Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №642/7325/18 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №642/7325/18

Суддя: Яцина В. Б.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 642/7325/18 Головуючий суддя І інстанції Вікторов В. В.

Провадження № 22-ц/818/5210/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Коверя Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Зудер`янц Вікторії Вікторівни на ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 червня 2026 року, у цивільній справі № 642/7325/18, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «ПриватБанк», Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про видачу дубліката виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

21 травня 2026 року ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в особі представника Янчука А.А., звернулося до суду із заявою, в якій просив суд видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 642/7325/18 від 05.11.2020 р., про стягнення боргу з ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_2 (далі - відповідач) був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх.

Вказав, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 642/7325/18 від 05.11.2020 р. Ухвалою суду було замінено стягувача по справі № 642/7325/18 з ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Зазначив, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 64594120 (далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 07.10.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного Виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався. У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування наявності у нього оригіналу виконавчого листа.

31.03.2026 на адресу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що оригінал виконавчого листа втрачено. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 червня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «ПриватБанк», Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про видачу дубліката виконавчого листа - задоволено.

Видано Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа №642/7325/18 від 05.11.2020 року у цивільній справі № 642/7325/18.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 01 липня 2026 року через «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Зудер`янц Вікторія Вікторівна подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви.

Вказала, що заявником не надано суду жодного належного та достатнього доказу, який би свідчив про втрату отриманого оригіналу виконавчого документа, до заяви заявником не надано належних доказів втрати виконавчого листа.

Зазначила, що з відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 19-03-2026 р. №20.1.0.0.0/7-260318/52457 наданої на звернення ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС"№ 75380/18-03 Від 18.03.2026 в якій банк вказує наступне: За результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку встановлено, що оригінали документів (які надійшли до Банку в період до 05.10.2025 включно) за витребуваними ПН клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку РФ. Інформуємо про неможливість передачі зазначених документів внаслідок форсмажорних обставин. За даним фактом правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження № 22025140000000276. Додаток: 1. Копії акту ДСНС про знищення приміщення. Також надається Акт ДСНС від 15.10. 2025 р. № 5823 4-2202158233 яким Львівське міське управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області підтверджує факт виникнення пожежі в виробничо- складській будівлі з адміністративно побутовими приміщеннями, допоміжних будівлях, спорудах та трансформаторних підстанціях, яка виникла 05.10.2025 року, за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2 та АДРЕСА_1 та надає завірену копію Акту про пожежу згідно Вашої заяви.

Аналізуючи надані докази безперечно вбачається, що з них неможливо безсумнівно та безсумнівно встановити, шо саме виконавчий лист № 642/7325/18 від 05.11.2020р., про стягнення боргу з ОСОБА_2 було передано до архівного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Не надаються докази коли саме, на підставі чого вказаний виконавчий лист було передано на зберігання до зазначених приміщень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 05 березня 2026 року замінено стягувача по справі № 642/7325/18 з ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». У задоволенні заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа з примусового виконання постанови Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року - відмовлено.

ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 17.02.2011, а тому, зважаючи, що заява про видачу дубліката виконавчого листа подана у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, наявні підстави для заміни стягувача правонаступником. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання у даному випадку розпочався 30.10.2020 року (наступний день після набрання рішенням законної сили, що визначено ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»), 07.10.2021 року постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу, а 24 лютого 2022 року вказаний строк перервався, підстав вважати, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання за обставин даної справи не має.

Втрата оригіналу виконавчого листа порушує принцип обов`язковості виконання судового рішення, та майнові права стягувача, а тому в даному випадку наявні всі підстави для задоволення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дубліката виконавчого листа.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) вказано, що «правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття особи з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво».

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за якими набуває новий кредитор.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12.

Частиною 3 статті 12 частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що рішенням Ленінського (районного суду м. Харкова від 23 липня 2019 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.02.2011 року у розмірі 70 558 грн. 91 коп., та суму судового збору у розмірі 1 555 грн. 31 коп. В іншій частині позовних вимог – відмовлено (а.с.51-59 т.2).

Постановою Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 липня 2019 року в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту, а також в частині суми стягнення судового збору – змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредитного договору від 17.02.2011 року у розмірі 16 545,97 грн., та судовий збір у розмірі 1 020,72 грн.(а.с.86-88 т.2)

На виконання вказаного судового рішення (постанови) судом 05.11.2020 року видано виконавчий лист №642/7325/18, який в подальшому перебував на примусовому виконанні в Міжрайонному відділі ДВС по Холодногірському та Новобоварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ВП №64594120.

07.10.2021 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобоварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Власик В.А. у виконавчому провадженні №64594120 винесено постанову про повернення виконавчого листа №642/7325/18 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.08.2019 року ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_3 » ( Том 2 а.с. 116).

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача.

Таким чином, кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Згідно Витягу з реєстру боргових зобов`язань №9 до Договір факторингу № 8-22-08/2025 ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № б/н від 17.02.2011року.

На примусовому виконанні у Холодногірсько-Новобаварського відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - ВДВС) перебувало виконавче провадження № 64594120 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 05 березня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «ПриватБанк», Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого листа – задоволено частково. Замінено стягувача у виконавчому листі № 642/7325/18, виданого Ленінським (нині Холодногірським) районним судом м. Харкова 05.11.2020 року на підставі постанови Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( код за ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.02.2011 року у розмірі 16545 (шістнадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн. 97коп., з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 28А). У задоволенні заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа з примусового виконання постанови Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року - відмовлено.

21 травня 2026 року ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в особі представника Янчука А.А., звернулося до суду із заявою, в якій просив суд видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 642/7325/18 від 05.11.2020 р., про стягнення боргу з ОСОБА_2 .

У поданій заяві представник стягувача зазначає, що оригінал виконавчого листа не передавався ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» як новому кредитору відповідно до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, тому ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України

На підтвердження факту втрати суду надано відповідь АТ КБ «ПриватБанк» від 19.03.2026 та копію акту ДСНС про знищення приміщення.

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження наявна інформація про те, що станом на 12.06.2026 року виконавче провадження №64594120, де стягувачем є АТ КБ «ПриватБанк», боржником є ОСОБА_1 , - завершено. Відомості щодо іншого виконавчого провадження, де стягувачем є АТ КБ «ПриватБанк», боржником є ОСОБА_1 , відсутні.

Отже, виконавчий лист у цивільній справі №642/7325/18 був втрачений не з вини стягувача, відомості щодо повторного звернення його до виконання в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено 3-ри роки, але у перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.

Статтею 431 ЦПК України передбачена процедура звернення судових рішень до виконання, зокрема зазначеною статтею встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Питання про видачу дубліката виконавчого листа врегульовано розділом ХІІІ ЦПК України Перехідні положення.

Відповідно до п. 17.4) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду».

Таким чином, судом встановлено, що рішення суду № 642/7325/18 станом на час розгляду цієї заяви боржником не виконано, оригінал виконавчого листа виданий судом 05.11.2020 року у справі № 642/7325/18 про стягнення з Агфір ( ОСОБА_2 ) на користь AT КБ «ПриватБанк» заборгованості було втрачено після винесення постанови державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобоварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про повернення виконавчого документу.

Відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги відбулася заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід прав вимоги), а саме заміна кредитора у зобов`язанні з АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» щодо сплати боржником заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.11.2011, яка була предметом розгляду в цій справі та стягнута постановою Харківського апеляційного суду від 29.10.2019 року.

Отже, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» є правонаступником майнових прав АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 17.11.2011 та, відповідно, набуло право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості, розмір якої встановлено постановою Харківського апеляційного суду від 29.10.2019 у справі № 642/7325/18, а саме у розмірі 16545,97 грн.

У цих правовідносинах ключовим питанням є перевірка наявності підстав для видачі дубліката виконавчого листа.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Верховний Суд враховує, що частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження». Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону

України «Про виконавче провадження» до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності (див. постанову Верховного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц).

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

У статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

У спірних правовідносинах слід врахувати, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (див. постанову Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13).

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК

у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

У пункті 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону

України «Про виконавче провадження», доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.

Велика Палата Верховного Суду висновувала, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11).

Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц).

Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і не поновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 1519/2-4707/11).

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання (див. постанову Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22).

У постанові Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі № 1625/2550/12 зазначено, що оскільки у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану строки пред`явлення виконавчих документів до виконання перериваються, Верховний Суд зазначає про відсутність підстав вважати, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Переривання строків пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання згідно з пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» означає анулювання строку, який сплив до моменту запровадження воєнного стану, та до дня припинення або скасування воєнного стану зупиняється перебіг трирічного строку на пред`явлення до виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, що не сплив на дату запровадження воєнного стану. Відповідно, після припинення або скасування воєнного стану перебіг цього строку починається заново.

У цій справі суд першої інстанції встановив, що на виконання вказаного судового рішення (постанови) судом 05.11.2020 року видано виконавчий лист №642/7325/18, який в подальшому перебував на примусовому виконанні в Міжрайонному відділі ДВС по Холодногірському та Новобоварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ВП №64594120.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2021 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.115 т.2).

Отже, суд першої інстанції, вірно встановив, що заявник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернувся до суду із цією заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчих документів до виконання, та з урахуванням того, що виконавчий лист відсутній у стягувача, тому дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не надано суду жодних доказів втрати, загублення, викрадення, знищення або істотного пошкодження оригіналу виконавчого листа, що б унеможливлювало його виконання, що свідчить про відсутність у суду підстави для видачі його дублікату», то апеляційний суд вказує на таке.

Згідно із статтею 39 Закону про виконавче провадження закінчення виконавчого провадження оформлюється відповідною постановою, зокрема державного виконавця.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця (абзац другий пункту 22 розділу ІІІ Інструкції).

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 (постанови про встановлення тимчасових обмежень боржника за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці) Закону про виконавче провадження, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження (відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 28 Закону про виконавче провадження).

У постанові від 16 вересня 2020 року у справі №344/18277/18 Верховний Суд застеріг суди від прояву надмірного формалізму у питанні встановлення обставин втрати виконавчого документа задля визначення доведеності такої втрати у контексті звернення державного виконавця щодо видачі його дубліката, метою якого є подальше здійснення виконавчого провадження, відкритого за цим виконавчим документом, оскільки це вже може заважати практичному та ефективному доступу до суду та не сприяти належному здійсненню правосуддя, у тому числі реальному виконанню судового рішення, яке набуло чинності.

Суди мають оцінювати докази відповідно до вимог ЦПК України (достовірність, достатність, належність тощо) та на підставі цього приймати їх до уваги чи ні, встановлювати об`єктивно підтверджені обставини справи, належним чином аргументуючи ці свої мотиви. Верховний Суд не здійснює переоцінку доказів у справах, а лише надає юридичну оцінку відповідності цього процесу вимогам законодавства. У цьому контексті Верховний Суд звертав увагу на те, що наявність доказів, прийнятих судом до розгляду з точки зору відповідності їх вимогам ЦПК України, того, що виконавець поштою відправив виконавчий документ певній особі, наприклад стягувачу, підтверджує факт вибуття цього документа з розпорядження виконавця.

Колегія суддів зазначає, що відсутність на виконанні у органів виконавчої служби виконавчого листа і відсутність такого листа у стягувача є достатньою підставою для того, аби дійти висновку про втрату оригіналу листа, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

У постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 20 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі № 607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Отже, як вбачається з відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 19.03.2026 № 20.1.0.0/7-260318/52457 та копії акту ДСНС від 06.10.2025 про пожежу про знищення приміщення, у якому зберігались оригінали виконавчих документів та постанови про їх повернення згідно з наданим переліком (171 осіб), приміщення було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку рф.

Встановивши, що виконавчий лист є втраченим, а відомості про виконання рішення суду не надані, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання з урахуванням пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» не пропущений, виконавчий документ на примусове виконання не пред`являвся, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Крім того, апелянтом доказів, що ТОВ «Капіталресурс» не набуло права вимоги до неї не надано.

Договори про відступлення права вимоги не визнано недійсними у судовому порядку, судова колегія не вбачає підстав вважати, що заявник не набув дійсне право вимоги до ОСОБА_2 .

Отже, оскільки товариство набуло право вимоги до боржника, мало місце матеріальне правонаступництво, задоволення заяви відповідає принципу обов`язковості судових рішень.

Згідно зі статтею 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (частина п`ята статті 43 ЦПК України).

За правилом частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 14 ЦПК України).

Так, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі – Положення).

За визначеннями, наведеними у підпункті 5.4 пункту 5 розділу I Положення, електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно із пунктом 24 розділу ІІІ Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) – це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Положеннями пунктів 26, 27 розділу ІІІ Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Отже, Положення забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником було направлено на поштову адресу ОСОБА_2 заяву з додатками, що підтверджується описом цінного листа з вкладенням на 18-ть аркушів.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Зудер`янц В.В. 28 травня 2026 року подала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи у електронному вигляді (а.с.148-149 т.2), а отже отримала доступ суду до матеріалів справи, так крім того у скарзі посилається на додатки додані заявником до заяви, а отже була ознайомлена з усіма додатками до заяви та матеріалами справи.

Також судом було направлено до електронного кабінет оскаржувану ухвалу суду та підтверджується довідкою про отримання документів в Електронному суді (а.с.169 т.2).

Наявність електронного кабінету покладає на учасника (або адвоката) процесуальний обов`язок самостійно та вчасно відстежувати появу нових документів, ухвал і повідомлень у системі, оскільки документи вважаються врученими за правилами електронного документообігу.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що подаючи 17 лютого 2026 року заяву про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, суд постановляючи ухвалу суду від 05 березня 2026 про заміну стягувача у виконавчому листі та відмовляючи у видачі дублікату виконавчого листа, вказав, що: «представником заявника у заяві не наведено жодних доводів щодо обставин, за яких було втрачено виконавчий лист, не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження втрати виконавчого листа. Не надано доказів і щодо здійснення заявником будь-яких заходів, спрямованих на з`ясування вказаних обставин. Отже, підстав для видачі дублікату виконавчого листа, за відсутності доказів його втрати, на цей час немає. Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відмова у видачі дубліката виконавчого листа з підстав відсутності доказів його втрати не є перешкодою для повторного звернення заявника із такою заявою.» (а.с.122-124 т.2).

Як вбачається, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подавала документи через систему «Електронний суд», як особа яка зареєстрована в системі «Електронний суд», а тому вона дійсно автоматично отримує доступ до всіх матеріалів справи в електронному вигляді, які були подані заявником та відповідно у якому наявні всі зазначені додатки, які судом першої інстанції помилкового не були роздруковані.

Окрім того, кредитний договір укладений ОСОБА_2 на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі.

За цих обставин, суд першої інстанції, з яким погоджується й апеляційний суд, правильно вважав, що наявні докази свідчать про втрату виконавчого документа стягувачем.

Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у органів примусового виконання судових рішень, а в справі відсутні відомості про те, що судове рішення у справі № 642/7325/18, яке набрало законної сили і на виконання якого судом видано виконавчий лист, виконано добровільно.

Встановивши, що оригінал виконавчого документа втрачено, а строки для пред`явлення виконавчого документу до виконання стягувачем не пропущено, з метою дотримання загальних засад судочинства, суд першої інстанції, з яким погоджується й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заяви ТОВ «Капіталресурс» про видачу дубліката виконавчого документа.

Скаржник не довів всі обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування всіх висновків суду першої інстанції не надав.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц.

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2019 року у справі № 2-1316/285/11.

Доводи скарги не знайшли свого достатнього підтвердження у матеріалах справи та висновків суду не спростували.

Таким чином судова колегія вважає, що заявником доведено втрату виконавчого листа, ухвала суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Зудер`янц Вікторії Вікторівни – залишити без задоволення.

Ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 червня 2026 року-залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 09 листопада 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії О.В. Маміна.

О.Ю. Тичкова.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua