Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №216/1519/26
Суддя: Остапенко В. О.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10931/26 Справа № 216/1519/26 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 216/1519/26
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року, яке ухвалено суддею Кузнецовим Р.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
УСТАНОВИВ:
В лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22 березня 2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту «credos.com.ua», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1368-7405.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3 000 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період (проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт Кредитодавця) - 30 днів; промо-ставка - 1,75% в день; знижене % ставка: 2,50 % за кожен день користування кредитом, стандартна % ставка - 2,50 % за кожен день користування кредитом.
Однак, всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання та не повернув наданий йому кредит.
Станом на 13 січня 2026 року загальний розмір заборгованості за кредитом становить 21 000 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 18 000 грн.
Разом з цим, позивач просив суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме 11 175 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 3 000 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 8 175 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Укр кредит фінанс» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1368-7405 від 22 березня 2024 року у розмірі 9 000 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 3 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 3 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» судові витрати по справі, у вигляді судового збору в розмірі 2 144,21 грн.
В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Укр кредит фінанс» не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що кредитний договір укладений між ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві. Суд першої інстанції фактично встановив факт укладення договору про надання споживчого кредиту, проте на інших умовахв частині нарахування відсотків. Суд послався на несправедливість умов договору та непропорційність суми процентів. Проте, проценти за користування кредитом не є компенсацією за порушення, не є санкцією та не підпадають під правове регулювання норм щодо штрафів/неустойки. Саме співвідношення процентів до тіла кредиту не є критерієм незаконності чи несправедливості процентної ставки, якщо така ставка прямо погоджена сторонами.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, що 22 березня 2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту «creditkasa.com.ua», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1368-7405.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3 000 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період (проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт Кредитодавця) - 30 днів; промо-ставка - 1,75% в день; знижене % ставка: 2,5% за кожен день користування кредитом, стандартна % ставка - 2,5% за кожен день користування кредитом.
Згідно з розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 13 січня 2026 становить 21 000 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 18 000 грн, з яких позивач просив суд стягнути 11 175 грн, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 3 000 грн та прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 8 175 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцїі дійшов висновку, що у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором № 1368-7405 від 22 березня 2024 року. Така заборгованість виникла у ОСОБА_1 , оскільки взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором він не виконав. Доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відповідач суду не надав.
Щодо розміру стягнення з відповідача процентів, то суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення його розміру, оскільки визначений позивачем (кредитором) розмір є непропорційно завищеним і призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду позичальнику (споживачу).
Висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про визначення розміру простроченої заборгованість за кредитом в розмірі 3 000 грн та заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 3 000 грн, учасниками справи фактично не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості за відсотками за кредитним договором № 1368-7405 від 22 березня 2024 року, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Факт укладення між ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 . Договору № 1368-7405 від 22 березня 2024 року у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», встановлено судом першої інстанції та в апеляційному порядку сторонами не оспорюється.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».
На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, колегія суддів враховує, що нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредитування.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов Договору № 1368-7405 від 22 березня 2024 року, позичальнику ОСОБА_1 надано кредит на наступних умовах: строком на 300 днів; базовий період (проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт Кредитодавця) - 30 днів; промо-ставка - 1,75% в день; знижене % ставка: 2,5% за кожен день користування кредитом, стандартна % ставка - 2,5% за кожен день користування кредитом.
Отже, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 300 днів до 15 січня 2025 року.
Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 15 січня 2025 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 15 січня 2025 року включно, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за нарахованими процентами підлягають задоволенню.
Проте, колегія суддів вважає, що умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, а розмір заборгованості за нарахованими процентами підлягає перевірці колегією суддів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 16 січня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року - не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року – не більше 1%.
Натомість у справі, що переглядається в апеляційному порядку, кредитний Договір № 1368-7405 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено 22 березня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому встановлення кредитором процентної ставки на рівні 2,50 % за період з 12 квітня 2024 року по 15 січня 2025 року суперечить положенню частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно проведеного колегією суддів власного розрахунку, загальний розмір процентів за користування вищенаведеним кредитом упродовж строку дії договору (300 днів) з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування» складає 9 000 грн та відповідає такому розрахунку: 3 00/100*1*300 днів = 9 000 грн, та не перевищує розмір простроченої заборгованості за нарахованими процентами, який заявлений позивачем до стягення.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 8 175 грн, тому позивач просив стягнути з відповідача прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 8 175 грн, а отже висновок суд про відмову у стягнені 5 175 грн є помилковими, тому позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у загальному розмірі 8 175 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення нарахованих процентів в межах кредитного договору в розмірі 8 175 грн, підлягають задоволенню, з вищенаведених підстав.
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення нарахованих процентів в межах кредитного договору в розмірі 8 175 грн, підлягають задоволенню, з вищенаведених підстав.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, зміні в частині розміру заборгованості за процентаи за кредитним договором № 1368-7405 від 22 березня 2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс», із збільшенням цього розміру з 3 000 грн до 8 175 грн, що тягне за собою зміну рішення суду й у частині загального розміру стягнутої заборгованості з 9 000 грн до 11 175 грн (прострочена заборгованість за кредитом 3 000 грн + прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8 175 грн).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» та збільшує цей розмірі з 2 144,21 грн до 2 662,40 грн.
З огляду на задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» підлягає стягненню судовий збір, понесений на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3 993,60 грн.
Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року в частині розміру заборгованості за процентами за договором № 1368-7405 від 22 березня 2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», змінити, збільшивши цей розмірі з 3 000 грн до 8 175 грн.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року в частині загального розміру заборгованості за кредитним договором № 1368-7405 від 22 березня 2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», змінити, збільшивши цей розмірі з 9 000 грн до 11 175 (одинадцять тисяч сто сімдесят п`ять) грн.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року в частині судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», змінити, збільшивши цей розмірі з 2 144,21 грн до 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судові витрати у справі, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яноста три) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 09 листопада 2026 року.
Головуючий:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua