Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №216/8067/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10122/26 Справа № 216/8067/25 Суддя у 1-й інстанції - Хмельова С. М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 216/8067/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Крамчанін Олександр Вячеславович, на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року, яке ухвалено суддею Хмельовою С.М. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складно 06 липня 2026 року,

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 18 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1410-2172, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 8 700 грн; строк кредитування - 365 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту -15,00% від суми кредиту, знижена та стандартна процентна ставка – 1,5 % в день. Додатковою угодою від 29 червня 2024 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 11 000 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

В подальшому відповідачка, всупереч умовам кредитного договору, порушила вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору.

Станом на 19 вересня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить: 104 761,90 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 17 396,50 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 85 715,40 грн, прострочена заборгованість по комісії - 1 650 грн.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Укр Кредит Фінанс», з урахуванням прийнятого позивачем рішення про часткове списання заборгованості за нарахованими процентами, просило суд стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за кредитним договором в сумі 94 500 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 17 396,50 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 77 103,50 грн.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1410-2172 від 18 червня 2024 року та додаткової угоди 29 червня 2024 року у розмірі 86 184 грн 55 коп, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 17 396,50 грн, просточена заборгованість за нарахованими процентами – 68 788,05 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 2 209,24 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Крамчанін О.В., просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції застосував суто формальний підхід до розгляду данного спору, що є прямим порушенням принципу верховенства права. Апелянт наголошує на тому, що рішенням Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 17.02.2026 року у цивільній справі № 213/2966/25 встановлено факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з серпня 2016 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до довідки № 4172 від 29 серпня 2023 року та витягу з наказу № 90 від 11 листопада 2023 року солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_2 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 09 березня 2023 року по 11 листопада 2023 рік. Відповідно до Довідки № 913 від 16 червня 2026 року, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначено, що ОСОБА_2 перебував на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 13 листопада 2023 року по 27 березня 2025 року. Таким чином, на відповідача, як на дружину військовослужбовця, який проходив військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - вона звільнена від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Також зазначає, що позивачем ставиться вимога про стягнення заборгованості за прострочене тіло кредиту у розмірі 17 396,50 грн. Проте 18 червня 2024 року відповідачем було отримано 8 700 грн, та 29 червня 2024 року ще 11 000 грн, проте з розрахунку який надає сам позивач вбачається, що відповідачем повертались грошові кошти 20 червня 2024 року в сумі 4 000 грн, у зв`язку з чим прострочене тіло кредиту повинно було складати саме 15 700 грн, (8 700 грн + 11 000 грн – 4 000 грн = 15 700 грн).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1410-2172 продукту «CreditKasa».

За умовами договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання Позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб. Сума кредиту - 8 700 грн, який надається шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника з використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Базовий період складає 14 календарних дні, строк кредитування - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 17 червня 2025 року, комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту. За користування кредиту встановлена стандартна процентна ставка – 1,50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою. Починаючи з 181 календарного дня дії Договору застосовується процентна ставка – 1,18% за кожен день користування Кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту – 52 487,10 грн.

Договір, Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), таблиця обчислення загальної вартості кредиту підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А1940.

29 червня 2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1410-2172, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала в кредит грошові кошти в розмірі 11 000 грн на аналогічних умовах. Строк кредитування продовжено на 365 днів, у зв`язку з чим такий строк за договором становить 376 днів.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди, після її укладення та надання додаткових грошових коштів сума Кредиту становить 17 396,50 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 104 761,90 грн.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1410-2172 від 18 червня 2024 року, відповідачці 18 червня 2024 року за допомогою системи платежів LiqPay на платіжну картку НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти у розмірі 8 700 грн, 29 червня 2024 у розмірі 11 000 грн, що також підтверджується квитанціями АТ «КБ «ПриватБанк».

Відповідач порушила умови договору, своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула.

Із розрахунку заборгованості слідує, що в період з 18 червня 2024 року по 28 червня 2024 року нарахування відсотків здійснювалось за ставкою 1,50 %.

20 червня 2024 року відповідач сплатила в рахунок погашення заборгованості за договором - 4 000 грн, за рахунок чого погашено нараховані відсотки в розмірах 13,50 грн і 261 грн, комісія в сумі 1 305 грн та частина суми кредиту на суму 2 303,50 грн.

29 чеврня 2024 року ОСОБА_1 видано кредит на суму 11 000 грн, нараховано комісії за видачу кредиту у розмірі 1 650 грн.

З 29 червня 2024 року по 25 грудня 2024 року проценти нараховувались за ставкою 1,50%, з 26 грудня 2024 року по 28 червня 2025 року проценти нараховані за ставкою – 1,18 %. Всього проценти нараховані за 376 днів.

Станом на 19 вересня 2025 року, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 104 761,90 грн, з них: заборгованість за кредитом - 17 396,50 грн, за відсотками - 85 715,40 грн, за комісіями - 1 650 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів факт отримання ОСОБА_1 кредиту на умовах визначених у кредитному договорі № 1410-2172 від 18 червня 2024 року та невиконання нею взятих зобов`язань, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 86 184,55 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 17 396,50 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами, із застосуванням Закону України «Про споживче кредитування», складає 68 788,05 грн, що підтверджується розрахунком проведеним судом першої інстанції, який не спростований відповідачем. Тому позовні вимоги в межах заявлених вимог підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Підставами позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, який було укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему із застосуванням електронного підпису.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» (тут і далі на час виникнення спірних правовідносин) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.1ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, щодоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із маетріалів справи, 18 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1410-2172 продукту «CreditKasa».

За умовами договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання Позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб. Сума кредиту - 8 700 грн, який надається шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника з використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Базовий період складає 14 календарних дні, строк кредитування - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 17 червня 2025 року, комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту. За користування кредиту встановлена стандартна процентна ставка – 1,50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою. Починаючи з 181 календарного дня дії Договору застосовується процентна ставка – 1,18% за кожен день користування Кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту – 52 487,10 грн.

Договір, Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), таблиця обчислення загальної вартості кредиту підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А1940.

29 червня 2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1410-2172, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала в кредит грошові кошти в розмірі 11 000 грн на аналогічних умовах. Строк кредитування продовжено на 365 днів, у зв`язку з чим такий строк за договором становить 376 днів.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди, після її укладення та надання додаткових грошових коштів сума Кредиту становить 17 396,50 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 104 761,90 грн.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1410-2172 від 18 червня 2024 року, відповідачці 18 червня 2024 року за допомогою системи платежів LiqPay на платіжну картку НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти у розмірі 8 700 грн, 29 червня 2024 у розмірі 11 000 грн, що також підтверджується квитанціями АТ «КБ «ПриватБанк».

Станом на 19 вересня 2025 року, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 104 761,90 грн, з них: заборгованість за кредитом - 17 396,50 грн, за відсотками - 85 715,40 грн, за комісіями – 1 650 грн.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитом, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 17 396,50 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами, із застосуванням Закону України «Про споживче кредитування», - 68 788,05 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що на відповідача, як на дружину військовослужбовця, який проходив військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - вона звільнена від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати, колегією суддів не приймаються до уваги оскільки, чинне законодавство пов`язує право на кредитну пільгу саме зі статусом дружини або чоловіка, а не з фактом спільного проживання.

Так, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту. У статті 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

18 травня 2024 року набрала чинності нова редакція п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який викладено в такій редакції: військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Статтею 16 вказаного закону передбачені умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Стаття 16-1 Закону містить перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги та вказано, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Отже вказаним Законом чітко визначено критерії для застосування пільг саме для дружин військовослужбовців.

Судом встановлено факт проживання відповідачки однією сім`єю з ОСОБА_2 , як чоловіка і жінки, який був військовослужбовцем у період з серпня 2016 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Проте як передбачено приписами ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Аналізуючи положення ст. ст. 14, 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд першої інстнації вірно виснував, що особи, зазначені у пункті 4 ст. 16-1 закону мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, а не користуються усіма пільгами, які встановлені для дружини (чоловіка) військовослужбовця, в тому числі правом не сплачувати проценти за користування кредитом.

Дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» поширюється виключно на окрему категорію військовослужбовців та їх дружин/чоловіків, які перебувають в зареєстрованому шлюбі.

На підставі наведенного вище суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості по процентам відповідають законодавству.

Щодо посилання апелянта на те, що позивачем ставиться вимога про стягнення заборгованості за прострочене тіло кредиту у розмірі 17 396,50 грн, проте відповідачем повертались грошові кошти 20 червня 2024 року в сумі 4 000 грн, у зв`язку з чим прострочене тіло кредиту повинно було складати саме 15 700 грн, колегія суддів зазначає, що як позивачем по справі, так і судом першої інстанції було враховано що 20 червня 2024 року відповідач сплатила в рахунок погашення заборгованості за договором - 4 000 грн, за рахунок чого погашено нараховані відсотки в розмірах 13,50 грн і 261 грн, комісія в сумі 1 305 грн та частина суми кредиту на суму 2 303,50 грн.

У справі, що розглядається, судом першої інстанції надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у апелянта іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих судом першої інстанції рішення та фактично зводиться до спонукання суду апеляційної інстанції до прийняття іншого рішення - на користь апелянта.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду першої інстанції.

Наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених апелянтом у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Крамчанін Олександр Вячеславович, залишити без задоволення.

Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2026 року.

Головуючий:

Судді: