Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №240/22345/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №240/22345/26

Суддя: Драчук Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22345/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 02 червня 2026 року № 110130017943 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період навчання з 01.09.2000 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 30.06.2004 в Дніпрорудненському індустріальному технікумі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26.05.2026.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.06.2026 №110130017943 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.2000 по 30.06.2004 до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26.05.2026.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331, 20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що за долученими до поданої заяви позивача документами, до страхового та пільгового стажу не зараховано періоди навчання в Дніпрорудненському індустріальному технікумі:

з 01.01.2004 по 30.06.2004 за кваліфікацією “Гірничий технікелектромеханік” не можливо зарахувати до страхового стажу, оскільки відсутня сплата єдиного соціального внеску; до пільгового стажу не зараховано період навчання в Дніпрорудненському індустріальному технікумі:

з 01.09.2000 по 30.06.2004, оскільки начальний заклад не відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що зарахування періодів навчання до пільгового стажу позивача суперечить чинному законодавству.

Отже, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру застрахованих осіб до страхового стажу враховано всі періоди трудової діяльності, позивач матиме право на пенсійну виплату з 11.05.2035, у зв`язку з чим рішення пенсійного органу є правомірним та вмотивованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.05.2026 звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до підпункту 1 пункту 2 та пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після реєстрації заяви Позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення від 02.06.2026 №110130017943 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недосягненням пенсійного віку на дату звернення та відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У спірному рішенні зазначено, що до страхового стажу до пільгового стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 враховані усі періоди трудової діяльності.

Страховий стаж особи 24 роки 02 місяці 12 днів, з урахуванням пільгового стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 становить 43 роки 03 місяці 25 днів.

Пільговий стаж на роботах підземних професій, за Постановою 202 (25років) становить 22 роки 00 місяців 26 днів.

Пільговий стаж на роботах підземних провідних професій (20років) становить 10 років 03 місяці 29 днів..

Представник позивача направив до ГУ ПФУ в Житомирській області адвокатський запит від 04.06.2026 щодо роз`яснення та надання детального розрахунку страхового та пільгового стажу заявника.

Листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 10.06.2026 повідомлено, що не зараховано період навчання з 01.09.2000 року по 31.12.2003 року, оскільки до пільгового стажу роботи зараховується час навчання у професійно – технічному навчальному закладі, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, також з 01.01.2004 по 30.06.2004 року оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Позивач, вважаючи спірне рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Отже, на професійне навчання в технікумах поширюються положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Відтак, для зарахування спірного періоду навчання до пільгового стажу особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що згідно з дипломом серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року та додатку до нього позивач проходив навчання з 01.09.2000 по 30.06.2005 у Дніпрорудненському індустріальному технікумі, який є професійно-технічним навчальним закладом, за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію «гірничий технік-електромеханік».

Вказаний період навчання додатково підтверджується архівною довідкою Дніпрорудненського індустріального фахового коледжу від 20.12.2024 №336.

Після закінчення навчання, позивач 13 липня 2004 року був зарахований на посаду підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування підземної електромонтажної дільниці шахти «Експлуатаційна» з повним робочим днем під землею (згідно списку 1 Постанови КМУ №202 від 31.03.1994).

Таким чином, позивач після закінчення навчання, в межах тримісячного терміну був прийнятий на роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, затвердженого постановою КМУ (і яка відноситься до списку, затвердженого постановою КМУ № 202 від 31.03.1994), яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, умова працевлаштування протягом трьох місяців після закінчення навчання на роботу за набутою професією, що дає право на пільги, була виконана позивачем.

Таким чином, період навчання позивача з 01.09.2000 по 30.06.2004 у Дніпрорудненському індустріальному технікумі підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову позивачу у призначенні пенсії від 02.06.2026 №110130017943 необхідно визнати протиправним та скасувати.

Визначаючись зі способом відновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що дії зобов`язального характеру має вчинити саме ГУ ПФУ в Житомирській області як структурний підрозділ органу, що розглядав заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV.

Отже, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 період навчання з 01.09.2000 по 30.06.2004 до страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З метою ефективного захисту порушеного права позивача належним способом судового захисту є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 26.05.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд з огляду на викладені обставини, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Згідно пункту 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок №637) час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

За положенням ст.3 Закону України "Про професійно-технічну освіту", професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно ст. 5 Закону України "Про професійно-технічну освіту", професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

Відповідно до статті 17 Закону №103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Відповідно до статті 18 Закону №103/98-ВР до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Згідно ч.4 ст. 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, наведеною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з пунктом «д» статті 36 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 38 Закону №103/98-ВР передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З огляду на наведене правове регулювання, колегія суддів приходить до висновку, що період навчання у технікумі може бути зарахований до пільгового стажу за умови дотримання передбачених законом вимог, зокрема, щодо працевлаштування за набутою професією у встановлений тримісячний строк після закінчення навчання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 367/945/17 та від 25 серпня 2026 року у справі № 160/29691/25, у яких суд дійшов висновку про можливість зарахування періоду навчання у технікумі до пільгового стажу за умови дотримання встановлених законодавством вимог.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач в період з 01.09.2000 по 30.06.2004 навчався у Дніпрорудненському індустріальному технікумі, який є професійно-технічним навчальним закладом, за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію «гірничий технік-електромеханік», що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004.

Після закінчення навчання, позивач 13 липня 2004 року був зарахований на посаду підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування підземної електромонтажної дільниці шахти «Експлуатаційна» з повним робочим днем під землею (згідно списку 1 Постанови КМУ №202 від 31.03.1994).

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт працевлаштування позивача в межах в межах тримісячного терміну на роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, затвердженого постановою КМУ (і яка відноситься до списку, затвердженого постановою КМУ № 202 від 31.03.1994), яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимоги статті 38 Закону №103/98-ВР.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до страхового і пільгового стажу роботи позивача для призначення йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV періоду навчання в Дніпрорудненському індустріальному технікумі з 01.09.2000 по 30.06.2004.

Інших доводів на обґрунтування апеляційної скарги апелянтом не наведено, у зв`язку з чим колегія суддів, керуючись положеннями статті 308 КАС України, здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийДрачук Т. О.

СуддіПолотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua