької селищної ради адвокатського запиту №24 від 11.09.2026 р.
2. Судове засідання, призначене на 11.00 год. 04.11.2026 р. - відкласти на іншу дату для можливості отримання і долучення до справи відповіді на адвокатський запит №24 від 11.09.2026 р., (доказів на спростування належності такого повідомлення, а також для та забезпечення можливості долучення доказів до клопотання про витребування доказів).
3. У разі відмови судом у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання :
1) Розглянути і задовольнити клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України про витребування інформації відносно ОСОБА_2 за період з 01.01.2022. - 01.11.2026:
- від Державної прикордонної служби України (Головного й центр обробки спеціальної інформації (ГЦОСІ) Державної прикордонної служби) інформацію про перетин громадянином України;
- від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ГУ ПФУ) інформацію про доходи та сплачені внески з ЄСВ;
- від Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області інформацію про задекларовані доходи та обсяг нарахованих і сплачених податків і зборів;
- від реєстраційної служби Рівненської міської ради (в особі Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (Центру надання адміністративних послуг)) інформацію про все нерухоме майно / майнові права;
- від Рівненської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру інформацію про всі земельні ділянки;.
- від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях інформацію про всі транспортні засоби.
2) До отримання відповіді на виконання відповідної ухвали суду оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні.
3. У разі розгляді справи по суті врахувати: позовні вимоги в частині стягнення аліментів за період з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття - позивач підтримує в межах 10 000 грн., щомісячно, а справу просить розглянути без участі сторони позивача. позовні вимоги в частині стягнення аліментів за період трьох років до дня пред`явлення позову - позивач не підтримує і просить залишити такі без розгляду, а вирішення даного питання просить розглянути без участі сторони позивача.
2.6. 04.11.2026 відповідач знову клопотав про відкладення розгляду справи, бо він очікує важливий офіційний документ - який, що саме він підтвердить не вказав, як і не просив поновити процесуальний строк на його подання.
2.7. На все вищезазначене суд наголошує сторонам, що за їх клопотаннями вже тричі відкладався судовий розгляд, а також, що це справа про стягнення аліментів, а не визначення місця проживання дитини, не про участь одного з батьків у її виховання і не про позбавлення батьківських прав, а також, що є правила, які мають дотримуватися в судовому процесі.
2.8. Для вирішення цієї справи не має значення де конкретно проживає дитина, бо головне - з ким із батьків вона живе, адже лише той, хто проживає з дитиною, і має право на звернення до суду про стягнення аліментів.
2.9. По-перше, суд ще на етапі вирішення питання відкриття провадження з`ясував, що дитина ОСОБА_3 зареєстрована разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 на території, підсудній Дубенському міськрайонному суду Рівненської області: вул. Шкільна, 2, с-ще Смига, Дубенський р-н, Рівненська обл., а батько дитини був зареєстрований за іншою адресою по АДРЕСА_2 , але знятий з реєстрації 17.07.2025, що підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру №2838102 від 04.06.2026, №2838124 від 04.06.2026, №2838155 від 04.06.2026. Водночас, відповідач визнає, що дитина проживає з матір`ю, тому за ч.1 ст. 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню. Відповідно необхідності звертатися за міжнародною правовою допомогою до Угорщини потреби немає, це не відноситься до предмету доказування та не може виправдати відкладення судового розгляду справи про аліменти на строк мінімум 6 місяців.
По-друге, сторони повинні були подати суду всі докази разом із заявами по суті справи, а довідка №117/01-21 від 10.08.2026 подана суду відповідачем зі значним пропущенням встановленого судом 15-деного строку і без клопотання про його поновлення, тому суд цей доказ до уваги не бере як недопустимий згідно ч.1 ст. 78 ЦПК України. За ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана суду довести свою позицію належними і допустимими доказами, тому суд не може «запропонувати позивачці подати докази»: сторона докази або подає, або в разі неможливості самостійного подання, подає суду докази цих труднощів і просить суд витребувати докази.
Відповідно суд відмовляє відповідачу в задоволенні його клопотань.
Крім того, суд відмовляє і представнику позивача в задоволенню клопотань, оскільки інформація про перетин кордону відповідачем не відноситься до предмету доказування в цій справі, бо жодним чином не підтверджує рівень його доходу, а в запитах до інших установ потреб немає, оскільки в суду є безпосередній доступ до всіх необхідних реєстрів.
2.10. Заяву сторони позивача від 04.11.2026 суд розцінює як зменшення розміру позовних вимог до стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 10000 грн. щомісячно.
2.11.Потреби вчетверте відкладати судовий розгляд немає і суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення 04.11.2026.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
3.1. Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 05.03.2016, який було розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22.11.2022. Від шлюбу в сторін у матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.06.2018 Рівненським міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про що складено актовий запис за № 1531 від 20.06.2018.
3.2. Після розірвання шлюбу дитина проживає разом з матір`ю і вони зареєстровані за однією адресою АДРЕСА_1 , а батько дитини був зареєстрований за іншою адресою по АДРЕСА_2 , але знятий з реєстрації 17.07.2025, що підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру №2838102 від 04.06.2026, №2838124 від 04.06.2026, №2838155 від 04.06.2026.
3.3. Кредитні історії сторін, що подані суду і свідчать про оплату кредитних коштів обома в 2024 році, не мають значення для підтвердження майнового стану відповідача у 2026 році, але оцінюються судом як такі, що підтверджують наявність в нього певних доходів, що дозволили виконати боргові зобов`язання.
3.4. З медичних документів судом встановлено, що в 2008 році відповідач мав проблеми з серцем, з 2021 року відповідач має хронічне захворювання ОСОБА_5 і хворіє ним на час розгляду справи судом, але розмір витрат на лікування не підтверджено доказами, при цьому довідку про операцію серця за 7 тис. грн. у часи студентства за 2008 рік суд до уваги не бере як неналежний доказ, оскільки з тих подій минуло 18 років. Згідно довідки ВЛК від 20.05.2022 відповідач непридатний до військової служби.
3.5. Офіційних доходів у Україні відповідач по суті не має, бо за даними Державного реєстру фізичних-осіб платників податків по джерела та суми доходів, ОСОБА_2 з 1 кварталу 2022 до часу розгляду справи судом отримав лише 10908,78 грн. як додаткові блага та виграші і призи. За ОСОБА_2 11.02.2106 зареєстрований транспортний засіб ВАЗ 111830, д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, що перебуває у власності відповідача. Крім того, відповідач є землевласником, оскільки за ним зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5622680600:10:001:0019 площею 1,0906 га на території Богдашівської с/ради (колишній Здолбунівський р-н) Рівненської обл. Вказане підтверджується відповідями із державних реєстрів №3560263 від 01.11.2026, №3560272 від 04.11.2026, №3560265 від 04.11.2026.
IV. Норми права, які застосував суд.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним із головних конституційних обов`язків (ч. 2ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
За змістом вказаних норм закону обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За ч.1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Згідно ч.1 ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1. При вирішенні спору щодо стягнення аліментів на дитину, суд враховує, що незалежно від характеру взаємовідносин, але той з батьків, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний допомагати утримувати її і забезпечувати належні умови проживання та виховання, створювати обстановку для гармонійного розвитку. І той факт, що відповідач проживає окремо, не звільняє його від обов`язку утримувати його малолітню дитину до досягнення нею повноліття. Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд керується принципом забезпечення якнайкращих інтересів дитини.
5.2. Донька сторін проживає разом із матір`ю, а відтак основний тягар по її утриманню, що включають в себе також незаплановані (непередбачувані) витрати, лежить саме на позивачці. Водночас, вона суду жодним доказом не довела, що щомісячні витрати на дитину складають таку значну суму як 41 тисяча гривень, як і не має доказів, що батько дитини спроможний сплачувати щомісячно аліменти на утримання дитини в розмірі 10 тисяч гривень, що значно перевищує прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років.
5.3. Батько дитини визнає позовні вимоги частково в розмірі 3500 грн. Водночас,судом встановлено, що хоч ОСОБА_2 в Україні майже не має офіційних доходів і зареєстрованого місця проживання, однак він зміг погасити значні боргові зобов`язання, має у власності рухоме та нерухоме майно, а отже його доходи перевищують офіційні. Також суд враховує, що відповідач інших утриманців не має. Суд також враховує його стан здоров`я (опероване серце і Гепатит В), водночас зауважуючи, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку і він не має статусу людини з інвалідністю, якій протипоказана праця, тому може і має працювати для виконання імперативного обов`язку з утримання власної дитини.
5.4. З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб малолітньої дитини, можливостей відповідача, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивачки частково та стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі 5 тисяч гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття. Стягнення з відповідача аліментів у такому розмірі відповідатиме інтересам дитини та не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.
В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.
5.5. Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
За таких обставин позивачка у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141, 142 ЦПК України 1331,20 грн. грн. судового збору в дохід держави.
Керуючись ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.75, 84, 180, 182, 183, 192 СК України, ст. 4, 5 ЗУ «Про судовий збір», суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з 03.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисячі триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
В решті в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник позивачки: адвокат Бомбушкар Сергій Павлович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя: О.Ю.Жуковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua