Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №560/21240/25
Суддя: Яремчук К.О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/21240/25
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
09 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д., Сушка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (ухвалене суддею Печеним Є.В. у м. Хмельницькому) від 03 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що отримує пенсію по інвалідності II групи як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а рішенням суду йому було встановлено основний розмір пенсії на рівні восьми мінімальних пенсій за віком.
Позивач стверджував, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 з 01 березня 2025 року пенсії по інвалідності, пов`язаній із Чорнобильською катастрофою, підлягають індексації із застосуванням коефіцієнта 1,115.
Водночас Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у проведенні такої індексації.
Позивач не погодився із такими діями відповідача, а тому оскаржив їх в судовому порядку. У позові зокрема просив зобов`язати пенсійний орган провести індексацію пенсії шляхом збільшення її мінімального розміру 18 888 гривень на коефіцієнт 1,115 з урахуванням установленого постановою Уряду № 209 обмеження суми підвищення у розмірі 1500 гривень.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року позов задоволено.
Так, рішенням суду:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888,00 грн) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01 березня 2025 року здійснити ОСОБА_1 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888,00 грн) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", та у зв`язку із цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 листопада 2025 року.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що приписи постанови Кабінету Міністрів України № 209 не ставлять у залежність право особи, яка отримує пенсію по інвалідності відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на індексацію пенсії від розміру застосованої розрахункової величини під час обчислення пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку необґрунтованими доводи відповідача про те, що пенсія позивача не підлягає індексації як така, що обчислена у розмірі шести мінімальних пенсій за віком на виконання судового рішення.
Короткий зміст апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги її автор вказує на те, що передбачена частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" індексація проводиться саме у зв`язку з незмінністю розрахункової величини, з якої проведено обрахунок пенсії відповідно до згаданого вище Закону, а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Водночас у разі застосування коефіцієнтів збільшення до пенсій, які обраховані виходячи з такої розрахункової величини як мінімальна пенсія за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, буде мати місце подвійна індексація, оскільки при визначенні щороку розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, законодавець вже враховує інфляційній процеси, що відбуваються у державі на момент прийняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.
Стислий виклад встановлених обставин
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 560/18043/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 05 червня 2024 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, згідно з статтею 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання судового рішення пенсійним органом з 05 червня 2024 року проведено перерахунок основного розміру пенсії позивача.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив зокрема провести з 01 березня 2025 року індексацію основного розміру пенсії (18888,00 гривень) шляхом її збільшення на коефіцієнт 1,115.
За результатами розгляду такої заяви відповідач повідомив, що на виконання судового рішення здійснено перерахунок пенсії позивача та її розмір становить 18888,00 гривень (замість визначеного частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміру 4800,00 гривень). При цьому рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 560/18043/24 не покладено на органи Пенсійного фонду України жодних зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії позивача, а тому підстави для проведення індексації пенсії шляхом збільшення її основного розміру на коефіцієнт підвищення 1,115 відсутні.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує наступне.
Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно із статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України 05 жовтня 2000 року № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III), в якій зазначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно з частиною 2 статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 1 Постанови № 209 установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст.663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Постанови № 209 розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст.1525), підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Так, спірним питанням у цій справі є правомірність індексації пенсії позивача відповідно до Постанови № 209 на реалізацію частини четвертої статті 54 Закону № 796-ХІІ.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі № 240/15432/24 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України" "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначений положеннями статті 28 Закону № 1058-ІV, частиною 1 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Із системного аналізу наведених вище приписів слідує, що прожитковий мінімум є динамічною величиною, яка визначається законодавчим органом щороку в залежності зокрема від економічних показників для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості на визначену у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік дату.
Отже, пенсія, розрахована виходячи з показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підлягає перерахунку щоразу, коли Законом про Державний бюджет України на відповідний рік змінюється відповідна величина.
Водночас передбачена частиною 2 статті 42 Закону № 1058-ІV індексація проводиться саме у зв`язку з незмінністю розрахункової величини, з якої проведено обрахунок пенсії згідно з положеннями Закону № 1058-ІV, а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
У разі застосування коефіцієнтів збільшення до пенсій, які обраховані виходячи з такої розрахункової величини як мінімальна пенсія за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, буде мати місце подвійна індексація, оскільки при визначенні щороку розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, законодавець вже ураховує інфляційній процеси, що відбуваються у державі на момент прийняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 травня 2026 року у справі № 240/16039/25.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що підстави для проведення індексації пенсії позивача, яка перерахована у зв`язку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнтів збільшення відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо обгрунтованості позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому приймаються судом як належні.
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оцінивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 243, 240, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя-доповідачЯремчук К.О.
СуддіГнап Д.Д. Сушко О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua