Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №367/12338/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/12338/26

Провадження №2/367/9623/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (далі – ТОВ «ФК «Смарт Пей», позивач) в особі представника – адвоката Рудзея Ю.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2001083632401 від 24.07.2018 у розмірі 22 414,86 грн, з яких 11 137,07 грн – заборгованість за кредитом, 11 277,79 грн – заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.07.2018 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі – АТ «ПУМБ», банк) та відповідачем шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі – ДКБО) укладено кредитний договір № 2001083632401, за яким відповідачу встановлено кредитний ліміт на кредитну картку. Відповідач належним чином зобов`язань не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість. На підставі договору факторингу № 1 від 26.06.2026 право грошової вимоги до відповідача за цим договором перейшло до позивача. Позивач також зазначив, що позовна давність не сплинула з огляду на її продовження на час карантину, зупинення її перебігу під час воєнного стану та переривання часткових сплат боргу.

Позиція відповідача

31.10.2026 відповідач подав відзив, у якому факт оформлення кредитної картки в АТ «ПУМБ» не заперечив, однак позов у заявленому розмірі не визнав. Зазначив, що позивач посилається на редакцію публічної пропозиції АТ «ПУМБ» від 02.03.2026, тоді як правовідносини виникли у 2018 році, тому позивач не довів, які умови кредитування, зокрема щодо процентів, були погоджені сторонами. Просив перевірити правильність розрахунку основного боргу і процентів, обсяг переданого права вимоги, застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог, щодо яких буде встановлено її сплив, та зменшити витрати на професійну правничу допомогу як неспівмірні.

04.11.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких підтримав свою позицію, зазначив, що не визнавав суму боргу та правильність нарахування процентів, і просив долучити витяг зі звіту Українського бюро кредитних історій станом на 01.12.2025, за яким кредит має статус «списаний», а заборгованість станом на вересень 2020 року відображена як 0,00 грн.

Позиція позивача у відповіді на відзив

04.11.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач визнав факт укладення договору та користування кредитними коштами; процентна ставка 47,88 % річних прямо зазначена у підписаній відповідачем заяві; строк дії кредитного ліміту становить 240 місяців згідно з п. 4.3.3 публічної пропозиції; право вимоги перейшло до позивача, що підтверджується договором факторингу, платіжною інструкцією № 23 та витягом з реєстру боржників; позовна давність не сплинула; витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн є фіксованим гонораром, погодженим сторонами договору про надання правничої допомоги.

Процесуальні дії у справі

Справа надійшла до Ірпінського міського суду Київської області за територіальною підсудністю з Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою судді від 21.10.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи не заявляли.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

24.07.2018 ОСОБА_1 підписав заяву № 2001083632401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою підтвердив прийняття публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, просив відкрити йому поточний рахунок у гривнях та надати кредитну картку, а також встановити на рахунок кредитний ліміт у сумі 12 700,00 грн.

У розділі «Кредитна картка» цієї заяви зазначено платіжну дату – 30 число місяця, а також те, що строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО залежно від типу кредитної картки. Графа щодо типу персоніфікованої кредитної картки не заповнена. Крім того, у заяві зазначено реальну річну процентну ставку – 57,64 % та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) – 15 865,71 грн. Розміру процентної ставки за користування кредитним лімітом заява не містить.

Згідно з довідкою АТ «ПУМБ» про збільшення кредитного ліміту відповідачу 24.07.2018 встановлено кредитний ліміт у сумі 12 700,00 грн, у графі «ставка» зазначено 47,88. Ця довідка підписана представником банку і не містить підпису відповідача.

З виписки по рахунку відповідача за період з 24.07.2018 по 25.06.2026 та розрахунку заборгованості станом на 25.06.2026 вбачається, що в період з 24.07.2018 по 16.08.2018 відповідач використав кредитні кошти на загальну суму 12 676,65 грн; надалі вносив кошти на погашення заборгованості, зокрема 11.10.2018 – 2 300,00 грн, 01.11.2018 – 900,00 грн, 28.01.2019 – 500,00 грн, 30.01.2019 – 300,00 грн. Після 30.01.2019 надходжень на погашення заборгованості виписка не містить.

За розрахунком заборгованості, складеним АТ «ПУМБ», станом на 25.06.2026 заборгованість відповідача становить 22 414,86 грн, з яких 11 137,07 грн – заборгованість за сумою кредиту, 11 277,79 грн – заборгованість за процентами. Проценти нараховувалися з 30.07.2018 по 30.08.2020 включно; з 31.01.2019 залишок заборгованості за тілом кредиту не змінювався.

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» (клієнт) та ТОВ «ФК «Смарт Пей» (фактор) укладено договір факторингу № 1, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Оплату за договором факторингу здійснено платіжною інструкцією № 23 від 26.06.2026. Згідно з витягом з реєстру боржників № 1 до договору факторингу позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001083632401 від 24.07.2018 у загальному розмірі 22 414,86 грн, у тому числі 11 137,07 грн – сума заборгованості за кредитом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Статтями 526, 530, 610, 612 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо переходу права вимоги до позивача

Договір факторингу № 1 від 26.06.2026, платіжна інструкція № 23 від 26.06.2026 про оплату за цим договором та витяг з реєстру боржників, який містить дані відповідача та реквізити кредитного договору № 2001083632401 від 24.07.2018, у сукупності підтверджують перехід до позивача права грошової вимоги до відповідача за цим кредитним договором. Відповідач законність відступлення права вимоги не оспорив. Водночас відповідно до ст. 514 ЦК України позивач набув право вимоги лише в тому обсязі, в якому воно належало первісному кредитору, а тому зазначення в реєстрі боржників загальної суми заборгованості саме по собі не звільняє позивача від обов`язку довести її обґрунтованість.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідач не заперечував факту оформлення кредитної картки АТ «ПУМБ» та користування кредитними коштами. Отримання та використання відповідачем кредитних коштів, а також здійснені ним платежі підтверджуються випискою по рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом, і розрахунком заборгованості. Залишок неповерненого тіла кредиту в розмірі 11 137,07 грн відповідає даним виписки та розрахунку, наведеним у ньому операціям використання кредитних коштів і погашення. Доказів повернення цих коштів відповідач не надав, контррозрахунку не подав.

Щодо витягу зі звіту Українського бюро кредитних історій станом на 01.12.2025, поданого відповідачем разом із запереченнями, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1, 8 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати докази разом з відзивом, а докази, подані з порушенням встановленого строку, суд не бере до уваги, крім випадку, коли особа обґрунтувала неможливість їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Відповідач зазначив, що цей звіт сформовано 01.12.2025 і він перебував у його власному архіві, тобто був доступний відповідачу на час подання відзиву. Отже, причин, які не залежали від відповідача і перешкоджали поданню цього доказу разом із відзивом, не наведено, тому суд цей доказ до уваги не бере.

Водночас суд зазначає, що відображення в кредитній історії статусу кредиту «списаний» і нульового залишку заборгованості свідчить лише про облікові операції банку щодо списання заборгованості з балансу і не є передбаченою ст. 598–609 ЦК України підставою припинення зобов`язання. Доказів прощення боргу (ст. 605 ЦК України) чи іншого припинення зобов`язання матеріали справи не містять, на що вказав і сам відповідач. Різниця між сумою заборгованості, відображеною в кредитній історії за серпень 2020 року (21 961,97 грн), і заявленою сумою (22 414,86 грн) становить 452,89 грн, що відповідає сумі процентів, нарахованих 30.08.2020, і на розмір тіла кредиту не впливає.

За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 137,07 грн є обґрунтованою.

Щодо заборгованості за процентами

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зазначила, що умови договору про розмір процентної ставки, нарахування пені та штрафів, які не містяться в підписаному позичальником документі, а визначені лише в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах тощо, не можуть вважатися погодженими сторонами, якщо немає підтверджень, що саме ці Умови та правила розумів позичальник і ознайомився з ними, підписуючи анкету-заяву, і що саме вони були чинними на час укладення договору. Роздруківка умов з сайту банку, яка є мінливою і може бути змінена банком в односторонньому порядку, не є належним доказом погодження сторонами відповідних умов.

Суд встановив, що підписана відповідачем заява від 24.07.2018 розміру процентної ставки за користування кредитним лімітом не містить, а щодо процентної ставки, строку дії кредитного ліміту та інших умов кредитування відсилає до умов ДКБО залежно від типу кредитної картки, який у заяві не зазначено. Доводи позивача про те, що процентну ставку 47,88 % річних прямо зазначено в підписаній відповідачем заяві, не відповідають змісту цієї заяви.

Довідка АТ «ПУМБ» про встановлення кредитного ліміту, у якій зазначено ставку 47,88, складена банком в односторонньому порядку, підпису відповідача не містить і не підтверджує погодження сторонами розміру процентів. Розрахунок заборгованості так само є документом, складеним кредитором.

Позивач посилається на положення публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО в редакції від 02.03.2026. Проте ця редакція не була чинною на час укладення договору 24.07.2018, а доказів того, яка редакція ДКБО і Тарифів діяла на 24.07.2018, яку процентну ставку вона передбачала для відповідного типу кредитної картки і що саме з цією редакцією відповідач ознайомився та погодився, позивач суду не надав. Посилання позивача на можливість самостійного огляду судом архіву документів на сайті банку не звільняє його від обов`язку довести обставини, на які він посилається (ст. 12, 81 ЦПК України).

Зазначена в заяві реальна річна процентна ставка 57,64 % не є процентною ставкою за користування кредитом. Це розрахунковий показник загальних витрат за кредитом, що враховує, крім процентів, комісії та інші платежі. Позивач цей показник як підставу нарахування процентів не наводить, а нарахування в розрахунку заборгованості здійснено за іншою ставкою, погодження якої не доведено.

Внесення відповідачем у 2018–2019 роках платежів, частину яких банк зарахував у погашення процентів, саме по собі не свідчить про погодження ним конкретного розміру процентної ставки, яка в підписаному ним документі не визначена.

Отже, позивач не довів, що сторони погодили розмір процентів за користування кредитом, за яким банк нарахував 11 277,79 грн. Тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити. За такого висновку доводи сторін щодо строку кредитування, строку дії кредитного ліміту та підстав припинення нарахування процентів правового значення не мають.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст. 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Згідно з п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупинявся на строк дії такого стану. Законом України № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025, перебіг позовної давності поновлено, на що посилаються обидві сторони.

Перше прострочення повернення частини тіла кредиту виникло в серпні – вересні 2018 року, останній платіж відповідач здійснив 30.01.2019. Станом на 12.03.2020 трирічний строк позовної давності щодо жодної частини вимоги про повернення тіла кредиту не сплинув, а тому він був продовжений на строк дії карантину, а з початком дії воєнного стану перебіг позовної давності зупинився до 04.09.2025. Позов пред`явлено у 2026 році, тобто в межах позовної давності з урахуванням зазначених положень закону. Підстав для застосування ч. 4 ст. 267 ЦК України суд не вбачає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 137,07 грн, а в задоволенні вимоги про стягнення процентів у розмірі 11 277,79 грн – відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 49,69 % (11 137,07 грн із 22 414,86 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 322,84 грн (2 662,40 грн ? 11 137,07 / 22 414,86).

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги від 26.03.2026, укладений з адвокатом Рудзеєм Ю.В., та акт наданих послуг на 10 000,00 грн, згідно з яким вартість аналізу документів становить 2 000,00 грн, підготовки та направлення позовної заяви – 6 000,00 грн, процесуального супроводу справи – 2 000,00 грн. Відповідач заявив клопотання про зменшення цих витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України). Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, не належить до категорії складних і не потребувала дослідження значного обсягу доказів. Позовна заява підготовлена у типовій формі для справ про стягнення кредитної заборгованості, придбаної за договором факторингу. Заявлена сума становить майже половину ціни позову. Процесуальний супровід справи, зазначений в акті, включає моніторинг стану провадження та «аналіз майбутніх процесуальних документів» відповідача, тобто послуги, які на час складення акта ще не були надані. Крім того, позов задоволено лише частково.

З урахуванням критеріїв реальності, розумності та співмірності витрат, обсягу фактично наданих послуг, ціни позову, клопотання відповідача про зменшення витрат і пропорційності розміру задоволених вимог суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76–83, 89, 137, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 2001083632401 від 24.07.2018 за тілом кредиту в розмірі 11 137 (одинадцять тисяч сто тридцять сім) грн 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» судовий збір у розмірі 1 322 (одна тисяча триста двадцять дві) грн 84 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, офіс 303.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.В. Мерзлий