Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №750/8258/26
Суддя: Крапивний Б. В.
Справа № 750/8258/26
Провадження № 2/750/3999/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Крапивного Б.В.,
за участю секретаря Буглака А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 574485-КС-001 від 01.01.2026 в розмірі 40680 грн та понесених судових витрат.
Позов обґрунтовано тим, що 01.01.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 574485-КС-001. Вказаний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до умов цього договору відповідач отримала кредит у сумі 12000 грн і мала сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію на умовах, визначених договором. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконала, у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 40680 грн, із яких: сума заборгованості за тілом кредиту становить 12000 грн; сума заборгованості за процентами – 20280 грн; сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України – 6000 грн; сума заборгованості за комісією – 2400 грн. Окрім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача понесених витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 06.10.2026.
06.10.2026 розгляд справи відкладено на 09.11.2026 у зв`язку з неявкою відповідача; у позовній заяві представник позивача просила розгляд справи проводити без участі представника позивача, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
У судове засідання 09.11.2026 сторони повторно не з`явилися; відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
За згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
01.01.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 574485-КС-001 (далі – Договір).
Згідно з п. 2.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 12000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Розділом 2 Договору визначено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту – 12000 грн; строк дії договору – 24 тижні (з 01.01.2026 до 18.06.2026); стандартна процентна ставка – 1%; денна процентна ставка – 0,87%.
За змістом п. 2.5 Договору комісія за видачу кредиту становить 2400 грн і нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.
Договір про надання кредиту № 574485-КС-001 від 01.01.2026 підписано відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора «UA-0665». Аналогічним чином ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, використавши одноразовий ідентифікатор «UA-4651».
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Отже, договір про надання кредиту № 574485-КС-001 від 01.01.2026 укладено між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. При цьому в укладеній угоді сторонами визначено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Таким чином, сторонами дотримано вимоги щодо форми такого договору, досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитування.
З огляду на викладене, 01.01.2026 внаслідок укладення вказаного кредитного договору між позивачем та відповідачем виникло кредитне правовідношення, за яким ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язалося надати кредит ОСОБА_1 , а остання зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти і комісію на визначених у договорі умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 11.12 Договору передбачено, що перерахування позичальнику кредиту здійснюється в безготівковій формі, шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, що наведений в розділі 12 Договору.
У розділі 12 Договору зазначено, що позичальнику ОСОБА_1 належить електронний платіжний засіб (картковий рахунок) № НОМЕР_1 .
Позивачем також надано анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи – https://my.bizpozyka.com) від 10.07.2026 стосовно ОСОБА_1 , згідно з якою останньою зазначено номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів – НОМЕР_2 .
Відповідно до інформації ТОВ «ПрофітГід» 01.01.2026 о 23 год. 30 хв. Товариство здійснило переказ грошових коштів за замовленням ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 12000 грн; призначення платежу: «Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. кред.дог. № 574485-КС-001 від 01.01.2026».
Окрім того, при відкритті провадження у справі судом задоволено клопотання представника позивача щодо витребування в АТ «Державний ощадний банк України» доказів, а саме інформації щодо карткового рахунку № НОМЕР_2 , його належності відповідачу та про рух коштів по рахунку.
24.08.2026 до суду надійшла інформація з АТ «Державний ощадний банк України» від 20.08.2026 № 46/12-11/115301/2026/БТ, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в банку відкрито рахунок, до якого емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , та згідно з наданою банком випискою по рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 о 03 год. 09 хв. на вказаний картковий рахунок надійшли грошові кошти в сумі 12000 грн.
Таким чином, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», здійснивши перекази на зазначений картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 12000 грн, виконало своє зобов`язання за вказаним кредитним договором.
Згідно з позовною заявою та за результатами дослідження розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 574485-КС-001 від 01.01.2026 судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів і комісії своєчасно та в повному обсязі не виконала, допустивши прострочення грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Таким чином, встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.
Щодо вимоги про відшкодування заборгованості за кредитним договором, суд звертає увагу на такі правові норми й фактичні обставини.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Водночас у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, останній нараховано заборгованість у сумі 40680 грн. Так, із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 574485-КС-001 від 01.01.2026 вбачається, що заборгованість за цим договором становить 40680 грн, із яких: сума заборгованості за тілом кредиту – 12000 грн; сума заборгованості за процентами – 20280 грн; сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України – 6000 грн; сума заборгованості за комісією – 2400 грн. Вказана заборгованість є предметом позову.
Факт наявності заборгованості за тілом кредиту документально підтверджено наявними у справі доказами, зокрема, інформацією ТОВ «ПрофітГід» та АТ «Державний ощадний банк України», випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , а також розрахунком заборгованості останньої.
Окрім того, за змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – строк кредитування у днях.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Умови кредитного договору № 574485-КС-001 від 01.01.2026 цілком відповідають зазначеним вище законодавчим обмеженням. Зокрема, процентна ставка за кредитом становить 1% в день; денна процентна ставка – 0,87%; розрахунок заборгованості за цим кредитним договором в частині нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснено правильно, з урахуванням строку кредитного договору та його умов.
Таким чином, нарахована ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 574485-КС-001 від 01.01.2026 за тілом кредиту в розмірі 12000 грн та за процентами за користування кредитом в сумі 20280 грн є обґрунтованою, а тому підлягає стягненню.
Щодо нарахування відповідачу заборгованості за комісією за кредитним договором суд зважає на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансовим установам встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Умовами Договору передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 2400 грн (п. 2.5 Договору), яка за змістом п. 2.5 Договору нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, і згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 574485-КС-001 від 01.01.2026 саме такий розмір заборгованості за комісією нараховано відповідачу, тому вимоги позивача у цій частині слід також задовольнити.
Водночас, щодо нарахування відповідачу «заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України» суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 7.5 Договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої позичальником суми кредиту.
Разом з тим, за змістом п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє на цей час.
Отже, стягнення заборгованості «по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України» за договором про надання кредиту № 574485-КС-001 від 01.01.2026 в період дії воєнного стану суперечить вимогам Закону, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Зважаючи на викладене, слід частково задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася внаслідок неналежного виконання нею умов кредитного договору в сумі 34680 грн, з яких: 12000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 20280 грн – заборгованість по процентах за користування кредитом; 2400 грн – заборгованість за комісією.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позову на суму 34680 грн, що становить 85,25% (34680 : 40680 ? 100%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» слід стягнути 2269,70 грн (2662,40 ? 85,25%) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 279-282, 289, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту № 574485-КС-001 від 01.01.2026 в сумі 34680 (тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят гривень).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2269,70 грн (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень 70 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ; код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Б.В. Крапивний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua