Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №240/20670/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20670/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Д.М.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача стосовно внесення змін до електронної пенсійної справи позивача в режимі “макетної обробки”, що полягають у скасуванні та заміні автоматично розрахованих системою ІКІС ПФУ значень складових пенсійної виплати на інші (менші) значення, як такі, що здійснені без достатніх правових підстав;

- зобов`язати відповідача скасувати всі зміни, внесені до ЕПС позивача в режимі “макетної обробки” та відновити попередні (автоматично розраховані системою ІКІС ПФУ) значення складових пенсійної виплати; застосувати до позивача загальний порядок обчислення пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без “макетного” або іншого ручного втручання в ЕПС; здійснити перерахунок пенсії позивача за весь період з 07.10.2009 з відновленими значеннями складових пенсійної виплати, з використанням стандартних алгоритмів ІКІС ПФУ, та виплатити нараховану пенсію за вирахуванням раніше виплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області стосовно внесення змін до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в режимі “макетної обробки”, що полягають у скасуванні та заміні автоматично розрахованих системою ІКІС ПФУ значень складових пенсійної виплати на зменшені значення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області скасувати всі зміни, внесені до ЕПС ОСОБА_1 в режимі “макетної обробки”, та відновити автоматично розраховані системою ІКІС ПФУ значення складових пенсійної виплати.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області застосувати до ОСОБА_1 загальний порядок обчислення пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ та у зв`язку з цим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 з відновленими значеннями складових пенсійної виплати з використанням стандартних алгоритмів ІКІС ПФУ та виплатити нараховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 по справі № 240/10099/23 позивачу поновлено виплату пенсії з 07 жовтня 2009 року та нараховано сума доплати за період з 07.10.2009 року по 31.01.2024 в сумі 124238,40 грн.

Також, на виконання рішення суду пенсійним органом нараховано суму компенсації втрати частини доходів позивача в розмірі 1605,70 грн., яка зарахована на розрахунковий рахунок пенсіонера в березні місяці 2024 року.

Перерахована пенсія та заборгованість за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/10099/21 виплачується відповідно до пункту 7 Порядку в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Вказане рішення виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування. Виплата пенсії здійснюється в розмірі визначеному на виконання рішення суду.

Перерахована пенсія та заборгованість за рішенням №240/10099/21 виплачується відповідно до пункту 7 Порядку в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Відтак, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі № 240/10099/21 виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування. Виплата пенсії здійснюється в розмірі визначеному на виконання Рішення суду

Також, апелянт зазначає, що рішення суду виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. В свою чергу, призначення та перерахунок пенсій здійснюється в Інтегрованій комплексній інформаційній системі Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) «Призначення та виплата пенсій» на базі електронної пенсійної справи.

При цьому, вказаним програмним забезпеченням ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» не можливо опрацювати рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/10099/21.

Вказаним рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Житомирській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 із компенсацією втрати частини доходів на визначений нею банківський рахунок.

В результаті перерахунку на виконання рішення у справі №240/10099/21 поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 в свою чергу, інших зобов`язань щодо подальшого проведення перерахунку понад визначене судом на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не покладено.

З огляду на викладене, апелянт вказує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.11.2023) у справі № 240/10099/21 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у поновленні виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, що викладена у листі від 15.01.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Житомирській області поновити виплату пенсії з віком ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 із компенсацією втрати частини доходів на визначений нею банківський рахунок.

На виконання рішення від 26.05.2023 відповідач здійснив ручний (не автоматизований) розрахунок пенсії у режимі “макетної обробки”, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 01.02.2024, у якому вид перерахунку зазначений як “Макетна обробка”. Внаслідок цього розмір пенсії позивача з 01.12.2023 був установлений у розмірі 723,13 грн.

26.01.2026 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення суду та про заборону проведення “макетної обробки” ЕПС, а також про надання витягу з модуля “Історія макетної обробки”. Однак відповідач проігнорував дане звернення, витягу не надав.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що протягом усього періоду існування спірних правовідносин норми Закону № 1058-IV у тій чи іншій редакції передбачали перерахунок раніше призначених пенсій з метою забезпечення індексації пенсії, який проводиться щороку, тож відповідач на виконання рішення суду повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи з урахуванням підвищень і також (щорічної індексації).

Суд зазначає, що, застосовуючи до пенсійних виплат позивача позначку "не підлягає масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі", відповідачем на підтвердження своїх дій не надано рішення суду, згідно з яким відповідача зобов`язано призначити пенсію позивачу саме в твердому розмірі.

Також, суд першої інстанції врахував, що стаття 50 Закону № 1058-IV, яка регулює утримання надміру виплачених сум пенсій, вичерпно визначає підстави, за яких орган Пенсійного фонду вправі зменшувати (утримувати) суми пенсійної виплати, - зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних відомостей. Будь-яких інших підстав для одностороннього зменшення органом Пенсійного фонду розміру пенсійної виплати, розрахованої програмним забезпеченням ІКІС ПФУ, чинне законодавство не передбачає. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази зловживання з боку позивача або подання нею чи страхувальником недостовірних відомостей, здійснена відповідачем в режимі "макетної обробки" заміна автоматично розрахованих значень складових пенсійної виплати на менші додатково підтверджує відсутність у відповідача правових підстав для таких дій.

Також, суд першої інстанції вказав, що з дня поновлення виплати пенсії на підставі рішення суду позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з вимогами Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому поновлено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.

Таким чином, перерахунок пенсій має здійснюватися автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Крім того, суд визнав необґрунтованими доводи відповідача стосовно того, що програмним забезпеченням ІКІС ПФУ технічно неможливо опрацювати попереднє рішення суду щодо позивача, оскільки технічні або алгоритмічні обмеження внутрішнього програмного забезпечення суб`єкта владних повноважень не є нормами права та не можуть слугувати законною підставою для звуження обсягу конституційних прав громадянина на належне пенсійне забезпечення, звуження бази для нарахування індексації чи переведення пенсійної справи у режим ручного управління зі встановленням фіксованого розміру виплати.

Отже, позивач отримала право на поновлення пенсії за віком, тому відповідач зобов`язаний це право реалізовувати шляхом проведення послідуючих перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.

При цьому, з наданих копій пенсійної справи, суд першої інстанції встановив, що пенсія позивача не перераховувалась починаючи з 30.01.2024, що не узгоджується з вищевикладеними приписами чинного законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо встановлення позивачу пенсії в сталому розмірі довічно є очевидно протиправними та такими, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства України.

Також, суд першої інстанції наголосив, що перерахунок пенсій повинен здійснюватися автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов`язком відповідача.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести виплату пенсію з компенсацією втрати частини доходу, суд першої інстанції вказав, що хоча право особи на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ є безспірним у зв`язку з доведеним фактом нарахування, проте у разі, якщо це право на момент звернення до суду не було порушено (невиплата нарахованої пенсії), воно не може бути предметом судового захисту. Суд не наділений повноваженнями зобов`язувати орган, який здійснює нарахування, виплачувати компенсацію до того, як відповідний юридичний обов`язок виникне, тобто до місяця фактичної виплати основної суми заборгованості.

Щодо встановлення судового контролю за заявою позивача, суд першої інстанції зазначив, що на момент розгляду цієї заяви судове рішення у справі ще не набрало законної сили та, відповідно, не звернуто до примусового виконання і не виконано відповідачем. Оскільки строк для добровільного виконання рішення або його оскарження в апеляційному порядку не збіг, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання покладених на нього зобов`язань.

Відповідно, вимога про встановлення судового контролю не може вирішуватися судом одночасно з вирішенням спору по суті - до ухвалення рішення у справі. У зв`язку з цим позивач не позбавлена права звернутися до суду з окремою заявою в порядку статті 382 КАС України після набрання цим рішенням законної сили - за наявності для цього підстав.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Як зазначено у статті 1 Закону №1058-IV, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Положенням частини 2 ст. 5 Закону №1058-IV від 09.07.2003 визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 42 Закону № 1058-IV з 01.01.2016 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування)). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності. Згідно з частинами 1 та 2 статті 42 Закону № 1058-IV пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Як встановлено судом, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у справі №240/10099/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у поновленні виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, що викладена у листі від 15.01.2021 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Житомирській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 року із компенсацією втрати частини доходів на визначений нею банківський рахунок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

В результаті проведеного перерахунку пенсійним органом на виконання рішення суду поновлено виплату пенсії позивача з 07 жовтня 2009 року та нараховано суму доплати за період з 07.10.2009 по 31.01.2024 в розмірі 124 238,40 грн.

Водночас, як встановлено з розрахунку, наявного в матеріалах справи, після поновлення виплати пенсії її розмір визначено у сумі 723,13 грн із виплатою довічно. При цьому, такий спосіб визначено у зв`язку із застосуванням до пенсійних виплат позивача позначки: "не підлягає масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі".

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що перерахунок пенсії позивача моменту її поновлення на виконання рішення суду не проводився.

В свою чергу, обґрунтовуючи правомірність своїх дій, апелянт зазначає, що рішення суду виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених на них судом зобов`язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Також зазначає, що призначення та перерахунок пенсій здійснюються за допомогою інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) «Призначення та виплата пенсій» на базі електронної пенсійної справи, технічні можливості якої не дають змоги опрацювати рішення суду у справі №240/10099/21 в загальному порядку.

Однак, апеляційній суд критично оцінює вказані доводи апелянта з огляду на те, що виконання рішення суду шляхом поновлення виплати пенсії за минулий період, нарахування відповідної заборгованості та компенсації втрати частини доходів саме по собі не свідчить про правомірність визначення відповідачем розміру пенсії позивача та порядку її подальшої виплати.

При цьому, судом враховано, що розділ XV Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Також, постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої 42 Закону № 1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що хоча вказаний Порядок і затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проте, враховуючи пункт 1 Порядку № 124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.

Відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Окрім того, слід зазначити, що з 01.10.2017 відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розпочато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.

Матеріалами справи підтверджується, що з моменту поновлення виплати пенсії на виконання рішення суду в справі №240/10099/21, розмір пенсії не змінювався, а пенсії була нарахована в сталому розмірі 723,13 грн з 07.10.2009.

Водночас, факт поновлення пенсії, нарахування заборгованості, а також виплати компенсації втрати частини доходів не дає підстав для встановлення розміру пенсії позивача в фіксованому розмірі в сумі 723,13 грн довічно та виключати її з подальших перерахунків шляхом проставлення відповідної технічної позначки.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту поновлення виплати пенсії з 07.10.2009 розмір пенсії позивача має визначатись відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням належних показників заробітної плати (доходу), страхового стажу та інших складових, що впливають на розмір пенсії, а також з застосуванням передбачених законодавством механізмів її перерахунку та підвищення за наявності визначених законом підстав.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у справі №240/10099/21, яким зобов`язано поновити виплату раніше призначеної пенсії, не встановлювало її незмінного розміру на майбутнє та не обмежувало права позивача на перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства.

В свою чергу, посилання апелянта на технічні можливості програмного забезпечення ІКІС ПФУ також не спростовують наведених висновків, оскільки особливості функціонування інформаційної системи, яка використовується пенсійним органом для опрацювання пенсійних справ, не можуть бути самостійною правовою підставою для обмеження пенсійних прав особи або незастосування до її пенсії передбачених законом механізмів перерахунку та підвищення.

Отже, наведені апелянтом доводи фактично стосуються порядку технічного опрацювання попереднього судового рішення та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо неправомірності визначення пенсії позивача у фіксованому розмірі без урахування передбачених законодавством перерахунків.

Таким чином, нарахування та виплата позивачу пенсії у фіксованому розмірі відбулась неправомірно, що призвело до порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки Закон №1058 не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати, тому дії пенсійного органу стосовно запровадження окремого порядку виплати пенсії, не встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправними.

Посилання апелянта на те, що виплата заборгованості за попереднім судовим рішенням здійснюється відповідно до пункту 7 відповідного Порядку пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням, також не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки порядок та строки виплати заборгованості за минулий період не є тотожними питанням визначення розміру поточної пенсії та проведення передбачених законом перерахунків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду та не свідчать про наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийДрачук Т. О.

СуддіПолотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.