Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №990/243/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №990/243/25

Суддя: Білак М.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2026 року

м. Київ

справа №990/243/25

адміністративне провадження № П/990/270/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Дашутіна І.В., Кашпур О.В., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовний вимог

1. У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України у складі колегії від 29 квітня 2025 року № 57/ко-25, яким визнано суддю Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді і вирішено внести до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання про звільнення із займаної посади на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що спірне рішення прийнято за його відсутності, чим порушено право сторони на участь у процесі прийняття такого рішення. Вказує на те, що не міг бути присутнім на засіданнях з поважних причин (таких як похилий вік, інвалідність, тимчасова непрацездатність), а також наголошує на підставах звільнення у відставку і відсутність, на його думку, легітимної мети подальшого кваліфікаційного оцінювання.

3. Позивач вважає спірне рішення невмотивованим. На його думку, це рішення не повною мірою відображає інформацію щодо професійної, особистої, соціальної компетентності, фаховий рівень та здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня. Посилається також на те, що йому було відмовлено у наданні проєкту доповіді члена ВККС ОСОБА_2 . При цьому в спірному рішенні досліджена інформація, стосовно якої позивачу попередньо не пропонувалося надати пояснення, зокрема, щодо отримання ним у 2010 році грошових коштів від Петропавлівської районної виборчої комісії та порушення процесуальних строків розгляду справ.

4. 12 вересня 2025 року позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про зміну підстав позову, у якій, не змінюючи предмета позову, додатково зазначив, що спірне рішення ухвалене за його відсутності за наявності поважних причин неявки; не переслідувало легітимної мети з огляду на досягнення ним граничного віку перебування на посаді судді та наявність підстав для звільнення у відставку; прийняте з порушенням його права на надання пояснень щодо відомостей, покладених в основу оцінювання, зокрема у зв`язку з відмовою в наданні копії доповіді члена ВККС України, а також направленням висновку Громадської ради доброчесності незадовго до засідання. Наголошує про безпідставність висновків ВККС України щодо подання ним недостовірних відомостей, порушення строків розгляду справ та ухвалення рішень у період тимчасової непрацездатності, стверджуючи, зокрема, що невідображення в анкеті відомостей про дохід, отриманий у 2010 році від районної виборчої комісії, стосувалося діяльності, не пов`язаної зі здійсненням правосуддя у період вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням з посади судді; недотримання процесуальних строків було допущено в незначному відсотку від загальної кількості розглянутих справ та зумовлене надмірним навантаженням і кадровим дефіцитом суду, а збіг дат ухвалення окремих рішень із періодами тимчасової непрацездатності чи відпустки пояснював технічними помилками в їх оформленні. Також послався на порушення ВККС України вимог Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання.

Фактичні обставини справи

5. Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 12 листопада 1992 року №197-12/ХХІ ОСОБА_1 призначено на посаду судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, а постановою Верховної Ради України від 05 червня 2003 року № 957-IV обрано на цю посаду безстроково.

6. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання, зокрема судді ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді. Рішенням від 26 листопада 2018 року № 282/зп-18 затверджено результати першого етапу оцінювання - «Іспит», за яким ОСОБА_1 набрав 167 балів та був допущений до другого етапу - «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

7. Позивач взяв участь у складанні 27 серпня 2018 року анонімного письмового тестування в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді та рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 282/зп-18 затверджено та оприлюднено на офіційному веб-сайті Комісії декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит»; допущено суддю ОСОБА_1 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

8. У зв`язку з набранням чинності 07 листопада 2019 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» повноваження членів Комісії були припинені, унаслідок чого кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_1 не завершено.

9. Після формування 01 червня 2023 року повноважного складу Комісії доповідачем у справі визначено члена Комісії ОСОБА_2 , а процедуру кваліфікаційного оцінювання продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

10. У межах продовженого оцінювання Комісія двічі призначала ОСОБА_1 тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей: на 17 січня 2025 року та на 17 березня 2025 року (з резервною датою 24 березня 2025 року). Суддя був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення такого тестування, однак участі в ньому не взяв. Щодо березневого тестування позивач подав заяву про відкладення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, до якої долучив витяги з Електронного реєстру листків непрацездатності.

11. Отже, ОСОБА_1 тричі не з`явився для складення тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.

12. З огляду на неможливість проведення актуального тестування Комісія врахувала результати аналогічного тестування, складеного ОСОБА_1 у 2018 році в межах конкурсних процедур до Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, виходячи з того, що результати повторного тестування не могли бути нижчими за вже отримані ним показники.

13. Питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 неодноразово виносилося на розгляд Комісії у складі колегії, а саме на 26 листопада 2024 року, 10 грудня 2024 року, 09 січня 2025 року та 29 квітня 2025 року. Напередодні або в день відповідних засідань позивач подавав заяви про їх відкладення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, до яких додавав витяги з Електронного реєстру листків непрацездатності. У зв`язку з цим розгляд питання тричі відкладався.

14. 22 квітня 2025 року Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.

15. Для підготовки до етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» доповідач листом від 21 квітня 2025 року повідомив ОСОБА_1 про обставини та дані, що стали предметом дослідження під час співбесіди, та про можливість розгляду відповідного питання за його відсутності. 29 квітня 2025 року позивач подав письмові пояснення та додатки. Комісія також дослідила пояснення, надані ним на питання ГРД, та усні й письмові пояснення, подані в межах попередніх конкурсних процедур.

16. У зв`язку з повторною неявкою ОСОБА_1 на етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісія у складі колегії відповідно до абзацу п`ятого пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ухвалила рішення розглянути питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді за його відсутності.

17. Під час засідання 29 квітня 2025 року, дослідивши матеріали суддівського досьє, письмові пояснення судді, висновок ГРД та іншу зібрану інформацію, Комісія дійшла висновку про неспростування ОСОБА_1 обґрунтованих сумнівів щодо:

- надання недостовірних відомостей в анкеті кандидата на посаду судді в межах конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду;

- недбалого оформлення процесуальних документів і систематичного порушення строків розгляду справ та виготовлення повних судових рішень;

- ухвалення рішень у періоди тимчасової непрацездатності в різні періоди, що, на думку Комісії, свідчило про повторюваність і можливу системність таких порушень.

18. Комісія врахувала результати тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, проведеного у межах конкурсної процедури 2018 року, умовно зарахувавши ОСОБА_1 65 балів за критерієм професійної етики та 67,5 бала за критерієм доброчесності, а також додатково оцінила ці показники під час співбесіди в 30 і 34 бали відповідно. Також за результатами аналогічного тестування в 2018 році суддя за критерієм особистої компетентності набрав 64 бали та за критерієм соціальної компетентності набрав 90 балів.

19. За результатами кваліфікаційного оцінювання рішенням від 29 квітня 2025 року №57/ко-25 Комісія визначила, що ОСОБА_1 набрав 541,5 бала, визнала його таким, що не відповідає займаній посаді, та вирішила внести до ВРП подання про звільнення із займаної посади.

20. 21 травня 2025 року до ВРП надійшло подання з рекомендацією ВККС України від 29 квітня 2025 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області на підставі підпункту 4 пункту 16 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

21. Уважаючи рішення Комісії протиправним, позивач у травні 2025 року звернувся до суду з цим позовом про його скасування.

22. Наказом в.о. голови Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року № 46-к (зі змінами, внесеними наказом від 14 липня 2025 року № 48-к) 10 липня 2025 року припинено трудові відносини ОСОБА_1 з Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області внаслідок припинення повноважень судді, у зв`язку з досягненням ним шістдесяти п`яти років.

23. У зв`язку з цим ухвалою ВРП від 30 жовтня 2025 року № 2277/0/15-25 подання з рекомендацією ВККС України від 29 квітня 2025 року №57/ко-25 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді залишено без розгляду.

Рух справи

24. 02 червня 2025 року Верховний Суд відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

25. Ухвалою від 12 листопада 2025 року Верховний Суд задовольнив клопотання ВККС України, закрив провадження у справі № 990/243/25 за позовом ОСОБА_1 до ВККС України про визнання протиправним та скасування рішення.

26. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

27. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у раніше сформованій практиці правило про спільне оскарження рішення ВККС України та рішення ВРП пов`язувалося із необхідністю забезпечення послідовності стадій відповідного провадження, належного розмежування повноважень між ВККС України, ВРП і судом та недопущення підміни судом функції ВРП. Однак у ситуаціях, які суттєво відрізнялися від справ, де було сформульовано такі висновки, Велика Палата вказувала на можливість окремого від рішення ВРП оскарження рішення ВККС України.

28. Обставини справи №990/243/25 так само є досить унікальними, оскільки подання ВККС України за результатами оцінювання судді не було (і не буде) розглянуте ВРП у зв`язку з припиненням повноважень судді ОСОБА_1 через досягнення ним шістдесяти п`яти років.

29. У світлі встановлених спірних обставин, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у зв`язку з об`єктивною неможливістю оскарження навіть у перспективі висновків ВККС України разом із відповідним рішенням ВРП, вони мають бути предметом окремого оскарження на підставі частини другої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за змістом якої «суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України».

30. 02 липня 2026 року адміністративна справа з Великої Палати Верховного Суду надійшла до Верховного Суду.

31. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2026 року для розгляду позовної заяви №990/243/25 (провадження №П/990/270/26) визначено склад колегії суддів: Білак М.В. (головуюча суддя), Мацедонська В.Е., Дашутін І.В., Уханенко С.А., Кашпур О.В.

32. Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2026 року прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №990/243/25 (адміністративне провадження №П/990/270/26) за позовом ОСОБА_1 до ВККС України про визнання протиправним та скасування рішення, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позиція інших учасників справи

33. У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

34. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України усі судді, які на день набрання чинності цим пунктом обіймають посади, зобов`язані пройти кваліфікаційне оцінювання відповідності займаній посаді. Це є обов`язком, а не правом судді, тому його невиконання не може бути виправдане посиланням на особисті обставини, зокрема похилий вік, інвалідність, тимчасову непрацездатність або наявність підстав для звільнення у відставку.

35. Відповідно до вимог частини третьої статті 84, частини шістнадцятої статті 98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 7, 8 розділу ІІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 03 листопада 2016 року №143/зп-16, в редакції рішення від 13 лютого 2018 року №20/зп-18 (далі - Положення про кваліфікаційне оцінювання) та Регламенту ВККС України від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16, у Комісії, як спеціально уповноваженого органу щодо проведення кваліфікаційного оцінювання, є обов`язок щодо повідомлення особи, стосовно якої має розглядатися питання, про час та місце проведення такого оцінювання (в тому числі і про дату, час і місце проведення засідання відповідної колегії), а у судді є обов`язок з`явитися для участі у проведенні такого оцінювання.

36. Суддя ОСОБА_1 тричі був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення тестування особистих морально-психологічних якостей, проте участі у ньому не взяв. Так само позивача було належним чином поінформовано про розгляд питання дослідження досьє, проведення з ним співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання, проте в засідання він не з`явився, направляючи при цьому заяви про відкладення розгляду питання у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

37. Відповідач висловив переконання про те, що у зв`язку з нормативним врегулюванням процедури кваліфікаційного оцінювання та перебігом кваліфікаційного оцінювання (тобто систематичною неявкою позивача на відповідні засідання Комісії та етап тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей), позивач не вчинив активних дій щодо реалізації своїх прав та обов`язків судді під час кваліфікаційного оцінювання. Відтак, ураховуючи систематичну неявку судді на етап кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», Комісія у засіданні 29 квітня 2025 року дійшла висновку про наявність підстав для розгляду питання щодо відповідності судді ОСОБА_1 займаній посаді за його відсутності, що узгоджується з метою проведення кваліфікаційного оцінювання, й відповідно розглянула зазначене питання за відсутності позивача.

38. Також відповідач у відзиві звертає увагу на те, що підстави оскарження та скасування рішення Комісії, ухваленого за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, визначені у частині третій статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають, а оскарження рішення з інших підстав Законом не передбачено. Факти та обставини, які мали значення і стали підставою для прийняття Комісією оскаржуваного рішення, правові підстави, мотиви його прийняття викладені у рішенні докладно та у повному обсязі.

39. Відповідач вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження передбачених частиною третьою статті 88 Закону підстав для оскарження та скасування рішення Комісії, а незгода з процедурою та її правовими наслідками, в свою чергу, не є підставою для скасування такого рішення.

Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду

40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

42. Тобто судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, зокрема чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

43. 30 вересня 2016 року набрали чинності Закони України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та «Про судоустрій і статус суддів».

44. Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

45. Аналіз підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України дозволяє дійти висновку, що в ньому законодавець виокремив кілька аспектів, що стосуються суддів, про яких у ньому йдеться, а саме: 1) суддя вже займає посаду після його призначення на п`ять років чи обрання безстроково; 2) оцінювання на відповідність займаній посаді не залежить від волі судді, а є для нього обов`язковою умовою для продовження професійної діяльності на цій посаді; 3) у разі визнання судді за результатами оцінювання таким, що відповідає займаній посаді, він залишається здійснювати правосуддя у тому ж суді, в штаті якого він перебував до проходження такого оцінювання; 4) відмова судді від оцінювання або виявлення за його результатами невідповідності займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності є самостійною підставою для звільнення судді з посади.

46. Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями ВККС України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія ВККС України, а у випадках, передбачених цим Законом, - пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу ВККС України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.

У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

47. Згідно із частиною другою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

48. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться:

1) для оцінювання судді на відповідність займаній посаді;

2) для визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

49. Кваліфікаційне оцінювання судді на відповідність займаній посаді покликане з`ясувати і виявити, чи суддя, якого призначили на посаду строком на п`ять років або обрали суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», відповідає цій посаді.

50. За змістом пункту 7 частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводить ВККС України.

51. Відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

52. Частиною п`ятою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС України.

53. Згідно з пунктами 1, 2, 4 глави 6 розділу ІІ Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами ВККС України за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється, зокрема, у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.

54. Особиста участь судді (кандидата на посаду судді) під час проведення кваліфікаційного оцінювання відповідно до пункту 12 Розділу ІІІ Положення про кваліфікаційного оцінювання є обов`язковою.

55. Відповідно до пункту 13 Розділу ІІІ Положення про кваліфікаційне оцінювання поважними причинами неявки судді для проходження кваліфікаційного оцінювання є обставини, настання яких не залежить від волі судді і які перешкоджають участі судді у кваліфікаційному оцінюванні та підтверджуються відповідними документами.

56. У обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, зокрема, на прийняття Комісією рішення у його відсутність, оскільки положення абзацу п`ятого пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» надає Комісії лише право розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності, а не обов`язок.

57. З цього приводу слід зазначити, що питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді виносилося на розгляд Комісії у складі колегії на 26 листопада 2024 року, 10 грудня 2024 року, 09 січня 2025 року та 29 квітня 2025 року.

58. 26 листопада 2024 року, 10 грудня 2024 року та 09 січня 2025 року позивач не з`явився на засідання та щоразу (а саме 26 листопада 2024 року, 09 грудня 2024 року, 09 січня 2025 року та 29 квітня 2025 року) подавав заяви про відкладення розгляду питання у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю та надавав витяги з Електронного реєстру листків непрацездатності (відповідно до яких судді був відкритий електронний листок непрацездатності на період з 22 до 29 листопада 2024 року, з 30 листопада до 13 грудня 2024 року, з 08 до 14 січня 2025 року, з 28 квітня до 02 травня 2025 року).

59. У зв`язку з неявкою судді на засідання Комісія неодноразово ухвалювала рішення про відкладення розгляду питання на інші дати, враховуючи підтверджену витягами з Електронного реєстру тимчасову непрацездатність, про що позивач був повідомлений належним чином. Тобто Комісія оцінила неодноразову неявку позивача на етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» як систематичну із врахуванням поважності причин такої неявки. 29 квітня 2025 року, коли позивач в четвертий раз не з`явився на засідання, Комісія скористалась наданим абзацом п`ятим пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правом розглянути питання щодо відповідності судді займаній посаді за його відсутності.

60. Посилаючись на незаконність зазначених дій Комісії, ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує про відсутність легітимної мети його кваліфікаційного оцінювання зважаючи на закінчення суддівської кар`єри 09 липня 2025 року, а також поважний вік, наявність підстав для звільнення у відставку, поважність причин неявки через тимчасову непрацездатність; вказує на прийняття рішення без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення (дія). Такий зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на думку Суду, свідчить про відсутність у позивача бажання та мотивації пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, навіть уникнення такої процедури.

61. Натомість Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 червня 2024 року у справі №9901/198/20 вказала на те, що аналіз підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України визначає, зокрема, що оцінювання на відповідність займаній посаді не залежить від волі судді, а є обов`язковою умовою для продовження ним професійної діяльності. У разі визнання його за результатами оцінювання таким, що відповідає займаній посаді, суддя залишається здійснювати правосуддя у тому ж суді, в штаті якого він перебував до проходження такого оцінювання. Відмова від оцінювання або виявлення за його результатами невідповідності займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності є самостійною підставою для звільнення судді з посади.

Іншими словами, підпункт 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України вичерпає свою дію тоді, коли щодо умовно «останнього» судді, призначеного на посаду строком на п`ять років або обраного безстроково до набрання чинності Законом України «Про судоустрій та статус суддів», буде прийнято рішення щодо відповідності/невідповідності його займаній посаді або цей суддя відмовиться від такого оцінювання.

62. Отже, відсутність у судді бажання проходити кваліфікаційне оцінювання або переконання у відсутності легітимної мети його проходження зважаючи на особисті переконання, не звільняє такого суддю від обов`язку, визначеного пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

63. Рішенням від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 ВККС України призначила кваліфікаційне оцінювання судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 та з цього часу у судді виник обов`язок його проходження, а у Комісії завершити його.

64. У випадку визнання систематичної неявки позивача на етап оцінювання без поважних причин Комісія вправі, відповідно до вимог абзацу третього пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визнати такі дії відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді, що у свою чергу є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу ВККС України.

65. Пунктом 1 Глави 4 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей проводиться у разі ухвалення Комісією відповідного рішення та за визначеною у ньому методикою.

66. Висловлюючи свою незгоду з оскаржуваним рішенням, позивач стверджує також що ВККС України використала недійсні результати оцінювання за критеріями особистої та соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

67. Так, рішенням Комісії від 26 грудня 2024 року № 382/зп-24 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей 59 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення, призначеного, зокрема, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року №133/зп-18, у складі таких методик: тест загальних здібностей; інструмент «PAI» (Personality Assessment Inventory); інструмент «SSM» - тест особистих компетенцій; інструмент «Детектор» - тест благонадійності; інтерв`ю з психологом для фіналізації консолідованого звіту за результатами всіх методик.

Перший етап тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей вирішено провести 17 січня 2025 року.

68. Проте 17 січня 2025 року позивач не взяв участі у тестуванні.

69. У подальшому рішенням Комісії від 07 березня 2025 року №47/зп-25 призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та затверджено графік його складення для 41 судді, стосовно яких призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді або кваліфікаційне оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення. Відповідно до затвердженого графіку суддям (в тому числі і позивачу) визначено основну дату проведення тестування - 17 березня 2025 року та резервну дату 24 березня 2025 року.

70. Водночас суддя ОСОБА_1 в основну та резервні дати для проведення тестування не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дати, час і місце його проведення, а також про зобов`язання особистої присутності.

71. У пункті 37 оскаржуваного рішення Комісії зазначено, що секретаріатом Комісії 24 березня 2025 року зареєстровано заяву судді ОСОБА_1 про відкладення тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. До заяви додано витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності, відповідно до якого судді відкрито електронні листки непрацездатності в період з 17 по 21 березня 2025 року та з 22 по 25 березня 2025 року.

72. Таким чином Комісія констатувала тричі неявку ОСОБА_1 для складання тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.

73. Пунктами 6 та 7 глави 2 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

74. Відповідність судді таким критеріям як професійна етика та доброчесність оцінюються визначеними пунктами 8, 9 Положення про кваліфікаційне оцінювання показниками.

Зокрема, відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5- 8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім`ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9?12, 15?19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.

75. Через неприбуття ОСОБА_1 у визначені Комісією дати проведення тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такі тестування не були проведені.

76. Натомість Комісія врахувала висновок за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1 в межах оголошених Комісією 02 серпня 2018 року конкурсів на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Так, за результатами вказаного тестування позивач за критерієм особистої компетентності набрав 64 бали, за критерієм соціальної компетентності - 90 балів, за критерієм професійної етики - 65 балів та за критерієм доброчесності - 67,5 бала.

77. Під час проведення співбесіди (у відсутність судді) Комісія додатково оцінила показник професійної етики в 30 балів, а показник доброчесності в 34 бали.

78. Проте основні бали за вказаними показниками були взяті Комісією з висновку, складеного за результатами тестування у 2018 році, вказавши, що через систематичну неявку судді ОСОБА_1 вона позбавлена можливості провести актуальне тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей (призначене рішенням Комісії від 26 грудня 2024 року № 382/зп-24) і надати йому оцінку за критеріями доброчесності та професійної етики.

79. У зв`язку з вказаною поведінкою позивача Комісія прийняла рішення про можливість взяти до уваги висновок, складений на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей судді, проведеного в межах іншого кваліфікаційного оцінювання, припустивши, що результати такого тестування в разі його проходження, не могли б бути нижчими за результати, отримані суддею під час аналогічного тестування у 2018 році.

80. Результати тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей відповідно до пункту 5 глави 4 Положення про кваліфікаційне оцінювання зберігаються у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді) відповідно до порядку формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді).

81. Також пунктом 4.19 Порядку формування і ведення суддівського досьє визначено, що інша інформація щодо відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, зокрема результати тестувань (у разі їх проведення), а також результати застосування інших засобів (у разі їх застосування), включаються до суддівського досьє невідкладно після їх встановлення.

82. Водночас, відповідно до пункту 6.1 глави 4 розділу ІІ Положення про кваліфікаційне оцінювання результати тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді) є дійсними протягом одного року з дня ухвалення рішення Комісією за результатами відповідного кваліфікаційного оцінювання і враховуються у разі проведення кваліфікаційного оцінювання протягом цього періоду.

83. Таким чином, Комісія у положенні, яке врегульовує порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, визначила випадки та строк, упродовж якого результати тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей судді є дійсними та можуть бути враховані при проведенні кваліфікаційного оцінювання.

84. Сторонами не заперечується, що у досьє кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 зберігається тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, які він проходив під час кваліфікаційного оцінювання в межах оголошених Комісією 02 серпня 2018 року конкурсів на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

85. Отже, зважаючи на тривалий проміжок часу (більше шести років), який пройшов з дня ухвалення рішення Комісією за результатами відповідного кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсів, оголошених Комісією 02 серпня 2018 року, такі результати тестування, які є дійсними упродовж одного року з дня ухвалення рішення Комісією за результатами відповідного кваліфікаційного оцінювання, не можуть визнаватися актуальними та враховуватися при проведенні кваліфікаційного оцінювання судді у 2025 році.

86. Комісія у оскаржуваному рішенні від 29 квітня 2025 року зазначила про обізнаність щодо пункту 6.1 глави 4 розділу ІІ Положення про кваліфікаційне оцінювання, проте, незважаючи на це, взяла до уваги висновок, пояснюючи таку необхідність систематичною неявкою судді ОСОБА_1, неможливістю провести відповідне тестування та виходячи з припущення про можливо отримані результати.

87. Верховний Суд вказує на необхідність дотримання Комісією вимог Положення про кваліфікаційне оцінювання, зокрема, в частині встановлених строків дійсності результатів тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді).

88. Позивач, звернувшись до суду за захистом своїх прав, висловив переконання про те, що в результаті застосування під час кваліфікаційного оцінювання у 2025 році, за його словами «недійсного» тестування, Комісія дійшла протиправного висновку, що за результатами кваліфікаційного оцінювання він набрав 541,5 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

89. Такі доводи позивача заслуговують на увагу за результатами розгляду спірних правовідносин.

90. З огляду на концепцію fair procedures (справедливі процедури) рішення органу, яке впливає на права чи законні інтереси особи, має ухвалюватися відповідно до критеріїв належної (справедливої) процедури. Зарахування результатів тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, отриманих в межах іншої конкурсної процедури (під час кваліфікаційного оцінювання в межах оголошених Комісією 02 серпня 2018 року конкурсів на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду), має оцінюватися відповідно до встановленого Положенням про кваліфікаційне оцінювання порядку використання таких результатів. Це не звільняє уповноважений орган від обов`язку встановити належні правові підстави та умови використання цих результатів, оцінити правові наслідки визначення строку, упродовж якого результати тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей могли бути дійсними та бути враховані Комісією при прийнятті відповідного рішення.

91. Таке використання Комісією недійсних результатів тестування ОСОБА_1 під час проведення у 2025 році кваліфікаційного оцінювання не відповідало нормативно-встановленим умовам і свідчить про порушення вимог справедливої процедури.

92. Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 826/10888/18 вказав на те, що виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття.

93. У постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18 Верховний Суд висловився, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

94. Перевіряючи наскільки порушення, допущене Комісією, в контексті вищевикладеної правової позиції Суду, було фундаментальним у спірних правовідносинах за позовом ОСОБА_1 , Суд приходить до висновку про те, що за умови дотримання суб`єктом владних повноважень (Комісією) передбаченої законом процедури прийняття рішення (в процедурі кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді) рішення за результатами такого оцінювання могло бути іншим.

95. Комісією було порушено процедуру оцінювання відповідності судді таким критеріям як особиста компетентність та соціальна компетентність, оскільки враховано показники професійної етики та доброчесності за відсутності актуального (як зазначила Комісія в оскаржуваному рішенні) тестування. Тому висновки ВККС України в частині затвердження та врахування балів за вказаними критеріями (показниками) є такими, що не відповідають нормам закону, та підлягають скасуванню.

96. Відповідно, зважаючи на порушення Комісією порядку та процедури кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1 на другому етапі - «Дослідження досьє та проведення співбесіди», висновки за результатами проведення цього етапу підлягають скасуванню.

97. Щодо обґрунтування позовних вимог в частині незгоди з рішенням Комісії, викладеним у розділах «Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею» та «Висновки за результатами проведеної співбесіди», посилаючись на позбавлення права надати пояснення у процесі співбесіди, доповнити, уточнити чи спростувати оголошену у доповіді головуючого члена Комісії інформацію, неврахування суттєвих обставин під час оцінки ефективності здійснення правосуддя, то Суд зазначає таке. Оскільки за результатами встановлення незаконності дій відповідача по «перенесенню» результатів тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, проведеного у межах оголошеного у 2018 році кваліфікаційного оцінювання у іншій конкурсній процедурі, що мало наслідком скасування рішення Комісії в частині результатів кваліфікаційного оцінювання відповідності судді займаній посаді з урахуванням таких результатів, то Суд не надає оцінки обґрунтованості позовної заяви в зазначеній частині.

98. Подання з рекомендацією ВККС України від 29 квітня 2025 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області на підставі підпункту 4 пункту 16 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, яке надійшло до ВРП 21 травня 2025 року, ухвалою ВРП від 30 жовтня 2025 року №2277/0/15-25 залишено без розгляду.

99. При цьому ВРП керувалася вимогами пункту 18.8 свого Регламенту, відповідно до якого якщо суддя звільнений з посади або його повноваження припинені на момент розгляду Радою питання про його звільнення з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126, підпунктом 4 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, питання про звільнення такого судді залишається без розгляду, про що постановляється ухвала.

100. Згодом рішенням ВРП від 27 листопада 2025 року №2556/0/15-25, яке не оскаржувалося у судовому порядку, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області у зв`язку з поданням заяви про відставку по досягненню шістдесяти п`яти років без врахування рекомендації ВККС України від 29 квітня 2025 року № 57/ко-25 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

101. Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВККС України ухвалено з порушенням вимог Положення про кваліфікаційного оцінювання, не відповідає критеріям обґрунтованості, безсторонності та розсудливості, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

102. Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 квітня 2025 року №57/ко-25, яким визнано суддю Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та внесено до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 із займаної посади.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

І.В. Дашутін

О.В. Кашпур

В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко,

Судді Верховного Суду

Оригінал: reyestr.court.gov.ua