Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №240/12388/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/12388/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Дмитро Михайлович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 19.05.2023, а також як наслідок зменшення грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах (встановлених наказами командира частини) та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

28 вересня 2026 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 19.05.2023, а також зменшення розміру грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням премій у відсоткових розмірах, встановлених наказами командира частини (з січня 2020 року по червень 2020 року з належних 140% посадового окладу; з липня 2020 року по жовтень 2020 року з належних 135% посадового окладу; з лютого 2022 року по січень 2023 року з належних 250% посадового окладу; з лютого 2023 року по травень 2023 року з належних 550% посадового окладу) та здійснити їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 (далі - інструкція № 200).

Відповідно до п. 2 розділу І інструкції № 200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, унормовано розділом XVII інструкції № 200.

За змістом приписів п. 1-6 розділу XVII інструкції № 200 командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.

Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.

Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.

Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.

За рішенням командира військової частини премія за грудень може бути виплачена в кінці грудня поточного бюджетного року. При цьому наказ про встановлення розмірів премії видається в грудні поточного року. У разі допущення проступків військовослужбовцями, які потребують зменшення (позбавлення) премії за грудень, після видання наказу до нього вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок у цьому або наступному місяці.

Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

Премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов`язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.

Премія не виплачується військовослужбовцям:

- які звільняються з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнено до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення);

- у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам).

Аналіз наведених норм вказує, що право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби належить командирам (начальникам) військових частин Національної гвардії України. Водночас у разі вчинення військовослужбовцем порушення (проступку), військовослужбовець, який допустив таке правопорушення (проступок), може бути за рішенням командира військової частини, оформленим відповідним наказом, позбавлений премії або ж її розмір може бути зменшений, проте виключно за той календарний місяць, у якому допущене відповідне порушення (проступок).

Однак Апеляційний Суд наголошує, що право військової частини зменшувати розмір премії або ж позбавляти військовослужбовця премії вже після її виплати та звільнення військовослужбовця зі служби інструкцією № 200 не передбачене.

Апеляційний Суд зазначає, що передбачені розділом XVII Інструкції № 200 правила преміювання поширюються на позивача, оскільки з наказів командира військової частини та інформаційних довідок, наданих самим відповідачем, вбачається, що позивачу за спірні періоди фактично нараховувалася і виплачувалася премія, передбачена цим розділом для осіб офіцерського, рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, і відповідач жодного разу не заперечував право позивача на отримання премії. Застосовані розміри премій (140%, 135%, 250% та 550%) були встановлені рішеннями командувача Національної гвардії України та оформлені відповідними наказами командира частини.

Апеляційний Суд також відхиляє доводи апелянта про те, що надбавка за особливості проходження служби та премія мають тимчасовий характер, встановлюються постановою № 704 лише в мінімальних або граничних розмірах та здійснюються в межах наявного фонду грошового забезпечення, а тому їх розмір міг бути переглянутий відповідачем під час перерахунку. Тимчасовий характер премії означає лише те, що її розмір може встановлюватися на кожний місяць окремо з урахуванням наявного на відповідний момент фонду грошового забезпечення, а не те, що відповідач має право в межах перерахунку грошового забезпечення переглядати в бік зменшення розмір премії, вже визначений відповідним наказом командира частини та фактично виплачений військовослужбовцю за конкретний, завершений розрахунковий період.

Підстави, за яких премія може бути зменшена після її нарахування та виплати, вичерпно визначені пунктом 4 розділу XVII Інструкції № 200 і пов`язані виключно із вчиненням військовослужбовцем порушення (проступку) у відповідному календарному місяці, а не зі зміною порядку обчислення посадового окладу чи інших складових грошового забезпечення на підставі судового рішення.

Не приймає Апеляційний Суд і посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024. Предметом розгляду в зазначеній справі було питання про відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премії, яке зазначається у довідках про розмір грошового забезпечення, що видаються військовослужбовцям, звільненим з військової служби, з метою перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і в якій Верховний Суд виходив з того, що такі довідки мають відображати середній відсоток надбавки та премії, фактично сплачений у відповідному місяці, оскільки саме керівник відповідного органу встановлює розмір премії з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення на відповідний період.

На відміну від зазначеної справи, позивач у цій справі не є пенсіонером, не порушує питання про зміст довідки для перерахунку пенсії, а спір стосується правомірності зменшення відповідачем уже встановленого наказами командира військової частини та виплаченого позивачу під час проходження ним служби відсоткового розміру премії.

Крім того, спірні у зразковій справі № 380/19324/23 правовідносини врегульовано Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, тоді як грошове забезпечення позивача як військовослужбовця Національної гвардії України регулюється спеціальною Інструкцією № 200, яка встановлює вичерпний перелік підстав та особливий порядок зменшення (позбавлення) премії, що не охоплює перерахунок грошового забезпечення на виконання судового рішення. За таких обставин правовий висновок, сформульований Верховним Судом для іншої категорії військовослужбовців у інших за змістом правовідносинах, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.

Щодо доводів апелянта про розподіл обов`язку доказування з посиланням на пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, суд зазначає, що позивач на підтвердження позовних вимог надав довідки та розрахунки, з яких вбачається зменшення відсоткового розміру премії порівняно з розміром, що застосовувався до перерахунку грошового забезпечення, чим виконав покладений на нього частиною першою статті 77 КАС України обов`язок доказування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Натомість апелянт, який є суб`єктом владних повноважень та відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов`язаний довести правомірність оскаржуваних дій, не навів жодної визначеної Інструкцією № 200 підстави для зменшення розміру премії позивача та не спростував доводів і доказів, наданих позивачем. За таких обставин суд вважає, що позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач правомірності оскаржуваних дій не довів.

Зі змісту наданого апелянтом перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі № 240/11347/25 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 вбачається, що в період проходження військової служби з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 19.05.2023 премія виплачувалася позивачу у таких розмірах: 140%, 135%, 250% та 550% у відповідні місяці спірного періоду.

Після перерахунку грошового забезпечення позивача за спірний період на виконання рішення суду № 240/11347/25 від 26.11.2025 апелянт зменшив відсоткові розміри премії: у період з січня 2020 року по червень 2020 року з належних 140% до 78%; з липня 2020 року по жовтень 2020 року з належних 135% до 74%; з лютого 2022 року по січень 2023 року з належних 250% до 107%; з лютого 2023 року по травень 2023 року з належних 550% до 277%.

Апеляційний Суд зазначає, що така поведінка апелянта є протиправною, оскільки чинним законодавством, зокрема Інструкцією № 200, за жодних обставин не передбачено право військової частини в односторонньому порядку зменшувати розмір премії, який вже був визначений відповідним наказом командира частини та фактично виплачений військовослужбовцю за конкретний календарний місяць проходження ним військової служби, після спливу цього місяця та за відсутності встановленого у визначеному Інструкцією № 200 порядку факту вчинення військовослужбовцем порушення (проступку).

Перерахунок грошового забезпечення на виконання судового рішення також не є передбаченою Інструкцією № 200 підставою для зменшення розміру премії.

Зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку фактично знівелювало мету судового рішення у справі № 240/11347/25 та суть конституційних гарантій щодо соціального захисту військовослужбовців.

Дії апелянта зумовили те, що збільшення посадового окладу штучно компенсувалося зменшенням премії, внаслідок чого загальний розмір грошового забезпечення не зріс пропорційно відновленому праву. Такий підхід порушує принцип правової визначеності та передбачуваності.

За таких обставин, зменшуючи відсоткові розміри премії позивача за період з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 19.05.2023 вже після фактичної виплати цієї премії за відповідні місяці та за відсутності повноважень на вчинення таких дій, апелянт діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже така поведінка є протиправною.

Стосовно обчислення премії із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2022, 01.01.2023 суд звертає увагу, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 №240/11347/25 вже зобов`язано апелянта здійснити перерахунок та виплату усіх складових грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 19.05.2023 включно, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМацький Є.М.

СуддіСушко О.О. Залімський І. Г.