Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №522/19137/23
Суддя: Карташов О. Ю.
Номер провадження: 22-ц/813/3143/26
Справа № 522/19137/23
Головуючий у першій інстанції Павлик І. А.
Доповідач Карташов О. Ю.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання – Бондарець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Юрій Петрович
на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2025 року
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», боржники – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог
У листопаді 2025 році ТОВ «Гелексі Фінанс», боржники – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулось до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, у якій просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича у виконавчому провадженні ВП 78738467 та у виконавчому провадженні ВП 78738610 щодо не вчинення виконавчих дій з реалізації спадкового майна померлої ОСОБА_3 , а саме: квартири АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м.
В обґрунтування скарги зазначено, що 28.01.2025 рішенням суду позов ТОВ «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Петров О.А. про стягнення заборгованості у сумі 606 494,66 грн задоволено частково. Стягнуто із спадкоємиці ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця. Стягнуто із спадкоємця ОСОБА_4 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця.
У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м, вартістю 2 829 653,00 грн.
Виконавчі листи від 23.07.2025 № 522/19137/23, видані на підставі зазначеного рішення, були направлені на примусове виконання приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Шуляченку М.Б.
На примусовому виконанні приватного виконавця Шуляченка М.Б. з 30.07.2025 перебувають виконавчі листи від 23.07.2025 № 522/19137/23, видані на підставі зазначеного рішення, ВП 78738467, ВП 78738610, який не вчиняє виконавчих дій з реалізації спадкового майна померлої ОСОБА_3 , а саме: квартири АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2025 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», боржники – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича у виконавчому провадженні ВП 78738467 та у виконавчому провадженні ВП 78738610 щодо не вчинення виконавчих дій з реалізації спадкового майна померлої ОСОБА_3 , а саме: квартири АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м.
Ухвала суду вмотивована тим, що скарга ТОВ «Гелексі Фінанс» на бездіяльність приватного виконавця є обґрунтованою, оскільки нездійснення приватним виконавцем всіх можливих заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» свідчить про неправомірну бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. у виконавчому провадженні ВП 78738467 та у виконавчому провадженні ВП 78738610.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Ю.П. звернулись з апеляційною скаргою в якій просять оскаржувану ухвалу суду від 03 грудня 2025 року – скасувати, у скарзі стягувача — відмовити.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Ознайомившись з апеляційною скаргою, ТОВ «Гелексі-Фінанс» подало на неї відзив, в якому зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що нездійснення приватним виконавцем всіх можливих заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» свідчить про неправомірну бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. у виконавчому провадженні ВП 78738467 та у виконавчому провадженні ВП 78738610, а відтак скарга ТОВ «Гелексі Фінанс» на бездіяльність приватного виконавця є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли.
ТОВ «Гелексі Фінанс», представник ОСОБА_1 — адвокат Пономаренко Ю.П., Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. - повідомлені шляхом надсилання судової повістки до її електронного кабінету, зазначене підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Від представника ТОВ «Гелексі Фінанс» надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 без участі їх представника.
Представник ОСОБА_1 — адвокат Пономаренко Ю.П. подавав клопотання про участь у розгляді в режимі відеоконференціїї, проте на зв`язок не вийшов.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів визнає повідомлення осіб належним та вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
28.01.2025 рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/19137/23 позов ТОВ «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Петров Олексій Афанасійович про стягнення заборгованості у сумі 606 494,66 грн задоволено частково.
Стягнуто із спадкоємиці ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця. Стягнуто із спадкоємця ОСОБА_5 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця. У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м, вартістю 2 829 653,00 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто із спадкоємиці ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 4 376,64 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто із спадкоємця ОСОБА_5 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 4 376,64 грн витрат по сплаті судового збору.
Виконавчі листи від 23.07.2025 № 522/19137/23, видані на підставі зазначеного рішення, були направлені на примусове виконання приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Шуляченку М.Б.
На примусовому виконанні приватного виконавця Шуляченка М.Б. з 30.07.2025 перебувають виконавчі листи від 23.07.2025 № 522/19137/23, видані на підставі зазначеного рішення, ВП № 78738467 та ВП № 78738610.
Номер виконавчого провадження: 78738467 з примусового виконання виконавчого листа від 23.07.2025 №522/19137/23, боржник ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом: 273 573,97 грн. У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м, вартістю 2 829 653,00 грн.
Номер виконавчого провадження: 78738610 з примусового виконання виконавчого листа від 23.07.2025 № 522/19137/23, боржник ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом: 273 573,97грн. У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4кв.м., вартістю 2 829 653,00 грн.
Заперечуючи проти скарги приватний виконавець Шуляченко М.Б. зазначає, що згідно відповідей банківських установ у ВП № 78738467 та ВП № 78738610 станом на 24.11.2025 у боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 кошти для одноразового стягнення боргу на рахунках відсутні. Однак звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , не видається можливим, так як в мотивувальній частині рішення № 522/19137/23 Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2025 зазначено, що згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного станув Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Таким чином, примусове виконання рішення буде відновлено після припинення запровадженого воєнного стану.
Судом встановлено, що при примусовому виконанні рішення із спадкоємиці ОСОБА_1 та із спадкоємця ОСОБА_4 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» кошти не стягнуто. За їх відсутності приватним виконавцем має бути звернуто стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м шляхом реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.
В рішенні суду про стягнення боргу зі спадкоємців зазначено, що між ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» та ОСОБА_3 26.10.2021 був укладений договір № 26-10-21-01-0 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на суму 500 000,00 грн.
Орієнтовна загальна вартість споживчого кредиту складає 117,40 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 587 000,00 грн та включає в себе: 1.8.1.1 проценти (відсотки) за користування споживчим кредитом 15,00 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 75 000,00; 1.8.2 Додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов`язкові для отримання кредиту: 1.8.2.1. Вартість послуг за вчинення нотаріальних дій - 5 500,00 грн; 1.8.2. Інші додаткові та супутні послуги третіх осіб: 1.8.2.1. Вартість послуг за надання правової допомоги 6 500,00 грн.
З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 , які виникли з договору № 26-10-21-01-О надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ОСОБА_3 та Позивач 26.10.2021 уклали іпотечний договір. Боржник передав в іпотеку Кредитодавцю (Кредитору) нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з 3 (трьох) житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв. м., жилою площею 54,7 кв.м.
За погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання кредитного договору, а саме 05.08.2022 ОСОБА_3 звернулась до позивача з письмовою заявою вх. № 1012-0, у якій просила збільшити суму кредиту згідно Договору № 26-10-21-01-О на 83 000,00 грн та продовжити строк кредитування з кінцевою датою повернення 26.01.2023.
05.08.2022 ОСОБА_3 підписала паспорт споживчого кредиту № 26-10-21-01-0 з сумою кредиту 583 000,00 грн, строком користування 15 місяців та сплатою 30 % річних.
05.08.2022 між позивачем та ОСОБА_3 укладено Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору № 26-10-21-01-0 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
З метою забезпечення виконання додаткових зобов`язань ОСОБА_3 , які виникли з Договору № 1 про внесення змін та доповнень до договору № 26-10-21-01-0 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ОСОБА_3 та позивач 05.08.2022 уклали Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору іпотеки.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Так, згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Частинами першою, другою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, -і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
За приписами частини першої статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 447-1 ЦПК України).
Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; звертати стягнення на майно боржника в межах, встановлених цим Законом; своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, щодо виявлення та реалізації майна боржника.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається насамперед на кошти боржника, а у разі їх відсутності — на інше майно боржника.
Згідно зі статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому виконавець проводить опис і арешт нерухомого майна, готує та подає до відповідного органу документи для проведення державної реєстрації обтяжень, вживає заходів щодо оцінки майна та його передачі на реалізацію в порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано порядок реалізації арештованого майна на прилюдних торгах (аукціонах), а статтею 62 цього Закону — порядок реалізації майна, переданого в заставу (іпотеку), з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ п5-2. у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
За викладених обставин, посилання приватного виконавця на неможливість реалізації спадкового майна у зв`язку із введенням воєнного стану є безпідставним, оскільки чинним законодавством не передбачено безумовної заборони на вчинення виконавчих дій щодо реалізації нерухомого майна в умовах воєнного стану. Відповідні обмеження стосуються окремих категорій майна та окремих територій, на яких ведуться бойові дії, і не можуть тлумачитися розширено як підстава для повного самоусунення виконавця від виконання рішення суду.
Отже, судом першої інстанції слушно враховано, що після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» до Договору № 26-10-21 01-0 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 26.10.2021 за погодженням сторін 05.08.2022 вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та до кредитації ОСОБА_3 .
Таким чином, суд першої інстанції, врахував, що положення Закону в частині мораторію на виконання рішення щодо реалізації предмета іпотеки на електронних торгах, не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відтак, встановивши, що приватним виконавцем не вжито всіх можливих заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, не вчинено виконавчих дій з реалізації спадкового майна померлої ОСОБА_3 , місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення скарги ТОВ «Гелексі Фінанс» та визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а невиконання судового рішення без поважних причин свідчить про порушення прав стягувача, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 129 Конституції України.
Також, апеляційний суд вважає за потрібним наголосити, що апеляційна скарга не містить жодного мотивування, щодо мотивів оскарження судового рішення. Сторона скаржників обмежилась лише формальним проханням скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні скарги, не навивши при цьому жодних доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції або свідчили про порушення норм матеріального чи процесуального права.
Отже, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне і правильне по суті судове рішення.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги заявника.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Юрій Петрович - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua