Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №646/10998/25
Суддя: Глоба М. М.
06 листопада 2026 року
Справа № 646/10998/25
Провадження № 2/646/1039/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.11.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання – Борщ Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк») через представника звернулось до суду з вищевказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначило, що 07.07.2022 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.
На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-Банк» ОСОБА_1 ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.
ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
На суму фактично використаного кредитного ліміту (кредиту) банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в тарифах, що підтверджується п. 2.1.4.3.2 Умовами та правилами надання банківських послуг.
Одночасно п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Відповідно до п. 2.1.3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, - клієнт зобов`язується погашати заборгованість та оплачувати послуги банку в повному обсязі відповідно до договору, в тому числі в разі пред`явлення претензій по зроблених операціях до моменту прийняття остаточного рішення щодо задоволення таких претензій.
Згідно п. 2.1.3.2.2.11 Умов та правил надання банківських послуг, - клієнт зобов`язується негайно здійснити повне погашення заборгованості (в т.ч. простроченої та овердрафту) за договором в порядку та строки, визначені договором та додатками до договору. Клієнт зобов`язується контролювати дотримання встановленого кредитного ліміту та всі операції, що здійснюються за платіжними картками, і звіряти свої дані з деталями предиту (в паспорті кредиту).
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 27.10.2025 року має заборгованість у розмірі 69915 грн. 85 коп., яка складається з: 55275 грн. 29 коп. заборгованості за кредитом; 14640 грн. 56 коп. заборгованості по відсоткам, яке АТ «А-Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь, разом зі сплаченим судовим збором у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 року, справа розподілена судді Глобі М.М.
Ухвалою суду від 30.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У грудні 2025 року ОСОБА_1 через представника, у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України, звернулась до суду з відзивом на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначила, що позивач у позові посилається на те що, сторони узгодили, що всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані угодою, регулюються умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на сайті банку: https://a bank.com.ua/terms. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 188/1815/17 та встановив, що витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті, не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. ВС зауважив, що надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. ВС вказав, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим витягом з Тарифів та витягом з Умов ознайомився відповідач, розумів та погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів, взагалі, містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів). Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15). Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ у період - з часу виникнення спірних правовідносин (12.06.2008 року) до моменту звернення до суду з указаним позовом (29.12.2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Щодо відсоткової ставки, позивач стверджує, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. В п. 2 анкети-заяви, зазначено: «Прошу встановити кредитний ліміт по рахунку на суму, зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4 % на місяць з першого дня користування кредитом». Тобто даним пунктом Анкети-заяви передбачено встановлення процентної ставки на рівні 40,8% річних (3,4% х 12 місяців = 40,8% річних). В п. 4 Паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» зазначено наступне: «Тип процентної ставки фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит)». Процентна ставка, відсотків річних: «Пільгова процентна ставка: 0,000001% Пільговий період - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Базова процентна ставка: 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості)». Тобто подвійна процентна ставка 81.6% річних ні заявою на отримання кредиту, ні паспортом споживчого кредиту не передбачена.
У наданому позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що банк здійснював нарахування відсотків за двома різними ставками: 40.80% (поточна), яка зазначена в анкеті-заяві та 81.60% (прострочена). В анкеті-заяві, яка була підписана відповідачем, відсутня домовленість про ставку 81.60% річних. Позивач обґрунтовує застосування подвійної ставки посиланням на п. 2.1.4.6.9 Умов та правил (розміщених на сайті), згідно з якими за порушення строків сплати нараховуються відсотки у подвійному розмірі. Як зазначалося вище із посиланням на відповідну судову практику Умови та правила надання банківських послуг не були підписані позичальником і не можуть бути складовою частиною договору, відтак застосування до позивача подвійної облікової ставки є неправомірним. Роздруківка умов з сайту банку не є належним доказом того, що саме ці умови діяли на момент укладення договору і що позичальник з ними ознайомився. Одностороння зміна банком ставки з 40.80% до 81.60% без підписання додаткової угоди є неправомірною та протирічить умовах викладеним в паспорті споживчого кредиту. Хоча банк у розрахунку вказує "штраф - 0 грн", фактично штраф "зашитий" у підвищену відсоткову ставку (81.60%), що вдвічі перевищує базову. Таке нарахування суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Нарахування позивачем відсотків за ставкою 81.60 % річних на прострочену заборгованість є несправедливим у розумінні ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», та суперечить встановленим обмеженням ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує подвійну облікову ставки Національного банку України та становить більше ніж п`ятнадцять відсотків простроченого платежу.
З урахуванням наведеного, загальний розмір відсотків не може бути більшим за 15 відсотків суми простроченого платежу згідно положень ЗУ «Про споживче кредитування».
Щодо кредитного ліміту, банк надав довідку за лімітами, з якої вбачається, що з 10.05.2023 року по 28.04.2024 року банк постійно збільшував кредитний ліміт при цьому в довідці не зазначено за допомогою якого каналу зв`язку відповідач була повідомлена про збільшення кредитного ліміту. Збільшення кредитного ліміту було нав`язаною послугою, на яку відповідач не давала чіткої та однозначної згоди. Банк у свою чергу не дотримався процедури інформування боржника про збільшення кредитного ліміту та не надав суду жодних доказів інформування відповідача про збільшення кредитного ліміту.
З наданого позивачем розрахунку неможливо встановити природу виникнення суми 55275 грн. 29 коп. Розрахунок заборгованості, створений працівником банку, не є первинним документом, що підтверджує отримання коштів позичальником. Відтак розмір заборгованості є недоведеним.
Наданий позивачем розрахунок не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ розміру заборгованості через наступні вади. В кінці розрахунку до позовної заяви, позивач зазначає: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 55275 грн. 29 коп.; залишок заборгованості за тілом кредиту - 52008 грн. 24 коп.; залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) - 3267 грн. 05 коп.; загальний залишок заборгованості за процентами – 14640 грн. 56 коп.; залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість – 3336 грн. 59 коп.; залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість - 11303 грн. 97 коп. Позивачем у позовній заяві не зазначено, що означає залишок заборгованості тілом кредиту та за простроченим тілом кредиту, яким чином це пораховано та яким пунктом кредитного договору передбачено такі нарахування. Так само позивачем не пораховано окремо суму відсотків за ставкою 40.80% річних та за ставкою 81.60%.
У розрахунку фігурують від`ємні значення у колонці «Залишок поточної заборгованості».
Також наявні суттєві розбіжності у цифрах між випискою по картці та розрахунками заборгованості. Наприклад згідно виписки по картці сума витрат за період становить 373712 грн. 24 коп., сума зарахувань за період: 305279 грн. 30 коп., що становить різницю 68432 грн. 94 коп.
Тобто згідно виписки відповідач ніби витратила 373712 грн. 24 коп., а внесла на карту 305279 грн. 30 коп., відповідно її борг мав би становити 68432 грн. 94 коп., хоча банк надає у розрахунку зовсім інші цифри: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 55275 грн. 29 коп.; залишок заборгованості за тілом кредиту - 52008 грн. 24 коп.; залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) - 3267 грн. 05 коп.; загальний залишок заборгованості за процентами - 14640 грн. 56 коп.; залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість – 3336 грн. 59 коп.; залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість – 11303 грн. 97 коп.
Просила в задоволення позовних вимог АТ «А-Банк» відмовити.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. В позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі. Заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач та її представник в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.07.2022 року ОСОБА_1 підписала у електронній формі Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та підтвердила, що дана анкета-заява разом з паспортом споживчого кредиту та Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, між нею та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг (а.с. 19).
В анкеті-заяві ОСОБА_1 просила встановити кредитний ліміт по рахунку на суму, зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць з першого дня користування кредитом.
ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Погодилась з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг, з підписанням якого договір набуває чинність.
07.07.2022 року о 15:08 ОСОБА_1 підписано електронним підписом Запевнення Клієнта до Договору надання банківських послуг, яким, зокрема, вона підтвердила отримання примірника договору, своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття, обслуговування її рахунків, отримання споживчого кредиту відповідно до Тарифів, які розміщуються на веб сайті банку; факт укладення нею договору і зобов`язалась виконувати його умови (а.с. 19 зворот - 20).
У паспорті споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» викладені умови кредитування. Зокрема, тип кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання, сума/ліміт кредиту до 200000 грн. 00 коп. (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит), мета отримання кредиту на споживчі потреби, строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців з правом автоматичного продовження; пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%; базова процентна ставка 40,8% на рік. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. Інформація, викладена у паспорті, зберігає чинність та є актуальною до 11.07.2022 року (а.с. 21 зворот-22).
Згідно з довідкою за картами, доданою до позову, ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до вересня 2028 року (а.с. 74).
З довідки за лімітами, виданої АТ «А-Банк», вбачається, що з 07.07.2022 року до 10.05.2023 року кредитний ліміт ОСОБА_1 становив 15000 грн. 00 коп., 10.08.2023 року ОСОБА_1 встановлено суму кредитного ліміту в розмірі 30000 грн. 00 коп., 09.11.2023 року збільшено до 45000 грн. 00 коп., станом на 28.04.2024 року кредитний ліміт складав 55300 грн. 00 коп. (а.с. 73).
З наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 07.07.2022 року вбачається, що станом на 27.10.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 69915 грн. 85 коп., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 55275 грн. 29 коп., залишок заборгованості за тілом кредиту 52008 грн. 24 коп., залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) 3267 грн. 05 коп., загальний залишок заборгованості за процентами 14640 грн. 56 коп., залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість 3336 грн. 59 коп. залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість 11303 грн. 97 коп. (а.с. 9-18).
Крім того, банк надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк» (а.с. 76 - 82), Тарифи по картці «Зелена» (а.с. 83-84).
Випискою за договором по картковим рахункам відповідача у взаємозв`язку з іншими відомостями, наданими позивачем, підтверджується, що ОСОБА_1 , починаючи з січня 2023 року активно користувалася банківською карткою, що видавалась їй, як платіжним засобом дебетно-кредитного типу в споживчих цілях шляхом зняття готівки, погашення заборгованості, здійснення розрахунків тощо (а.с. 23-72, 128-189).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення пар. 1 гл. 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої відсоткової ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договору приєднання розроблені ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму, відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» як невід`ємну частину договору.
Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, відсоткова ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (http://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк», в період з часу виникнення спірних правовідносин, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані Банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17-ц від 03.07.2019 року.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що Умови та Правила банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07.07.2022 року, шляхом підписання Анкети-Заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді сплату відсотків за користування кредитними коштами.
До того ж, у даному випадку необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09.04.1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, в зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача в кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», оскільки Умови та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Правил, тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що при укладенні договору з відповідачем було дотримано вимоги, передбачені чинним законодавством України, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих Умов та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які вважав узгодженими Банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до ЗУ «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з ч. 3 цієї статті (ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20.
Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит.
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення - ч. 1ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування».
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з ч. 3 цієї статті.
Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту - ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про кредитування».
Таким чином паспорт споживчого кредиту містить лише інформацію щодо наявної можливості на укладення споживчого кредиту, при цьому є інформаційною довідкою до майбутнього договору.
Доказів погодження усіх істотних умов між сторонам позивачем суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом з підстав недотримання позивачем вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк.
Крім того, за приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивачем доведено укладення між сторонами кредитного договору. З виписки по картковому рахунку вбачається використання відповідачкою кредитних коштів.
Проте позивачем не доведено наявності підстав для стягнення відсотків за користування кредитними коштами. Оскільки підписана анкета-заява не містить істотних умов договору у вигляді відсотків та строку повернення коштів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із долученої до справи виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що ОСОБА_1 користувалась кредитним коштами, нею періодично вносились власні грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, а саме: 325279 грн. 30 коп. (а.с. 128-189).
До складу тіла кредиту можуть бути віднесені тільки кошти, які фактично отримані та використані позичальником, позаяк проценти за користування кредитом є окремою складовою кредитних зобов`язань, які у межах існуючих між сторонами правовідносин не узгоджені.
Із виписки по особовому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей та розрахунку також вбачається, що позивачем було списано грошові кошти на погашення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами.
Однак, анкета-заява від 07.07.2022 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, тож суми надходжень, які банком були розподілені на погашення відсотків, підлягають зарахуванню саме на погашення тіла кредиту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що решта суми, яка зарахована в суму тіла кредиту, а саме сума списання відсотків за використання кредитного ліміту, нарахована позивачем без правових на те підстав. Докази досягнення між сторонами угоди щодо врахування в тіло кредиту зазначених видів нарахування позивачем не надано. Умови щодо договірного списання заборгованості позивачем, в тому числі за іншими кредитними договорами, в підписаній анкеті-заявці не містяться, а тому позивач не мав права їх нараховувати в суму тіла кредиту.
З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом (тілом кредиту), що становить згідно виписки по картці за період з період з 07.07.2022 року по 27.10.2025 року відповідачем було використано з кредитної картки грошові кошти в сумі 373712 грн. 24 коп., а внесено в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в розмірі 325279 грн. 30 коп., отже залишок боргу відповідача за тілом кредиту складає 48432 грн. 94 коп., тобто різниця між фактично витраченими відповідачем коштами та внесеними коштами в межах кредитного ліміту.
Отже, оскільки стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання погоджені сторонами не були, то банк безпідставно їх списав. Сума списаних коштів підлягає вирахуванню із загальної заборгованості.
Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2442 грн. 40 коп., позовні вимоги задоволені частково (69,27 %), а відтак з урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати за подачу позову в сумі 1691 грн. 85 коп. (69,27 % від 2442 грн. 40 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 12, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.07.2022 року у розмірі 48432 (сорок вісім тисяч чотириста тридцять дві) грн. 94 коп.
В іншій частині позову – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1691 (одна тисяча шістсот дев`яносто одна) грн. 85 коп.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місце знаходження юридичної особи: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080, р/рахунок № НОМЕР_3 , МФО 307770.
Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Представник відповідача: Ємець Артем Юрійович, адреса для листування: 49098, м. Дніпро, а/с 4897, РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua