Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №212/2344/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11702/26 Справа № 212/2344/26 Суддя у 1-й інстанції - Феняк О. Р. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 210/6806/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2026 року, яка постановлена суддею Стартановичем Д.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди.

За підсудністю з Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позов ОСОБА_1 до Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вищевказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.

Від Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області надійшов лист від 06.07.2026 в якому зазначається про ліквідацію відповідача - Криворізького міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України.

08 липня 2026 позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача – Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 22 липня 2026 року клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача – задоволено частково, замінено відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди, на правонаступника – Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

У зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату суду у зв`язку із закінченям строку відрядження, розпорядженням керівника апарату Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 57/26 від 23 вересня 2026 року призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2026 року цивільну справу № 212/2344/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про стягнення моральної шкоди - направлено за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що між встановленням процесуального правонаступництва 22 липня 2026 року та постановленням оскаржуваної ухвали 24 вересня 2026 року не виникло нової обставини щодо місцезнаходження відповідача. Місцезнаходження правонаступника було відоме суду ще до його заміни у справі, однак після цього справа продовжувала перебувати у провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу. При цьому саме по собі встановлення місцезнаходження правонаступника не є тотожним встановленню процесуальної підстави для передачі вже відкритої справи. Місцезнаходження правонаступника є фактичною обставиною, тоді як передача справи є процесуальною дією, допустимість якої залежить від наявності передбаченої законом юридичної підстави.

Апелянт зазначає, що стаття 55 ЦПК України не встановлює правила, відповідно до якого заміна сторони її правонаступником автоматично припиняє дію визначеної судом територіальної підсудності або породжує обов`язок передати справу до суду за місцезнаходженням правонаступника. Сам по собі факт того, що після процесуального правонаступництва правонаступник має місцезнаходження на території юрисдикції іншого суду, не є достатнім для висновку про необхідність передачі вже відкритого провадження.

Саме по собі посилання суду на частину дев`яту статті 187 ЦПК України не може перетворити зміну місцезнаходження правонаступника на юридичну підставу для передачі справи. Інакше цій нормі надавався б зміст самостійної норми про передачу справи, хоча такого процесуального наслідку вона не встановлює. Отже, частина дев`ята статті 187 ЦПК України не замінює норми, яка безпосередньо визначає підставу та порядок передачі вже відкритої справи, і не звільняє суд від обов`язку встановити та належно мотивувати наявність такої підстави. Тому висновок про передачу справи, зроблений лише на підставі іншого місцезнаходження правонаступника та посилання на частину дев`яту статті 187 ЦПК України, не має достатнього нормативного обґрунтування.

У відзиві на апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області просить апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду скасувати з закриттям провадження у справі посилаючись на те, що спір у цій справі виник у відносинах публічної служби, у зв`язку з проходженням та припиненням позивачем служби в органах внутрішніх справ

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу цивільної справи № 212/2344/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про стягнення моральної шкоди за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у даній позовній заяві є Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місцезнаходження: вулиця Троїцька, 20А, Дніпро, Дніпропетровська область, що належить до територіальної підсудності Шевченківського районного суду міста Дніпра.

Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Встановлено, що провадження у вказаній справі було відкрито 16 квітня 2026 року. В ухвалі про відкриття провадження зазначено, що позовна заява подана з дотриманням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, справа підсудна Центрально-Міському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

При цьому, передаючи справу за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра та посилаючись на те, що відповідачем у даній справі є Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місцезнаходження: вулиця Троїцька, 20А, Дніпро, Дніпропетровська область, що належить до територіальної підсудності Шевченківського районного суду міста Дніпра, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при відкритті провадження у цій справі відповідачем по справі було зазначено Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо Криворізьке міське управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 08670970) містяться відомості- стан суб`єкта: припинено, дата запису: 16 червня 2026 року, номер запису: 1002271110026006300.

У зв`язку з наведеним, ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2026 року було частково задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача та замінено відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди, на правонаступника - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Відповідно до статті 55 ЦПК України, процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу та забезпечує продовження вже відкритого провадження у разі вибуття відповідної сторони із спірних правовідносин. Сутність процесуального правонаступництва полягає саме у заміни учасника вже існуючого судового провадження його правонаступником, а не у пред`явленні нового позову. Правонаступник вступає у вже порушену цивільну справу та продовжує процес у тому процесуальному становищі, яке займав попередній учасник.

Статтею 55 ЦПК України не встановлено правила, відповідно до якого заміна сторони її правонаступником автоматично припиняє дію визначеної судом територіальної підсудності або породжує обов`язок передати справу до суду за місцезнаходженням правонаступника.

Сам по собі факт того, що після процесуального правонаступництва правонаступник має місцезнаходження на території юрисдикції іншого суду, не є достатнім для висновку про необхідність передачі вже відкритого провадження.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п.10, 11 ч.3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами;

Оскільки вказана справа перебуває в провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, провадження у справі було відкрите з дотриманням правил підсудності, колегія суддів не вбачає підстав для передачі справи за підсудністю до іншого суду.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними, а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2026 року - скасувати та направити матеріали цивільної справи № 212/2344/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про стягнення моральної шкоди до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2026 року.

Головуючий:

Судді: