Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №240/29428/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/29428/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Куденков Кирило Олегович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

14 жовтня 2026 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.03.2026 № 053130015616 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.03.2026 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до його страхового стажу періодів з 03.09.1993 по 29.06.1999 і з 01.07.2000 по 31.03.2016.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за наслідками розгляду заяви позивача від 16.03.2026 про призначення пенсії ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення 24.03.2026 № 053130015616 про відмову призначенні пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 18 років 08 місяців 08 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 03.09.1993, оскільки міститься виправлення дати народження на титульній сторінці. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.07.2000 по 31.03.2016, згідно з довідкою №16 від 02.03.2026, оскільки відсутня довідка про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

До суду надана копія трудової книжки позивача НОМЕР_1 , заповненої 03.09.1993, в якій наявні записи №№ 2 - 7 щодо трудової діяльності позивача з 03.09.1993 по 29.06.1999 (в Орендному підприємстві «Макіївський металургічний комбінат імені С.М. Кірова».

Апеляційний Суд зазначає, що на титульній сторінці наявна дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідає відомостям, що зазначені в його паспорті громадянина України. На титульній сторінці трудової книжки не має жодних виправлень, які б не дозволяли встановити належність указаної трудової книжки позивачу.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку № 637).

Зі змісту наведених норм слідує, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону № 1788-ХІІ, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування періоду робити з 03.09.1993 по 29.06.1999.

Щодо періоду з 01.07.2000 по 31.03.2016 колегія суддів зазначає наступне.

Так, у довідці Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області від 02.03.2026 № 16 наведені відомості щодо проходження позивачем військової служби, зокрема в спірний період з 01.07.2000 по 31.03.2016, на різних посадах. У довідці зазначено, що вона видана за матеріалами особової справи на підполковника ОСОБА_1 .

До суду надана довідка Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області від 02.03.2026 № 12 про те, що позивач в період з 30.07.2014 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції у м. Краматорськ Донецької області.

У довідці Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області від 02.03.2026 № 13 зазначено, що позивач в період з 01.05.2018 по 30.06.2019, з 27.07.2019 29.09.2019, з 22.10.2019 по 28.10.2019, з 03.11.2019 по 30.05.2020, з 19.06.2020 по 13.07.2020, з 14.08.2020 по 18.04.2021, з 12.05.2021 по 04.07.2021, з 01.08.2021 по 23.02.2022 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у м. Краматорськ Донецької області.

Також у довідці Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області від 02.03.2026 № 14 зазначено, що позивач в період з 14.06.2022 по 28.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Дніпропетровський областях.

У наданих до суду індивідуальних відомостях про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма – ОК-5) відносно позивача наявні відомості про нарахування йому грошового забезпечення та сплату страхових внесків Управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області за період з квітня 2013 року по березень 2026 року.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Водночас відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Також згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Апеляційний Суд зазначає, що апелянтом безпідставно не враховано відомості про позивача, зокрема про сплату за нього страхових внесків, які є в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з квітня 2013 року по березень 2016 року.

Водночас Апеляційний Суд зазначає, що наведені приписи абзацу другого ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» дають підстави вважати, що спірний період проходження позивачем військової служби з 01.07.2000 по 31.03.2016 підлягає безумовному зарахуванню до його страхового стажу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМацький Є.М.

СуддіСушко О.О. Залімський І. Г.