Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №560/11043/26
Суддя: Гнап Д.Д.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/11043/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.
09 листопада 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді: Гнап Д.Д.
суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру його пенсії з 01 березня 2026 року десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з цієї дати без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що отримує пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а після її перерахунку з 01 березня 2026 року відповідач обмежив розмір виплати максимальним розміром.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача з 01 березня 2026 року десятьма прожитковими мінімумами та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з цієї дати без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. Також на користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 1 331,20 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII, якою передбачалося обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність у зв`язку з рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а тому відповідач не мав правових підстав обмежувати пенсію позивача десятьма прожитковими мінімумами.
II. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що максимальний розмір пенсії визначений статтею 43 Закону № 2262-XII та статтею 2 Закону № 3668-VI. На його думку, рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 стосується лише визначеної категорії осіб, право на пенсію яких виникло після 12 квітня 2023 року, тоді як позивачу пенсію призначено з 03 вересня 2000 року.
Апелянт також зазначає, що після перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 розмір пенсії з урахуванням підвищень і надбавок становив 37 606,27 грн.
На його думку, розмір пенсії до виплати визначено правомірно — із застосуванням статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
III. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
При перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 її розмір було обмежено.
Листом від 27.05.2026 №2200-0202-8/41166 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомлено позивача, що при перерахунку його пенсії з 01.03.2026 її обмежено максимальним розміром.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Для правильного вирішення цієї справи слід з`ясувати, чи правомірно пенсійним органом під час перерахунку пенсії особи, яка перебувала на військовій службі та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262-ХІІ), застосовано положення статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року № 4059-IX (надалі - Закон № 4059-IX) та постанови Кабінету Міністрів України, якими передбачено виплату таких пенсій із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Так, відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом № 2262-ХІІ.
Згідно з частинами першою та третьою статті 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зміни до Закону № 2262-ХІІ в частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту), не вносилися.
Водночас положеннями статті 46 Закону № 4059-IX встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 30 грудня 2025 року прийнято постанову № 1778, яка застосовується з 01 січня 2026 року, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Верховний Суд у справі № 120/1081/25 (постанова від 11 вересня 2025 року), вирішуючи питання законності застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року, до сум пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій максимальним розміром), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, незважаючи на те, що в даному випадку діє інша постанова Уряду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01 січня 2026 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1778, не відповідають приписам статті 19 Конституції України, відповідно до частини 2 якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Верховний Суд у постанові від 17 червня 2026 року у справі № 580/1002/26 дійшов висновку, що застосування статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і постанови № 1778 до пенсій за Законом № 2262-XII у частині застосування коефіцієнтів до сум, що перевищують десять прожиткових мінімумів, є протиправним, оскільки фактично обмежує право на належний соціальний захист.
Аналогічний висновок Верховний Суд виклав у постанові від 20 липня 2026 року у справі № 560/1321/26, розглядаючи спір за позовом до того самого територіального органу Пенсійного фонду України. Суд зазначив, що запровадження статтею 30 Закону про Державний бюджет на 2026 рік і постановою № 1778 додаткового механізму зменшення пенсій за Законом № 2262-XII не узгоджується зі спеціальним законодавчим регулюванням пенсійного забезпечення цієї категорії осіб. За приписами частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України такі положення не підлягають застосуванню у вирішенні спору .Застосувавши нормативно-правові акти, які не врегульовують умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, тим самим протиправно обмеживши право позивача на належний соціальний захист, пенсійний орган вийшов за межі наданих повноважень, що є беззаперечною підставою для визнання таких дій протиправними.
У справі, яка розглядається, судом першої інстанції встановлено, що під час перерахунку пенсії позивача відповідачем протиправно застосовано передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1778 понижуючі коефіцієнти, що призвело до зменшення належної позивачу пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності дій відповідача в частині обмеження максимальним розміром пенсії позивача, застосувавши при цьому понижуючі коефіцієнти, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1778.
V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
ГоловуючаГнап Д.Д.
СуддіЯремчук К.О. Сушко О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua