Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №493/1549/26 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1549/26

Провадження № 2/493/1183/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ КОТИС О.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компаній «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЕЙС» через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20.03.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа було укладено кредитний договір № 705965082 на суму 5000,00 грн, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV578RJ.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування кредитними коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту у зв`язку з чим його загальна сума становить 7000,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01. У подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод, якими продовжено строк дії Договору факторингу, всі інші умови залишились без змін. Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 230 від 23.05.2023 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 705965082 від 20.03.2023 року.

19.12.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №19/1224-01. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 705965082 від 20.03.2023 року.

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 705965082 від 20.03.2023 року.

Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 705965082 від 20.03.2023 року у загальному розмірі 33412,65 грн.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором № 705965082 від 20.03.2023 року, тому ТОВ «ФК «ЕЙС» змушено звернутися до суду за захистом порушеного права та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 33412,65 грн та судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.

Ухвалами судді від 07.08.2026 року провадження по даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін, а також за клопотанням позивача витребувані докази в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу рекомендованим листом на його зареєстровану адресу місця проживання. Однак на адресу суду з поштового відділення повернувся конверт із зазначеною ухвалою з довідкою Укрпошти про причини повернення/невручення з відміткою «адресат відсутній».

Оскільки іншими належними даними про зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача суд не володіє, тому про дату, час і місце проведення судових засідань він повідомлявся шляхом розміщення оголошення про його виклик як відповідача у судові засідання, призначені на 02.09.2026 року, 16.09.2026 року, 09.11.2026 року, на офіційному сайті Судової влади України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав, про поважність причин своєї неявки в судові засідання суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судові засідання відповідача та неповідомленням суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов судом відповідно до ст. 280 ЦПК України застосовано заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов у межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20.03.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 705965082.

Цей договір укладено позичальником через телекомунікаційний ресурс кредитодавця шляхом подання заявки на отримання кредиту в ІТС кредитодавця (п. 4.10. договору).

Відповідно до п. п. 2.1.-2.5. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Сума кредитного ліміту, а саме 8300,00 грн, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5000,00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 19.04.2023 року. Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.

Згідно з п. 3.1. – 3.2. договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Сторони погодили, що встановлений строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на описаних умовах не обмежена.

Орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 19.04.2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1. договору).

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти. Процентні ставки за договором є фіксованими. Протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 19.04.2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 383,25 % річних, що на день укладення договору становить 1,05 % від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі продовження позичальником дисконтного періоду (Пролонгації) один або декілька разів, за період з наступного дня після 19.04.2023 року проценти нараховуються за ставкою 766,50 % річних, що на день укладення договору становить 2,10 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.п. 8.1. – 8.4. договору).

Згідно з п. 11.1. договору строк дії договору 5 років.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV578RJ, про що свідчить розділ 15 договору – реквізити сторін, а також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

У заявці на отримання коштів у кредит від 20.03.2023 року відповідачем зазначені його персональні дані, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, дані паспорта, адресу місця проживання, засоби зв`язку, а також номер платіжної картки.

На виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 20.03.2023 року перерахувало відповідачу 5000,00 грн на платіжну картку 4149-49ХХ-ХХХХ-3284, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 705965082 від 20.03.2023 року, що підтверджується платіжним дорученням № 6dea8258-2480-4c37-86ea-9cb7510032e1 від 20.03.2023 року 19.06.2019 року.

14.04.2023 року ОСОБА_1 збільшив суму кредиту на 1500,00 грн, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з платіжним дорученням № 9013d766-a31d-419b-a5ad-6275268cebe0 від 14.04.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 у розмірі 1500,00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно з договором № 705965082 від 20.03.2023 року.

17.04.2023 року ОСОБА_1 збільшив суму кредиту на 500,00 грн, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з платіжним дорученням № ed96cce6-490d-4d63-aec8-7acdb441a212 від 17.04.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 у розмірі 500,00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно з договором № 705965082 від 20.03.2023 року.

З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260818/43336-БТ від 24.08.2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 20.03.2023 року зараховано платіж у розмірі 5000,00 грн; 14.04.2023 року – 1500,00 грн та 17.04.2023 року – 500,00 грн, що також підтверджується випискою по картковому рахунку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 кредитним договором № 705965082 від 20.03.2023 року станом на 23.05.2023 року становить 15861,65 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8681,65 грн – заборгованість за відсотками.

28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01, а також ряд додаткових угод щодо продовження строку дії договору факторингу, згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зокрема до ОСОБА_1 за договором № 705965082 від 20.03.2023 року у розмірі 15861,65 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8681,65 грн – заборгованість за відсотками, що підтверджується витягом з Реєстру боржників №230 від 23.05.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 кредитним договором № 705965082 від 20.03.2023 року станом на 19.12.2024 року становить 33412,65 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 26412,65 грн – заборгованість за відсотками.

19.12.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 19/1224-01, згідно якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 705965082 від 20.03.2023 року у розмірі 33412,65 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 26412,65 грн – заборгованість за відсотками, що підтверджується витягом з Реєстру боржників №1 від 19.12.2024 року до договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 року.

15.07.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, згідно якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 705965082 від 20.03.2023 року у розмірі 33412,65 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 26412,65 грн – заборгованість за відсотками, що підтверджується витягом з Реєстру боржників від 15.07.2025 року до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 року.

Таким чином ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» наділене правом грошової вимоги до відповідача.

Всупереч умовам Кредитного договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснював платежів для погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 705965082 від 20.03.2023 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 року становить 33412,65 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 26412,65 грн – заборгованість за відсотками.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 «Про електронну комерцію»).

Ч. 1 ст. 11 «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронно цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів ( ст. 12 «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1ЦК України).

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору. Розрахунок підтверджує існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів факторингу з додатками підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст.. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно вимог ст.. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений та документально підтверджений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн представник позивача надав копії: договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткової угоди до вказаного Договору від 01.09.2025 року, протоколу погодження вартості послуг, акту прийому-передачі наданих послуг.

Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Заявлені позивачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, тому суд відповідно положень ст. 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 207, 509, 526, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054, 1077-1078, 1081 ЦК України, ст. 81, 89, 133, 137,141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 705965082 від 20.03.2023 року у розмірі 33412,65 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., а всього 39075,05 грн (тридцять дев`ять тисяч сімдесят п`ять гривень 05 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ