Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №120/12833/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №120/12833/26

Суддя: Слободонюк М.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12833/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медвецького про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медвецького про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що надіслана йому копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не була засвідчення у встановленому законом порядку, а тому не відповідає вимогам процесуального законодавства. При цьому посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 КАС України.

У своєму відзиві відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк із дня вручення копії ухвали для усунення її недоліків шляхом уточнення суб`єктного складу учасників справи та надання належного обґрунтування заявлених позовних вимог до визначеного ним відповідача, а також надання доказів сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн або належних документів на підтвердження майнового стану.

Згідно з відомостями про вручення рекомендованого поштового відправлення № R0 6726 4898 258, копію зазначеної ухвали вручено позивачу 08 вересня 2026 року.

14 вересня 2026 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він висловив сумніви щодо законності отриманої ухвали від 21 серпня 2026 року, посилаючись на відсутність підпису судді під її текстом. При цьому висловив вимогу надати йому фотокопію з оригіналу судового рішення, яке міститься в матеріалах справи.

Ухвалою від 15 вересня 2026 року суд першої інстанції повернув позовну заяву виходячи з того, що позивач у встановлений строк не усунув недоліків позовної заяви, визначених ухвалою від 21 серпня 2026 року, а подана ним заява не свідчить про виконання вимог зазначеної ухвали.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 160 КАС України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви, зокрема щодо зазначення змісту позовних вимог, обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також викладення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, якщо позов подано до кількох відповідачів.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши подання позовної заяви без додержання вимог статей 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня її подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, повернення позовної заяви з наведеної підстави є процесуальним наслідком неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків позовної заяви, визначених ухвалою про залишення її без руху.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною шостою цієї статті, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Апеляційним судом з`ясовано, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 08 вересня 2026 року, а тому встановлений судом п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався 09 вересня 2026 року та, з урахуванням того, що останній день цього строку припадав на вихідний день, закінчився 14 вересня 2026 року.

Водночас у межах зазначеного строку позивач не надав суду документів чи відомостей, спрямованих на усунення визначених ухвалою від 21 серпня 2026 року недоліків позовної заяви, натомість подав заяву, в якій висловив незгоду з порядком оформлення надісланої йому копії судового рішення.

При цьому колегія суддів зазначає, що наведені позивачем сумніви щодо належного засвідчення копії ухвали не свідчать про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства.

Так, порядок засвідчення та видавання копій судових рішень урегульовано розділом XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (далі - Інструкція № 814).

Відповідно до пункту 3 розділу XI Інструкції № 814 копія судового рішення, виготовлена апаратом суду в паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.

Пунктом 6 розділу XI Інструкції № 814 передбачено, що копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена у паперовій формі шляхом виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи; роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в автоматизованій системі документообігу суду та містить електронні підписи; роздруківки електронного примірника судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень у режимі повного доступу.

Отже, наведені положення Інструкції № 814 передбачають можливість виготовлення паперової копії судового рішення різними способами, а її засвідчення здійснюється відповідальною особою апарату суду.

Як вбачається із супровідного листа суду першої інстанції, на адресу позивача надсилалася копія ухвали від 21 серпня 2026 року, засвідчена відповідальною особою апарату суду. При цьому матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про невідповідність змісту надісланої позивачу копії оригіналу судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що визначальним у спірних правовідносинах є факт отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та його обізнаність із визначеними судом недоліками позовної заяви і способом їх усунення. За таких обставин висловлені позивачем зауваження щодо порядку засвідчення отриманої копії судового рішення не звільняли його від необхідності виконання вимог ухвали у встановлений судом строк та не усували передбачених процесуальним законом наслідків їх невиконання.

Посилання апелянта на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23, колегія суддів відхиляє, оскільки вони стосуються вимог до підписання процесуальних документів їх авторами та не є релевантними для вирішення питання про правомірність повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків у встановлений судом строк.

У розглядуваному випадку позивач, отримавши копію ухвали суду від 21 серпня 2026 року, у встановлений строк не усунув недоліків позовної заяви, зокрема не надав доказів сплати судового збору або документів, які б підтверджували наявність передбачених законом підстав для звільнення від його сплати, а також не виконав інших вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують та не свідчать про допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 та статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийСлободонюк М.В.

СуддіКанигіна Т.С. Кузьмишин В.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua