Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №638/23686/25
Суддя: Кружиліна О. А.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 638/23686/25 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/991/26 Латка І.П.
Категорія: ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
захисника - Пасічника Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2026 року у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП,
в с т а н о в и в :
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.02.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 126 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати в частині його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, провадження у справі у цій частині закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з постановою судді в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, вважає, що постанова винесена з порушенням норма матеріального і процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.
Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом, що виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Зазначає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається момент виявлення або фіксування правопорушення.
Крім того, вказаний відеозапис є неповним, небезперервним, на якому зафіксовано лише факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим неможливо достовірно встановити фактичні дії поліцейських та їх відповідність вимогам законодавства.
Також стверджує, що в поліцейських були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу під його керуванням, з огляду на що їх подальші дії є протиправними.
Зазначає, що він не був відсторонений від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514703 від 16.11.2025 вказані ознаки наркотичного, а не алкогольного сп`яніння.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.
Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Пасічника Т.В., виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Пасічника Т.В., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України).
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 16.11.2025 о 12:30 у селищі Печенігі по трасі Т-2111 Чугуїв – Великий Бурлук 24 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FIAT PUNTO», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими на мобільному блок-посту. Під час перевірки за базою ІПНП поліцейськими було встановлено, що водій ОСОБА_1 був обмежений у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови старшого державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ОСОБА_2 .
Також під час подальшого спілкування з водієм поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від пропозиції пройти огляд з метою визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився.
Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514703 від 16.11.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
З відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що на момент початку відеофіксації ОСОБА_1 перебував на місці водія у заведеному автомобілі на мобільному блок-посту, надав поліцейському для перевірки посвідчення водія та факту керування не заперечував.
Разом з цим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відеозапис є неналежним доказом апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає наступне.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514703 від 16.11.2025.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у поліцейських підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням, апеляційний суд зазначає наступне.
Предметом розгляду апеляційного суду у цій справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння водія.
Законність підстав для зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному.
Апеляційний суд звертає увагу, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на мобільному блок-посту, про що останній був повідомлений, при цьому було встановлено обмеження ДВС.
Не знаходять свого обґрунтованого підтвердження й доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про не відсторонення його від керування транспортним засобом.
На відеозаписах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано, як поліцейські повідомляють ОСОБА_1 про заборону подальшого руху.
Також необхідно враховувати актуальні зміни до законодавства, зокрема, частиною 1 статті 265-2 КУпАП не передбачено тимчасового затримання транспортного засобу, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про зазначення поліцейськими в протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного, а не алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає такими, що не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
У зв`язку з наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.02.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 265-2 266-268, 271, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2026 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua