Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №594/1450/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Суд: Борщівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №594/1450/26

Суддя: Зушман Г. І.

Справа № 594/1450/26

Провадження №2/594/1093/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Рубаняк Т.Р., звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, посилаючись на те, що рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 27.12.2022 у справі №594/1234/22 стягнуто з відповідача аліменти на утримання їхньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.12.2022 і до досягнення дитиною повноліття. На час ухвалення судом рішення відповідач не був працевлаштований, не мав постійного місця роботи та постійного заробітку, що унеможливлювало стягнення аліментів від його доходу. На теперішній час присуджений розмір аліментів є надто мізерною сумою для забезпечення необхідних фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини та розвитку її здібностей, оскільки їх донька росте і відповідно потребує більше грошових витрат на своє утримання, розвиток та виховання. Сплачуваних відповідачем аліментів недостатньо у тому числі через зростання цін та знецінення коштів. Відповідач є фізично здоровою людиною, будь-яким іншим утриманцям аліменти не сплачує, його матеріальний стан на даний час покращився та є добрим, що дозволяє йому утримувати дитину. ому вона змушена звернутися до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів та вважає, що зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частку від заробітку/доходу відповідача задовольнить потреби в утриманні їхньої дитини.

Ухвалою судді від 08.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася. Представник позивачки у поданій заяві просить справу слухати за її відсутності та відсутності позивачки.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідача за зазначеною адресою, що, у відповідності до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву відповідач не подавав.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 22.05.2017 перебували зареєстрованому шлюбі, який рішення Борщівського районного суду Тернопільської області у справі №594/1233/22 від 03.02.2023 було розірвано.

Від шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 15.03.2019).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 26.07.2023 позивачка змінила прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_5 у зв`язку із шлюбом, зареєстрованим 26.07.2023 з ОСОБА_6 .

Судовим наказом Борщівського районного суду Тернопільської області №594/1234/22 від 27.12.2022 стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки с. Сапогів Чортківського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судовий наказ набрав чинності 27.12.2022.

Дочка сторін ОСОБА_3 проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади.

Позивачка у позові посилається на те, що під час ухвалення Борщівським районним судом Тернопільської області судового наказу, відповідач не був працевлаштований, не мав постійного місця роботи та постійного заробітку, що унеможливлювало стягнення аліментів від його доходу. На теперішній час присуджений розмір аліментів є надто мізерною сумою для забезпечення необхідних фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини та розвитку її здібностей, оскільки їх донька росте і відповідно потребує більше грошових витрат на своє утримання, розвиток та виховання. Сплачуваних відповідачем аліментів недостатньо у тому числі через зростання цін та знецінення коштів. Відповідач є фізично здоровою людиною, будь-яким іншим утриманцям аліменти не сплачує, його матеріальний стан на даний час покращився та є добрим, що дозволяє йому утримувати дитину. Тому вона змушена звернутися до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Позивачка, як одержувач аліментів, заявила вимоги про зміну розміру аліментів шляхом його збільшення та просить стягувати з відповідача в її користь аліменти в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача на утримання двох дітей щомісяця до досягнення дитиною повноліття, однак не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Аналіз положень статті 192 СК України свідчить про те, що зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, враховуючи, що дитина проживає разом з матір`ю, а позивачка наполягає на визначенні стягнення аліментів у частці від доходу, а не у твердій грошовій сумі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу), батька.

Відповідно до ч.1 ст. 81 СК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з наведеним вище, враховуючи визначений законом збільшений прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, враховуючи матеріальне становище дитини та платника аліментів, яке змінилося від часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів на їхнє утримання, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та змінити визначений судовим наказом Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2022 року у справі № 594/1234/22 спосіб присудження аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на розмір у частці від заробітку (доходу) батька дитини, яку слід визначити в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, що з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини буде відповідати вимогам закону та захистить права дитини, а також не буде обтяжливим та надмірним тягарем для платника аліментів.

З огляду на те, що згідно ЗУ “Про судовий збір” позивачка звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 191, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Збільшити визначений судовим наказом Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2022 року у справі № 594/1234/22, виданим 07 березня 2023 року, розмір аліментів та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, однак, не менше, як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачкою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09 листопада 2026 року.

Головуючий: Г.І.Зушман

Оригінал: reyestr.court.gov.ua