Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №369/16782/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №369/16782/25

Суддя: Пінкевич Н. С.

Справа № 369/16782/25

Провадження № 2/369/6207/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09.11.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.01.2022 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №013/22-Тз/Р згідно якого ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки HYUNDAY Tucsonд.н.з НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. В подальшому між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до договору страхування наземного транспорту №013/22-Тз/Р, про зміну реєстраційного номеру ТЗ HYUNDAY Tucson д.н.з НОМЕР_1 , на HYUNDAY Tucsonд.н.з. НОМЕР_2 .

28.12.2024 в а/дорога Т-10-01-Ворзель-Забуччя-/М-06/, 7 км, 0 км, 7 км сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля HYUNDAY Tucson д.н.з. НОМЕР_2 . Під керуванням ОСОБА_2 та Шкода Суперб д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Києво-Святошинського районного суду по справі №369/760/25 від 27.01.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП.

Згідно звіту №20725 від 10.01.2025, наданого ТОВ «ЕАК «Довіра» вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля HYUNDAY Tucson д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження склала 1103307,78 грн., що перевищує 70% його дійсної вартості автомобіля, що згідно з п.27.08. та 31.3.4 Договору страхування є повною загибеллю ТЗ.

На виконання умов договору страхування та на підставі страхового акта позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 446 730,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 62522830 від 23.01.2025 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Шкода Суперб, д.н.з. НОМЕР_4 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Саламандра» за полісом № ЕР-218946851 із лімітом відповідальності 160 000,00 грн та франшизою 3 200,00 грн, а також у ПАТ СК «Інтер-Поліс» за полісом № ЕР-225805634 із таким самим лімітом відповідальності та франшизою.

ПАТ СК «Інтер-Поліс» на виконання зобов`язань за договором обов`язкового страхування перерахувало на користь позивача 156 800,00 грн. Відтак, за розрахунком позивача, невідшкодованою залишилася частина завданої шкоди в розмірі 289 930,00 грн (446 730,00 грн – 156 800,00 грн).

Посилаючись на положення статей 993, 1166, 1194 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування», позивач зазначає, що після виплати страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, в межах фактично здійсненої страхової виплати. Оскільки отриманого страхового відшкодування недостатньо для повного покриття заподіяної шкоди, різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, на думку позивача, підлягає стягненню з винної у ДТП особи.

09.05.2025 року позивач направив ОСОБА_1 претензію про відшкодування збитків із відповідними документами, однак претензія залишена без задоволення, а кошти позивачу сплачені не були.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 289 930,00 грн. страхового відшкодування, а також 4 348,95 грн. судового збору.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.09.2025 у справі відкрито провадження, в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками відповідачу направлено на останню відому адресу зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 . Конверти повертались з відміткою «Адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Додатково відповідач повідомлявся шляхом направлення смс-повідомлень та розміщенням оголошенням на сайті суду. Також сторони мають можливість дізнатись про час розгляду справи з офіційного сайту суду. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Згідно ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення судового рішення чи повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання або без зазначення причини невручення. Жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, які наведені у постановах від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17), у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення відповідної відмітки.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи..

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом встановлено, 26.01.2022 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №013/22-Тз/Р згідно якого ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки HYUNDAY Tucsonд.н.з НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. В подальшому між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до договору страхування наземного транспорту №013/22-Тз/Р, про зміну реєстраційного номеру ТЗ HYUNDAY Tucson д.н.з НОМЕР_1 , на HYUNDAY Tucsonд.н.з. НОМЕР_2 .

28.12.2024 в а/дорога Т-10-01-Ворзель-Забуччя-/М-06/, 7 км, 0 км, 7 км сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля HYUNDAY Tucson д.н.з. НОМЕР_2 . Під керуванням ОСОБА_2 та Шкода Суперб д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Києво-Святошинського районного суду по справі №369/760/25 від 27.01.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП.

Відповідно до з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.

Згідно зі звітом №20725 від 10.01.2025, наданим ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля HYUNDAI Tucson, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження склала 1 103 307,78 грн, що перевищує 70 % його дійсної вартості, а тому згідно з пунктами 27.08 та 31.3.4 договору страхування є повною загибеллю ТЗ.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, а також шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

На виконання умов договору страхування та на підставі страхового акта позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 446 730,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №62522830 від 23.01.2025.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За нормою ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За приписами п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов`язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого – кредитора в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 4 348,95 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76, 77-82, 89, 141, 265, 272, 274-279, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 289 930,00 грн.(двісті вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять гривень 00 коп.) та суму судового збору 4 348,95 грн.(чотири тисяч триста сорок вісім грн. 95 коп.).

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», код ЄДРПОУ 33908322, адреса: 03056, м.Київ, вул. Борщагівська, б.154.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua