Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення плати за користування житлом
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №759/7768/26
Суддя: Горбенко Н. О.
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/7768/26
пр. № 2/759/8489/26
09 листопада 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання [секретар], розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (далі - ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, разом - відповідачі) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 61 954,42 грн, у якій позивач просить стягнути з відповідачів солідарно: заборгованість за плату за проживання в гуртожитку у розмірі 60 399,25 грн, з яких 27 000,00 грн - заборгованість за Договором реструктуризації заборгованості за проживання в гуртожитку від 24.02.2025 № 24/02/25 та 33 399,25 грн - заборгованість за проживання в гуртожитку за період з 01.02.2025 по 28.02.2026; інфляційні втрати у розмірі 1 009,96 грн (549,22 грн - на заборгованість за Договором реструктуризації та 460,74 грн - на поточну заборгованість); три відсотки річних у розмірі 545,21 грн (282,08 грн - на заборгованість за Договором реструктуризації та 263,13 грн - на поточну заборгованість).
Також позивач просив стягнути з відповідачів солідарно судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» є власником гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач-1 зареєстрована та проживає в кімнаті АДРЕСА_1 цього гуртожитку разом із дочкою - відповідачем-2 та онуком, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я відповідача-1. Договір найму жилої площі у гуртожитку з відповідачами не укладався, а плата за проживання нараховується позивачем відповідно до Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 498, та Положення про гуртожитки ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», на підставі щомісячних повідомлень на сплату за проживання в гуртожитку. Плата складається з компенсації фактично понесених позивачем витрат на оплату комунальних послуг по гуртожитку (теплова енергія, холодна та гаряча вода, водовідведення, електроенергія, газ, вивезення сміття) та витрат на утримання і експлуатацію будівлі гуртожитку та його прибудинкової території.
За період з 2017 року по 21.02.2025 у відповідача-1 утворилася заборгованість за проживання в гуртожитку у розмірі 54 768,65 грн, щодо якої 24.02.2025 між позивачем та відповідачем-1 укладено Договір реструктуризації заборгованості за проживання в гуртожитку № 24/02/25 з погашенням боргу частинами до 15.08.2026. Відповідач-1 за період з березня 2025 року по січень 2026 року сплатила за цим договором 27 768,65 грн, проте порушувала графік погашення та не сплачувала у повному обсязі поточні нарахування, у зв`язку з чим позивач 19.11.2025 направив їй повідомлення про розірвання договору реструктуризації в односторонньому порядку відповідно до п. 3.2.4 договору. Залишок заборгованості за договором становить 27 000,00 грн.
Крім того, за період з лютого 2025 року по лютий 2026 року позивач нарахував плату за проживання в гуртожитку у загальному розмірі 60 577,35 грн, а відповідачі сплатили лише частину нарахувань, у зв`язку з чим, за твердженням позивача, утворилася заборгованість у розмірі 33 399,25 грн. На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував на обидві суми заборгованості інфляційні втрати та три відсотки річних за період по 18.03.2026. Солідарну відповідальність відповідача-2 позивач обґрунтовує тим, що вона є повнолітньою дочкою відповідача-1, проживає разом з нею в гуртожитку, користується послугами та сама здійснювала оплату за проживання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначено суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. 06 квітня 2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.
Копії ухвали про відкриття провадження у справі направлялися відповідачам рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою їх зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , яка підтверджується інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 31.03.2026, у тому числі повторно - супровідним листом від 20.05.2026. Поштові відправлення повернулися до суду без вручення адресатам у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не перебуває. Відомостей про наявність у відповідачів електронних кабінетів чи про іншу адресу їх проживання матеріали справи не містять. За таких обставин суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідачів про розгляд справи.
Відзиву на позовну заяву відповідачі у встановлений судом строк не подали, про поважність причин неподання відзиву суду не повідомили. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату ухвалення рішення клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» є власником гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 16.09.1998 серії НОМЕР_2 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.08.2018 № 135368659.
Відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, наданої Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації 31.03.2026, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з грудня 1992 року по теперішній час.
За кімнатою № 78 (СР-078) гуртожитку площею 17,6 кв. м відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Наказом генерального директора ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» затверджено Положення про гуртожитки ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» (далі - Положення), розроблене відповідно до Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 498.
Згідно з Положенням проживання в гуртожитках товариства є платним. Особи, які фактично проживають у гуртожитках товариства без укладання договорів, сплачують за проживання в гуртожитку згідно з виставленими товариством щомісячними повідомленнями на сплату за проживання. Розмір щомісячної плати складається з компенсації фактично понесених товариством витрат на оплату комунальних послуг по гуртожитку (газ, холодна та гаряча вода і водовідведення, опалення, електроенергія, вивезення сміття) та витрат на утримання і експлуатацію будівлі гуртожитку та його прибудинкової території. Відповідно до п. 3.6.5 Положення за відсутності укладеного договору мешканці зобов`язані не пізніше 20 числа поточного місяця сплачувати за звітний місяць плату за проживання згідно з виставленими товариством щомісячними повідомленнями, а несплата за проживання є підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку.
24.02.2025 між ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» та ОСОБА_1 укладено Договір реструктуризації заборгованості за проживання в гуртожитку № 24/02/25 (далі - Договір реструктуризації), за яким ОСОБА_1 визнала наявність заборгованості за проживання в гуртожитку станом на 21.02.2025 у розмірі 54 768,65 грн та зобов`язалася погасити її частинами згідно з графіком: 3 768,65 грн до 15.03.2025 та по 3 000,00 грн щомісяця до 15 числа з квітня 2025 року по 15.08.2026, а також своєчасно сплачувати поточні нарахування за проживання в гуртожитку (п. 4.1). Пунктом 3.2.4 Договору реструктуризації передбачено право позивача розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення споживачу письмового повідомлення у разі відсутності оплати або оплати не в повному обсязі протягом двох місяців; договір вважається розірваним на третій календарний день з моменту направлення повідомлення рекомендованим листом, після чого позивач має право на стягнення не сплаченої на день розірвання суми боргу з урахуванням ст. 625 ЦК України.
Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за Договором реструктуризації та платіжних інструкцій на погашення заборгованості за Договором реструктуризації сплачено: 14.03.2025 - 3 768,65 грн, 15.04.2025 - 3 000,00 грн, 15.05.2025 - 3 000,00 грн, 22.06.2025 - 3 000,00 грн, 22.08.2025 - 3 000,00 грн, 22.09.2025 - 3 000,00 грн, 20.11.2025 - 3 000,00 грн, 25.12.2025 - 3 000,00 грн, 30.01.2026 - 3 000,00 грн, а всього 27 768,65 грн. Отже, платежі за липень та жовтень 2025 року не вносилися, решта платежів з травня 2025 року вносилася з порушенням встановленого графіком строку, а поточні нарахування за квітень, серпень, вересень та жовтень 2025 року станом на листопад 2025 року залишалися несплаченими.
18.11.2025 позивач направив ОСОБА_1 вимогу № 186 про оплату заборгованості за проживання в гуртожитку, а повідомлення № 193 від 19.11.2025 про розірвання Договору реструктуризації направлено відповідачу-1 рекомендованим листом 20.11.2025, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком АТ «Укрпошта». Таким чином, у відповідності до п. 3.2.4 Договору реструктуризації договір є розірваним, а залишок заборгованості за ним станом на день розірвання становив 33 000,00 грн (54 768,65 грн - 21 768,65 грн сплачених до 20.11.2025 включно). З урахуванням подальших оплат від 25.12.2025 та 30.01.2026 по 3 000,00 грн непогашена заборгованість за Договором реструктуризації становить 27 000,00 грн.
Згідно з повідомленнями на сплату за проживання в гуртожитку та актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2025 по 18.03.2026 за кімнатою № 78 позивачем нараховано плату за проживання: за лютий 2025 року - 4 926,80 грн, березень 2025 року - 5 169,92 грн, квітень 2025 року - 4 584,45 грн, травень 2025 року - 3 843,44 грн, червень 2025 року - 3 349,34 грн, липень 2025 року - 3 101,89 грн, серпень 2025 року - 3 413,82 грн, вересень 2025 року - 3 786,71 грн, жовтень 2025 року - 5 369,14 грн, листопад 2025 року - 4 822,35 грн, грудень 2025 року - 5 110,43 грн, січень 2026 року - 6 664,42 грн, лютий 2026 року - 6 434,64 грн, а всього 60 577,35 грн.
У рахунок поточних нарахувань сплачено: 31.03.2025 - 4 926,80 грн, 20.04.2025 - 5 169,92 грн, 30.06.2025 - 3 843,44 грн, 28.07.2025 - 3 349,34 грн, 29.08.2025 - 3 101,89 грн, 27.11.2025 - 3 415,00 грн (за серпень 2025 року), 31.12.2025 - 3 000,00 грн (платник - ОСОБА_2 ), 30.01.2026 - 3 786,71 грн (за вересень 2025 року), а всього 30 593,10 грн.
Отже, заборгованість за поточними нарахуваннями за період з лютого 2025 року по лютий 2026 року становить 29 984,25 грн (60 577,35 грн - 30 593,10 грн), що відповідає сальдо акта звірки взаємних розрахунків станом на 18.03.2026.
Наведене також узгоджується з повідомленням на сплату за проживання в гуртожитку за лютий 2026 року, в якому зазначено борг на початок місяця у розмірі 50 549,61 грн та загальну суму до сплати за проживання в гуртожитку - 56 984,25 грн, тобто суму залишку заборгованості за Договором реструктуризації (27 000,00 грн) та заборгованості за поточними нарахуваннями (29 984,25 грн).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 130 ЖК України). Відповідно до Примірного положення про користування гуртожитками власники гуртожитків затверджують положення про користування гуртожитками, що перебувають у їхній власності (ст. 131 ЖК України).
Пунктом 11 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 498, передбачено, що наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом. Згідно з п. 15 цього Примірного положення плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку) та організації побуту.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-1367цс16 та Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 404/6748/15-ц, правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і відносяться до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг з обслуговування приміщення та його утримання (комунальних послуг).
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону).
Відсутність укладеного у письмовій формі договору не може бути підставою для звільнення споживача від оплати фактично отриманих послуг. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановлені обставини свідчать, що відповідачі проживають у кімнаті № 78 гуртожитку, користуються наданою жилою площею та послугами, вартість яких включається до плати за проживання, від проживання у гуртожитку та від отримання послуг не відмовлялися, а отже зобов`язані своєчасно та в повному обсязі вносити плату за проживання. Повідомлення на сплату за проживання та розрахунки позивача відповідачами не спростовані, контррозрахунку та доказів погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем, не надано.
Щодо розміру основної заборгованості суд зазначає таке.
Позивач визначив заборгованість за поточними нарахуваннями у розмірі 33 399,25 грн, посилаючись на акт звірки взаємних розрахунків. Проте, як вбачається з цього акта, сальдо заборгованості станом на 18.03.2026 становить 29 984,25 грн. Розбіжність у 3 415,00 грн виникла внаслідок того, що позивач, перелічивши в позовній заяві оплату від 27.11.2025 у розмірі 3 415,00 грн, не врахував її при визначенні суми боргу: у розрахунку (Додаток № 2 до позовної заяви) заборгованість за серпень 2025 року у розмірі 3 413,82 грн обліковується лише до 27.11.2025, однак включена до загальної суми основного боргу 33 399,25 грн. Таким чином, загальна сума основного боргу відповідачів становить 56 984,25 грн (27 000,00 грн + 29 984,25 грн), а не 60 399,25 грн, як зазначено в позові, і у стягненні 3 415,00 грн основного боргу слід відмовити.
Платіж від 31.12.2025 у розмірі 3 000,00 грн, призначення якого містить посилання як на оплату комунальних послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 , так і на оплату заборгованості за Договором реструктуризації, позивач зарахував у рахунок поточних нарахувань. Оскільки такий розподіл не впливає на загальну суму основного боргу, а суми інфляційних втрат і трьох відсотків річних, визначені позивачем, не перевищують суми, обчислені судом, суд вважає такий розподіл платежу таким, що не порушує прав відповідачів.
Щодо солідарного обов`язку відповідачів суд зазначає таке.
Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ст. 541 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідач-2 є повнолітньою дочкою відповідача-1, зареєстрована у гуртожитку з 1992 року, проживає разом з нею у кімнаті № 78 та сама здійснювала оплату за проживання за особовим рахунком № НОМЕР_1 , у тому числі платежем від 31.12.2025 з призначенням оплати заборгованості за Договором реструктуризації. Укладення відповідачем-1 Договору реструктуризації не змінило правової природи заборгованості, яка є заборгованістю за проживання в гуртожитку, а лише встановило порядок її погашення частинами, який з розірванням договору припинив дію. Отже, відповідачі несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати за проживання в гуртожитку, а заборгованість у розмірі 56 984,25 грн підлягає стягненню з відповідачів солідарно.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (у чинній редакції) встановлено заборону нарахування та стягнення неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за житлово-комунальні послуги населенням, у територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Відповідачі на наявність таких обставин не посилалися, доказів пошкодження житла внаслідок бойових дій матеріали справи не містять, тому підстави для звільнення відповідачів від відповідальності за ч. 2 ст. 625 ЦК України відсутні.
Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних на заборгованість за Договором реструктуризації (Додаток № 1 до позовної заяви), нарахованих за період з 23.11.2025 по 18.03.2026 на суми боргу 33 000,00 грн, 30 000,00 грн та 27 000,00 грн з урахуванням дат часткових оплат, суд вважає його арифметично вірним, а суму 282,08 грн - такою, що підлягає стягненню. Нарахування позивачем санкцій з 23.11.2025, тобто не раніше дня, з якого Договір реструктуризації вважається розірваним відповідно до п. 3.2.4 договору, прав відповідачів не порушує.
Перевіряючи розрахунок інфляційних втрат на заборгованість за Договором реструктуризації, суд встановив, що позивач застосовував індекс інфляції до суми боргу, збільшеної на інфляційні нарахування за попередні місяці. Разом з тим, інфляційні втрати обчислюються на суму основного боргу за весь період прострочення шляхом застосування зведеного індексу інфляції за відповідні місяці до кожної частини боргу, що існувала протягом відповідного періоду, з урахуванням дат часткових погашень. За розрахунком суду з урахуванням індексів інфляції за грудень 2025 року (100,2 %), січень 2026 року (100,7 %) та лютий 2026 року (101,0 %) інфляційні втрати становлять 548,85 грн (6,00 грн - на частину боргу 3 000,00 грн, сплачену 25.12.2025; 27,04 грн - на частину боргу 3 000,00 грн, сплачену 30.01.2026; 515,81 грн - на залишок боргу 27 000,00 грн), а не 549,22 грн, як зазначено позивачем.
Щодо інфляційних втрат на заборгованість за поточними нарахуваннями суд враховує, що строк внесення плати за проживання за кожен місяць спливав 20 числа наступного місяця, а оплата від 30.01.2026 у розмірі 3 786,71 грн, з огляду на її призначення, здійснена за вересень 2025 року. За розрахунком суду, з урахуванням індексів інфляції за відповідні місяці прострочення, інфляційні втрати по 18.03.2026 становлять 460,24 грн (181,54 грн - на заборгованість за квітень 2025 року 4 584,45 грн; 44,50 грн - на заборгованість за серпень 2025 року 3 413,82 грн до її погашення 27.11.2025; 49,42 грн - на заборгованість за вересень 2025 року 3 786,71 грн до її погашення 30.01.2026; 102,57 грн - на заборгованість за жовтень 2025 року 5 369,14 грн; 31,11 грн - на залишок заборгованості за листопад 2025 року 1 822,35 грн; 51,10 грн - на заборгованість за грудень 2025 року 5 110,43 грн), а не 460,74 грн, як зазначено позивачем. Три відсотки річних на заборгованість за поточними нарахуваннями, обчислені судом за той самий період з урахуванням дат оплат, не менші за заявлену позивачем суму 263,13 грн, а тому з урахуванням положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України про розгляд справи в межах заявлених вимог зазначена сума підлягає стягненню у повному обсязі.
Таким чином, з відповідачів солідарно на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 1 009,09 грн (548,85 грн + 460,24 грн) та три відсотки річних у розмірі 545,21 грн (282,08 грн + 263,13 грн), а у стягненні інфляційних втрат у розмірі 0,87 грн слід відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 58 538,55 грн, з яких 56 984,25 грн - заборгованість з оплати за проживання в гуртожитку, 1 009,09 грн - інфляційні втрати, 545,21 грн - три відсотки річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 гривень.
Отже, за подання позовної заяви в електронній формі з ціною позову 61 954,42 грн підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (3 328,00 грн ? 0,8).
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 20.03.2026, тобто на 365,60 грн більше, ніж встановлено законом. Зайво сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» і розподілу між сторонами не підлягає.
Оскільки чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено солідарного стягнення судових витрат, судовий збір розподіляється між відповідачами у рівних частках, тобто по 1 331,20 грн на кожного. З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частковр, з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 257,80 грн (1 331,20 грн ? 58 538,55 / 61 954,42), а всього 2 515,60 грн.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Позивач доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу (договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт, документів про оплату тощо) до суду не подав, а тому підстави для стягнення з відповідачів таких витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 541, 543, 610, 612, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 64, 127, 130, 131 ЖК України, ст.ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 498 «Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками», ст.ст. 4, 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (код ЄДРПОУ: 04012661; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 26-А): заборгованість з оплати за проживання в гуртожитку у розмірі 56 984,25 грн; інфляційні втрати у розмірі 1 009,09 грн; три відсотки річних у розмірі 545,21 грн, а всього стягнути 58 538 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять вісім) гривень 55 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (код ЄДРПОУ: 04012661; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 26-А) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 257 (одна тисяча двісті п`ятдесят сім) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (код ЄДРПОУ: 04012661; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 26-А) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 257 (одна тисяча двісті п`ятдесят сім) гривень 80 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 листопада 2026 року.
Суддя Н.О. Горбенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua