Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №638/12993/24 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/12993/24

Н/п 2/638/832/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Заварзи Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Одинець А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Позовна заява мотивована тим, що 01 жовтня 2020 року між Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 578. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору позивач зобов`язався поставляти відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами. Відповідно до додатку № 2 до договору теплова енергія поставлялася в нежитлове приміщення відповідача за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до акта підключення від 20 жовтня 2021 року нежитлове приміщення підключено до централізованого опалення). Згідно з пунктом 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Позивач зазначив, що належним чином виконував свої обов`язки, проте відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання та не сплатив вартість поставленої теплової енергії за лютий 2022 року, акт приймання-передачі за лютий 2022 року не підписав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 7 276,70 грн. Позивач направив на адресу відповідача лист № 587 з проханням підписати акти та повернути примірники, проте оплата не надійшла. Посилаючись на статті 525, 526 Цивільного кодексу України, норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та судову практику Верховного Суду, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 7 276,70 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

У зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, його належним повідомленням про розгляд справи та відсутністю клопотань про розгляд справи за його відсутності, суд визнав за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення відповідно до вимог статей 280–282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2020 року між Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 578 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору теплопостачальна організація зобов`язалася поставляти споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку режимів відпуску теплової енергії, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у порядку та в терміни, передбачені договором.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на потреби опалення – в період опалювального періоду.

Пунктом 3.2.5 договору погоджено обов`язок споживача додержуватися затверджених договірних значень споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в Додатку 1.

Відповідно до пункту 6.3 договору споживач до 20 числа розрахункового періоду сплачує підприємству повну вартість заявленого у договорі (Додаток 1 до Договору) обсягу споживання теплової енергії з урахуванням сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 6.9 договору передбачено, що в разі невмотивованої відмови споживача від підписання акта приймання-передачі теплової енергії обсяг теплової енергії, поставленої у розрахунковому місяці, визначається згідно з Додатком № 1 до Договору. Невмотивованою відмовою споживача від підписання акту приймання-передачі теплової енергії також вважаються випадки відмови від отримання акту, направленого через установи поштового зв`язку або службу кур`єрської доставки.

Позивач надав суду доказ того, що відповідачу 11 червня 2024 року було направлено листом з описом вкладення акт приймання-передачі теплової енергії за лютий 2022 року.

Як вбачається з дослідженого судом Додатка № 1 до договору № 578 («Обсяги постачання теплової енергії Споживачу»), підписаного та скріпленого печатками обох сторін договору, сторонами визначено річний обсяг споживання теплової енергії в кількості 4,1839 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням на опалення 0,0049 Гкал/годину. Пунктом 1.3 зазначеного Додатка № 1 визначено помісячний та поквартальний розподіл теплової енергії в Гкал, згідно з яким на І квартал погоджено обсяг 0,0000 Гкал (зокрема, на січень, лютий та березень). На ІІ та ІІІ квартали також встановлено 0,0000 Гкал. Весь річний обсяг споживання теплової енергії в кількості 4,1839 Гкал віднесено сторонами виключно до IV кварталу поточного року (жовтень – 0,5448 Гкал, листопад – 1,5611 Гкал, грудень – 2,0780 Гкал).

Крім того, відповідно до пункту 2 Додатка № 1 до договору сторонами погоджено орієнтовну вартість теплової енергії, що постачається споживачу на рік відповідно до тарифу 1 596,77 грн за 1 Гкал, яка становить 5 567,28 грн, ПДВ 1 113,45 грн, а всього – 6 680,73 грн за весь зазначений річний обсяг.

Разом з тим, пред`являючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за лютий 2022 року в розмірі 7 276,70 грн, позивач посилається на складений ним в односторонньому порядку акт приймання-передачі теплової енергії від 28 лютого 2022 року та доданий розрахунок заборгованості, з яких убачається, що за лютий 2022 року відповідачу нараховано плату за теплову енергію в обсязі 0,9826 Гкал із застосуванням тарифу 7 405,56 грн за 1 Гкал (сума без ПДВ – 6 063,92 грн, ПДВ – 1 212,78 грн, усього нараховано – 7 276,70 грн).

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610 та 623 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи законність та обґрунтованість заявлених вимог і наданих позивачем розрахунків, суд звертає увагу на те, що за умовами підпункту 6.9 пункту 6 укладеного договору, у разі відмови споживача від підписання щомісячного акта приймання-передачі обсяг поставленої теплової енергії підлягає обов`язковому визначенню згідно з Додатком № 1 до Договору.

Водночас відповідно до пункту 1.3 зазначеного Додатка № 1 обсяг споживання теплової енергії на І квартал, зокрема за лютий, погоджений сторонами на рівні 0,0000 Гкал. Будь-яких змін до договору чи додаткових угод щодо коригування обсягів навантаження чи помісячного розподілу споживання матеріали справи не містять.

Крім того, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України позивач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності застосування при нарахуванні заборгованості тарифу в розмірі 7 405,56 грн за 1 Гкал. Тоді як у погодженому сторонами Додатку № 1 до договору визначено тариф у розмірі 1 596,77 грн за 1 Гкал із загальною вартістю річного теплоспоживання 6 680,73 грн, позивач лише за один місяць нарахував суму 7 276,70 грн, не долучивши до позовної заяви розпорядчого документа органу місцевого самоврядування чи іншого уповноваженого органу щодо затвердження та зміни тарифів, а також доказів своєчасного повідомлення відповідача про таку зміну згідно з вимогами чинного законодавства та пункту 4.2.5 договору.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не доведено факт надання послуг у заявленому обсязі (з урахуванням встановленого сторонами нульового обсягу на лютий у Додатку № 1 до договору), не підтверджено належними доказами законність застосування тарифу 7 405,56 грн за 1 Гкал та правильність самого розрахунку стягуваної суми, позовні вимоги комунального підприємства є необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на повну відмову в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору покладанню на відповідача чи поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 280–284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді – відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, місцезнаходження: 64300, Харківська область, місто Ізюм, проспект Незалежності, будинок 33, код ЄДРПОУ 32284148.

Відповідач: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 09.11.2026.

Суддя Тетяна ЗАВАРЗА