Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №761/35065/26
Суддя: Шевченко І. М.
Справа № 761/35065/26
Провадження № 2-а/761/518/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі судді Шевченко І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
установив:
У серпні 2026 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якій він просив скасувати постанову № R680147 від 08.08.2026 року та стягнути з відповідача судові витрати.
Позов мотивовано тим, що постановою № R680147 від 08.08.2026 року, прийнятою т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, зокрема, за неявку військовозобов`язаного до ТЦК та СП без поважних причин.
Позивач стверджує, що оскаржувану постанову винесено із суттєвим порушенням установленого законом порядку та після закінчення визначених законодавством строків притягнення до адміністративної відповідальності. Датою виявлення правопорушення є серпень 2026 року, після оновлення у застосунку «Резерв+» його електронного військово-облікового документа було виявлено запис про порушення ним правил військового обліку внаслідок непроходження (відмови у проходженні) військово-лікарської комісії. З 10.01.2017 позивач має статус непридатного у мирний час та обмежено придатного у воєнний час. Не зважаючи на приписи пункту 2 розділу ІІ Закону України від 21.03.2024 № 3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» він не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у строк до 05.06.2025. Однак 06.08.2026 ним було подано заяву про неоспорювання допущеного адміністративного порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності.
Накладаючи адміністративне стягнення 08.08.2026, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв поза межами строку притягнення особи до відповідальності. Водночас закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, є безумовною обставиною, що виключає провадження в справі та зобов`язує суб`єкта владних повноважень закрити справу, а не накладати штраф. Вважає, що навіть за умови подання ним заяви про визнання правопорушення та згоду на розгляд справи за його відсутності, відповідач був зобов`язаний розглянути її з дотриманням вимог ст. 247 КУпАП. Дії відповідача щодо накладення штрафу після завершення визначених законом строків суперечать принципу верховенства права, оскільки неналежне виконання обов`язків посадовими особами не може обмежувати права громадянина.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 31.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідно до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний; за електронним військово-обліковим документом, сформованим 09.08.2026, останнє зафіксоване рішення ВЛК - від 10.01.2017 - "непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час", дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобо 25 років він досяг у 2025 році. 06.08.2026 через електронний кабінет призовника позивач подав заяву, в якій повідомив про непроходження повторного медичного огляду, визнав факт адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відстуності, у заяві міститься позначка про накадення кваліфікованого електронного підпису 06.08.2026 о 21:46:09. 08.08.2026 т. в. о. начальника ТЦК та СП ухвалено постанову № R680147 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП зі штрафом 17 000 грн, який сплачений позивачем 09.08.2026 у сумі 8500,00 грн у пільговому порядку. Облікове рішення ВЛК 2017 року відповідає названій у законі категорії осіб, водночас виняток для осіб з інвалідністю є юридично значущим і повинен бути перевірений за належними доказами, а відсутність відповідного поля в роздруківці "Резерв+" не є беззаперечним доказом відсутності інвалідності.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 08.08.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято постанову № R680147, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Згідно з оскаржуваною постановою порушення ОСОБА_1 вимог законодавства полягають в тому, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він не пройшов ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач вважає постанову протиправною, оскільки з часу виявлення адміністративного правопорушення 08.08.2026, коли відповідач виніс постанову, почав свій перебіг тримісячний строк з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, який передбачений ч. 9 ст. 38 КУпАП, і цей строк закінчився станом на день винесення оскаржуваної постанови.
Згідно з доданим позивачем до позовної заяви військово-обліковим документом Резерв + стосовно військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 07.04.2026 він уточнив дані стосовно себе.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною першою ст. 210-1 КУпАП встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду. У такому разі підлягають застосуванню положення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і на цей час.
Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 р. затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і на цей час.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX (із змінами, внесеними Законом № 4235-IX) установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Вказана норма імперативно покладає обов`язок самостійного звернення до ТЦК та СП або через електронний кабінет саме на громадянина.
Позивач у визначений законом строк (до 05.06.2025 р.) самостійно не звернувся та ВЛК не пройшов.
Таким образом, діяння позивача містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто, за змістом ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, зокрема, зокрема не проходження військово-лікарської комісії, не носить характеру триваючого правопорушення, а є одноактним, вичерпується фактом невчинення дій до визначеної дати та часу.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Установлено, що оскаржувану постанову 08.08.2026 стосовно позивача прийнято за те, що він не пройшов ВЛК, яку згідно із законом він був зобов`язаний пройти до 05 червня 2025 рок, а тому станом на день винесення оскаржуваної постанови від 08.08.2026 року сплинув строк накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, прийнявши 08.08.2026 оскаржувану постанову, відповідач діяв поза межами 3-місячного строку з дня виявлення правовопорушення, а також граничного строку - одного року з дня його вчинення, що є істотним порушенням процесуального закону та тягне за собою обов`язкове скасування такої постанови.
Ураховуючи, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням строків, передбачених ч. 9 ст. 38 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 2, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № R680147 від 08.08.2026 року, прийняту т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua