Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №607/16595/25
Суддя: Якімець Т. І.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.10.2026 Справа №607/16595/25 Провадження №2/607/2372/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту
У С Т А Н О В И В :
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
Через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 236590696 від 20 листопада 2023 року (далі також - Договір).
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» зазначило, що 20 листопада 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором «GTTD-8396». Відповідно до Договору відповідачу надано кредит у сумі 5 800,00 грн зі сплатою процентів за його користування, який перераховано на її банківську картку № НОМЕР_1 .
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір
№ 28/1118-01), за яким згідно з Реєстром прав вимоги № 268 від 23 січня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до відповідача. 31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01
(далі - Договір № 31/0724-01), за яким ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги. 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір № 04/06/25-Ю), відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 29 447,76 грн.
З урахуванням наведеного, представник позивача стверджує, що сторонами Договору узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого Договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. В наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Крім того, у позові зазначено, що відповідач не виконував умови Договору належним чином, не повністю сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач - ОСОБА_1 - своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористалася.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2025 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази, які становлять банківську таємницю щодо ОСОБА_1 .
Представник позивача надіслав клопотання щодо повторного витребування доказів, які становлять банківську таємницю щодо ОСОБА_1 у зв`язку з допущеною стороною позивача технічною помилкою стосовно банку-емітента. Відтак ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 серпня 2026 року у АТ «Таскомбанк» повторно витребувано відповідні докази.
Представник позивача - ТОВ «Юніт Капітал» - у судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у позовній заяві висловив прохання здійснювати розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі; щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач - ОСОБА_1 - у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.
Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини, встановлені судом
20 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявкою на отримання грошових коштів у кредит в розмірі 5 800,00 грн строком на 30 днів до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зазначивши картку № НОМЕР_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено Договір, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «GTTD-8396».
За умовами Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії з кредитним лімітом 5 800,00 грн. Дисконтним періодом кредитування Договір визначає період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші у межах встановленого кредитного ліміту (підпункт 1.1.3 Договору). Згідно з паспортом споживчого кредиту строк кредитування становить до 1857 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження), а відповідно до пункту 11.1 Договору він діє протягом п`яти років або до його дострокового розірвання.
Згідно з підпунктом 8.3.1 Договору за період від дати видачі кредиту до 20 грудня
2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 646,05 % річних, що на день укладення Договору становить 1,77 % від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка). У разі, якщо позичальник вчинить описані в Договорі дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію), за період з наступного дня після 20 грудня 2023 року проценти нараховуються за індивідуальною процентною ставкою 644,41 % річних, що становить 1,77 % в день (підпункт 8.3.2 Договору). Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту (пункт 8.4 Договору).
Відповідно до пункту 8.8 Договору для суми кредиту за першим траншем за перші
30 днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 8 879,80 грн. Пунктом 8.10 Договору передбачено, що продовження строку дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження дисконтного періоду, не є зміною істотних умов Договору та не потребує укладення додаткових угод до нього.
Водночас пунктами 11.3, 11.4 Договору визначено, що у позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткової угоди для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, а кредитодавець не має права в односторонньому порядку продовжувати строк кредитування, установлений Договором, та строк дії Договору.
Відповідно до пункту 14.1 Договору невід`ємною частиною договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.
Позивачем долучено правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору, у якому зазначено загальні витрати за кредитом - 3 079,80 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача - 8 879,80 грн, розраховані з припущення надання суми кредиту 5 800,00 грн на 30 календарних днів зі сплатою процентів за ставкою 646,05 % річних.
Крім того, додано алгоритм (порядок) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, алгоритм (порядок) дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів, а також довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Відповідно до платіжного доручення від 20 листопада 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 5 800,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 236590696 від 20.11.2023. Відповідні відомості містить довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 236590696/23052025/3 від 23 травня
2025 року.
ТОВ «Юніт Капітал» зверталося з адвокатським запитом до АТ КБ «Приватбанк» про надання інформації щодо ОСОБА_1 , однак банк запитуваної інформації не надав.
У відповіді АТ «Таскомбанк» № 5612/47.7.-БТ від 17 серпня 2026 року, наданій на виконання ухвали суду від 03 серпня 2026 року, вказано, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «ТАСКОМБАНК» відкрито (наразі закрито) поточний рахунок № НОМЕР_3 , операції за яким могли здійснюватися за допомогою платіжної картки № НОМЕР_1 ; 20 листопада 2023 року о 03:50:23 на цей рахунок зараховано кошти в сумі 5 800,00 грн; номер телефону НОМЕР_4 зазначений в анкетних даних клієнта як фінансовий номер телефону. Долучено виписку за рахунком за період
з 20 листопада 2023 року по 25 листопада 2023 року, яка містить зарахування на суму
5 800,00 грн та подальші видаткові операції за карткою.
Як вказано у розрахунку заборгованості, здійсненому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно ОСОБА_1 , станом на 23 січня 2024 року заборгованість відповідача за Договором становить 5 800,00 грн (основне зобов`язання) та 8 956,36 грн (нараховані відсотки); при цьому за період до 20 грудня 2023 року проценти нараховувалися по 102,66 грн щоденно, а загальна сума заборгованості станом на 20 грудня 2023 року становила 8 879,80 грн, після чого нарахування здійснювалося по 172,84 грн щоденно; платежів від відповідача не надходило.
У розрахунку заборгованості, здійсненому ТОВ «Таліон Плюс» стосовно ОСОБА_1 , вказано, що заборгованість відповідача за Договором становить: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 23 647,76 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір № 28/1118-01 з додатками: форма реєстру прав вимоги, форма повідомлення боржника за кредитним договором та форма акту повернення права вимоги, які підписані сторонами.
28 листопада 2019 року була укладена додаткова угода № 19 до Договору
№ 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжили строк дії договору на один рік. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до Договору № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а також долучено два додатки: форма реєстру прав вимоги та форма акту повернення права вимоги, які підписані сторонами.
Відповідно до пункту 2.1. Договору № 28/1118-01 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 2.2. Договору № 28/1118-01 сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводилося з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.
31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року та 31 грудня 2023 року були укладені додаткові угоди № 27, № 31 та № 32 до Договору № 28/1118-01, якими було продовжено строк дії вказаного договору факторингу.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 268 від 23 січня 2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги під № 427 до ОСОБА_1 за Договором на суму
14 756,36 грн, з яких 5 800,00 грн - заборгованість за основним боргом, 8 956,36 грн - заборгованість за відсотками.
Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог від 23 січня 2024 року сторони підтвердили передачу прав вимоги за Реєстром прав вимоги № 268 до 1 516 боржників на загальну суму 15 803 172,31 грн, а актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2024 року підтверджено, що фактором здійснено повну оплату суми фінансування за цим реєстром у розмірі 3 334 215,15 грн.
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір № 31/0724-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, разом із додатками: форма реєстру прав вимоги та форма акту повернення права вимоги.
Згідно з Реєстром прав вимоги № 2 від 31 липня 2024 року до Договору № 31/0724-01 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги під № 848 до відповідача ОСОБА_1 на суму 29 447,76 грн, з яких 5 800,00 грн - заборгованість за основним боргом,
23 647,76 грн - заборгованість за відсотками.
За даними платіжної інструкції в національній валюті № 7076 від 05 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» 2 708 500,64 грн за відступлення права вимоги згідно з Реєстром прав вимоги № 2 від 31 липня 2024 року та Договором № 31/0724-01.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір № 04/06/25-Ю, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, разом із долученими додатками: реєстр боржників, акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу та акт повернення права вимоги.
Згідно з Реєстром боржників до Договору № 04/06/25-Ю ТОВ «Юніт Капітал» під № 11033 передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором на суму 29 447,76 грн (5 800,00 грн - прострочена заборгованість, 23 647,76 грн - прострочені відсотки), що також підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року.
Також стороною позивача долучено платіжні інструкції в національній валюті № 467, № 468 від 10 червня 2025 року, № 469, № 470 від 11 червня 2025 року, № 478, № 479
від 19 червня 2025 року та № 483 від 25 червня 2025 року щодо оплати за відступлення права вимоги на загальну суму 6 810 635,54 грн, та лист ТОВ «Юніт Капітал» вих. № 26.06.2025-1 від 26 червня 2025 року про уточнення призначення цих платежів.
Згідно з випискою з особового рахунку за Договором сума заборгованості відповідача за період з 04 червня 2025 року по 25 червня 2025 року складає 29 447,76 грн, з яких:
5 800,00 грн - сума заборгованості за кредитом; 23 647,76 грн - сума заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі - ЦК України).
Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3
статті 3 ЦК України).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.
За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).
За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.
Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.
2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року
№ 851-IV (далі - Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів -
Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII
(далі - Закон № 675).
Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).
Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір - домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором - алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.
За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).
Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання одноразовим ідентифікатором відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.
2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).
За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання - договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629
ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).
Позивач надав суду необхідні докази, які підтверджують доведення до відома відповідача основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача кредиту
ОСОБА_1 , інформації щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядку повернення кредиту, іншу необхідну інформацію, що зазначена у Договорі, правилах надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», алгоритмі дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, алгоритмі дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів та паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору, які підписані відповідачем відповідно до вимог законів № 851 та № 675.
Тож надані позивачем докази, наявні в матеріалах справи та досліджені судом, свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України, та підписання відповідачем Договору. Факт надання кредиту підтверджується не лише платіжним дорученням від 20 листопада 2023 року, а й відповіддю банку-емітента платіжної картки АТ «Таскомбанк» та випискою за рахунком відповідача, згідно з якими 20 листопада 2023 року на рахунок ОСОБА_1 зараховано
5 800,00 грн, якими вона в подальшому розпорядилася. Водночас ОСОБА_1 зазначені обставини жодним чином не спростовувала; будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів та користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надала.
Таким чином, суд констатує, що в аспекті виникнення між первісним кредитором та відповідачем договірних відносин, пов`язаних з отриманням коштів у кредит та користування ними, позовна заява є обґрунтованою.
2.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як було зазначено, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір № 28/1118-01, дію якого було продовжено додатковими угодами, а також додатковою угодою № 26 до Договору
№ 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти його текст у новій редакції. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 268 від 23 січня 2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги під № 427 до ОСОБА_1 за Договором; оплату суми фінансування за цим реєстром підтверджено актом звірки взаємних розрахунків.
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір № 31/0724-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги. Згідно з Реєстром прав вимоги № 2 від 31 липня 2024 року до Договору № 31/0724-01 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги під № 848 до відповідача ОСОБА_1 , оплату за яким підтверджено платіжною інструкцією № 7076 від 05 серпня 2024 року.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір № 04/06/25-Ю, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги. Реєстром боржників до Договору № 04/06/25-Ю передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ 11033) за Договором, що також підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором № 04/06/25-Ю, а оплата ціни продажу - платіжними інструкціями.
Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19), у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
У постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 905/306/17) Верховний Суд зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року (справа № 753/20537/18), від 21 липня 2021 року (справа № 334/6972/17), від 27 вересня
2021 року (справа № 5026/886/2012).
Аналіз змісту договорів № 28/1118-01, № 31/0724-01, № 04/06/25-Ю та доданих до них документів, у тому числі відповідних реєстрів, підтверджує безперервний перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача, що дає підстави для висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .
2.5. Розв`язуючи цей спір у частині стягнення заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, суд вважає за необхідне зазначити нижченаведене.
Кредитний договір за своєю суттю є строковим договором. Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша); боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина друга).
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54).
Як було зазначено, сторонами погоджено надання кредиту в розмірі 5 800,00 грн, а заявкою відповідача визначено строк кредиту 30 днів. Підпунктом 8.3.1 Договору встановлено, що за період від дати видачі кредиту до 20 грудня 2023 року (включно), тобто протягом 30-денного дисконтного періоду, проценти нараховуються за дисконтною процентною ставкою 1,77 % від суми кредиту за кожний день користування ним. Такий розмір кредиту та строк дисконтного періоду узгоджуються із заявкою, з якою відповідач звернулася до первісного кредитора, та з паспортом споживчого кредиту, в якому загальні витрати за кредитом і його орієнтовну загальну вартість розраховано саме виходячи з 30 днів користування кредитом. Утім, Договором передбачено можливість продовження дисконтного періоду (пролонгації) у разі вчинення позичальником визначених Договором дій, а за відсутності пролонгації - нарахування процентів після закінчення дисконтного періоду за ставкою 2,98 % в день (пункт 8.4 Договору).
Крім того, у пункті 8.10 Договору сторони погодили, що продовження строку дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження дисконтного періоду, не є зміною істотних умов Договору та не потребує укладення додаткових угод до нього. Водночас пунктом 11.3 Договору прямо визначено, що у позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткової угоди для продовження строку кредитування.
Суд вважає, що для доведення факту пролонгації дії Договору позивачу необхідно було надати докази вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на настання відповідних наслідків, зокрема сплати нарахованих процентів, ініціювання продовження дисконтного періоду тощо. Проте у матеріалах справи відсутні докази стосовно вчинення відповідачем дій на продовження строку кредитних правовідносин, а в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора відомості про такі дії відсутні; з розрахунку заборгованості також вбачається, що жодних платежів від відповідача не надходило.
Суд зазначає, що у зв`язку з суперечливим унормуванням умов Договору у частині його пролонгації та нарахування відсотків за його користування утворився суттєвий дисбаланс між отриманою фінансовою послугою - кредитом та витратами за її користування. Так, сума заборгованості за відсотками (23 647,76 грн) значно перевищує розмір основного зобов`язання (5 800,00 грн).
З огляду на це суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частиною восьмою статті 18 цього Закону визначено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Відтак до цих правовідносин застосовною є концепція contra proferentem (неоднозначні умови тлумачать проти того, хто їх запропонував). Так, у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2022 року (справа № 944/3046/20), вказано, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem». «Contra proferentem» (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені», але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін».
Конституційний Суд України свого часу зазначав, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення
від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013).
Тож суд враховує принцип тлумачення договору на шкоду стороні, яка сформулювала умови договору, і враховує, що умова Договору про нарахування процентів після закінчення 30-денного дисконтного періоду за підвищеною ставкою є нечіткою та за своєю суттю є не платою за користування кредитом, а прихованою мірою відповідальності за невиконання зобов`язання, відтак стягнення процентів поза межами дисконтного періоду, визначеного у підпункті 8.3.1 Договору, не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є несумісним із загальними засадами приватного права.
Крім того, невиконання зобов`язань або неналежне їх виконання у зв`язку із незабезпеченням виконання договірних зобов`язань між боржником та кредитором не може вважатися «відкладальною умовою» в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, оскільки фактично призводить до інших умов договору (строку кредитування та процентної ставки), які визначені між сторонами Договору.
За таких умов, беручи за основу концепцію contra proferentem, ураховуючи ту обставину, що позивачем не надано будь-яких доказів вчинення дій з боку ОСОБА_1 , спрямованих на пролонгацію Договору, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення процентів лише в межах 30-денного дисконтного періоду, а позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 20 567,96 грн, нарахованими поза його межами, - необґрунтованими.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
3.1. Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є загалом підставовими та підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає обґрунтованою позовну вимогу щодо стягнення заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 5 800,00 грн, водночас стосовно стягнення заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, то суд виходить з погодженого сторонами 30-денного дисконтного періоду й вважає, що первісний кредитор мав право нараховувати відсотки за дисконтною процентною ставкою саме у межах цього періоду, відтак заборгованість за несплаченими відсотками складає 3 079,80 грн (30 днів * 102,66 грн), що відповідає загальним витратам за кредитом, визначеним у паспорті споживчого кредиту та пункті 8.8 Договору.
Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, яка підлягає стягненню, становить 8 879,80 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом та 3 079,80 грн - заборгованість за процентами.
3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06 серпня 2025 року № 23071, наявною в матеріалах справи.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 730,46 грн (8 879,80 грн * 2 422,40 грн / 29 447,76 грн).
3.3. В аспекті стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з нижченаведеного.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2
ЦПК України).
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а розмір витрат на оплату його послуг має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) зазначила, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів, зокрема договорів, розрахунків та інших документів, які підтверджують надання правничої допомоги та її вартість.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.
Для стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «Юніт Капітал» долучено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, укладений між ним та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду № 25770748642 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року на суму 7 000,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не зверталася, а тому суд вважає, що ТОВ «Юніт Капітал» надало належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 2 110,81 грн (8 879,80 грн * 7 000 грн / 29 447,76 грн) пропорційно до задоволених позовних вимог. Суд також враховує складність справи, обсяг наданих послуг та принцип розумності витрат.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76-78, 141, 223, 247, 258-268, 273, 274, 280-289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 236590696 від 20 листопада 2023 року у розмірі 8 879 (вісім тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 80 копійок.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 730 (сімсот тридцять) гривень 46 копійок.
5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати на правничу допомогу у розмірі
2 110 (дві тисячі сто десять) гривень 81 копійку.
6. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.
7. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
10. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
11. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
12. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено і підписано 05 жовтня 2026 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua