Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №201/4741/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10340/26 Справа № 201/4741/26 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.

суддів Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

відповідач ОСОБА_1

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 09 липня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Батманова В.В.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У вересні 2025року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі – ТОВ «Укр Кредит Фінанс», Товариство) подало в суд позов до ОСОБА_1 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 79500,00грн, також просило про стягнення судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2662,40грн.

Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що 04 листопада 2023року між Товариством та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1297-3616 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано відповідачем з використанням електронного підпису (одноразовим паролем) «А0865», за умовами якого Товариство надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15900,00грн, які останній зобов`язався повернути із відсотками.

Товариство стверджувало, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, тому станом на 06 березня 2026року у нього утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 157887,00грн, з яких 15900,00грн – тіло кредиту; 141987,00грн – заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Та як зазначало Товариство, ним було прийняте рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і часткового списана заборгованість за нарахованими відсотками та комісією в загальному розмірі 78387,00грн за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 79500,00грн, з яких 15900,00грн – тіло кредиту та 63600,00грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 09 липня 2026року позов задоволено повністю. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд вважав підтвердженими обставини з приводу того, що відповідачем порушені зобов`язання з повернення кредитних коштів, також погодився із розміром заборгованості яка підлягає стягненню на користь позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

07 серпня 2026року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 09 липня 2026року.

В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення і просив про відмову у задоволенні позову повністю.

Доводи апеляційної скарги зводились до того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів укладення між сторонами кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а також не підтверджено існування заборгованості за кредитним договором. Заявниця стверджувала, що суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги докази, які були подані позивачем.

Також наполягав на тому, що положення договору які передбачають можливі нарахування непропорційно великої суми компенсації у порівнянні з розміром основного боргу, не відповідають засадам добросовісності та розумності, є несправедливими. Стягнута судом сума боргу за відсотками в розмірі 63600,00грн не є справедливою та добросовісною, а тому не може бути прийнята як підтверджена та безспірна.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечив проти апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

12 серпня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду витребувано з Соборного районного суду міста Дніпра цивільну справу; та 21 серпня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2026року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 09 липня 2026року.

28 вересня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Та частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За наведених умов, розгляд справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони у справі у встановлений законом строк не подали до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

04 листопада 2023року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1297-3616, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) А0865.

За умовами Кредитного договору Товариство зобов`язалося надати позичальнику грошові кошти в розмірі 15900,00грн, з базовим періодом 14 днів /п.4.8/, далі визначено строк кредитування 300 днів /п.4.12/ та різні процентні ставки: знижена процентна ставка 2,50 % в день /п.10.1/, стандартна процентна ставка 3,00 % в день /п.4.10/; також п. 2.3 договору визначено, що для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування (останній календарний день першого базового періоду 17.11.2023р.; сума кредиту 15900,00грн; нараховані проценти за користування кредитом 5560,00грн ; та разом до сплати 21465,00грн); та в паспорті споживчого кредиту, який згідно п. 11.13 договору є невідємною частиною цього договору в п. 4 йдеться про стандартну ставку 1095,00% (3.00% в день), знижену ставку 912,50% (2.50% в день) та реальну річну процентну ставку, розраховану за умови, що базовий період сплати відсотків складає 14 днів, а відсоткова ставка за кредитом 3.00% в день – 1 139 965,00%.

Відповідно до наданого Товариством розрахунку, станом на 06 березня 2026року розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1297-3616 від 04 листопада 2023року, з урахуванням часткового списання боргу за програмою лояльності в сумі 78387,00грн, становить 79500,00грн, з яких 15900,00грн – тіло кредиту; та 63600,00грн – заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

При задоволенні позову суд першої інстанції вирішального значення надав тій обставині що позичальник погодився із усіма умовами договору та здійснив електронний підпис, а також надважливого значення надав тій обставині, в якому розмірі фактично були надані кошти в користування позичальнику.

Заразом, на думку суду позивачем підтверджені обставини щодо існування домовленості про розмір процентів за користування кредитними коштами.

Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково та змінити рішення суду, так як судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У справі встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором (електронний цифровий підпис НОМЕР_1 ) відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони уклали кредитний договір.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи та отримав від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Тож, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже задовольняючи частково позов Товариства в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про надання позивачем належних та допустимих доказів укладення з відповідачем кредитного договору, та виходив з того, що відповідачем не спростовані обставини щодо отримання коштів чи щодо їх погашення.

Водночас, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 63600,00грн, суд першої інстанції не врахував таке.

04 листопада 2023року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1297-3616 та умовами Кредитного договору відповідачу надані кредитні кошти в розмірі 15900,00грн з базовим періодом 14 днів /п.4.8/, далі визначено строк кредитування 300 днів /п.4.12/ та різні процентні ставки: знижена процентна ставка 2,50 % в день /п.10.1/, стандартна процентна ставка 3,00 % в день /п.4.10/; також п. 2.3 договору визначено, що для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування (останній календарний день першого базового періоду 17.11.2023р.; сума кредиту 15900,00грн; нараховані проценти за користування кредитом 5560,00грн ; та разом до сплати 21465,00грн); та в паспорті споживчого кредиту, який згідно п. 11.13 договору є невід`ємною частиною цього договору в п. 4 йдеться про стандартну ставку 1095,00% (3.00% в день), знижену ставку 912,50% (2.50% в день) та реальну річну процентну ставку, розраховану за умови, що базовий період сплати відсотків складає 14 днів, а відсоткова ставка за кредитом 3.00% в день – 1 139 965,00%

Та фактично Товариством заборгованість за відсотками нараховувалась відповідачу протягом строку, на який надавалась позика – 14 днів, а також після закінчення цього строку, причому розрахунок позивача не містить відомостей з приводу процентної ставки, яку останнє застосовувало за кожен період нарахування відсотків за кредитом.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023року у справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20)).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами /стаття 629 ЦК України/.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право – обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).

Тлумачення правочину – це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Як передбачено частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Тож тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022року у справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021року у справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними /частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»/.

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка має назву «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими /частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача /частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним /абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним /частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому /частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення /частина сьома статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.

Заразом, нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача /частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленого у постанові від 07 вересня 2026року у справі № 552/672/23, суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Отже, тлумачення змісту вищевказаних умов кредитного договору щодо способів та розміру нарахування процентів у даній справі дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими та двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків та строків їх нарахування.

Тож, за встановлених обставин, підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача.

Матеріали справи дійсно свідчать про підписання відповідачем Договору про відкриття кредитної лінії, але водночас вказаний договір, містить нечіткі та двозначні істотні умови кредитування щодо строку кредитування та процентних ставок, в той час як Товариство не надало суду жодних достовірних доказів на підтвердження узгодження з відповідачем інших зрозумілих умов щодо строків та процентної ставки.

Отже за наведених умов, виходячи з положень договору та того, що відповідачем заборгованість за кредитом не була погашена у строк, встановлений договором 17 листопада 2023року, розрахунок відсотків необхідно здійснювати по зниженій процентній ставці 2,50%. Тому підлягають стягненню на користь Товариства відсотки за користування кредитом в межах строку дії договору, тобто за 14 днів, починаючи з 04 листопада 2023року по 17 листопада 2023року в розмірі 5 565,00грн (15 900,00грн х 2,50 % = 397,50грн х 14 днів)

Суд апеляційної інстанції, витлумачивши умови кредитного договору, також наголошує, що кредитор скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на двозначних положеннях та на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно, що не є сумісним із принципом верховенства права і не може вважатися таким, що позбавлене свавілля.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, переоцінки доказів та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин, законності та обґрунтованості висновків суду ці доводи не спростовують.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 09 липня 2026року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за нарахованими відсотками та загальної суми заборгованості за кредитним договором підлягає зміні, зменшивши суму заборгованості за відсотками до стягнення з 63600,00грн до 5 565,00грн, а також зменшивши загальну суму заборгованості за кредитним договором до стягнення з 79 500,00грн до 21 465,00грн.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (пункти 1, 3 частини першої статті 376 ЦПК України).

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною десятою статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Приймаючи до уваги висновок апеляційного суду про часткове задоволення позову, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останнім за подачу позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 718,85грн (21 465,00 х 100 / 79 500,00 х 2 662,40 / 100 = 718,85).

Відповідно з позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останнім за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 274,75грн (3 993,60 - 718,85 = 3 274,75).

Отже, застосовуючи частину десяту статті 141 ЦПК України, в порядку розподілу судових витрат, остаточно слід стягнути з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 555,90грн (3 274,75 - 718,85 = 2 555,90).

Отже, рішення суду підлягає зміні в частині стягнутої заборгованості за відсотками, загальної суми заборгованості та скасуванню в частині стягнення судового збору.

Керуючись статтями 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 09 липня 2026року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за нарахованими відсотками та загальної суми заборгованості за кредитним договором – змінити, зменшивши суму заборгованості за відсотками до стягнення з 63 600,00грн до 5 565,00грн, а також зменшивши загальну суму заборгованості за кредитним договором до стягнення з 79500,00грн до 21 465,00грн.

Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 09 липня 2026року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судових витрат, що складаються із судового збору – скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 555,90грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2026року.

Судді: