Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №758/13208/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №758/13208/26

Суддя: Якимець О. І.

Справа № 758/13208/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

15 жовтня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судових засідань Заремба М.С.,

учасники справи - не з`явились,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Служба «Місто Квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ТОВ «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків щодо оплати наданих комунальних послуг, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги у розмірі 43 370,80 грн основного боргу.

Відповідачем не подано до суду відзив, який би містив заперечення на позов.

06 серпня 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

15.10.2026 до суду від представника позивача найшла заява, в якій ставиться питання про розгляд справи у відсутності позивача та представника позивача. Позивач просить повністю задовольнити позовні вимоги та у разі неявки відповідача без поважних причин не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, а відтак, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 324348967 від 28.02.2023 року власником квартири є відповідач.

Відповідно до Протоколу зборів №1 від 01.10.2021 та Договору № 4 про надання послуг з управління багатоповерховим будинком від 01.10.2021 житловий будинок

52 (будівельна адреса 43) передано в управління Дочірньому підприємству «Експлуатаційна Служба «МІСТО КВІТІВ». У відповідності до пункту третього Протоколу зборів № 1 будинку за будівельною адресою, АДРЕСА_2 від 01.10.2021 року визначено, що загальна вартість послуг з управління багатоквартирним будинком за місяць становить 10,61 гривень (в тому числі ПДВ) за 1 кв. м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення.

Дочірнє підприємство «Експлуатаційна Служба «Місто Квітів» відповідно до Договору № 4 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2021 зобов`язується надавати послуги по управлінню багатоповерховим будинком за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідності до пункту 3.1.1. Договору № 4 надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2021, зазначено, що загальна вартість послуг з управління багатоквартирним будинком за місяць становить 10,61 грн/м2.

Згідно пункту 3.1.1 Договору 1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком включає:

Утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень, загального користування та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, утримання ліфтів тощо, купівля електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Перелік послуг визначено в додатку № 3 до Даного Договору.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору № 4 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2021, розрахунок вартості витрат за вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) проводиться за фактично вивезений об`єм ТПВ; вартість 1 м3 ТПВ на момент укладання договору становить 171,87 грн. При зміні вартості даної послуги, підписання додаткової угоди не обов`язково.

У пункті 3.2 Договору № 4 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2021 визначено: На період з дня початку фактичного споживання до укладання прямого договору з постачальником електроенергії, Співвласник відшкодовує вартість спожитої електроенергії відповідно до показників квартирних засобів обліку на розрахунковий рахунок Управителя за тарифами, встановленими відповідними державними органами для категорії споживачів.

В пункті 3.3 Договорі № 4 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2021 визначено: На період з дня початку фактичного споживання до укладання прямого договору з постачальником холодної води, Співвласник відшкодовує вартість спожитого водопостачання та водовідведення відповідно до показників квартирних засобів обліку на розрахунковий рахунок Управителя за законодавчо визначеними тарифами. Далі вартість спожитого водопостачання та водовідведення сплачується за окремо укладеним договором з відповідним підрозділом, який здійснює її постачання за показниками приладів обліку.

Відповідно до ч 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За приписами ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово- комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Положеннями п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем наданих позивачем комунальних послуг за адресою місцезнаходження квартири.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачеві житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Отже, як наймачі (власники) та споживачі житлово-комунальних послуг, згідно ст. 162 ЖК України, зобов`язані не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Згідно з доводами позивача, відповідач не сплачував за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим, за ним утворилась заборгованість, що становить 43 370,80 грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 43 370,80 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент ухвалення рішення не надав документів, які свідчили про сплату вказаної заборгованості, а також, не надав доказів неотримання ним вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, не спростував належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення суми основного боргу, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 3 328,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 6824 від 19.05.2026.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 328,00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: Договір про надання правничої допомоги № 01/05/26 від 15.05.2026; Додаткову угоду № 1 від 19.05.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 01/05/26 від 15.05.2026.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 1 500,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 141, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Служба «Місто Квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Служба «Місто Квітів» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 43 370 (сорок три тисячі триста сімдесят) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Служба «Місто Квітів» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Служба «Місто Квітів» витрат на правничу допомогу по 1 500 (одну тисячу п`ятсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Служба «Місто Квітів», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Тираспольська, будинок 54, приміщення 751/1, ЄДРПОУ 41683084;

відповідач ОСОБА_1 , адреса нерухомого майна - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.І.Якимець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua