Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №346/3126/26
Суддя: Шигірт Ф. С.
Справа № 346/3126/26
Провадження № 33/4808/676/26
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю захисника Крупея С.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2026 року щодо ОСОБА_1 , –
в с т а н о в и в:
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ст.124 КУпАП без накладення адміністративного стягнення.
Згідно постанови, ОСОБА_1 17.06.2026 року о 00 год. 30 хв. в м. Коломия, Івано-Франківської області, на перехресті вул. Січових Стрільців та вул. Тарабалки, керуючи мотоциклом марки «Suzuki GSR 600», д.н.з. « НОМЕР_1 », залежно від швидкості руху не дотримався безпечної дистанції, чим порушив п.13.1 ПДР України, внаслідок чого допустив зіткнення передньою частиною вказаного мотоцикла із задньою частиною автомобіля марки «Land Rover», д.н.з. « НОМЕР_2 » (водій - потерпілий ОСОБА_2 ), який зупинився попереду вказаного мотоцикла. В результаті цієї ДТП вказаним транспортним засобам спричинено пошкодження, чим завдано майнову шкоду їх володільцям.
Суд мотивував свою постанову тим, що правопорушення було вчинене 17.06.2026 року і 18.09.2026 року закінчився строк, протягом якого його можна було піддати адміністративному стягненню згідно ст.38 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненому адміністративному правопорушенні передбаченого ст.124 КУпАП без накладення адміністративного стягнення.
В апеляційній скарзі захисник Крупей С.Є. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Незаконність судового рішення обґрунтовує порушенням суддею вимог діючого процесуального законодавства, а також неправильною оцінкою доказів у справі.
Зокрема зазначає, що схема місця ДТП не містить позначки місця зіткнення мотоцикла та автомобіля і його координат відносно сталих орієнтирів, ширини проїзної частини та розташування дорожньої розмітки. Це, на думку апелянта, унеможливлює встановлення істотних обставин, а саме траєкторії руху транспортних засобів, дистанції та інтервалу. Крім того, до матеріалів справи не долучено відеозапис із нагрудних камер поліцейських, на який є посилання в протоколі. Стверджує, що суд не вирішив клопотання захисту про повернення матеріалів на доопрацювання і не навів у постанові мотивів його відхилення. Суд також не витребував і не дослідив п`ять оптичних дисків із відеозаписами події, які перебували у матеріалах справи цього ж суду щодо потерпілого ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи про закриття провадження суд відхилив без належного обґрунтування. Ці доводи стосувалися раптового гальмування автомобіля Land Rover за відсутності перешкоди та за непрацюючих стоп-сигналів. Апелянт також посилається на упередженість головуючого судді. На його думку, вона проявилася в тому, що суддя вирішував питання про відсутність доказів у телефонному режимі з працівниками поліції. Він також з власної ініціативи допитав свідка, який не був зазначений в протоколі, і запропонував стороні захисту самостійно отримати й долучити диски з іншої справи. До завершення розгляду суддя заявив, що справу не буде повернуто на доопрацювання, відмовив у технічній фіксації судового засідання 10 вересня 2026 року з посиланням на несправність системи та не забезпечив належної фіксації засідання 07 вересня 2026 року, що проводилося в режимі відеоконференції. Зазначає, що головуючому було заявлено відвід з цих підстав, проте 11 вересня 2026 року суддя Махно Н.В. відмовила в задоволенні заяви про відвід судді через відсутність протоколу та технічного запису засідання, а їх недолучення до справи зумовлене бездіяльністю головуючого. Апелянт стверджує, що в постанові безпідставно зазначено про неодноразове подання стороною захисту клопотань про відкладення розгляду 29 червня, 09 серпня та 10 вересня 2026 року, яких захисник не подавав. Справу ж розглянуто 06 жовтня 2026 року за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, незважаючи на клопотання про відкладення у зв`язку з лікуванням, що суперечить ч.1 ст.268 КУпАП. Крім того, КУпАП не передбачає визнання особи винною без накладення стягнення у зв`язку зі спливом строків накладення стягнення, оскільки в такому разі провадження підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Поєднання закриття справи з визнанням вини є взаємовиключним, на що вказувала Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України. На думку апелянта, вину ОСОБА_1 у порушенні п. 13.1 ПДР України поза розумним сумнівом не доведено.
Просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, будь яких клопотань не подавав, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Захисник Крупей С.Є. в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її розглядати без ОСОБА_1 та задовольнити.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції встановив, що на момент розгляду справи 06 жовтня 2026 року закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП. Незважаючи на це, суд визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, без накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов:
-про накладення адміністративного стягнення;
-про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
-про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься, зокрема, за наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Згідно з п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Отже, встановивши закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції мав закрити провадження у справі. Натомість, рішення про закриття справи він не прийняв, тобто ухвалив рішення, яке не передбачене ст.284 КУпАП.
Таке рішення не відповідає вимогам закону, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.
Щодо обставин справи, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до п.13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пункт 1.10 ПДР містить значення терміну «безпечна дистанція» - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.13.1 ПДР України підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Серед них протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695113 від 17.06.2026 року (а.с.1), у якому зафіксовано, що 17.06.2026 року о 00 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом SUZUKI, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Land Rover, що рухався попереду.
Ці обставини підтверджуються іншими доказами по справі. Зокрема ОСОБА_1 на окремому аркуші 17.06.2026 року виклав пояснення про обставини ДТП де зазначив, що він керував мотоциклом. Попереду нього рухався автомобіль Land Rover, водій чкого здійснив поворот ліворуч без увімкнення покажчика повороту, чим створив аварійну ситуацію. Внаслідок цього він не встиг зреагувати по ситуації (а.с.7)
Зі схеми місця ДТП вбачається, що пригода сталася на вул. Січових Стрільців в м. Коломия, Івано-Франківської області, на перехресті з вул. Тарабалки в зоні дії знаку 5.5 «Дорога з одностороннім рухом». Покриття сухе, на якому розташований: мотоцикл «Suzuki GSR 600» д.н.з. « НОМЕР_1 »; осип; автомобіль «Land Rover», д.н.з. « НОМЕР_2 ». На дорожньому покритті є слід гальмування коліс мотоцикла довжиною 4 метри, який закінчується за 0.8 метри до переднього колеса мотоцикла, який лежить на правому боці в центральній частині проїзної частини. Попереду мотоцикла на відстані 0,5 метри від переднього колеса осип розміром 3,6х4 метри. Далі за осипом розташований автомобіль в лівому повороті на вул. Тарабалки під кутом близько 135? до осьової лінії вул. Січових Стрільців. На автомобілі пошкоджено задній бампер. На мотоциклі пошкоджені: передня фара, переднє крило, щиток приборів, передній правий поворот, подряпини ЛФП по кузову (а.с.3)
Обставини відображені на схемі ДТП вбачаються і з фотознімків наданих суду першої інстанції представником потерпілого (а.с.51-52), зокрема пошкодження на бампері автомобіля розташовані на задній частині близько 20 см. ліворуч від центральної частини бампера. На автомобілі увімкнені фари, габаритні вогні, горить правий стоп-сигнал, на бампері є світло-відбивні елементи.
Зазначені фактичні дані доводять, що мотоцикл рухався позаду автомобіля. Водій мотоцикла бачив, що по його смузі руху попереду в попутному напрямку рухається автомобіль, а тому мав дотримувати безпечної дистанції, зокрема шляхом обрання такої швидкості та дистанції, щоб мати можливість у разі виникнення небезпеки своєчасно зупинитися та уникнути ДТП.
Водій ОСОБА_1 в судове засідання суду першої інстанції не з`являвся з різних підстав, проте надав письмові пояснення. Суд розглянув справу у відсутність водія ОСОБА_1 , який мав право реалізувати своє право давати показання, з`явившись до суду апеляційної інстанції. Проте, він своїм правом не скористався.
Надаючи оцінку його письмовим поясненням, апеляційний суд констатує, що вони суперечать первинним, які він надав працівникам поліції. Зокрема він зазначив, що ДТП сталася внаслідок того, що водій автомобіля застосував екстрене гальмування без будь-яких причин. При цьому на автомобілі не працював жоден стоп-сигнал.( а.с.24)
До зазначених пояснень суд ставиться критично, оскільки вони суперечать первинним поясненням та спростовуються вищенаведеними доказами. Зокрема схемі ДТП та фотознімкам, з яких видно, що на дорожньому покритті відсутні сліди від шин автомобіля, який мав залишитись від екстреного гальмування. Також, згідно фотознімків, правий стоп-сигнал, габаритні вогні та передні фари автомобіля перебуває в робочому стані.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що жодним доказом не спростовано той факт, що в момент руху безпосередньо перед ДТП на автомобілі були увімкнені освітлювальні прилади, зокрема задні габаритні ліхтарі. За таких обставин водій мотоцикла, враховуючи ясну, суху погоду при необмеженій видимості, мав можливість на достатній відстані бачити попереду себе інший транспортний засіб, належним чином оцінювати дорожню обстановку та своєчасно реагувати на її зміни.
Не спростовує таких висновків і апеляційні доводи, що суд першої інстанції не витребував диски з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції. Зокрема, захисник не зазначив, які істотні обставини зафіксовані на відеозаписах могли спростувати відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, відображені на схемі ДТП, зафіксовані на фотознімках.
Крім того, слід зазначити, що згідно супровідного листа (а.с.9), працівники поліції не направляли диски з відеозаписами до суду разом із матеріалами справи.
За таких обставин, на виконання ст.271, ст.268 КУпАП, ст.20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», сторона захисту мала можливість самостійно витребувати необхідні докази та надати їх суду.
Щодо доводів про перебування водія ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, ці обставини не знімають з водія мотоцикла обов`язок дотримуватись вимог п.13.1 ПДР та дотримувати безпечної дистанції, а тому не можуть бути підставою для визнання ОСОБА_1 невинуватим.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції з власної ініціативи допитав свідка, не зазначеного в матеріалах справи, є безпідставними. Письмові пояснення свідка ОСОБА_3 відібрані працівником поліції в день події і містяться в матеріалах справи. Це вказує на той факт, що він був очевидцем ДТП та міг давати показання суду щодо обставин події правопорушення.
Доводи апелянта про упередженість судді першої інстанції та порушення процесуального порядку розгляду справи не впливають на висновки апеляційного суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Заява про відвід судді розглянута в установленому порядку іншим суддею (а.с. 74-75). Крім того, апеляційний суд переглянув справу за участю захисника, дослідив наявні докази та дав їм оцінку.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Водночас правопорушення вчинене 17.06.2026 року, тож на момент розгляду справи судом першої інстанції та апеляційним судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП. За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
З урахуванням викладеного апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню. Постанову суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт
Оригінал: reyestr.court.gov.ua