Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №560/18871/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №560/18871/25

Суддя: Гнап Д.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18871/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01 жовтня 2025 року № 047150033495 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період військової служби з 01 квітня 2022 року по 31 серпня 2025 року;

- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24 вересня 2025 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки безпосередньо перед призовом на військову службу під час мобілізації працював повний робочий день на підземних гірничих роботах.

На думку позивача, період проходження військової служби під час особливого періоду підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.10.2025 року № 047150033495 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період військової служби з 01.04.2022 року по 31.08.2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 24.09.2025.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент призову на військову службу під час мобілізації позивач працював за професією та займав посаду, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відтак період проходження військової служби під час особливого періоду підлягає зарахуванню до відповідного пільгового стажу.

Суд першої інстанції також зазначив, що з урахуванням спірного періоду військової служби пільговий стаж позивача перевищує 25 років, що є достатнім для призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV незалежно від віку.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із зазначеним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та не врахував вимог законодавства щодо підтвердження спеціального трудового стажу.

Апелянт посилається на положення Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а також Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383.

Вважає, що період військової служби позивача з 01 квітня 2022 року по 31 серпня 2025 року не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки протягом цього періоду позивач фактично не був зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах.

Крім того, апелянт зазначає, що трудова книжка позивача не містить відомостей про повний робочий день, характер виконуваної роботи, атестацію робочих місць та інші обставини, необхідні для підтвердження пільгового стажу.

Також відповідач вважає, що зобов`язання призначити пенсію є втручанням у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду України.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІІ.ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач - ОСОБА_1 24.09.2025 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач працював повний трудовий робочий день на шахтах в АТ "Кривбасзалізрудком" на посадах, а саме: у період з 29.05.2000 по 30.09.2000, з 09.04.2001 по 12.05.2001, з 02.07.2001 по 26.01.2005 - підземний гірник; з 27.01.2005 по 30.09.2007 - підземний гірник очисного забою; з 01.10.2007 по 20.11.2017 - підземний гірничний майстер підземної дільниці; з 21.11.2017 по 31.07.2018 та з 10.07.2020 по 22.06.2021 - підземний заступник підземного начальника підземної дільниці; з 01.08.2018 по 09.07.2020 - підземний начальник підземної дільниці; з 23.06.2021 по 31.03.2022 - підземний майстер гірничий підземної дільниці. У всі зазначені періоди позивач був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах на видобутку руди з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше.

01.04.2022 призваний на військову службу за мобілізацією.

Згідно наказу АК "Криворізький залізорудний комбінат" від 15.04.2022 №833-к увільнений від роботи в зв`язку з призовом на військову служу під час мобілізації з 01.04.2022 на період проведення мобілізації зі збереженням за ним місця роботи, посади і середнього заробітку.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.10.2025 №047150033495 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для працівників безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах - 25 років. Страховий стаж особи становить 49 років. Пільговий стаж на підземних роботах становить 24 роки 06 місяців 27 днів. Підземні роботи за провідними професіями 02 роки 08 місяців 03 дні. Військова служба в особливий період 03 років 05 місяців. Навчання за фахом 03 роки 04 місяці 24 дні.

Позивач, вважаючи протиправною відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, встановлені обставини справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади призначення пенсій визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах із видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Для працівників окремих провідних професій, визначених зазначеною нормою, право на таку пенсію виникає за наявності не менше 20 років відповідної роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов`язаних із видобутком корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії.

Водночас особливості зарахування часу проходження військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, визначені спеціальними нормами законодавства.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, пов`язаною з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Спеціальні гарантії соціального захисту військовослужбовців передбачені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому час проходження військової служби в особливий період, який зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на таку пенсію.

Отже, наведена норма встановлює спеціальну гарантію збереження права на пільгове пенсійне забезпечення для осіб, які до призову на військову службу працювали за професіями або на посадах, що давали право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Для застосування зазначеної гарантії визначальним є встановлення факту роботи особи безпосередньо перед призовом за відповідною професією або на відповідній посаді, а також дотримання передбаченого законом обмеження щодо тривалості періоду військової служби, який може бути зарахований до пільгового стажу.

Із матеріалів справи встановлено, що безпосередньо перед призовом на військову службу, а саме з 23 червня 2021 року по 31 березня 2022 року, позивач працював на посаді підземного гірничого майстра підземної дільниці.

Відповідно до довідки АТ «Кривбасзалізрудком» від 31 серпня 2025 року № 738 позивач протягом зазначеного періоду був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах із видобутку руди.

Вказаний період роботи передував призову позивача на військову службу під час мобілізації з 01 квітня 2022 року.

Таким чином, на момент призову на військову службу позивач працював за професією та займав посаду, що давала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зазначені обставини відповідають умовам, установленим абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII.

Колегія суддів звертає увагу, що наведена норма не ставить зарахування часу проходження військової служби в особливий період до пільгового стажу в залежність від фактичного виконання військовослужбовцем протягом цього періоду робіт у шкідливих або важких умовах праці.

Навпаки, законодавець передбачив спеціальну гарантію для осіб, які у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни були позбавлені можливості продовжувати роботу за професією, що давала право на пільгове пенсійне забезпечення.

Тому доводи апелянта про неможливість зарахування періоду військової служби до пільгового стажу з підстав фактичного невиконання позивачем підземних робіт протягом цього періоду не ґрунтуються на змісті зазначеної правової норми.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність у трудовій книжці позивача відомостей про повний робочий день, характер виконуваної роботи та атестацію робочих місць.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У такій довідці зазначаються періоди роботи, професія або посада, характер виконуваної роботи, відповідні списки робіт і професій та первинні документи, на підставі яких її видано.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем надано довідку АТ «Кривбасзалізрудком» від 31 серпня 2025 року № 738, яка підтверджує його роботу протягом відповідних періодів на підземних гірничих роботах із зайнятістю повний робочий день.

Зокрема, зазначеною довідкою підтверджено пільговий характер роботи позивача безпосередньо перед призовом на військову службу.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у трудовій книжці окремих відомостей щодо умов праці сама по собі не виключає можливості підтвердження відповідного стажу іншими належними документами, зокрема уточнюючою довідкою роботодавця.

Водночас предметом спору в цій справі є не первинне встановлення права позивача на зарахування всіх періодів роботи на підземних гірничих роботах, а правомірність незарахування до пільгового стажу періоду військової служби під час особливого періоду.

При цьому з рішення пенсійного органу від 01 жовтня 2025 року № 047150033495 встановлено, що відповідачем уже визначено пільговий стаж позивача на підземних роботах тривалістю 24 роки 06 місяців 27 днів.

Отже, наявність у позивача відповідного пільгового стажу до призову на військову службу самим пенсійним органом не заперечувалася.

За таких обставин посилання апелянта на відсутність у трудовій книжці окремих відомостей про умови праці та атестацію робочих місць не спростовують установленого факту роботи позивача безпосередньо перед мобілізацією за професією, що давала право на пільгове пенсійне забезпечення.

Також колегія суддів ураховує, що наведені апелянтом положення Порядку № 383 щодо підтвердження пільгового характеру роботи не усувають дії спеціальної гарантії, встановленої статтею 8 Закону № 2011-XII.

Тому зазначені доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення пенсійного органу від 01 жовтня 2025 року № 047150033495 пільговий стаж позивача на підземних роботах становить 24 роки 06 місяців 27 днів.

Водночас період проходження військової служби під час особливого періоду з 01 квітня 2022 року по 31 серпня 2025 року становить 03 роки 05 місяців.

Зазначений період військової служби не перевищує наявного у позивача пільгового стажу роботи, а тому відповідає обмеженню, встановленому абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII.

Отже, з урахуванням періоду військової служби, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу, загальна тривалість відповідного стажу позивача перевищує 25 років.

Таким чином, позивач відповідає встановленій частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV умові щодо наявності не менше 25 років стажу безпосередньої зайнятості на відповідних гірничих роботах з урахуванням спеціальних правил зарахування військової служби.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, визначених цією нормою.

Судом установлено, що із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивач звернувся 24 вересня 2025 року.

Оскільки станом на зазначену дату позивач мав необхідний пільговий стаж, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для призначення йому пенсії з дня звернення із заявою, тобто з 24 вересня 2025 року.

Апелянт також зазначає, що зобов`язання призначити позивачу пенсію є втручанням у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду України.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з дотриманням інших установлених цією нормою критеріїв.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача — суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Колегія суддів зазначає, що дискреційними є повноваження, у межах яких суб`єкт владних повноважень має можливість обирати один із декількох правомірних варіантів рішення.

Натомість у разі встановлення всіх передбачених законом умов для призначення пенсії пенсійний орган не наділений правом на власний розсуд відмовити особі в її призначенні.

У цій справі судом встановлено наявність у позивача необхідного пільгового стажу з урахуванням періоду військової служби під час особливого періоду, а також факт звернення із заявою про призначення пенсії.

При цьому відповідачем відмовлено у призначенні пенсії саме з підстав відсутності необхідного пільгового стажу.

Отже, після встановлення протиправності незарахування спірного періоду військової служби підстави, з яких відповідач відмовив у призначенні пенсії, відпали.

За таких обставин зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію є належним та ефективним способом захисту порушеного права і не становить неправомірного втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що скасування протиправного рішення пенсійного органу без забезпечення реального відновлення порушеного права особи не в усіх випадках відповідатиме завданню адміністративного судочинства.

Ураховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано застосував спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію з 24 вересня 2025 року.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючаГнап Д.Д.

СуддіСушко О.О. Яремчук К.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua