Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №953/12566/25 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №953/12566/25

Суддя: Кружиліна О. А.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/12566/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/909/26 Бородіна І.М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Козловської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Тетяни Вікторівни на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 23 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 – адвокат Козловська Т.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Також зазначає, що після ознайомлення з повним текстом постанови нею буде подана уточнена апеляційна скарга з викладенням мотивів незаконності та необґрунтованості постанови судді.

16.04.2026 до початку судового розгляду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Т.В. надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких вона звертає увагу на ряд обставин, яким суддя не надав належної оцінки, а саме:

– розгляд відбувся з істотним порушенням права на захист, оскільки відбувся без участі захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Т.В., яка в той час перебувала в приміщенні суду;

– у поліцейських були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;

– в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки частина відеозаписів є неналежними та недопустимими доказами;

– поліцейськими було порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння;

– поліцейські не мали підстав вимагати проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, оскільки вони послалися на ознаку, не передбачену Інструкцією;

– суддя неправомірно відмовив у допиті поліцейського та витребуванні повного відеозапису, а також поклав на сторону захисту обов`язок оскаржувати дії поліцейських поза межами цього провадження.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Т.В., виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Т.В., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад даного правопорушення, яке виразилося в керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасник дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 14.11.2025 о 23:45 у м. Харкові по вул. Шевченка, 46, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SCODA OCTAVIA» , д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими. Під час спілкування поліцейські виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», що підтверджується наявним в матеріалах справи тестом. Результат огляду склав 1,57 %о (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі.

З результатами проведеного поліцейськими огляду водій ОСОБА_1 погодився, про що окремо розписався в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

За наслідками вказаних подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 513419 від 15.11.2025 за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України.

Проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку.

Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Розглядаючи подане захисником ОСОБА_1 – адвокатом Козловською Т.В. клопотання про виклик та допит поліцейських, апеляційний суд виходить з наступного.

Частиною 7 статті 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Обґрунтовуючи вищевказане клопотання, захисник зазначає, що поліцейські можуть пояснити обставини, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 513419 від 15.11.2025.

Апеляційний суд зазначає, що з`ясування вказаних обставин є завданням судового розгляду, у зв`язку з чим необхідність допиту поліцейських відсутня.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.

Доводи захисника про відсутність в матеріалах справи доказів про керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, на відеозаписах, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу, на водійському місці в якому перебував ОСОБА_1 , який надав на вимогу поліцейських посвідчення водія, факту керування не заперечував та пояснював його обставини.

Щодо доводів захисника про відсутність у поліцейських законних підстав вимагати проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зазначає, що керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який склав 1,57 %о (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі, що майже в 8 разів перевищує встановлену допустиму норму у 0,2 %о.

Апеляційний суд також приймає до уваги, що ОСОБА_1 під час розмови з поліцейськими факт вживання спиртних напоїв визнав та пояснив обставини цього, перебування в стані алкогольного сп`яніння не заперечував.

Доводи захисника про порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки в частині порушення інструкції з експлуатації газоаналізатора, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 мав можливість пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров`я, від чого відмовилася.

Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Отже, у разі незгоди водія ОСОБА_1 з процедурою проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, він мав право оскаржити заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, однак таким правом не скористався.

Доводи захисника про розгляд справи суддею без її участі, коли вона в той час перебувала в приміщенні суду, заслуговують на увагу та є підставами для звернення уваги судді щодо суворого дотримання процесуальних прав осіб, які беруть участь в провадженні у справах про адміністративне правопорушення, щодо належного забезпечення можливості реалізації цими особами своїх прав, передбачених статтями 268, 271 КУпАП.

Разом з цим, апеляційний суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи судом поновлені порушені права.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Т.В. про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо його.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Т.В., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, або зміни в частині накладеного адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 33, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Тетяни Вікторівни – залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова віл 23 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua