Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №761/27962/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27962/25

Провадження № 2/761/3035/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Штоль Л.В.,

за участі:

представника позивачів: Калинчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Банк «Альянс» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлав Медіа» про визнання інформації недостовірною, її спростування та захист ділової репутації,

в с т а н о в и в :

У липні 2025р. позивачі: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1), АТ «Банк Альянс» (далі по тексту - позивач 2) звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва із позовною заявою до відповідачів: ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 1), ТОВ «Юлав Медіа» (далі по тексту - відповідач 2), в якій просили суд:

1)визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача 1, інформацію, поширену відповідачем 1, 21 серпня 2024р. на сайті онлайн - видання «Коротко про» під назвою «Банкрутство банку «Альянс»»: регулятор чекає осені?», яке належить відповідачу 2 про те, що позивач 1 є оголошеною у міжнародний розшук, а також відмовилась гасити банківські гарантії перед ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго».

2)визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача 2, інформацію, поширену відповідачем 1, 21 серпня 2024р. на сайті онлайн-видання «Коротко про» під назвою «Банкрутство банку «Альянс»»: регулятор чекає осені?», яке належить відповідачу 2 про те, що позивач 2 не виплачує гарантійні зобов`язання та має непогашені банківські гарантії перед нафтогазовим та інфраструктурним секторами, а також, що позивач 2 якимось чином пов`язаний із можливою незаконною діяльністю «GlobalMoney».

3)зобов`язати відповідача 1 не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо позивачів 1, 2, шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення у новій статті з посиланням на статтю під назвою «Банкрутство банку «Альянс»»: регулятор чекає осені?».?

4)зобов`язати відповідача 2 не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо позивачів 1, 2, шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення на сайті онлайн -видання «Коротко про», що доступне та розміщене за покликанням: ІНФОРМАЦІЯ_2;

5)судові витрати, понесені позивачами у зв`язку із поданням цього позову, покласти на відповідачів.?

Свої позовні вимоги позивачі 1, 2, обґрунтовували тим, що 21 серпня 2024р. онлайн - видання «Коротко про» (адміністратор та власник ТОВ «Юлав Медіа») опублікувало статтю за авторством відповідача 1 під назвою «Банкрутство банку «Альянс»»: регулятор чекає осені?».

На думку сторони позивачів, за змістом цієї статті міститься інформація, яка є недостовірною та такою, що порушує їхню ділову репутацію, а саме про те, що: ОСОБА_1 є оголошеною у міжнародний розшук, а також відмовилась гасити банківські гарантії перед ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»; а також про те, що АТ «Банк Альянс» не виплачує гарантійні зобов`язання та має непогашені банківські гарантії перед нафтогазовим та інфраструктурним секторами, а також, що АТ «Банк Альянс» якимось чином пов`язаний із можливою незаконною діяльністю «GlobalMoney».

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачі вимушені були звернутись до суду з вказаним позовом, для захисту своїх порушених прав.

З метою захисту порушених прав, свобод та інтересів позивачів, заявлений позов про визнання поширеної у публікації (статті) інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії спрямовані на її спростування.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2025р. вказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачам строку для усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2025р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025р. задоволено заяву представника позивачів про забезпечення доказів шляхом витребування у ТОВ «Юлав Медіа» відомості про те, чи ОСОБА_4 готував матеріали за власним підписом (авторством) або під умовним ім`ям (псевдонімом), чи перебуває журналіст ОСОБА_4 , у трудових відносинах з ТОВ «Юлав Медіа», чи перебуває ОСОБА_4 , у цивільно-правових відносинах з ТОВ «Юлав Медіа».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2025р. продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачі 1, 2, в судове засідання не з`явились. Представник позивачів - адвокат Калинчук А.С. заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, просила суд позов задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи. Звертала увагу суду, що відомості, які містяться у статті під назвою «Банкрутство банку «Альянс»: регулятор чекає осені?» є поширенням недостовірної інформації, яка принижує честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації ОСОБА_1 , а також завдає шкоди діловій репутації АТ «Банк Альянс».

Відповідачі 1, 2, в судові засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, відзивів на позовну заяву не подавали.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів 1, 2, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 21 серпня 2024р. онлайн - видання «Коротко про» (адміністратор та власник ТОВ «Юлав Медіа», код ЄДРПОУ: 43664566) опублікувало статтю за авторством відповідача ОСОБА_3 , під назвою «Банкрутство банку «Альянс»»: регулятор чекає осені?», наступного змісту:

«Національний банк України уже три місяці? не погоджує?призначення нового керівника банку «Альянс». Це може означати підготовку до виведення фінустанови з ринку та бажання закрити наявні міжнародні проекти банку, в які він, ймовірно, випадково потрапив разом із двома державними структурами - Укргазбанком і Укрексімбанком. Цілком можливо, що через цю причину НБУ також зберігає тишу у спілкуванні із медіа щодо накопичених проблем у «Альянсі» та, попри численні порушення, дає змогу установі працювати. Крім того, не можна виключити, що рішенням НБУ керує «державницький інтерес»: у випадку банкрутства і виведення з ринку не буде погашено борг перед державною компанією Укренерго за гарантіями на 1,7 млрд грн.?

В команді заміна?

23 травня 2024 року банк «Альянс» нарешті звільнив з посади голову правління ОСОБА_5 . Ії оголосили ?в міжнародний розшук ще в січні 2024 у рамках розслідування Національним антикорупційним бюро справи про розкрадання коштів «Укренерго» і ТОВ «Юнайтед Енерджі», наближеної до ОСОБА_6 . Роль ?банку ?в цій оборудці полягала, за версією слідства, в тому, що фінустанова видала гарантії для «Юнайтед Енерджі» із у завідомо завищеній сумі, з перевищенням повноважень, а згодом відмовилась гасити ці гарантії перед «Укренерго», коли приватна фірма не розрахувалась за поставлену електроенергію. Скандальна закупівля сталась в березні 2022 року, після цього НАБУ порушило справу про розкрадання 716 млн грн. держкомпанії. Це сума встановлених збитків держави. Вся ж сума гарантій, яку «Укренерго» намагається стягнути з «Альянсу» через цивільний позов - 1,2 млрд грн., тоді як загальна сума гарантій становила 1,7 млрд грн.?

За даними ЗМІ, ОСОБА_7 ?керувала ?банком з-за кордону ще з березня 2022 року. І по ходу розслідування було зрозуміло, що вона буде одним із ключових підозрюваних. В березні 2024 року досудове розслідування було завершено і справу передано до суду. За кілька тижнів потому в ній стався неочікуваний поворот: на хабарі затримали адвоката і партнера компанії Miller ОСОБА_23. Йому закидають спробу дати хабар в $200 тис. детективам НАБУ і прокурорам САП в інтересах банку «Альянс», щоб вони змінили підслідність. Це дозволило б вивести справу з-під юрисдикції антикорупційної вертикалі, перетворивши справу, наприклад, на «шахрайство». І тоді вирішити питання з судимістю і взагалі «успішним» розслідуванням, ймовірно, було б набагато легше.?

Оскільки «операція»?зірвалась ?і ОСОБА_7 залишається підозрюваною НАБУ та підсудною Вищого антикорупційного суду, в банку вирішили «по-тихому» звільнити її з посади і призначити в. о голови правління. Ним ?став ?перший заступник голови правління ОСОБА_8 . На цій посаді він працював з травня 2021 року, а до цього - з 2017 року заступником голови правління. До ОСОБА_8 на посаді першого заступника голови правління працював фактичний бенефіціар банку «Альянс» ОСОБА_9 . До «Альянсу» ОСОБА_8 працював у не менш сумнозвісних фінустановах - «Укрбудінвестбанку» (спочатку належав забудовнику ОСОБА_10 , потім зятю ОСОБА_21 ОСОБА_22 ), а до цього - у «Авант-банку» (угруповання оточення ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , а також екс-губернатора Миколаївської області ОСОБА_14 ). Попри такий багатий банківський досвід, Нацбанк уже третій місяць поспіль не затверджує ОСОБА_8 на посаді, що може свідчити або про сумніви у доброчесності репутації, або про те, що скоро ця посада стане неактуальною через виведення банку з ринку.?

З речами на вихід?

Причин для такого рішення накопичилось чимало. По-перше, регулярне невиконання банком фінансових гарантій, які надаються комерційному бізнесу. Окрім історії з «Укренерго», в судовому реєстрі можна ?знайти ?чимало інших свідчень про те, як банк не лише не виплачує гарантійні зобов?язання, але й бере їх на себе у суттєво більших обсягах, ніж це дозволяють нормативи НБУ. Примітно, що в рекламному матеріалі про себе ?на сайті NV, банк хизується саме банківськими гарантіями як своїм основним продуктом: сама установа оцінює свій обсяг виданих гарантій у 6,5 млрд грн. і долю ринку в 9%. Звичайно ж, автори рекламної замітки не вказують, що 1,2 млрд грн. з цього обсягу - це борг перед «Укренерго», а ще близько 500 млн грн. - це інші непогашені борги в нафтогазовому секторі і в секторі інфраструктури.?

Також у статті банк вихваляється тим, що є єдиною приватною установою, яка отримала фінансування для підтримки малого бізнесу від Міжнародної фінансової корпорації (IFC, структура Світового банку). Дійсно, такий факт має місце: IFC виділила «Альянсу» $11 млн ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Іншими партнерами корпорації в Україні є Укрексімбанк і Укргазбанк, державні банки. У інтерв?ю 2024 року голова представництва IFC в Україні ОСОБА_15 ? згадує ?про партнерство з банком «Альянс», але без подробиць. При цьому в медіа - крім рекламних публікацій самого «Альянсу» - годі знайти хоч якісь згадки про успішну реалізацію цього проекту.?

Причина може критися в тому, що IFC видала гроші фінустанові з дуже сумнівною репутацією, а припинити співпрацю, визнавши свою помилку - буде ударом уже по іміджу самої структури та її ризикового департаменту. Всі? зловживання?»Альянсу» завжди були навиду. Наприклад, численні порушення, пов`язані з нехтуванням правилами фінансового моніторингу. Йдеться про виписані Нацбанком штрафи за зловживання з облігаціями внутрішньої позики, метою яких могла бути легалізація кримінальних доходів,? ігнорування ?аналізу фінансових операцій клієнтів, активна робота з незаконним ?гральним ?бізнесом. Також у переліку клієнтів «Альянсу» протягом довгого часу була платіжна система GlobalMoney (у ЗМІ її ?пов?язували?з діячами часів ОСОБА_16 ), через яку зловмисники фінансували діяльність незаконних терористичних угруповань «ЛНР» та «ДНР». GlobalMoney? звинувачували ?у виведенні з України щонайменше 6,5 млрд грн. З них близько 800 млн вивели через схему з ?оператором? торгівлі електронікою - компанію «Алло», одного з партнерів GlobalMoney в Україні, які?продавали?»електронні гроші» просто на своїх касах. Банк «Альянс» був фактично емітентом цих коштів. Крім того, «виведення коштів» - це одна зі статей, за якою ЗМІ мають змогу?пов?язувати?»Альянс» і його діяльність із ОСОБА_24. Згідно з одним з проваджень, через банк у 2017?2018 роках керівництво облгазів ОСОБА_26 могло незаконно виводити кошти, що призвело до значного збільшення боргу перед Нафтогазом. Тож звісно, такому банку не варто давати міжнародне фінансування. Його краще взагалі вивести з ринку.?

Мовчання ОСОБА_25?

То чому ж з цим зволікає Національний банк? І чому ігнорує? запити? українських і західних медіа на питання про реальний стан справ у банку «Альянс». Перша можлива причина - формалізація результатів перевірки, які повинен був провести Нацбанк у «Альянсі», як в установі, що систематично ігнорує вимоги фінмоніторингу. Формально у банку буде кілька тижнів, щоб усунути причини зауважень. Проте систематична? стратегія ?керівника установи ОСОБА_17 на виведення активів з банку і створення низки «запасних аеродромів» вказує на те, що вирулити з піке цього разу не вдасться, про що вже попереджені, ймовірно, і міноритарні акціонери.?

Друга причина - не бажання втрачати обличчя перед міжнародним партнером - IFC, який, цілком можна припустити, при оцінці ризиків співпраці з «Альянсом», покладався також на думку НБУ. Втім, цю причину цілком можна обійти, як це сталось у випадку з Мегабанком. Харківську фінустанову, нагадаємо, регулятор, не змигнувши оком, вивів з ринку попри те, що в її акціонерах були і та сама IFC, і Європейський банк реконструкції та розвитку, і навіть німецький уряд.?

І наостанок - така вибіркова сліпота НБУ може призвести і найвірогідніше, що призведе до втрати державою 1,7 млрд грн, а також коштів інших компаній та понад 2 млрд грн. депозитів населення, якщо одного дня - коли НБУ все-таки вирішить вивести його з ринку - від банку «Альянс» залишиться тільки стіл і два стільця.».

Таким чином, як вбачається із тексту статті, в ній викладена інформація щодо позивачів: ОСОБА_1 та АТ «Банк Альянс».

Звіт за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет за № 84/2025-3В від 21 березня 2025р. підтверджує зміст статті «Банкрутство банку «Альянс»»: регулятор чекає осені?».

Згідно з відповіддю Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України у відповіді за № 2238/23/01-2024 від 29 січня 2024р. на адвокатський запит за вих. № 15397031 від 29 січня 2024р. про отримання інформації стосовно того, чи оголошена ОСОБА_1 у міжнародний розшук вказав, що: «За результатами розгляду повідомляємо, що перевіркою обліків вхідної/вихідної кореспонденції Департаменту відомостей, які відповідають критеріям заданим у Вашому запиті не виявлено».

В судовому засіданні представник позивачів 1, 2, наголошувала, що згідно відомостей із офіційного сайту Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) за покликанням: ІНФОРМАЦІЯ_3, інформація про оголошення позивачки ОСОБА_1 у міжнародний розшук немає.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17 квітня 2024р. у справі № 910/16479/23, визнано такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію № 11122-21/1 від 07 вересня 2021р., видану АТ «Банк Альянс», бенефіціар - ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», принципал - ТОВ «Юнайтед Енерджі». Визнано припиненим зобов`язання АТ «Банк Альянс» за банківською гарантією № 11122-21/1 від 07 вересня 2021р., виданою АТ «Банк Альянс», бенефіціар - ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», принципал - ТОВ «Юнайтед Енерджі».

Згідно відповіді ТОВ «Нафтогаз Трейндинг» за № 125/5-11396 від 21 квітня 2025р., на адвокатський запит від 15 квітня 2025р. № 19480999 про надання інформації, повідомлено, що АТ «Банк Альянс» (далі - Банк-гарант) має невиконані зобов`язання перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Бенефіціар) за банківською гарантією виконання зобов`язань від 23 вересня 2021р. № 2742-21/12, відповідно до якої Банк-гарант надав Бенефіціару гарантію та прийняв на себе безумовне та безвідкличне зобов`язання сплатити Бенефіціару суму, яка не перевищує UAH (980) 243950000,00 грн. Строк дії гарантії з врахуванням змін до неї від 04 листопада 2021р. №1 - до 01 квітня 2022р. включно, а питання стягнення заборгованості за вказаною гарантією є предметом судового розгляду у справі № 910/6583/22.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2024р. у справі № 910/6583/22: у первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено. Визнано такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію № 2742 - 21/12 від 23 вересня 2021р., видану АТ «Банк Альянс», бенефіціар - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», принципал - ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ».

Як вбачається з відповіді Національного банку України за № 27-0009/26585 від 07 квітня 2025р.: «ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ? не отримувало ліцензії на надання фінансових платіжних послуг та відповідно не реєструвалось Національним банком України у такому статусі як учасник платіжних систем. Разом з тим, до 30.04.2023 включно ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ? здійснювало діяльність на платіжному ринку України на підставі ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків від 02.04.2013 № 1. Відтак, відповідно до відомостей з Реєстру платіжної інфраструктури станом на 30.04.2023 ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ? було учасником внутрішньодержавної платіжної системи FLASHPAY (з 17.05.2019 до 23.08.2023), міжнародної платіжної системи ГЛОБУС (з 08.01.2019 до 12.12.2023), міжнародної платіжної системи AVERS №1 (з 10.10.2019 до 12.12.2023), непрямим учасником міжнародних платіжних систем MasterCard та Visa (через АТ «СЕНС БАНК? (з 22.02.2018 до 03.08.2023), через АТ «АКБ «КОНКОРД? (з 17.11.2021 до 03.08.2023))».

З відповіді Офісу Генерального прокурора за № 25/3-598ВИХ-25 від 01 травня 2025р. на адвокатський запит стосовно отримання відомостей про те, чи наявна у Єдиному реєстрі досудових розслідувань інформація про причетність АТ «Банк Альянс» до можливих протиправних дій, що стосуються діяльності ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» (код ЄДРПОУ: 36425142) вказує: «За результатами опрацювання масиву даних Реєстру кримінальні провадження, в яких містяться відомості про можливе застосовування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи АТ «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506), не встановлені».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом із тим, відповідно до ст.. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Стаття 297 ЦК України визначає, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Статтею 299 ЦК України закріплюється, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації, а ч. 4 статті 301 цього ж кодексу визначає, що обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.

Натомість фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на такі джерела (ч. 2 статті 302 ЦК України).

Окрім того, ст. 91 ЦК України передбачає, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За змістом статей 94, 277 ЦК України, частини 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України від 27 лютого 2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», в пункті 15 Постанови, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У пункті 19 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, судам роз`яснено, що відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Таким чином, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Вирішуючи питання про те, чи є поширена відповідачем інформація фактичними твердженнями або оціночними судженнями, суд виходить із того, що визначальним є не лише буквальне значення окремих слів, а й загальний контекст публікації, спосіб викладення інформації, її зміст та сприйняття пересічним читачем.

Зі змісту оспорюваної інформації вбачається, що відповідачем ОСОБА_18 було поширено низку тверджень, які стосуються конкретних обставин діяльності позивачів: ОСОБА_1 та АТ «Банк Альянс», зокрема перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку, відмови погашення банківських гарантій перед ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», не виплату гарантійних зобов`язань та непогашення банківських гарантій перед нафтогазовим та інфраструктурним секторами, а також пов`язаність із можливою незаконною діяльністю «GlobalMoney».

Суд вважає, що наведені відомості викладені автором (відповідачем 1), не як припущення, суб`єктивна оцінка чи критичне судження щодо діяльності позивачів, а як повідомлення про конкретні події та обставини, що нібито мали місце. Такі відомості допускають перевірку на предмет їх відповідності дійсності, а тому є фактичними твердженнями.

Крім того, суд враховує, що ч. 2 ст. 302 ЦК України вказує, що фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.

Суд також бере до уваги, що стаття присвячена можливому банкрутству АТ «Банк Альянс» та містить загальний негативний висновок щодо діяльності банку, його керівництва, ділових партнерів і міжнародних проектів. Водночас наведені у ній фактичні твердження є складовими аргументації автора на користь такого висновку, а тому їх достовірність підлягає самостійній перевірці судом.

Як встановлено судом, у спірній статті відповідач ОСОБА_4 , зазначив, що позивачку ОСОБА_1 було оголошено в міжнародний розшук у січні 2024р. в межах розслідування кримінального провадження щодо обставин заволодіння коштами ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго».

На підтвердження недостовірності зазначеної інформації представником позивача було надано відповідь з Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 29 січня 2024р. № 2238/23/01-2024, відповідно до якої за результатами перевірки обліків вхідної та вихідної кореспонденції Департаменту відомостей, які відповідають критеріям, зазначеним в адвокатському запиті щодо ОСОБА_1 , не виявлено.

Крім того, надана стороною позивачів до суду роздруківка відомостей з офіційного веб-сайту Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) не містить інформації про оголошення позивачки ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

Суд зазначає, що оголошення особи в міжнародний розшук є конкретною юридично значущою обставиною, яка передбачає здійснення відповідних процесуальних та організаційних дій уповноваженими органами. Відтак поширення відомостей про перебування особи в міжнародному розшуку не може ґрунтуватися виключно на припущеннях або відтворенні неперевіреної інформації з інших публікацій.

Саме по собі посилання на попередні публікації інших засобів масової інформації не є достатнім підтвердженням достовірності поширених відомостей, оскільки таке посилання засвідчує лише факт попереднього поширення відповідної інформації, але не підтверджує її відповідність дійсності

Суд виходить із того, що відомості про перебування особи в міжнародному розшуку мають очевидне негативне змістове навантаження, оскільки формують у невизначеного кола осіб уявлення про причетність такої особи до вчинення кримінального правопорушення та необхідність її розшуку правоохоронними органами інших держав.

Зазначення таких відомостей у публікації, присвяченій діяльності банку, керівником правління якого була ОСОБА_1 , об`єктивно створює негативне уявлення про її особисті та професійні якості, доброчесність і ділову репутацію.

За таких обставин суд доходить висновку, що поширена відповідачем 1 ОСОБА_18 інформація про оголошення позивачки ОСОБА_1 у міжнародний розшук є фактичним твердженням, достовірність якого належними доказами не підтверджена, а її зміст об`єктивно здатний завдати шкоди діловій репутації позивача.

Щодо твердження про відмову погашати банківські гарантії перед ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» суд зазначає таке.

Із тексту публікації вбачається, що автор пов`язує діяльність ОСОБА_1 , як колишньої голови правління АТ «Банк Альянс» із невиконанням банком зобов`язань за банківськими гарантіями, виданими на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Разом з тим, рішенням Господарського суду м. Києва від 17 квітня 2024р. у справі № 910/16479/23 позов АТ «Банк Альянс» задоволено повністю: банківську гарантію № 11122-21/1 від 07 вересня 2021р. визнано такою, що не підлягає виконанню, а зобов`язання банку за нею - припиненим.

Отже, на момент опублікування спірної статті вже існувало судове рішення, яким надано правову оцінку відповідним правовідносинам та встановлено відсутність у банку обов`язку виконувати зазначену банківську гарантію.

Таким чином, суд доходить висновку, що поширена інформація в частині того, що особисто ОСОБА_1 відмовилася від погашення банківських гарантій є недостовірною та такою, що порушує її ділову репутацію.

Оцінюючи твердження про те, що АТ «Банк Альянс» не виплачує гарантійні зобов`язання та має непогашені банківські гарантії перед підприємствами нафтогазового й інфраструктурного секторів, суд виходить із такого.

Як встановлено судом, у спірній публікації автор зазначає, що банк систематично не виконує свої гарантійні зобов`язання, а загальний обсяг його непогашених зобов`язань перед підприємствами нафтогазового та інфраструктурного секторів становить близько 500 000000,0 грн., додатково до 12000000000,0 грн., які нібито є боргом перед ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Наведене твердження за своїм змістом є повідомленням про конкретні фінансові зобов`язання банку, їхній розмір та характер виконання. Воно не є суб`єктивною оцінкою фінансового стану банку, а тому підлягає перевірці на предмет відповідності дійсності.

Разом із тим, надані позивачами докази свідчать про те, що питання виконання окремих банківських гарантій було предметом судового розгляду, за результатами якого господарськими судами ухвалено рішення на користь АТ «Банк Альянс».

Зокрема, рішенням Господарського суду м. Києва від 17 квітня 2024р. у справі № 910/16479/23 банківську гарантію № 11122-21/1 від 07 вересня 2021р., видану на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», визнано такою, що не підлягає виконанню, а зобов`язання банку за нею - припиненим.

Аналогічно, рішенням Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2024р. у справі № 910/6583/22 задоволено зустрічний позов АТ «Банк Альянс» та визнано такою, що не підлягає виконанню, банківську гарантію № 2742-21/12 від 23 вересня 2021р., видану на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Таким чином, автор (відповідач 1), формуючи у читача уявлення про наявність у банку (позивача 2) непогашених гарантійних зобов`язань та значної заборгованості, не врахував юридичне значення судових рішень, якими відповідні гарантії визнано такими, що не підлягають виконанню.

Суд зазначає, що наявність судового спору щодо виконання банківської гарантії, пред`явлення вимоги про її виконання або незгода бенефіціара з позицією банку не є тотожними встановленню факту існування простроченого боргу чи неправомірної відмови від виконання зобов`язання.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що інформація про систематичне невиконання АТ «Банк Альянс» гарантійних зобов`язань та наявність у нього непогашених банківських гарантій перед підприємствами нафтогазового й інфраструктурного секторів у зазначеному автором контексті є недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію банку.

Окремої оцінки суду потребує інформація, викладена у спірній публікації, щодо нібито причетності АТ «Банк Альянс» до протиправної діяльності ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» та фінансування через платіжну систему «GlobalMoney» діяльності незаконних терористичних угруповань «ЛНР» та «ДНР».

Зі змісту публікації вбачається, що автор пов`язує діяльність АТ «Банк Альянс» із можливими протиправними діями «GlobalMoney», зокрема виведенням коштів з України, фінансуванням незаконних збройних формувань та легалізацією коштів, одержаних злочинним шляхом.

При цьому автор не обмежується повідомленням про факт існування господарських відносин між банком та відповідною платіжною системою, а фактично формує у читача уявлення про причетність банку до протиправних схем, які, за змістом статті, використовувалися для фінансування терористичних угруповань та незаконного виведення значних сум коштів за межі України.

Суд зазначає, що твердження про причетність юридичної особи до фінансування терористичних угруповань, легалізації злочинних доходів або інших протиправних дій є твердженнями про конкретні обставини, які можуть бути перевірені та підтверджені відповідними доказами.

Як убачається з відповіді Національного банку України від 07 квітня 2025р. № 27-0009/26585, ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» здійснювало діяльність на платіжному ринку України на підставі ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків від 02 квітня 2013р. № 1, а також було учасником низки платіжних систем.

Отже, надана суду відповідь Національного банку України підтверджує факт здійснення ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» регульованої діяльності на платіжному ринку України у відповідний період.

Водночас Офіс Генерального прокурора у відповіді від 01 травня 2025р. за № 25/3-598ВИХ-25 повідомив, що за результатами опрацювання даних Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних проваджень, у яких містяться відомості про можливе застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи АТ «Банк Альянс», не встановлено.

Суд наголошує, що зазначені відповіді державних органів не є доказом відсутності будь-яких господарських відносин між банком та ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ», проте вони не підтверджують поширених відповідачем тверджень про причетність банку до незаконної діяльності останнього.

Таким чином, автор (відповідач 1) фактично ототожнив можливі протиправні дії окремої платіжної організації з діяльністю банку, не навівши конкретних фактів, які б підтверджували участь останнього у таких діях.

Суд вважає, що поширення інформації про можливий зв`язок банку з фінансуванням терористичних угруповань, незаконним виведенням коштів та легалізацією злочинних доходів має особливо негативний характер для ділової репутації банківської установи, оскільки ставить під сумнів її доброчесність, надійність, дотримання вимог законодавства та здатність забезпечувати належний рівень фінансового контролю.

За таких обставин суд доходить висновку, що інформація про причетність АТ «Банк Альянс» до можливої незаконної діяльності «GlobalMoney», поширена у спірній публікації, не відповідає критеріям достовірності.

Суд враховує, що відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати та передавати інформацію й ідеї без втручання органів державної влади.

Водночас частина 2 цієї статті 10 Конвенції передбачає, що здійснення цих свобод може підлягати певним формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, які встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема для захисту репутації або прав інших осіб.

Суд не ставить під сумнів суспільну значущість висвітлення діяльності банківських установ, дотримання ними вимог банківського законодавства, виконання гарантійних зобов`язань та взаємодії з іншими учасниками фінансового ринку. Такі питання становлять безумовний суспільний інтерес, а журналісти мають право здійснювати критичний аналіз діяльності фінансових установ та їх керівництва.

Проте суспільний інтерес до певної теми не означає, що будь-які відомості, поширені в межах її висвітлення, автоматично набувають достовірності або звільняють автора від необхідності перевіряти фактичні твердження.

У практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Лінгенс проти Австрії» та «Педерсен і Баадсгаард проти Данії», наголошено на необхідності розмежування фактичних тверджень та оціночних суджень, а також на значенні достатньої фактичної основи для поширення інформації, особливо якщо вона стосується серйозних звинувачень.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас у справах про захист честі, гідності та ділової репутації обов`язок довести достовірність поширеної інформації покладається на відповідача, тоді як позивач повинен довести факт поширення такої інформації та порушення нею своїх особистих немайнових прав.

У цій справі факт поширення спірної інформації підтверджується звітом за результатами фіксації та дослідження змісту веб-сторінки № 84/2025-3В від 21 березня 2025р. та актом огляду веб-сторінки Інтернет-ресурсу № 19354335/1 від 18 березня 2025р.

Належність веб - сайту онлайн - видання «Коротко про» - відповідачу ТОВ «Юлав Медіа» підтверджується наданими матеріалами огляду веб - сторінки, а також відомостями, розміщеними безпосередньо на відповідному веб - сайті.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачами доведено факт поширення відповідачами інформації, яка стосується їх безпосередньо, а також те, що така інформація містить фактичні твердження, достовірність яких не підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому відповідачі 1, 2, не скористалися своїм процесуальним правом подати відзив на позовну заяву, не надали суду доказів на спростування доводів позивачів та не підтвердили достовірність поширених відомостей.

Суд також бере до уваги зміст, характер та спосіб поширення спірної інформації. Відомості були розміщені у відкритому доступі на веб-сайті загальнонаціонального онлайн - видання, що забезпечило можливість ознайомлення з ними невизначеного кола осіб. При цьому характер поширених тверджень об`єктивно здатний сформувати негативне ставлення до позивачів з боку клієнтів, контрагентів, ділових партнерів та інших учасників фінансового ринку.

Статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснює особа, яка поширила інформацію. Якщо недостовірна інформація міститься в документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликано.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 визначено, що серед способів захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації є спростування недостовірної інформації.

За змістом приписів ст.. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, визначене статтею 277 ЦК України, мають не лише фізичні, а й юридичні особи в передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта.

Відповідно до ст.. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 ЦК України, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.?

До таких спеціальних способів захисту відноситься спростування недостовірної інформації (ст. 277 ЦК України).?

Відповідно до пункту 25 вище зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Згідно із частинами 4 та 7 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Визначаючи належний спосіб спростування недостовірної інформації у цій справі, суд виходить із того, що спірні відомості були поширені у формі статті, розміщеної у відкритому доступі на веб - сайті онлайн - видання «Коротко про». Отже, ефективне спростування має бути здійснене у спосіб, який забезпечить можливість ознайомлення з ним того самого кола осіб, яке мало можливість ознайомитися з первинною публікацією.

Саме по собі ухвалення судового рішення про визнання інформації недостовірною не забезпечує відновлення порушених прав позивачів, оскільки не гарантує доведення відповідної інформації до відома осіб, які ознайомилися зі спірною статтею. З огляду на це суд вважає необхідним покласти на відповідачів обов`язок оприлюднити вступну та резолютивну частини цього рішення.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявлений позивачами спосіб спростування недостовірної інформації відповідає вимогам ст.. 277 ЦК України, є належним, ефективним та співмірним із характером допущеного порушення, а тому вимоги про зобов`язання відповідачів 1, 2 опублікувати вступну та резолютивну частини судового рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з кожного з відповідачів на користь кожного з позивачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 1211,2 грн.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, то в цій частині судові витрати не підлягають до задоволення, враховуючи висновки Верховного Суду, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 ст. 137 ЦПК України). Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019р. у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021р. у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020р. у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020р. у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021р. у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021р. у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021р. у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021р. у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21), при цьому судом враховано, що позивачі 1, 2, не довели належними та допустимими доказами того, що між сторонами дійсно було досягнуто домовленості про розмір та порядок сплати витрат за надання професійної правничої допомоги, а тому у задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивачів витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Стосовно витрат на підготовку звіту за результатами фіксації та дослідження змісту веб - сторінки у мережі Інтернет проведеного Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у розмірі 4 800,00 грн., то суд вважає, що такі витрати належать до категорії витрат, пов`язаних з розглядом справи згідно ст. 133 ЦПК України, а тому з кожного з відповідачів на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути по 2400,0 грн. вартості проведення вищезазначеного звіту.

Керуючись ст.ст. 3-5, 12,13, 76, 81, 89, 102, 110, 141, 258-259, 264, 265, 272-279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України; ст. ст. 15, 16, 201, 277 ЦК України, ст.ст. 5, 30 Закону України «Про інформацію»; ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року за № 1, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ), Акціонерного товариства «Банк «Альянс» (код ЄДРПОУ: 14360506, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50) до ОСОБА_19 (останнє відоме місце роботи: АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлав Медіа» (код ЄДРПОУ: 43664566, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, корп. 8) про визнання інформації недостовірною, її спростування та захист ділової репутації - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті онлайн -видання «Коротко про» під назвою «Банкрутство банку «Альянс»»: регулятор чекає осені?», яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю « Юлав Медіа » про те, що ОСОБА_1 є оголошеною у міжнародний розшук, а також відмовилась гасити банківські гарантії перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Акціонерного товариства «Банк Альянс», інформацію, поширену ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті онлайн - видання «Коротко про» під назвою «Банкрутство банку «Альянс»»: регулятор чекає осені?», яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю « Юлав Медіа » про те, що Акціонерне товариство «Банк Альянс» не виплачує гарантійні зобов`язання та має непогашені банківські гарантії перед нафтогазовим та інфраструктурним секторами, а також, що Акціонерне товариство «Банк Альянс» якимось чином пов`язаний із можливою незаконною діяльністю «GlobalMoney».

Зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Банк Альянс» шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення у новій статті з посиланням на статтю під назвою «Банкрутство банку «Альянс»»: регулятор чекає осені?».?

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлав Медіа» не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Банк Альянс», шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення на сайті онлайн - видання «Коротко про», що доступне та розміщене за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.; витрати на підготовку звіту за результатами фіксації та дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет в розмірі 2400,0 /дві тисячі чотириста/ грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» судовий збір в розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлав Медіа» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.; витрати на підготовку звіту за результатами фіксації та дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет в розмірі 2400,0 /дві тисячі чотириста/ грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлав Медіа» на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» судовий збір в розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.

В решті судових витрат відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: