Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №240/21484/25
Суддя: Мацький Є.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/21484/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
09 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 0200619-2409-0624-UA18020010000059904 від 10 червня 2025 року на суму 323 994,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є фізичною особою - підприємцем — сільськогосподарським товаровиробником, яка провадить господарську діяльність за КВЕД 01.11 («Вирощування зернових культур...») та зареєстрована у Державному аграрному реєстрі. Належний їй комплекс будівель площею 3 042,20 кв.м у м. Андрушівка відноситься до класу будівель сільськогосподарського призначення (код 1271) та використовується виключно у власній виробничій сільськогосподарській діяльності для зберігання й відвантаження вирощеного зерна. Позивачка вказує, що згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України зазначений об`єкт нерухомості не є об`єктом оподаткування, а тому нарахування податку на суму 323 994,30 грн за 2024 рік є протиправним.
16 вересня 2026 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 10 червня 2025 року № 0200619-2409-0624-UA18020010000059904 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 323 994 (триста двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні 30 копійок.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Не погодившись із зазначеним рішенням , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
ОСОБА_1 з 03 жовтня 2017 року зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування з основним видом діяльності за КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».
З 04 жовтня 2022 року позивачка зареєстрована в Державному аграрному реєстрі Міністерства аграрної політики та продовольства України як сільськогосподарський товаровиробник.
Позивачка має в користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 1820383600:03:000:0031, 1820382400:04:000:0279, 1820381300:05:000:0075, 1820383600:03:000:0032.
Згідно з договором купівлі-продажу від 26.09.2013, декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 12.04.2021 № ЖТ 101210412861, технічним паспортом та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка є власником цілісного майнового комплексу (склад сільськогосподарської продукції, навіс тощо) загальною площею 3 042,20 кв.м за адресою: Житомирська обл., м. Андрушівка, вул. Лисенка, 22а, розташованого на орендованій земельній ділянці площею 1,0292 га.
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку за 2024 рік позивачкою задекларовано дохід у сумі 2 167 287,00 грн. від вирощування сільськогосподарських культур. Факт використання комплексу будівель для зберігання та відвантаження власновирощеного зерна підтверджується договором поставки зерна № 2005/5 від 20.05.2024 з ТОВ «Терра-Панем», видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та договорами на виконання сільськогосподарських робіт.
10 червня 2025 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0200619-2409-0624-UA18020010000059904, яким позивачці нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у сумі 323 994,30 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі — ПК України) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, які є власниками об`єктів нерухомості.
Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що не є об`єкт оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 09 липня 2026 року у справі № 120/15649/24, від 01 квітня 2026 року у справі № 320/36204/23, від 16 жовтня 2025 року у справі № 600/7751/23-а та від 18 вересня 2025 року у справі № 340/4394/24 сформулював сталий правовий висновок, відповідно до якого для застосування пільги за підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України необхідна сукупна наявність двох критеріїв:
1) власник об`єкта нерухомості є сільськогосподарським товаровиробником (незалежно від того, чи є він юридичною особою або фізичною особою - підприємцем);
2) об`єкт нерухомості відноситься до класу будівель сільськогосподарського призначення (код 1271) та безпосередньо використовується у сільськогосподарській діяльності без надання в оренду, лізинг чи позичку.
Як беззаперечно підтверджено належними доказами у справі, ОСОБА_1 є зареєстрованим сільгосптоваровиробником, здійснює виробництво продукції рослинництва на с/г землях, а належний їй майновий комплекс площею 3 042,20 кв.м використовується для зберігання власновирощеного зерна та не передавався третім особам у користування.
Апеляційний Суд відхиляє доводи апелянта щодо ненадання форми № 20-ОПП у 2024 році та відсутності найманих працівників, оскільки Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2025 року у справі № 160/18696/23 роз`яснив, що факт неподання або несвоєчасного подання форми № 20-ОПП є виключно питанням виконання обов`язку взяття на облік об`єктів і не змінює правового режиму самого майна як неоподатковуваного об`єкта за законом.
Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та 37943/06) та «Серков проти України» (заява № 39766/05) наголосив на пріоритеті принципу правової визначеності та презумпції правомірності рішень платника податків (in dubio pro tributario), а у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) закріпив принцип «належного урядування», який забороняє органам влади покладати на платника податків надмірний тягар.
Враховуючи викладене, належний позивачці комплекс будівель сільськогосподарського призначення в силу закону не є об`єктом оподаткування, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягало скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає
ГоловуючийМацький Є.М.
СуддіСушко О.О. Залімський І. Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua