Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №184/1794/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/903/26 Справа № 184/1794/24 Головуючий у першій інстанції: Томаш В. І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Томаша В.І. від 09 липня 2025 року по справі за позовом Міського комунального підприємства «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, –

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що воно надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою по АДРЕСА_1 . Відповідач належним чином свого обов`язку з оплати послуг не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 9565,06 грн, на яку також нараховано пеню в розмірі 548,45 грн, інфляційні втрати в розмірі 1474,70 грн та 3% річних у розмірі 450,78 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначені кошти у загальному розмірі 12038,99 грн.

Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» 14461,39 грн, у тому числі: 9565,06 грн – заборгованість за надані комунальні послуги; 548,45 грн – пеня; 1474,70 грн – інфляційні втрати; 450,78 грн – 3% річних; 2422,40 грн – судовий збір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 12038,99 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Від МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 серпня 1996 року реєстровий №2-1236, зареєстрованого в КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» 19 грудня 2001 року за №7-636, ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с. 172).

Місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у вказаній вище квартирі з 06 листопада 2003 року, що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 16.08.2024 (а.с. 11), відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №769366 від 04 вересня 2024 року (а.с.19), а також листом Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року №3317/0/2-21/54 (а.с. 168).

МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення населенню м. Покров, відповідно до рішення виконкому Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області №319 від 27.08.2010 (а.с. 166). Згідно з п.3.1 Статуту підприємства метою його діяльності є виробництво та надання відповідних послуг населенню та іншим споживачам міста.

14 вересня 2021 року МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» звернулось до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с. 15).

05 жовтня 2021 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області у справі №184/1805/21, провадження №2-н/184/296/21, видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» заборгованості за надані послуги в розмірі 8459,96 грн та судового збору в розмірі 227,00 грн (а.с. 16).

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено, судовий наказ від 05 жовтня 2021 року у справі №184/1805/21 скасовано (а.с. 17).

Згідно з поданими позивачем випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та розрахунком заборгованості, у відповідача наявна заборгованість за надані комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення квартири АДРЕСА_2 за період з липня 2021 року по червень 2024 року включно у розмірі 9565,06 грн; також за період з 01.09.2021 по 28.08.2024 нарахована пеня – 548,45 грн, інфляційні втрати – 1474,70 грн, 3% річних – 450,78 грн (а.с. 12, 13).

Згідно з ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує. Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (який набрав чинності 10.12.2017) до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п.1 ч.1 ст.7 Закону України №2189-VIII).

Пунктами 1, 5 частин другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч.1 ст.9 Закону України №2189-VIII).

Таким чином, споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору в письмовій формі не звільняє споживача від оплати отриманих послуг.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17, а також у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

За змістом пунктів 1, 2 частини другої статті 8 вказаного вище Закону, виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України №2189-VIII).

У даному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими у житло, в якому зареєстрований ОСОБА_1 , надавалися комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України №2189-VIII дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За змістом ст.541, ч.1 ст.543 ЦК України солідарний обов`язок виникає у випадках, установлених договором або законом; кредитор має право вимагати його виконання частково або в повному обсязі як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З наведеного вбачається наявність установленого законом обов`язку споживачів оплачувати одержані комунальні послуги. Такий обов`язок поширюється на дієздатних осіб, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, а його виконання може бути заявлене до будь-кого з солідарних боржників окремо. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №756/10344/14-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 41 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 5 липня 2019 року №690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 2 лютого 2022 року № 85), у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в погодженому розмірі, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши належність відповідачу 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 та реєстрацію його місця проживання у цій квартирі з 06 листопада 2003 року; враховуючи надання позивачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою і неналежне виконання відповідачем обов`язку з їх оплати, – колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою по АДРЕСА_1 за період з липня 2021 року по червень 2024 року включно у розмірі 9565,06 грн, 548,45 грн – пені, 1474,70 грн – інфляційних втрат та 450,78 грн – 3% річних.

Зазначена вище заборгованість підтверджується наданими позивачем випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та розрахунком заборгованості, які є арифметично правильними та не спростовані відповідачем.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність права власності та реєстрації відповідача за адресою надання послуг спростовуються наведеними вище письмовими доказами. При цьому довідка про склад сім`ї, достовірність якої заперечує апелянт, не є єдиним доказом щодо підтвердження його реєстрації. Судом першої інстанції отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №769366 від 04 вересня 2024 року, яка підтверджує реєстрацію ОСОБА_1 у спірній квартирі з 06 листопада 2003 року.

Крім того, з метою встановлення фактичних обставин справи та забезпечення ефективності правосуддя, колегія приймає до уваги надану позивачем копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 серпня 1996 року №2-1236, зареєстрованого в КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» 19 грудня 2001 року за №7-636.

Доводи про відсутність укладеного та підписаного відповідачем договору не дають підстав для звільнення від оплати наданих послуг. Як установлено вище, між сторонами склалися фактичні відносини з надання послуг водопостачання та водовідведення до житла, співвласником якого є відповідач і в якому він зареєстрований. Обов`язок оплатити отримані до укладення договору послуги встановлено ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.6 ч.1 ст.7 Закону України №2189-VIII споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг, крім постачання теплової енергії, у разі їх невикористання за відсутності приладів обліку за період тимчасової відсутності споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору. Отже, непроживання потребує оцінки з урахуванням умов надання та обліку конкретної комунальної послуги і підтвердження періоду, за який заявляється звільнення від оплати.

Відповідно до п.п. 7) п. 45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року №690 (далі Правила 690), споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.

Також у пункті 47 Правил №690 зазначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема:

інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі;

Крім того, підпунктом 7 пункту 36 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 5 липня 2019 №690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 2 лютого 2022 р. № 85), погоджено, що споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.

За змістом підпункту 12-1 пункту 37 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, споживач зобов`язаний інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.

Суду не представлено доказів своєчасного звернення відповідачем до МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» із заявою про непроживання (тимчасову відсутність) за адресою по АДРЕСА_1 з відповідними підтвердними документами; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено.

Наданий відповідачем акт про непроживання від 10 вересня 2024 року, складений двома сусідами (а.с. 35), не є належним доказом факту його непроживання за зареєстрованим місцем проживання протягом спірного періоду з липня 2021 року, за який нараховано заборгованість. Зазначений акт також не підтверджує дотримання відповідачем установленого порядку повідомлення виконавця послуг про тимчасову відсутність, зокрема подання відповідної заяви та документів, що підтверджують таку відсутність у визначений період, а тому не дає підстав для звільнення від оплати нарахованої вартості наданих послуг.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо періоду, порядку обчислення чи розміру нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат, відповідного контррозрахунку не наведено.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 09 листопада 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова