Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №560/7790/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №560/7790/26

Суддя: Гнап Д.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7790/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

09 листопада 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, а також зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок і виплату пенсії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (10 846,37 грн), у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язано відповідача здійснити з 05 листопада 2025 року індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115, а з 01 березня 2026 року — також коефіцієнта 1,121, провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» під час індексації пенсії збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для її обчислення, тобто 10 846,37 грн, із застосуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Суд дійшов висновку, що встановлення щомісячних доплат та застосування інших коефіцієнтів не замінює індексації в передбаченому законом порядку, а тому визнав бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язав провести перерахунок пенсії з 05 листопада 2025 року з урахуванням виплачених сум.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що пенсія позивачу призначена з 2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати 10 846,37 грн. На думку апелянта, у 2023 та 2024 роках індексацію фактично проведено шляхом установлення щомісячних доплат по 100 грн, а у 2025 та 2026 роках перерахунок проведено із застосуванням коефіцієнтів, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанов Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 та від 25 лютого 2026 року № 236. Апелянт вважає, що чинні постанови Кабінету Міністрів України є обов`язковими до застосування, а тому підстав для задоволення позову не було.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 2022 року.

Для обчислення розміру пенсії позивача відповідачем врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021, в розмірі 10846,37 грн. з відповідними коефіцієнтами.

На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 14.04.2026 повідомило про розмір пенсії.

Вважаючи дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Для правильного вирішення цієї справи слід визначитись із тим, чи застосовними в даному випадку є приписи пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (надалі - Порядок № 124), при здійсненні індексації пенсії особі із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як те унормовано приписами частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Цей показник збільшується на коефіцієнт, який визначається відповідно до встановлених законом критеріїв, а розмір і порядок збільшення визначаються з урахуванням положень закону та рішень Кабінету Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України постановою від 20 лютого 2019 року № 124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV (далі — Порядок № 124).

Пункт 5 Порядку № 124 передбачає, що перерахунок пенсій здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії, а кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням показника, збільшеного в попередніх роках.

У цій справі визначальним є те, який показник середньої заробітної плати має збільшуватися під час індексації пенсії позивача. З матеріалів справи встановлено, що для обчислення його пенсії застосовано показник за 2019– 2021 роки — 10 846,37 грн. Отже, індексація має проводитися шляхом збільшення показника, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, із застосуванням коефіцієнтів, установлених на відповідні роки.

При цьому посилання на пункт 5 Порядку № 124 не дає підстав застосовувати до пенсії позивача фіксований показник 3 764,40 грн станом на 1 жовтня 2017 року. Цей показник був визначений для перерахунку пенсій у 2019 році, а подальші перерахунки мають проводитися з урахуванням збільшеного показника, який застосовується до пенсії конкретного пенсіонера. Такий підхід узгоджується з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV та висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24, від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 та від 04 червня 2026 року у справі № 520/8583/25.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 для перерахунку пенсій у 2023 році встановлено коефіцієнт збільшення 1,197, постановою від 23 лютого 2024 року № 185 для перерахунку у 2024 році — 1,0796, постановою від 25 лютого 2025 року № 209 для перерахунку у 2025 році — 1,115, а постановою від 25 лютого 2026 року № 236 для перерахунку у 2026 році — 1,121.

Посилання відповідача на встановлення позивачу щомісячних доплат у розмірі 100 грн у 2023 та 2024 роках не спростовує висновку суду першої інстанції. Установлення такої доплати не є тотожним збільшенню показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії, та саме по собі не підтверджує проведення індексації із застосуванням установленого коефіцієнта.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду у справі № 520/8583/25, у якій суд касаційної інстанції визнав, що встановлення щомісячних доплат у 2022– 2024 роках та застосування у 2025 році коефіцієнта 1,046 замість 1,115 не замінює індексації показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії.

Довід апелянта про застосування у 2025 році коефіцієнта 1,046, передбаченого підпунктом 6 пункту 2 постанови № 209, також не спростовує правильності рішення суду першої інстанції. Пунктом 1 цієї постанови передбачено перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта 1,115. Підпункт 6 пункту 2 регулює перерахунок пенсій, які не підвищуються згідно з пунктом 1 постанови. Саме лише посилання відповідача на застосування коефіцієнта 1,046 не доводить, що пенсія позивача належить до категорії пенсій, для яких не проводиться підвищення за пунктом 1. Належних доказів на підтвердження цього апелянт не навів.

Аналогічно, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 встановлено коефіцієнт збільшення 1,121 для перерахунку пенсій з 01 березня 2026 року. Підпункт 6 пункту 2 цієї постанови передбачає окремий порядок для пенсій, які не підвищуються згідно з пунктом 1, та встановлює коефіцієнт 1,061. Апелянт не навів обставин і доказів, які б підтверджували, що пенсія позивача не підлягала підвищенню відповідно до пункту 1 постанови № 236. Тому посилання на застосування коефіцієнта 1,061 не є достатнім для спростування права позивача на перерахунок із коефіцієнтом 1,121.

Довід апелянта про обов`язковість застосування чинних постанов Кабінету Міністрів України не спростовує висновків суду першої інстанції. Позов задоволено із застосуванням коефіцієнтів, встановлених цими постановами. Спір стосується визначення показника, до якого мають застосовуватися відповідні коефіцієнти, та наявності підстав застосовувати до пенсії позивача спеціальний порядок, передбачений підпунктом 6 пункту 2 постанов № 209 та № 236.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати 10 846,37 грн, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти індексації. Водночас положення пункту 5 Порядку № 124 слід застосовувати у взаємозв`язку з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, а не тлумачити як підставу для використання показника 3 764,40 грн при кожному наступному перерахунку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про протиправність непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням відповідних коефіцієнтів.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючаГнап Д.Д.

СуддіЯремчук К.О. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua