Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №755/4250/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №755/4250/26

Суддя: Гаврилова О. В.

Справа №:755/4250/26

Провадження №: 2/755/5516/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Глухенький О.А.,

інші учасники справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавицею - ОСОБА_2 на день її смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 через хронічну судинно-мозкову недостатність, цереброваскулярну хворобу померла матір Позивача ОСОБА_2 , яка на момент своєї смерті проживала разом з Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та його померла матір ОСОБА_2 володіють 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку вони успадкували після смерті батька Позивача ОСОБА_3 . Таким чином, на день смерті матері Позивача ОСОБА_2 залишилось майно: 1/2 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що він є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні. Позивач прийняв спадщину після смерті своєї матері, оскільки з серпня 2014 року по момент смерті проживав разом зі спадкодавицею та не відмовився від спадщини, хоча і був зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 . З 10.03.2025р. Позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Також позивач зазначає, що він є особою з встановленою інвалідністю 3 групи та з 2022 року протягом значного часу після поховання матері проходив складне лікування та відновлення. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину позивач в січні 2025 року подав до Сьомої київської державної нотаріальної контори заяву про відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його матері. 21 січня 2025 року в Сьомій Київській державні нотаріальній конторі було заведено спадкову справу № 373515648. 24 січня 2025 року Державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №201/02-31, якою Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його матері. Підставою відмови зазначено пропуск Позивачем шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини. За доводами позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько Позивача ОСОБА_3 та відповідно чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого стан здоров`я спадкодавиці ОСОБА_2 став погіршуватись. З серпня 2014 року Позивач разом з дружиною ОСОБА_4 з метою здійснення догляду за ОСОБА_2 стали жити разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання Позивач з матір`ю сплачував комунальні послуги, робив ремонт в квартирі, купував все необхідне для матері. У жовтні 2019 року внаслідок ГПМК по типу ішемії (інсульт) матір Позивача була частково паралізована та втратила здібність розмовляти. У листопаді 2019 року у матері позивача стався повторний інсульт. Через перенесені інсульти ОСОБА_2 втратила розуміння, що з нею трапилось, втратила можливість переміщатися, стала лежачою. Оплата лікування, памперсів, їжі, сплати комунальних послуг та інших побутових витрат з 2014 року відбувалася за рахунок Позивача. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Позивач здійснив поховання матері та оплатив всі ритуальні послуги ( докази надаються в додатках). Після смерті Позивач фактично прийняв спадщину, оскільки на момент смерті проживав разом з матір`ю та вступив в управління спадковим майном, заяву про відмову від спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подавав продовжував проживати за адресою: АДРЕСА_1 , та сплачувати комунальні послуги за квартиру. Виходячи з наведеного, позивач резюмує, що він постійно проживав зі спадкодавицею з 2014 року по 16.01.2022р. (день її смерті), тобто протягом останніх років її життя, та на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України він прийняв спадщину. Встановлення даного факту має для Позивача юридичне значення, оскільки він вважає, що прийняв спадщину як спадкоємець за законом, цей факт не порушує прав та інтересів інших осіб.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 березня 2026 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

08 квітня 2026 року до суду надійшов відзив Київської міської ради на позовну заяву, поданий представником - Домбровською В.О., в якому відповідач просить на підставі поданих стороною доказів прийняти судове рішення згідно чинного законодавства. (а.с.85-87)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2026 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, витребувано у Сьомої київської державної нотаріальної контори засвідчену належним чином копію матеріалів спадкової справи №41/2025 (номер у спадковому реєстрі 37515648), заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Глухенький О.А. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву виклав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у ч. 3, 4 ст. 1268, ст. 1269, 1270 ЦК України.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.125), отже в розумінні ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.124-зворот).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло все належне їй на час смерті майно, адже відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

21 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . (а.с.123)

23 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. (а.с.130-зворот - 131)

24 січня 2025 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. (а.с.128)

За матеріалами спадкової справи вбачається відсутність інших осіб, які б у встановлені законом строки прийняли спадщину.

Як убачається з Довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА та Витягу з Реєстру територіальної громади, місце проживання ОСОБА_2 з 14 січня 1993 року було зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.123-зворот, 124).

Місце проживання ОСОБА_1 з 24 травня 1977 року було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 126), а з 10 березня 2025 року - зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Разом із тим, згідно акту від 17 січня 2025 року, складеного та підписаного сусідами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підписи яких засвідчені начальником ЖЕД-407, вказаними особами підтверджено, що ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , з серпня 2014 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 показали, що вони проживають за адресою: АДРЕСА_5, відповідно, є сусідами позивача ОСОБА_1 , який з 2014 року проживає в цьому ж будинку, в кв. АДРЕСА_4 , де він весь цей час здійснював постійний догляд за хворою матір`ю по день її смерті.

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1228, виданої Київською міською клінічної лікарнею №18, ОСОБА_2 з 04.11.2019 по 18.12.2019 проходила стаціонарне лікування та їй було встановлено повний діагноз: ЦВХ. Повторне ГПМК по типу ішемії в басейні правої СМА (МРТ головного мозку від 18.11.19р.) на тлі раніше перенесеного ГПМК по типу ішемії в басейні ЛСМА(13.10.19р.), дисциркуляторної, гіпертонічної, атеросклеротичної енцнфалопатії ІІІ ст., ГХ ІІІст. 3 ст, ризик 4, ЦАС ІІІ ст. у вигляді сенсо-моторної афазії, недостатності 7 пари ЧМН зправа, легкого правобічного геміпарезу (а.с.35-36).

Згідно довідки про причину смерті від 17 січня 2022 року, причиною смерті ОСОБА_2 вказано: хронічна судинно-мозкова недостатність, цереброваскулярна хвороба (а.с.125).

Також за матеріалами справи вбачається здійснення позивачем з грудня 2019 року оплати за житлово-комунальні послуги адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.37-65), а також замовлення позивачем поховання матері (а.с.27-30).

Вказані вище докази в їх сукупності свідчать проте, що на час смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 та спадкодавець постійного проживали разом отже позивач, який згідно положень ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги померлої матері, у відповідності до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, є таким що прийняв спадщину.

Отже, за встановлених судом обставин, вимоги позовної заяви про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавицею - ОСОБА_2 на день її смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , є обґрунтованими, оскільки знайшли своє підтвердження за наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що належним відповідачем в даній справі, яким є Київська міська рада, права позивача порушені, не визнані чи оспорені не були, позивач не ставить питання про стягнення з відповідача судового збору, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1216-1218, 1261, 1268-1270 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м.Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавицею - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 06 листопада 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua