Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №560/19637/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №560/19637/25

Суддя: Гнап Д.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/19637/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26 вересня 2025 року № 221350006707;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового страхового стажу період роботи з 03 липня 1990 року по 21 липня 2005 року на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що має необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак відповідач протиправно відмовив у зарахуванні відповідного періоду роботи до пільгового стажу.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30 липня 2025 року № 5 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26 вересня 2025 року № 221350006707 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи на посаді тракториста з 03 липня 1990 року по 21 липня 2005 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV з 23 червня 2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що період роботи позивача на посаді тракториста підтверджується належними записами трудової книжки, які містять відомості про прийняття на роботу, переведення та звільнення, а також архівною довідкою.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність первинних документів підприємства, яке припинило свою діяльність, не може сама по собі бути підставою для неврахування періоду роботи, підтвердженого іншими належними доказами.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Апелянт вказує, що рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30 липня 2025 року № 5 відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 03 липня 1990 року по 21 липня 2005 року, оскільки робота трактористом у відповідному сільськогосподарському підприємстві не підтверджена первинними документами.

Наголошує, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції.

Посилається на Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, та Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1.

Крім того, апелянт зазначає, що питання призначення пенсії та підтвердження відповідного стажу належить до повноважень органів Пенсійного фонду України, а зобов`язання судом призначити пенсію становить втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІІ.ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 55 річного віку, 23.06.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.07.2025 №221350006707 відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Страховий стаж становить 31 рік 07 місяців 18 днів, пільговий стаж роботи на посаді тракториста-машиніста у сільському господарстві становить16 років 09 місяців 11 днів. Відповідно до додаткового коментаря: в наданій довідці зазначено - особа працювала трактористом-машиністом за професією "тракторист", а в записах трудової книжки вказані посади "тракторист-комбайнер", "тракторист-виробництва".

За результатами розгляду заяви позивача про підтвердження стажу роботи, Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 30.07.2025 прийнято рішення №5, яким відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 03.07.1990 по 21.07.2005, оскільки робота на посаді тракториста в колгоспі ім. "ХХІІ з`їзду КРПС с. Левківка", згодом радгосп "Левківський", згодом СНК "Левківський", який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ліквідоване у зв`язку з банкрутством не підтверджується первинними документами.

19.09.2025 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та 26.09.2025 прийнято рішення №221350006707 про відмову в призначенні пенсії.

Позивач, вважаючи протиправною відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Отже, необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до наведеної норми є досягнення встановленого віку, наявність необхідного страхового стажу, робота трактористом-машиністом та безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом установленого законом періоду.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства у відповідних документах має бути підтверджена безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, факт роботи на посаді тракториста та факт виконання роботи, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення, не є тотожними обставинами.

Разом із тим підтвердження спеціального стажу не може зводитися виключно до формальної наявності документа певної назви без оцінки інших доказів, які містяться в матеріалах пенсійної справи.

У постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 681/813/17 Верховний Суд зазначив, що для вирішення питання про право тракториста-машиніста на пільгову пенсію необхідно встановити характер виконуваної роботи, зокрема безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 195/840/17 Верховний Суд погодився з висновками судів про зарахування періодів роботи до пільгового стажу за сукупності доказів, серед яких були трудова книжка, архівні документи та відомості про характер виконуваної роботи.

Крім того, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 675/1924/15-а Верховний Суд виходив із необхідності оцінки всіх доказів, які підтверджують роботу особи трактористом-машиністом та її безпосередню зайнятість у сільськогосподарському виробництві.

Зазначені висновки підлягають врахуванню відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

У справі, що розглядається, трудова книжка позивача містить послідовні записи про роботу трактористом у колгоспі, радгоспі та інших сільськогосподарських підприємствах, утворених у результаті реорганізацій.

Такі записи підтверджують безперервність відповідної трудової діяльності та характер підприємств, на яких працював позивач.

Відомості трудової книжки також узгоджуються з архівною довідкою від 28 лютого 2025 року № Р-250 щодо фактично відпрацьованого часу.

Апелянт не навів обставин, які б свідчили про недостовірність записів трудової книжки, та не зазначив конкретних суперечностей між цими записами й архівними документами.

При цьому відсутність первинних документів підприємства, яке припинило свою діяльність, не може автоматично нівелювати доказове значення інших документів, що підтверджують трудову діяльність особи.

Колегія суддів погоджується з тим, що факт ліквідації підприємства та відсутність можливості отримати від нього уточнюючу довідку не повинні самі по собі призводити до позбавлення особи права на пенсійне забезпечення.

Водночас необхідно враховувати, що вирішальним є не лише встановлення факту роботи трактористом, а й підтвердження безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів ураховує, що позивач був прийнятий саме до тракторної бригади сільськогосподарського підприємства, надалі продовжував працювати трактористом у підприємствах, утворених у результаті його реорганізацій, а відповідачем не наведено конкретних доказів виконання ним роботи, яка не була пов`язана із сільськогосподарським виробництвом.

Отже, доводи апеляційної скарги, які зводяться до відсутності окремих первинних документів ліквідованого підприємства, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо підтвердження спірного періоду роботи.

Щодо посилань апелянта на дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України колегія суддів зазначає таке.

Дискреційні повноваження передбачають можливість суб`єкта владних повноважень обрати один із декількох юридично допустимих варіантів рішення.

Водночас у разі встановлення всіх передбачених законом умов для призначення пенсії орган Пенсійного фонду України не має свободи розсуду щодо можливості її призначення або відмови в призначенні.

Згідно з установленими судом першої інстанції обставинами, позивач на час звернення із заявою досяг 55-річного віку, мав страховий стаж тривалістю 31 рік 7 місяців 18 днів, а питання щодо достатності пільгового стажу залежало від зарахування спірного періоду роботи.

За таких обставин покладення на орган Пенсійного фонду України обов`язку призначити пенсію за наявності всіх установлених законом умов не є втручанням у його дискреційні повноваження.

Крім того, колегія суддів враховує, що заяву позивача від 19 вересня 2025 року за принципом екстериторіальності розглядало саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке ухвалило оскаржуване рішення від 26 вересня 2025 року.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визначив зазначений орган відповідальним за виконання зобов`язань, пов`язаних із вирішенням питання про призначення пенсії.

Посилання апелянта на те, що питання призначення пенсії належить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, не спростовують повноважень адміністративного суду застосувати ефективний спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині визнання протиправною відмови у призначенні пенсії та визначення належного способу захисту прав позивача.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючаГнап Д.Д.

СуддіЯремчук К.О. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua