Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №522/21031/26
Суддя: Бондар В. Я.
Справа № 522/21031/26
Провадження № 2-а/522/485/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді — Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання — Костинюк В.В.
розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 23.10.2026 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом, в якому просив затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 22.04.2027 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Позов обґрунтований тим, що 22.10.2026 співробітниками 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області за адресою: м.Одеса, вул. Ніни Строкатої, 10, виявлено особу, який назвався громадянином Турецької Республіки ОСОБА_2 . За результатами перевірки встановлено, що відповідач прибув легально 24.02.2025 через контрольно-пропускний пункт «Маяки-Удобне». На момент виявлення у відповідача відсутній паспорт громадянина Турецької Республіки для виїзду за кордон.22.10.2026 о 00:30 годині, відповідача – громадянина Турецької Республіки ОСОБА_3 , затримано з метою встановлення особи порушника, з`ясування обставин правопорушення. Громадянин Турецької Республіки ОСОБА_3 порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства – перевищив встановлений строк перебування в Україні, проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. У відповідача відсутній дійсний паспорт або документ, який надає право на виїзд з України, він не може бути працевлаштований та мати законного, постійного джерела доходів згідно чинного законодавства, не зможе забезпечувати власні потреби, через що, з метою отримання грошових коштів, може вчиняти злочини проти власності, чим завдати істотної шкоди охоронюваним інтересам держави та окремих громадян. 22.10.2026 за проживання без документів на право проживання щодо ОСОБА_4 , складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн. 22.10.2026 ГУ ДМС в Одеській області прийнято рішення №5101100100001085 про примусове видворення з України громадянина Турецької Республіки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 23.10.2026 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 23.10.2026 в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 23.10.2026, проведеному в режимі відеоконференції за участі представника позивача Саркісяна А.Р. та Онат Мурата, розгляд справи відкладено на 28.10.2026 з метою забезпечення відповідачу перекладача та адвоката.
У судовому засіданні 28.10.2026 проведеному в режимі відеоконференції за участі представника позивача Саркісяна А.Р. та Онат Мурата, який спілкувався за допомогою перекладача Шадманової А.М., розгляд справи відкладено на 06.11.2026, у зв`язку з наданням відповідачу можливості зв`язатися з адвокатом.
У судовому засіданні 06.11.2026 ОСОБА_5 просив задовольнити позовну заяву та затримати відповідача, ОСОБА_3 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та спілкувався за допомогою перекладача Шадманової А.М., повідомив, що планував одружитися з дівчиною Ольгою, тому вчасно не виїхав за межі території України. Представник відповідача Бардук В.І. надав суду для огляду оригінал паспорту відповідача, просив відмовити у задоволенні позову, вказав, що клієнт бажає бути депортованим без затримання.
Згідно ч.1 ст.227 КАС України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Суд, перейшов до стадії проголошення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 09.11.2026 о 13:50 год.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2026 року громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано з метою обставин правопорушення та передано до Миколаївського пункту тимчасового розміщення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, про що свідчить протокол №МОД 000434 про адміністративне затримання від 22.10.2026.
22.10.2026 за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД №013495 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 22.10.2026 серії ПН МОД №013581 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн.
22.10.2026 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято рішення №5101100100001085 про примусове видворення громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.10.2026 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято рішення про заборону в`їзду громадянину Турецької Республіки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україну строком на 5 років.
Згідно бази даних «Аркан» Онат Мурат 24.02.2025 в`їхав в пункті пропуску Маяки-Удобне на територію України.
ОСОБА_3 документований паспортом громадянина Турецької Республіки зі строком дії до 02.01.2035.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з ч.3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Частина 1 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачає, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Так, Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», рішення про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, крім рішень, прийнятих органами охорони державного кордону, що виконуються такими органами. Контроль за правильністю і своєчасністю виконання рішення про примусове видворення здійснює орган, який прийняв таке рішення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;
2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;
4) зобов`язання внести заставу.
Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Згідно ч. 18 ст. 289 КАС України, на час розгляду судом першої та апеляційної інстанцій справи по суті позовних вимог і до набрання рішенням суду законної сили іноземець або особа без громадянства утримується у спеціально обладнаному для таких цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону, органу Служби безпеки України, який її затримав, або у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області подало до суду позовну заяву про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, а саме щодо громадянина Турецької Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На момент виявлення міграційним органом іноземця у жовтні 2026 року, останній, всупереч вимогам Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», не мав при собі паспортного документу, необхідного для добровільного виїзду з України.
Крім того, міграційним органом зазначається, що іноземець не має постійного місця проживання та джерел легального заробітку в Україні.
Такі твердження відповідачем не спростовані.
З аналізу вищевикладених норм права вбачається, що затримання іноземця або особи без громадянства необхідне для досягнення декількох окремих цілей, а саме для ідентифікації та забезпечення видворення іноземця за межі території України, або для забезпечення видворення іноземця за межі території України, без необхідності ідентифікації.
При цьому, в будь-якому випадку, для затримання іноземця повинна існувати така умова як примусове видворення. За умови відсутності рішення про примусове видворення особи, затримування іноземця та тримання його в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, забороняється.
Як вказувалося вище, 22.10.2026 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято рішення №5101100100001085 про примусове видворення громадянина Турецької Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач під час виявлення його міграційним органом не мав паспортного документу, який необхідний для добровільного виїзду іноземця з України, однак надав чинний паспорт у судовому засіданні.
Суду не надано доказів, якими можливо підтвердити наявність у відповідача фінансової можливості забезпечувати своє існування в Україні, наявність у нього місця проживання.
Крім того, слід звернути увагу, що в умовах дії в Україні воєнного стану, здійснення міграційним органом посиленого контролю у сфері дотримання іноземцями та особами без громадянства міграційного законодавства України є необхідним, виправданим та таким, у якому існує нагальна потреба, а як наслідок відповідає легітимній меті його здійснення ефективному реагуванню держави на загрози її безпеці.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові 29 травня 2023 року (справа № 522/5683/22) та постанові від 30 серпня 2024 року (справа № 522/8660/23).
Більш того, поточна безпекова ситуація в Україні свідчить про те, що життю або здоров`ю відповідача у будь-який момент перебування в Україні загрожує реальна небезпека внаслідок розповсюдження загальнопоширеного насильства у міжнародному збройному конфлікті.
Враховуючи викладене, наявність чинного рішення про примусове видворення іноземця, суд вважає виправданою необхідність затримання іноземця міграційним органом.
Доводи відповідача про затримку виїзду на два дні через сплутані дати не спростовує незаконність перебування відповідача на території України в день його виявлення позивачем та станом на зараз.
Враховуючи обставини справи, наведені вище норми чинного законодавства, зважаючи на обставини затримання відповідача, через порушенням ним міграційного законодавства, відсутність стабільного доходу та місця проживання, суд вважає наявною вірогідність втечі іноземця та переховування його на території України або за її межами, з метою уникнення відповідальності, тому суд погоджується з доводами ГУ ДМС в Одеській області про наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове видворення.
Відсутній механізм реалізації судом положень ст. 289 КАС України при застосуванні до іноземця застави, тобто про неможливість практичного застосування судом застави до іноземця.
Слід зазначити, що ГУ ДМС України в Одеській області не зверталось з клопотанням про зобов`язання громадянина Республіки Онат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести заставу та з клопотанням про взяття даної особи на поруки підприємства, установи чи організації, в зв`язку з тим, що внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто існує імперативний обов`язок Кабінету Міністрів прийняти такий Порядок.
На даний час, Кабінетом Міністрів України, на виконання ст. 289 КАС України не прийнято порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування судом застави як заходу до іноземця, який застосовується адміністративним судом в порядку КАС України.
Вказане свідчить про відсутність механізму реалізації судом положень ст. 289 КАС України при застосуванні до іноземця застави, тобто про неможливість практичного застосування судом застави до іноземця.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи наведене, зокрема необхідність забезпечення видворенні відповідача, який хоч і висловив бажання покинути територію України, проте доказів можливості такого суду не представив, в сукупності з тим, що коли інші, менш жорсткі заходи (порука та застава), були розглянуті та визнані такими, що не можуть бути застосовані до даної ситуації, враховуючи наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду з території України, адже тривалий час перебуває на території України незаконно, суд вважає, що до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід застосувати захід передбачений ч. 11 ст. 289 КАС України, як затримання з поміщенням останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 229, 242, 244, 293, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ) про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити.
Затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 22.04.2027 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення суду складено 09 листопада 2026 року.
Суддя В.Я. Бондар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua