Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №213/3525/26
Суддя: Хмельова С. М.
г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3525/26
Номер провадження 2/213/2499/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі в головуючого судді Хмельової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,
за відсутності сторін,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №213/3525/26 за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,
В С Т А Н О В И В:
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, заборгованості з абонентської плати, 3% річних та втрат від інфляції в загальному розмірі 18 407,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надає КП «Кривбасводоканал» на підставі відкритого особового рахунку. Законом №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до організації моделі договірних відносин та запроваджено укладання публічного договору приєднання, який фактично діє за замовчуванням, якщо споживач офіційно не відмовився від надання послуги холодного водопостачання та водовідведення.
З 01.04.2022 у зв`язку із внесенням змін до Законів України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги» було введено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується у фіксованому розмірі з розрахунку на один особовий рахунок, не залежно від кількості мешканців у квартирі.
Відповідач оплату за отримані послуги належним чином не здійснював, у зв`язку з чим за період з 01.08.2024 по 30.09.2025 року виникла заборгованість у розмірі 9 921,92 грн, за період з 01.10.2025 по 30.06.2026 у розмірі 8 258,18 грн. Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також 3% річних у сумі 43,31 грн, інфляційні втрати в сумі 184,36 грн та сплачений судовий збір.
Також представник позивача у позові зазначає, що раніше за заявою КП «Кривбасводоканал» судом було видано судовий наказ від 17.11.2025, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2024 по 30.09.2025 у сумі 9 641,92 грн, за абонентське обслуговування – 280,00 грн та судовий збір. У подальшому ухвалою суду від 03.08.2026 судовий наказ було скасовано та здійснено поворот його виконання. На вказану ухвалу позивачем подано апеляційну скаргу, яка не розглянута. Оскільки скасування судового наказу не позбавляє КП «Кривбасводоканал» права звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості, тому позивач повторно заявляє вимогу про стягнення існуючої заборгованості за період з 01.08.2024 по 30.09.2025.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом своєчасно і належним чином.
Від представника позивача будь-яких клопотань та заперечень щодо заочного розгляду справи не надійшло.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив, відзиви на позов не надійшов.
Відповідно до частини 1статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи без участі відповідача.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
19.08.2026 позовна заява надійшла до суду.
26.08.2026 отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 31.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені такі обставини.
Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення в м. Кривий Ріг.
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є побутовими споживачем послуг, які надає позивач за зазначеною адресою. Відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
У зв`язку із змінами в законодавстві з 01 квітня 2022 року відносини між сторонами регулюються Типовим індивідуальним договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідач вчасно та в повному обсязі оплату за надані послуги не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість.
Судовим наказом, виданим Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.11.2025 у справі №213/5710/2 стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Кривбасводоканал» заборгованість за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 листопада 2024 року по 30 вересня 2025 року в розмірі 9 641,92 грн, а також заборгованість з абонентської плати за період з 01 серпня 2024 року по 30 вересня 2025 року у розмірі 280,00 грн.
17.06.2026 державним виконавцем Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 81227899 з примусового виконання вказаного судового наказу. Державним виконавцем постановлені ухвали про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 503,00 грн та про стягнення виконавчого збору у розмірі 1022,47 грн.
Відповідно до витягу з виписки банку від 25.06.2026 з ОСОБА_1 стягнуто на користь КП «Кривбасводоканал» 10 224,72 грн за виконавчим документом №213/5710/25.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2026 року вказаний судовий наказ скасовано, здійснено поворот його виконання та стягнуто з КП «Кривбасводоканал» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11 750,19 грн, безпідставно стягнених на виконання судового наказу в межах виконавчого провадження № 81227899.
КП «Кривбасводоканал» оскаржив вказану ухвалу суду. Як видно із сайту Єдиний державний реєстр судових рішень, 01 жовтня 2026 року Дніпровським апеляційним судом розглянута апеляційна скарга КП «Кривбасводоканал» та винесено постанову, відповідно до якої змінено ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2026 року в частині визначеного розміру сум, що підлягає стягненню з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь ОСОБА_1 в порядку повороту виконання судового наказу, зменшивши цей розмір з 11 750,19 гривень до 10 224,72 гривень. Вказано, що залишок суми 1525,47 грн, яка була стягнута державним виконавцем з боржника ОСОБА_1 , складає суму виконавчого збору 1022,47 грн та 503,00 грн витрат виконавчого провадження. Останні не є сумами, присудженими до стягнення з боржника за рішенням суду, а тому не можуть бути предметом розгляду заяви про поворот виконання судового рішення.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми боргу за період з 01.08.2024 по 30.09.2025, сума заборгованості відповідача становить 9 921,92 грн, з яких 9 641,92 грн – заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2024 по 30.09.2025; 280,00 грн – заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.08.2024 по 30.09.2025. Відповідно до вказаного розрахунку кількість зареєстрованих в квартирі – 3 особи, лічильник повірений 21.07.2020.
Із розрахунку суми боргу за період з 01.10.2025 по 30.06.2026, видно, що заборгованість відповідача за послуги централізованого водопостачання та водовідведення становить 8 258,18 грн. Відповідно до вказаного розрахунку кількість зареєстрованих в квартирі – 3 особи, лічильник відсутній, нарахування оплати проводилось по нормі споживання.
Відповідно до бухгалтерської довідки до розрахунку за вказаний період, за період з 01.10.2025 по 30.06.2026 споживачем було сплачено 9 944,72 грн за виконавчим листом, з яких 9 641,92 грн –погашення заборгованості, що виникла до 01.10.2025, 302,80 грн – на погашення заборгованості, що виникла після 01.10.2025.
Як видно із бухгалтерської довідки до розрахунку суми боргу в частині сплати за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2014 по 30.06.2026, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані 3 особи: відповідач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; пільговики відсутні. Лічильник був встановлений 01.12.2012, відключений 01.12.2015, встановлений 04.02.2016, відключений 01.05.2020, встановлений 22.07.2020, відключений 01.01.2025. З лютого 2022 року покази лічильника не передавались споживачем. Остання оплата споживачем проведена в липні 2024 року в розмірі 5 067,79 грн, заборгованість погашена в повному обсязі. З листопада 2024 року почала утворюватися заборгованість за комунальні послуги. В січні 2026 року суму боргу в розмірі 9 641,92 грн перенесено з особового рахунку «холодна вода і водовідведення» на особовий рахунок «виконавчий лист (водопостачання та водовідведення)» згідно справи №213/5710/25. За червень 2026 року в колонці сплачено абонентом вказано 9 944,72 грн, з яких 9 641,92 грн (з від`ємним значенням) - перенесено суму боргу з особового рахунку «холодна вода і водовідведення» на особовий рахунок «виконавчий лист (водопостачання та водовідведення)» згідно скасування судового рішення у справі №213/5710/25. Зазначено, що сума боргу складає 8 258,18 грн.
У зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань по оплаті за отримані послуги, позивачем за період з 01.10.2025 по 30.04.2026 нараховані три відсотки річних в розмірі 43,31 грн та втрати від інфляції в розмірі 184,36 грн.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають з належного виконання споживачем зобов`язань зі сплати наданих житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, комунальні послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1. ст. 1 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).
Пунктами 2, 5 ч.2 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Як передбачено ст.9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором та не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні із споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з правовим висновком Великої палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Встановлено, що договір про надання комунальних послуг між відповідачем і позивачем не укладався, однак факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постановах ВС КЦС від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
Законом України від 03.12.2020 №1060 « Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі Закон №1060) внесено зміни, зокрема, до Закону України від 09.11.2017 №2189 «Про житлово-комунальні послуги», Закону України від 22.06.2017 №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», стосовно організації моделі договірних відносин, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.
Тобто, що стосується багатоквартирних будинків: у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Форма Договору між споживачем (мешканцем) та виконавцем послуг (КП «Кривбасводоканал») є публічною офертою, тобто фактично діє за замовчуванням, якщо споживач офіційно не відмовився від надання послуги холодного водопостачання та водовідведення. Отже, навіть, якщо у споживача на руках немає паперового примірника Договору, він має такі самі права та обов`язки стосовно отримання зазначених послуг, як і усі інші споживачі, які вже отримали свої примірники договорів.
01 березня 2022 року на офіційному веб-сайті КП «Кривбасводоканал» було опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування.
Таким чином з 01.04.2022 року діє публічний типовий індивідуальний договір про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими Постановою КМУ 05.07.2019 №690 споживач надає щомісяця (у спосіб, передбачений договором) виконавцеві або визначеній власником (співвласниками) особі, яка здійснює розподіл обсягів послуг, інформацію про обсяги споживання послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.
Як передбачено пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими Постановою КМУ 05.07.2019 №690, плата за послугу розраховується виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Остання нараховується щомісячно з розрахунку на один особовий рахунок незалежно від кількості мешканців у квартирі, у фіксованому розмірі незалежно від того, користувались послугою чи ні. Пунктом 29 Типового індивідуального договору встановлено, що плата за абонентське обслуговування становить 20,00 грн. З 01.08.2024 по 30.09.2025 позивачем здійснено нарахування плати за абонентське обслуговування в розмірі: 20,00 грн, з яких 10,30 грн – за питну воду, 9,70 грн – стоки.
Як встановлено судом в квартирі, за місцем реєстрації відповідача, був встановлений засіб обліку води, що видно із розрахунку заборгованості та бухгалтерської довідки до розрахунку за період з 01.04.2014 по 30.06.2026, де зазначені показники обліку, останні за січень 2022 року – 384 м.куб.
Нарахування плати за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення з листопада 2024 року здійснювалось за встановленими нормами споживання та тарифами.
Доказів щодо повірки лічильника води в період з 01.05.2019 по 30.06.2025 відповідачем не надано. У позивача такі дані відсутні. А отже, за відсутності даних про проходження повірки засобом вимірювальної техніки, нарахування здійснювались позивачем без врахування показань лічильника, за встановленими нормами споживання та тарифами.
Як передбачено п.45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 5 липня 2019 р. № 690, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження.
Аналогічне положення міститься у п.6 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
При цьому, споживачі зобов`язані інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі (п.47 вказаних вище Правил).
Аналогічне положення міститься у п.11 ч.2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
Оскільки доказів того, що відповідач повідомляв позивача, яким надаються комунальні послуги, з приводу тривалого непроживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано, про вказані обставини сторони суду не повідомили, тому у позивача не було правових підстав не здійснювати нарахування за комунальні послуги водопостачання та водовідведення.
Згідно з наданим суду розрахунками заборгованості та бухгалтерськими довідками, сума боргу по оплаті за централізоване постачання холодної води і водовідведення за період з 01.10.2025 по 30.06.2026 становить 8 258,18 грн.
Як встановлено судом, з відповідача було стягнуто за судовим наказом заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2024 по 30.09.2025 в розмірі 9 641,92 грн, та за абонентське обслуговування в розмірі 280,00 грн (всього 9 921,92 грн), а також судовий збір 302,80 грн. Проте, в подальшому вказаний судовий наказ було скасовано судом. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.10.2026 визначено розмір суми, що підлягає стягненню з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь ОСОБА_1 в порядку повороту виконання судового наказу - 10 224,72 гривень (заборгованість за комунальні послуги, абонентське обслуговування та судовий збір).
Враховуючи викладене, заборгованість відповідача за період з 01.08.2024 по 30.09.2025 складає: 9 641,92 грн – за водопостачання та водовідведення, 280,00 грн з абонентської плати; за період з 01.10.2025 по 30.06.2026 складає 8 258,18 грн.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та у встановлений строк.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач не виконавав своїх зобов`язань як споживач комунальних послуг, а саме: щомісячно покази лічильника води не передавав, повірку лічильника у визначений строк не здійснив, заяви про тимчасову відсутність за місцем реєстрації для реалізації права на неоплату вартості послуг – позивачу не надав, оплату за послуги з водопостачання та водовідведення та за абонентське обслуговування вчасно не вносив, внаслідок чого виникла заборгованість.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд погоджується з сумою заборгованості та проведеним розрахунком позивача, який є обґрунтованими і здійсненим у відповідності до встановлених норм споживання та вартості послуг.
Відповідачем розмір нарахованої заборгованості не спростовано, свого розрахунку не наведено, доказів про іншу суму заборгованості або про її відсутність суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як видно із матеріалів справи, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь 3% річних від простроченої суми 8258,18 грн в розмірі 43,31 грн та інфляційних втрат в розмірі 184,36 грн, нарахованих на суму несплаченої заборгованості, та надав відповідні розрахунки.
Верховним Судом у постанові від 18.05.2020 у справі №176/456/17 викладений висновок, згідно якого «Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплати грошей за надані послуги.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. А в розумінні вказаної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, вирішуючи спір в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, суд виходить із того, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних та інфляційні витрати у розмірах, нарахованих позивачем.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
На підставі ст.ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, надані позивачем, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, а також враховуючи, що відповідачем відзив на позов не надано та доводи позивача не спростовані, приходить до висновку, що право позивача є порушеним і підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості за централізоване водопостачання та водовідведення, з плати за абонентське обслуговування, втрат від інфляції та трьох відсотків річних у вищезазначених розмірах. Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Виходячи з того, що вимоги позивача підлягають задоволенню судом, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141 ч.1, 247 ч.2, 263-265, 268, 274 - 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» за період з 01.08.2024 по 30.09.2025 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 9 641,92 грн, заборгованість з абонентської плати у розмірі 280,00 грн; за період з 01.10.2025 по 30.06.2026 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 8 258,18 грн, 3% річних у розмірі 43,31 грн, інфляційні втрати у розмірі 184,36 грн, а всього стягнути 18 407 (вісімнадцять тисяч чотириста сім) грн 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Комунальне підприємство «Кривбасводоканал», місцезнаходження: 50027, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, 6а, код ЄДРПОУ 03341316.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Дата складення повного судового рішення – 09 листопада 2026 року.
Суддя С.М. Хмельова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua