Вирок від 08 листопада 2026 р. у справі №636/694/24 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне вбивство

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №636/694/24

Суддя: Ульяніч І. В.

Справа № 636/694/24

Провадження № 1-кп/645/141/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

потерпілої - ОСОБА_11 ,

представника потерпілої - ОСОБА_12 ,

обвинувачених - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17

захисників обвинувачених - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12023221100002962 від 27.10.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, українця,

гр. України, із вищою освітою, неодруженого, навідника 1 відділення СпП 1-го

взводу СпП І роти СпП, солдата військової частини НОМЕР_1 , місця реєстраціїї на території України не має, фактично перебуває в ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,

за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця

м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, гр. України, із

середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, гранатометника військової частини НОМЕР_1 , інваліда війни 3 групи, учасника бойових дій, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 396 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Людинь, Дубровицького району, Рівненської області, українця, гр. України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, навідника-кулеметника військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 396 КК України,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

уродженця с. Рудня, Дубровицького району, Рівненської області, українця,

гр. України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, дітей не має, старшого стрільця

військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за

адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 396 КК України,-

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Умань, Черкаської області, українця, гр. України, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, стрільця-снайпера військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,-

в с т а н о в и л а:

16.10.2023 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_13 , разом із ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , які є військовослужбовцями вч НОМЕР_1 , перебували на території домоволодіння за місцем свого тимчасового мешкання, за адресою: АДРЕСА_5 , де вживали спиртні напої. Приблизно о 19 год. 00 хв. цього дня, останнім зателефонував ОСОБА_17 , військовослужбовець вч НОМЕР_1 , який попрохав даних військовослужбовців прибути на територію домоволодіння, де тимчасово мешкає ОСОБА_17 , за адресою: АДРЕСА_5 , так як у ОСОБА_17 виник конфлікт із іншим військовослужбовцем ОСОБА_24 . Погодившись на прохання ОСОБА_17 , 16.10.2023 близько 19 год. 45 хв. ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 на автомобілі марки SEAT Аlhambra, сірого кольору, прибули до території домоволодіння за вказаною адресою.

Після чого, ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , з метою з`ясування обставин конфліктної ситуації зайшли до приміщення літньої кухні на території подвір`я, де перебував ОСОБА_24 .

За вказаних обставин між ОСОБА_24 та ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , які перебували в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, який переріс в бійку під час якої ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 почали наносити на протязі близько 2-3 хв. удари руками та ногами по різних ділянках тіла ОСОБА_24 , який в цей час перебував в положенні лежачи на підлозі в приміщенні літньої кухні, при цьому чинив активний опір останнім.

За вказаних обставин ОСОБА_13 наніс ОСОБА_24 один удар ногою в область обличчя, від отриманого удару з носової порожнини ОСОБА_24 почалася кровотеча.

В цей момент у ОСОБА_13 разом із ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 виник спільний злочинний умисел спрямований на незаконне позбавлення волі та викрадення ОСОБА_24 , вчинене за попередньою змовою групою осіб. Так усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , порушуючи конституційні права і свободи ОСОБА_24 , примусово, застосовуючи фізичну силу, помістили ОСОБА_24 до бежевого пледу та почали виносити ОСОБА_24 в пледі з території подвір`я на вулицю.

В цей час ОСОБА_16 , реалізуючи спільний злочинний умисел, відчинив кришку багажного відсіку автомобіля марки SEAT Аlhambra, сірого кольору, а ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного умислу, направленого на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, не реагуючи на прохання ОСОБА_24 про допомогу, долаючи опір останнього, помістили ОСОБА_24 до багажного відсіку даного автомобіля, зачинивши його після цього, тим самим позбавили ОСОБА_24 права на вільне пересування.

Після чого, ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел спрямований на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи незаконність своїх дій, сіли до салону вказаного автомобіля та приблизно з 21 год. 10 хв. 16.10.2023 почали незаконно транспортувати ОСОБА_24 в багажному відсіку транспортного засобу від території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_5 в напрямку н.п. Гнилиця, Аркушине, Куп`янського району Харківської області, ігноруючи при цьому прохання ОСОБА_24 про його звільнення, тим самим позбавляючи його права на вільне пересування.

Окрім цього, під час транспортування ОСОБА_24 в багажному відсіку автомобіля, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 не надали можливість ОСОБА_24 покинути багажний відсік автомобіля, всіляко перешкоджаючи йому активними діями.

За вказаних обставин, в період часу приблизно з 21 год. 10 хв. по 21 год. 30 хв. 16.10.2023, під час транспортування ОСОБА_24 в багажному відсіку автомобіля марки SEAT Аlhambra, сірого кольору, якого було незаконно позбавлено волі, ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , у ОСОБА_13 , який перебував на задньому пасажирському сидінні автомобіля посередині, на ґрунті особисто неприязних відносин, виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство викраденої людини, а саме протиправне заподіяння смерті ОСОБА_24 , якого було викрадено та незаконно позбавлено волі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 під час перебування на задньому сидінні автомобіля, в присутності ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , розвернувшись в півоберту, обличчям до ОСОБА_24 , який перебував в положенні лежачи в багажному відсіку, дістав із багажного відсіку молоток із дерев`яною ручкою та металевим бойком, взявши його до своїх рук.

В подальшому ОСОБА_13 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на умисне вбивство викраденої людини, перебуваючи в положенні обличчям перед ОСОБА_24 , який лежав в багажному відсіку, наніс йому металевою частиною молотка два-три удари в область правої частини голови навідмаш. Від отриманих ударів ОСОБА_24 почав втрачати свідомість та в подальшому помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-17/501- 3м/23 від 07.12.2023 встановлено, що на тілі ОСОБА_24 виявлені наступні тілесні ушкодження: в області голови - закрита черепно-мозкова травма у формі забійної рани в правій тім`яно-скроневій області, крововилив в м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в правій тім`яно- скроневій області (в зоні вищеописаної рани), в лівій тім`яно-скроневій області, травматичних внутрішньочерепних крововиливів (наявності згортків крові під тверду мозкову оболонку), крововиливів під м`які оболонки головного мозку (правої та лівої півкулі головного мозку), набряк та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини; в області обличчя, - по одному синцю в правій та в лівій навколоочній області, в лобній області праворуч та ліворуч, в області перенісся.

Вищевказані тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвості їх утворення, і утворилися від неодноразової дії тупих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму удару, індивідуальні особливості яких своїй травмуючій поверхні не відобразилися, можливо, внаслідок нанесення ударів руками (кулаками) та озутими ногами нападаючого (нападаючих) - синці на обличчі; враховуючи характеризуючи особливості вищевказаної забійної рани в правій тім`яно-скроневій області (рана розмірами 3,2 см. на 2,8 см.), вона могла бути отримана внаслідок нанесення ударів (не менше 2-х, 3-х ударів) тупою закругленою частиною молотка, з місцем прикладання сили в праву тім`яно-скроневу область голови ОСОБА_24 .

В момент спричинення вищевказаних синців на обличчі потерпілий ОСОБА_24 спочатку міг розташовуватися в вертикальному положенні, а потім в момент спричинення ударів молотком (вищевказана забійна рана в правій тім`яно-скроневій області), він міг розташовуватися в горизонтальному положенні.

Причиною смерті ОСОБА_24 стала вищевказана закрита черепно-мозкова травма, у формі забійної рани в правій тім`яно-скроневій області, травматичних внутрішньочерепних крововиливів, що ускладнилися у своїй течії розвитком набряку та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини, що і обумовило настання його смерті.

За вказаних обставин у ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які перебували в салоні даного автомобіля та усвідомлювали факт вбивства ОСОБА_24 , виник спільний злочинний умисел спрямований на заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

Так з метою приховування умисного вбивства, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , діючи за попередньою змовою групою осіб, досягши між собою мовчазної згоди, усвідомлюючи фактичні ознаки приховуваного ними діяння, маючи реальну можливість повідомити правоохоронні органи про вчинення ОСОБА_13 особливо тяжкого злочину, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та своєї бездіяльності, не повідомили про даний злочин правоохоронні органи, а навпаки почали активно сприяти у приховуванні такого, зокрема вчинили активні дії, направлені на приховування трупу ОСОБА_24 , одягу померлого та знаряддя вчинення злочину.

ОСОБА_14 та ОСОБА_15 діючи за попередньою змовою, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на приховування особливо тяжкого злочину, 16.10.2023 близько 22 год. 00 хв. - 23 год. 00 хв., точний час не встановлено, перебуваючи на території відкритої ділянки місцевості поблизу с. Аркушине, Куп`янського району Харківської області, діставши труп ОСОБА_24 із багажного відсіку автомобіля марки SEAT Аlhambra, сірого кольору, власноручно перенесли труп до відкритої ділянки місцевості за координатами: 49,964062,37,170053.

Після чого, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , продовжуючи спільний злочинний умисел спрямований на приховування особливо тяжкого злочину, зняли з трупа ОСОБА_24 наявні на ньому елементи одягу (футболка, штани, берци), які містили на собі сліди крові та з метою приховування слідів вчиненого злочину перенесли дані речі до багажного відсіку автомобіля марки SEAT Аlhambra, сірого кольору, які в подальшому перевезли до території домоволодіння за місцем свого мешкання, тим самим створили перешкоди у своєчасному виявленні та розкритті особливо тяжкого злочину, а також притягненні винної особи до кримінальної відповідальності.

Окрім цього, вранці 17.10.2023 точний час не встановлено, ОСОБА_14 , продовжуючи спільний злочинний умисел спрямований на приховування особливо тяжкого злочину, діючи за попередньою групою осіб із ОСОБА_16 , з метою приховування слідів вчиненого злочину, на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_16 , поїхали до території смітника, що знаходиться неподалік вул. Вільний Шлях в с. Гнилиця Перша, Куп`янського району Харківської області. За вказаних обставин ОСОБА_14 , перебуваючи на території даного смітника, діставши із багажного відсіку автомобіля речі померлого ОСОБА_24 , які містили на собі сліди крові та плед, в якому ОСОБА_24 було незаконно поміщено до багажного відсіку автомобіля, викинув вказані речі на даному сміттєзвалищі, а ОСОБА_16 , перебуваючи на території даного смітника, діставши із багажного відсіку автомобіля молоток, яким наносилися удари по голові ОСОБА_24 та який є знаряддям вчинення злочину, викинув вказаний молоток на територію сміттєзвалища, тим самим створили перешкоди у своєчасному виявленні та розкритті особливо тяжкого злочину, а також притягненні винної особи до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_13 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення за п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України спочатку визнав частково, в ході розгляду справи вину та цивільний позов визнав повністю та показав, що 15.10.2023 року він повернувся із відпустки. Їх частину вивели на відновлення, військові почали вживати алкоголь. 16.10.2023 року вони почали пити зранку. Потім ОСОБА_14 повідомив, що дзвонив ОСОБА_17 та повідомив, що старшина ОСОБА_24 поводить себе неадекватно, просив приїхати. Вони поїхали в сусідне село де проживав ОСОБА_17 та ОСОБА_24 .. Коли приїхали, у ОСОБА_24 запитали, що трапилось, він його вдарив, почалась бійка. Потім ОСОБА_24 дістав гранату, у нього відібрали гранату, він впав на підлогу, усі почали його бити. Усі розуміли, що ОСОБА_24 потрібно вивезти, не можно було його залишати. Думали вивезут, ОСОБА_24 пройдеться та протверезіє. ОСОБА_24 завернули в простирадло, віднесли в автомобіль та поклали в багажник. По ходу руху автомобіля ОСОБА_24 вискочив з багажника та почав тікати. Його догнали та знову силою поклали в багажник. Під час руху ОСОБА_24 не припиняв кричати та погрожувати, що він його знайде та вб`є, хватав його за комір. При цьому ОСОБА_13 схопив в багажнику, що попалось в руку та вдарив ОСОБА_24 , який почав хрипіти, потім перестав та він зрозумів, що вдарив в голову та ОСОБА_24 помер. Їх автомобіль застряг в багнюці, він та ОСОБА_16 почали витягати автомобіль із багнюки. Інші витащили ОСОБА_24 із автомобіля, йому не відомо навіщо ОСОБА_24 роздягали. Про те, що трапилось, нікому не доповідали, врятувати ОСОБА_24 не намагались. ОСОБА_13 викладені в обвинувальному акті обставини не оспорював, провину визнав, у скоєному щиро каявся.

Обвинувачений ОСОБА_16 у судовому засіданні провину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України визнав, цивільний позов потерпілої визнав частково, в частині витрат на поховання, при цьому показав, що він жив в с. Гнилиця з ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , «ОСОБА_60». 16.10.2023 року ввечері вони почали розпивати спиртні напої. ОСОБА_25 подзвонив ОСОБА_17 та повідомив про конфлікт із ОСОБА_24 . Вони поїхали в село до ОСОБА_17 , зайшли до літньої кухні, в літній кухні був ОСОБА_24 та ОСОБА_13 , а інші вийшли на двір. Між ОСОБА_13 та ОСОБА_24 була бійка в кухні, вони намагались із розняти. Потім ОСОБА_24 став погрожувати всім гранатою, гранату у нього відібрали. В літній кухні усі наносили удари ОСОБА_24 ногами, приблизно по 5-6 ударів нанесли всі, при цьому ОСОБА_24 лежав на підлозі. Хтось запропонував вивезли ОСОБА_24 за село, усі погодились, ніхто не заперечував. Він пішов заводити автомобіль, ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 і ОСОБА_14 винесли ОСОБА_24 в покривалі та поклали в багажник автомобіля. Коли вони проїхали на автомобілі приблизно кілометр, ОСОБА_24 вискочив на ходу з автомобіля та став тікати. Його силою повернули до автомобіля, він не пам`ятає хто повертав, при цьому ОСОБА_24 чинив опір та всім погрожував та кричав «спасите, помогите». По дорозі вони застрягли в багнюці, ОСОБА_24 в багажнику не подавав ознак життя, вирішили його залишити, зняли з нього одяг, щоб не подумали, що він військовий. На наступний день прибирали сміття, в автомобілі побачив молоток з плямами крові. Він викинув молоток, а ОСОБА_14 викинув одяг ОСОБА_24 на смітник. Розумів, що скоїв злочин, показання, які давав при проведенні слідчого експерименту підтримав, у скоєнному щиро каявся.

Обвинувачений ОСОБА_15 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч 2 ст. 146, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 396 КК України визнав повністю, цивільний позов визнав частково та показав, що він проживав разом із ОСОБА_25 , ОСОБА_16 та ОСОБА_13 в с. Гнилиця 1 Купянського районну Харківської області. 16.10.2023 року вони почали пити пиво, потім горілку. ОСОБА_25 подзвонив «ОСОБА_27» попросив приїхати. Вони на автомобілі ОСОБА_16 , який був за кермом, він, ОСОБА_14 , ОСОБА_13 приїхали в сусідне село Гнилиця. Зайшли на подвір`я, ОСОБА_14 зайшов в будинок, потім він зайшов в кімнату та побачив, як ОСОБА_24 та «ОСОБА_107» ( ОСОБА_13 ) розмовляли на підвищених тонах. Він покликав ОСОБА_16 , вони зайшли в кімнату та побачили, як ОСОБА_24 тримає гранату, погрожував усіх підірвати. У ОСОБА_24 забрали гранату. ОСОБА_24 та ОСОБА_13 почали битися, ОСОБА_24 впав на підлогу та вони усі почали наносити йому удари ногами, розбили йому ніс, була кров. Потім вони - ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та він, в пледе погрузили силою ОСОБА_24 в багажник автомобіля та поїхали, він не знав куди вони їхали. ОСОБА_24 став кричати, погрожувати, вимагав щоб його випустили, під час руху ОСОБА_24 вистребнув із багажника та став тікати. Вони зупинились, догнали ОСОБА_24 та знову поклали в багажник. ОСОБА_26 знов став кричати та погрожувати. Він побачив, як «ОСОБА_107» ( ОСОБА_13 ) обернувся, в його руці був молоток та він вдарив ОСОБА_24 два рази, молоток був в багажнику. По дорозі вони висадили ОСОБА_27 ( ОСОБА_17 ) біля будинку військового «ОСОБА_108». Коли вони зупинились, то з`ясували, що ОСОБА_24 помер. Він та ОСОБА_14 віднесли ОСОБА_24 в сторону від дороги, зняли з нього берци, штани та поклали в пакет, щоб не подумали, що він військовий. ОСОБА_14 викинув гранату, вона вибухнула. На наступний день речі ОСОБА_24 викинули на смітник. У скоєнному щиро каявся.

Обвинувачений ОСОБА_14 у судовому засіданні провину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України визнав, цивільний позов визнав частково, в частині витрат на поховання, при цьому показав, що в жотвні 2023 року проходив військову службу, знаходився в с. Гнилиця Купянського району Харківської області. 16.10.2023 року він разом із ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_60, вживали спиртні напої. Подзвонив ОСОБА_28 та повідомив, що ОСОБА_24 влаштував конфлікт, попросив приїхати. Він із ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на автомобілі Сіат поїхали до ОСОБА_17 в сусіднє село. Зайшли на подвір`я, потім вони зайшли в літню кухню. Він та ОСОБА_17 побачили ОСОБА_24 із гранатою. ОСОБА_16 відібрав гранату у ОСОБА_24 , ОСОБА_24 усім погрожував розправою. Поряд у літній кухні була зброя. Він запропонував вивезти ОСОБА_24 на вулицю, за село, щоб він протверезів. В літній кухні вони усі наносили ОСОБА_24 удари, він наніс 5-6 ударів ногами по спині та грудній клітині, потім ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та він взяли ОСОБА_24 із покривалом та винесли на вулицю, а потім посадили в салон автомобіля, ОСОБА_16 став заводити автомобіль. ОСОБА_24 заперечував, погрожував усім і ОСОБА_13 розправою. Коли вони виїхали за село, під час руху автомобіля ОСОБА_24 вискочив із автомобіля та став тікати, вони його догнали, силою посадили в автомобіль, повертали до автомобіля ОСОБА_24 він та ОСОБА_15 , при цьому ОСОБА_24 чинив опір, всім погрожував. ОСОБА_24 ще в будинку розбили ніс, він був одягнений у штани та футболку. Коли вони їхали, ОСОБА_13 наніс декілька ударів молотком ОСОБА_24 , після чого він затих. Вони завезли ОСОБА_17 в с. Гнилиця до знайомих. Їх автомобіль застряг в багнюці, намагались витягнути. Коли ОСОБА_24 затих, то вони зрозуміли, що він не живий та вирішили його залишити, достали з автомобіля, поклали в плед та віднесли. При цьому зняли з нього одяг, штани, футболку він до цього зняв сам. Одяг зі ОСОБА_24 зняли, щоб не подумали, що він військовий. Гранату викинули в ставок. Молоток в той день він не бачив, наступного дня в автомобілі взяли молоток, ОСОБА_16 поклав молоток в пакет та викинули на смітник молоток та речі ОСОБА_24 .. Крові в багажнику автомобіля він не бачив. Також зазначив, що він особисто не бачив удар молотком ОСОБА_13 по ОСОБА_24 , про це повідомив ОСОБА_15 . Показання, які давав при проведенні слідчого експерименту підтримав. У скоєнному щиро каявся, просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_17 у судовому засіданні провину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 146 КК України та цивільний позов не визнав, при цьому показав, що в той день 16.10.2023 року, він здавав зброю, він попросив у ОСОБА_24 віддати йому каску. ОСОБА_17 взяв коньяк, вони випили із ОСОБА_24 , потім пили пиво, спілкувались. Потім ОСОБА_24 схватив автомат та став наводити на нього, в будинку, де вони були із ОСОБА_24 , було багато зброї. Він вибіг із будинку та подзвонив ОСОБА_25 , повідомив про конфлікт. Коли він вискочив з будинку, ОСОБА_24 став стреляти з автомата. Приїхали ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 .. В приміщенні літньої кухні вони усі побили ОСОБА_24 , коли його били ОСОБА_24 був без зброї. Вирішили просто вивезти ОСОБА_24 , щоб не було горя. Взяли в чотирьох ОСОБА_24 в пледе, щоб він не міг застосовувати силу, він не міг рухатись та не бився, та поклали в багажник автомобіля. По дорозі ОСОБА_24 усім погрожував, намагався душити ОСОБА_13 , який чинив опір, відбивався. Удари молотком не бачив. Він по дорозі вийшов до військового на позивний « ОСОБА_29 ». В подальшому провину у скоєнні кримінального правопорушення визнав, щиро каявся.

Враховуючи позиції обвинувачених, які змінювались протягом розгляду справи, колегіє суддів відповідно до вимог ст. 349 КПК України визнала доцільним дослідження доказів щодо цих обставин в повному обсязі.

Так допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 повідомила суду, що її чоловік ОСОБА_24 був військовим, обвинувачених вона знає зі слів чоловіка. З чоловіком разом проживали з 2010 року, в зареєстрованому шлюбі з 2019 року, мають спільну дитину. Чоловік служив та було усе добре до прихода ОСОБА_30 , у якого із чоловіком почалися конфлікти. Чоловік не був конфліктний, не зловживав спиртним, раніше був судимий. Чоловік був відповідальним за зброю. ОСОБА_31 погрожував вбити чоловіка. 16.10.2023 року вона зізвонювалась із чоловіком, він повідомив, що ходив до лікарні, був тверезий. Потім до нього прийшли хлопці, він зрозумів, що його прийшли вбивати, розумів, що не виживе. У чоловіка були конфлікти в військовій частині, йому погрожували, був конфлікт із ОСОБА_13 , який підтримував ОСОБА_30 . 10 днів з 16.10.2023 року чоловік не відповідав, його не було на службі, казали, що він пішов в СЗЧ. Вона дзвонила друзям та товаришам по службі, шукала чоловіка. Потім їй подзвонили повідомили, що знайшли чоловіка мертвим, покликали на впізнання. Заявлений цивільний позов підтримала, просила задовольнити, зазначила, що їх дитина залишилась без батька, а вона без чоловіка. Чоловіка поховала за свої кошти, ніхто не допомагав, через стрес та отримані моральні страждання майже втратила зір, стали тремтіти руки. Просила позов задовольнити.

Так допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_32 повідомив суду, що є військовослужбовцем, з обвинуваченими разом проходив службу, він був заступником командира роти, вони були у його підпорядкуванні. ОСОБА_24 в їх підрозділі займався зброєю, продуктами, матеріально-технічним забезпеченням. 16.10.2023 року ОСОБА_24 поїхав в інший населений пункт здавати речі підрозділу, здавати зброю. Свідку повідомили чергові, що в будинку де жив ОСОБА_24 , разом із ОСОБА_17 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , були крики, шум, ОСОБА_24 та ОСОБА_17 в будинку не було. На автомобілі свідок разом із ОСОБА_35 , ОСОБА_36 їздили по території та заходили до будинків де жили інші військові, шукали ОСОБА_24 . По телефону ОСОБА_17 повідомив, що він у військовослужбовця ОСОБА_37 , хоча військовий ОСОБА_38 повідомив, що ОСОБА_17 там не має. В будинку де жив ОСОБА_24 був безлад, на столі алкоголь, автомати на підлозі, його телефон був в будинку. ОСОБА_17 повідомив свідку, що вони із ОСОБА_24 разом відпочивали, вживали спиртні напої. Через деякий час ВСП повідомили, що знайшли тіло, викликали на впізнання, це був ОСОБА_24 .. Свідок зазначив, що про конфлікти між ОСОБА_13 та ОСОБА_24 йому не відомо, у ОСОБА_24 були словесні конфлікти із військовими з приводу зброї та обмундирування, про погрози ОСОБА_24 свідку не відомо. Також зазначив, що майже всю зброю з будинку де мешкав ОСОБА_24 , вивезли до цих подій, залишались тільки декілька автоматів. Обвинивачених характеризував позитивно.

Так допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_39 повідомив суду, що він є війсковослужбовцем, в той час проживав в с. Гнилиця 1 Купянського району Харківської області разом із ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_33 , ОСОБА_36 . Зі ОСОБА_24 стикався, коли здавав зброю. ОСОБА_24 займався зброєю, боєприпасами, матеріально-технічним забезпеченням, у нього були проблеми з поведінкою. Свідок не бачив в той день щоб хтось вживав спиртні напої. В той день 16.10.2023 року свідок бачив приблизно о 19-20 годині ОСОБА_25 з ОСОБА_17 .. Свідку стало відомо, що ОСОБА_24 та ОСОБА_17 не було на місці, так як їх шукав ОСОБА_42 .. Шукали ОСОБА_24 та ОСОБА_17 нікого не знайшли. Потім хтось подзвонив та повідомив, що знайшовся ОСОБА_17 ..

Від допиту свідків ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , прокурор відмовився, відмова була прийнята колегією суддів.

Провина обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 у вчиненні в інкримінованих кримінальних правопорушень, в повному обсязі підтверджується слідуючими дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:

- змістом протоколу огляду місця події від 06.11.2023 року, проведеного у присутності двох понятих, фототаблицею до протоколу, згідно якого об`єктом огляду був автомобіль сріблястого кольору, розташований на майданчику зберігання транспортних засобів ВП № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, Куп`янський район, смт Великий Бурлук, вул. Лугова, 1. Проведеним оглядом автомобіля встановлено, що передня частина автомобіля в розібраному стані, відсутні елементи двигуна автомобіля, відсутні крила передніх коліс та інших деталей автомобіля. Двері на момент огляду відчинені. При огляді внутрішньої частини автомобіля було виявлено: на підлозі переднього пасажирського сидіння виявлено номерний знак державної реєстрації д.н.з. НОМЕР_2 , в кількості двох екземплярів. Задній ряд сидінь автомобіля не закріплений до основи автомобіля… При огляді багажного відсіку автомобіля встановлено: на підлозі багажного відсіку знаходиться коврове покриття світло-сірого кольору. По всій поверхні покриття наявні частини пилу, піску та бруду. На ковровому покритті біля першого лівого кріпління для сидіння виявлено пляму бурого кольору, зовні схожу на кров, розміром 5 см на 3,5 см. Також на боковій частині покриття між першим та другим кріпленням для лівого сидіння виявлено пляму темно-бурого кольору, зовні схожу на кров, розміром 10 см на 3 см в ширину № 2. Над плямою виявлено сліди на боковій стінці багажного відсіку буро-коричневого кольору, зовні схожі на кров. Під час проведення огляду було вилучено два елементи коврового покриття багажного відсіку з наявними плямами темно-бурого кольору, схожими на кров, розмірами 7 на 6 см з плямою № 1 ; 16 на 3,5 см з плямою № 2. Також було зроблено змиви з бокової стінки багажного відсіку, на якій було виявлено сліди буро-коричневого кольору зовні схожі на кров. Під час огляду вилучено: пляму № 1 темно-бурого-кольору, зовні схожу на кров розміром 5 см на 3,5 см; пляму № 2 темно-бурого кольору, зовні схожу на кров, розміром 10 см на 3 см; сліди на боковій частині багажного відсіку буро-коричневого кольору, зовні схожі на кров. Під час огляду було вилучено пляму № 1 темно-бурого-кольору, разом з поверхнею, розміром 7 см на 6 см; пляму № 2 темно-бурого кольору, розміром 10 см на 3 см, вилучена разом з повернею ковровим покриттям, розміром 76 см на 3,5 см. Пляму № 1 та № 2 поміщено до паперових конвертів, з пояснювальними написами та підписами, та здано до камери зберігання речових доказів Куп`янського РВП ВП № 1 ГУНП в Харківській області; (т. 4 а.с.6-16);

- повідомленням про виявлене кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 115 КК України начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27.10.2023 року на адресу начальнику ВП № 1 Куп`янського районного управління поліції ГУНП в Харківськвій області (т. 4 а.с.22);

- копією Лікарського свідоцтва про смерть № 12-17/501-3н/23 від 27.10.2023 року, згідно якого ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , причина смерті набряк та набрякання головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, травматичні внутрішньо черевні крововиливи (т.4 а.с.32,33)

- протоколом огляду місця події від 27.10.2023 року, з фототаблицями, місцем огляду було домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , проведеного за письмовою згодою власника. …. Зі слів власника будинку ОСОБА_55 в кімнаті № 1 мешкав військовий імені якого він не знає. Власник будинку повідомив, що 25.10.2023 року приблизно з 14.00 до 16.00 години, невідомі йому чоловіки у військовій формі, зайшли до приміщення даного будинку (літньої кухні) та забрали всі особисті речі військового, який там проживав. При огляді будинку було виявлено та вилучено, на території ділянки подвір`я , на відстані близько 1,5 метра з правої сторони від дверей вогнегасник овальної форми червоного кольорі, висотою 50 см, із клапаном та тримачем на поверхні якого нашарування бруду та землі, який поміщено до сейф-пакету PSP 4069266 та здано до камери зберігання речових доказів Куп`янського РВП ВП № 1 ГУНП в Харківській області; (т. 4 а.с.35-63)

- протоколом огляду місця події від 26.10.2023 року, з фототаблицями, місцем огляду була територія відкритої ділянки місцевості, що розташована на відстані близько 250 м від будинку № 33 по вул. Шевченко с. Зелений Гай в напрямку с. Аркушене та на відстані близько 500 м від будинку № 1 та вул. Миру с. Аркушене в зворотньому напрямку, за наступними координатами 49,9640 62,37,170053. Ділянка місцевості, що є об`єктом огляду являє собою відкриту місцевість та територію яру по периметру якої наявні насадження кущів, дерев, рослинності тощо. Безпосередньо на даній ділянці на момент огляду виявлено труп невстановленої особи чоловічої статі. Встановлено, що на трупі відсутній одяг, з елементів одягу на трупі одягнені труси. Труп перебуває в положенні лежачі на землі обличчям до низу. Положення трупа на момент його виявлення: знаходиться в положенні лежачі на животі, обличчям до низу, верхі кінцівки зігнуті в ліктьових суглобах, під кутом близько 90 градусів, вигнуті в напрямку голови до гори, умовно ліктьовим суглобам, які відведено до гори перебувають на одній лінії з головою трупа; нижні кінцівки виправлені, на задніх в колінних суглобах стегон перебувають одна на одній. Так при огляді трупа, в положенні в якому він був виявлений, встановлено наявність набутих тілесних ушкоджень: сідниці темно-рожевого кольору та синього кольору, верхній частині спини (в області лопаток середини хребта) синьці є неправильної форми, об`ємні; синці в області плечових ліктьових суглобів по площі кінцівок також є темно-рожевого та темно-синього кольору невизначеної форми; синці в області нижніх кінцівок задньої сторони в області нижче стегна синці є крапкові, темно-фіолетового кольору. Після чого, в ході огляду, труп для його огляду було перевернуто в положенні лежачи на спині. При його подальшому огляді встановлено, що поверхні тулуба, верхніх, нижніх кінцівок наявні вм`ятини на тілі від поверхні, на якій він перебуває, також на поверхні даних частин тіла наявні нашарування бруду, листя, трави тощо. Встановлено, що на обличчі трупа наявні нашарування бруду, землі. Очі трупа є заплющені, рот напів відкритий, в області носа наявні нашарування плями РБК схожа на кров. В області підборіддя маються садна темно-рожевого кольору. При огляді голови встановлено, що в області потиличної частини справа наявні ушкодження у вигляді рани неправильної форми розмірами близько 1,4 на 3,5 см, в області якої наявні нашарування (потьоки) плями РБК, схожі на кров. В подальшому оглядом встановлено, що на правій верхній кінцівки в області ліктьового суглоба наявний синець синього кольору, неправильної форми. Також на поверхні нижніх кінцівок в області ліктьових суглобів встановлено садна. В подальшому в ході проведення огляду було проведено огляд трупа тіла на наявність індивідуальних ознак. Так встановлено, шо в області лівого плеча зовнішньої сторони мається татуювання неправильної форми вид якої є невстановлений, також в області променевої кістки зовнішньої сторони на трупі виявлено татуювання неправильної форми невстановленого виду по ширенні кінцівки. Також в області зап`ясття на руці перебуває браслет (оберіг) з ниток рожевого та чорного кольорів із гербом України (емблема); також в області правої лопатки на спині наявне татуювання неправильної форми; татуювання в області тіла вище грудної клітини зліва, об`ємне, неправильної форми; також в області живота (вище половини в напрямку сонячного сплетіння) наявний шрам неправильної форми; також на правій руці наявна обручка. Під час огляду місця події учасник огляду т.в.о. командира першої роти СПТ в/ч НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , впізнав даний труп невстановленої особи чоловічої статі, як труп військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який з 16.10.2023 року перебував в СЗЧ. Труп ОСОБА_56 впізнав за індивідуальними ознаками: татуювання на кінцівках, шрами в області живота, обручкою на руці, браслетом (оберігом) на зап`ясті руці. Під час огляду виявлено труп ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який вилучено та направлено для проведенння судово-медичної експертизи (т. 4 а.с.64-76);

- заявами ОСОБА_25 , ОСОБА_57 , ОСОБА_15 , які добровільно видали речі, які належали ОСОБА_24 , які вони спільно 25.10.2023 року приблизно о 15.00 год. забрали з місця мешкання ОСОБА_24 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та перенесли їх до приміщення спортивного залу Першогнилицького навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області. Перелік речей: спальний мішок зимовий, зеленого кольору, шкарпетки зеленого кольору; кофта чорного кольору; кофта зеленого кольору; штани зеленого кольору; шапка зеленого кольору; рукавиці дві штуки, зелено-чорного кольору; рушник коричневого кольору; штани зимові, зеленого кольору, піксельного окрасу; комплект літньої польової форми одягу ЗСУ; рушник, зеленого кольору; рушник фіолетового кольору; туалетне мило марки «FАХ»; шкарпетки, чорного кольору, нові з етикеткою; труси зеленого кольору; труси зеленого кольору з піксельним візерунком, поміщені до білого пакету з написом VARUS супермаркет; будівельний мішок, зеленого кольору, в середині якого знаходиться: кепка, зеленого кольору з піксельним візерунком; ліхтар фіолетового кольору марки «АLMINA»; чернетки із записами; предмет зовні схожий на патрон калібру 5.56; ліхтар, чорного кольору; подовжувач розетки, помаранчевого кольору; два предмети зовні схожі на патрон калібру 7.62; лампа настільна, біло-чорного кольору; електричний пристрій для гоління, марки «РHILIPS», чорно-сірого кольору; два ключі; канцелярське приладдя; сумка, зеленого кольору, в середині якої знаходиться: куртка зимова, зеленого кольору, піксельного візерунку; кофта флісова, темно-зеленого кольору; шкарпетки в кількості 6 пар; штани, зеленого кольору; кофта, зеленого кольору; труси, зеленого кольору, піксельного візерунку; труси фіолетового кольору; ремінь тактичний, зеленого кольору; мило запаковане, марки «NIVЕ»; будівельні матеріали; плед зеленого кольору; зарядний пристрій, чорного кольору; кобура, чорного кольору, в середині якої знаходяться предмет зовні схожий на магазин для пістолету оснащений предметами, зовні схожими на набої 9мм; портфель, чорного кольору, марки «SCHOLZ», в середині якого знаходяться папери із записами у друкованому виді; пакет, білого кольору з написом «Експерт медичні діагностичні центри», в середині якого знаходяться: два рентгенових знімки; сумка тріпчаста, зеленого кольору, піксельного візерунку, в середині якої знаходиться: куртка, зеленого кольору, піксельного візерунку; кофта зеленого кольору; чоботи, чорного кольору; засоби особистої гігієни; картонна коробка, квадратної форми, в середині якої знаходяться: футболка, зеленого кольору; куртка, зеленого кольору; штани, зеленого кольору; папка з документацією; лист із написами; зарядний пристрій червоного кольору; провод, білого кольору; степлер, помаранчево-чорного кольору; косметична сумка, сіро- чорного кольору, із засобами особистої гігієни та пігулками невідомого походження; косметична сумка, сірого кольору із засобами особистої гігієни та електричними пристроями; металевий предмет, чорного кольору, зовні схожий на глушник для зброї; два сейф пакети із деталями невідомого походження; засоби особистої гігієни; барсетка, зеленого кольору, в середині якої знаходиться: електронний пристрій, марки «РHILIPS», чорно-сірого кольору із зарядним пристроєм; зіп пакет з проводами, чорного кольору; металева коробка, рожевого кольору, в середині якої знаходяться пігулки невідомого походження; коробка картонна, чорного кольору, в середині якої знаходиться запальничка, чорно-жовтого кольору; ключі із сірим брелком; лист із написом в середині якого ліпка стрічка; пластикова папка, сіро-чорного кольору, в середині якої знаходиться ноутбук, чорного кольору, марки «LENOVO»; сумка, чорного кольору, марки «АМVEAY», в середині якої знаходиться: металевий карабін, сірого кольору, канцелярські прилади; папери з документацією; військовий квиток, серія « НОМЕР_3 » на ім`я ОСОБА_24 ; картка платника податків № НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України « НОМЕР_5 »; банківська картка № НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ВАЗ 21033», д.н.з. НОМЕР_7 на ім`я власника « ОСОБА_58 »; електричний пристрій, чорного кольору; електричний пристрій, помаранчевого кольору; електричний пристрій сіро-чорного кольору; мобільний телефон, жовтого кольору, марки «iPhопе ХP», в чохлі чорного кольору у вимкнутому стані; мобільний телефон марки «Моtоrоlа», синього кольору у чохлі темного кольору, який на момент огляду перебуває в вимкнутому стані; (т.4 а.с.77-82)

- змістом протоколу огляду від 27.10.2023 року, з фототаблицями, безпосереднім оглядом якого було приміщення спортивного залу Першогнилицького навчально-виховного напрямку Великобурлуцької районної ради Харківської області, що знаходиться за адресою: с. Гнилиця Перша, вул. Шкільна, 5 Куп`ямського району Харківської області.

Об`єктом огляду є вище вказані речі одягу, які належали ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Вище вказані речі учасники огляду місця події, 25.10.2023 року о 15:00 забрали з місця де мешкав ОСОБА_24 , а саме одноповерхової будівлі літньої кухні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та принесли до приміщення спортивного залу, що знаходиться за вище вказаною адресою. Учасники огляду місця події добровільно видають речі, які належали ОСОБА_24 та які вони забрали 25.10.2023 року приблизно о 15:00 з місця його мешкання та принесли до вище вказаної спортивної зали. Вилучені речі та предмети були вилучені та передані до ВП №1 Куп`янского РВП ГУНП в Харківській області.

Постановою про визнання речовими доказами від 27.10.2023 року, вилучені в ході проведення огляду місця події від 27.10.2023 речі, були визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області. (т.4а.с.84-87,98-103);

- змістом протоколу огляду місця події від 01.11.2023 року, з фототаблицями, безпосереднім оглядом якого було місця події за адресою: с. Гнилиця за координатами «google maps» 49,9640 62,37,170053. Місцем огляду була територія відкритої ділянки місцевості, що розташована на відстані близько 250 м. від будинку №33 по вул. Шевченко, с. Зелений Гай у напрямку с. Аркушене та на відстані близько 500 м від будинку №1 по вул. Миру с. Аркушене у зворотному напрямку за наступними координатами «Google maps» 49,9640 62,37170053. Ділянка місцевості, що є об`єктом огляду являє собою відкриту місцевість на території яру по периметру якої наявні насадження кущів, дерев, рослинності тощо. На даній ділянці відкритої місцевості виявлено вм`ятину на земній поверхні розмірами 35 см на 30 см, глибиною приблизно 3 см, в середині якої виявлено металевий предмет сірого кольору, розмірами 9 см на 1 см з написами: зі сторони №1 «92»; зі сторони №2 «-118-71». Даний металевий предмет, зовні схожий на скобу гранати, сірого кольору, розміром 9см на 1 см, з маркуванням на ньому «92» «-118-71», який було визнано речовим доказов згідно постанови від 01.11.2023 року, вилучено та направлено до ВП №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області на зберігання (т.4 а.с.104-109,111,112);

- змістом протоколу огляду місця події від 01.11.2023 року, з фототаблицями, безпосереднім оглядом якого було місця події - відкрита ділянка місцевості, що знаходиться в 300 м від с. Гнилиця 1, поблизу вулиці Вільний шлях де розташований смітник побутових відходів. За 300 метрів від узбіччя дороги виявлено та вилучено: 1) бежевий плед, розмірами 180 см. на 180 см., в середній частині якого наявні сліди від горіння, а саме нашарування темного кольору та полімерний пакет чорного кольору, ручки якого зав`язані на вузол, який є порваний з бокової сторони; 2) штани зеленого кольору із піксельними візерунками, на поверхні яких наявні плями речовини бурого кольору, схожої на кров, з ременем на них чорного кольору на якому наявне маркування «489902» та з підсумком для магазину чорного кольору, які поміщено до окремо картонної коробки до якої кріпиться бирка із пояснювальними написами, підписами слідчого, понятих; 3) футболка зелено-бежевого кольору, на поверхні якої наявні плями речовини бурого кольору, схожої на кров та дирки в районі грудної клітки із слідами від горіння по її контуру, яку поміщено до окремої картонної коробки до якої кріпиться бирка із пояснювальними написами, підписами слідчого, понятих; 4) ботинки (берци) олівково-пісчаного кольору. Виявлені та вилучені предмети були визнані речовими доказами постановою від 01.11.2023 року та направлені до ВП №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області на зберігання (т.4 а.с.113-125);

- змістом протоколу огляду місця події від 03.11.2023 року, з фототаблицями, безпосереднім оглядом якого було місця події - відкрита ділянка місцевості, що знаходиться в 300 м від с. Гнилиця 1. На відкритій місцевості з лівої сторони від узбіччі дороги розташований смітник побутових відходів де серед сміття виявлено предмет зовні схожий на молоток, із дерев`яною ручкою темно-коричневого кольору та металевою ударною частиною. З одного боку металева частина круглої форми, з іншого боку трекутної форми, на металевій частині виявлено маркування «ЦО85». На металевому елементі виявлені сліди іржи та сліди темно-бурого кольору, зовні схожі на кров. Виявлений та вилучений предмет був визнаний речовим доказом постановою від 03.11.2023 року та направлений до ВП №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області на зберігання (т.4 а.с.126-136);

- змістом протоколу огляду речей від 05.11.2023 року, з фототаблицями, об`єктом огляду була кортонна коробка, з наявною паперовою біркою з пояснювальними написами, підписами слідчого та понятих. В присутності понятих було проведено огляд коробки, в середені якої був предмет зовні схожий на молоток, із дерев`яною ручкою темно-коричневого кольору та металевою ударною частиною. З одного боку металева частина круглої форми з іншого боку трекутної форми. На металевому елементі виявлені сліди іржи та сліди темно-бурого кольору зовні схожі на кров; (т. 4 а.с. 137-141);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 05.11.2023 року, з фототаблицями за участю ОСОБА_15 , в ході огляду речей ОСОБА_15 впізнав молоток під № 4, яким ОСОБА_13 наносив удари в область голови ОСОБА_24 (т. 4 а.с.142-146)

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 05.11.2023 року, з фототаблицями за участю ОСОБА_16 , в ході огляду речей ОСОБА_16 впізнав молоток під № 3, який він 17.10.2023 року викинув на смітник на території с. Гнилиця Перша Куп`янського району Харківської області (т. 4 ас.с.147-151)

- висновком експерта № СЕ-19/121-23/26879-БД від 13.12.2023 року, з фототаблицями, згідно якого, встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкти №№ 1.2, 1.3). Встановити генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 1.1), не представляється за можливе у зв`язку з надзвичайно низьким вмістом (деградацією) ДНК у даному об`єкті. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові, виявленого на голівці предмета, схожого на молоток (об`єкт № 2.1), та на руків`ї предмета схожого на молоток (об`єкт № 3.1) (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові, виявлених на голівці предмета, схожого на молоток (об`єкт № 2.1), та на руків`ї предмета, схожого на молоток (об`єкт № 3.1), збігаються між собою та з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкти №№ 1.2, 1.3). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак сліду крові, виявленого на голівці предмета, схожого на молоток (об`єкт № 2.1), та зразка крові трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкти № 1.2, 1.3), складає 6,68 х 10'23. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,49 х 1022 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак сліду крові, виявленого на руків`ї предмета схожого на молоток (об`єкт № 3.1), та зразка крові трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкти №№ 1.2, 1.3), складає 4,31 х 1030. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,31 х 1029 осіб. У зв`язку з тим, що генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 1.1), не встановлено, надати відповідь на запитання: "Чи збігаються генетичні ознаки зразків крові з трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з генетичними ознаками на предметі, зовні схожому на молоток?» стосовно даного об`єкта не є можливим. (т.5 а.с.2-13);

- висновком експерта № СЕ-19/121-23/26878-БД від 27.12.2023 року, з фототаблицями, згідно якого, на наданих на дослідження двох фрагментах килимового покриття (об`єкти №№ 2.1, 3.1) виявлено кров людини. Встановлено генетичні ознаки слідів крові виявлених на двох фрагментах килимового покриття (об`єкти №№ 2.1, 3.1) (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів грові, виявлених двох фрагментах килимового покриття (об`єкти №№ 2.1, 3.1), збігаються між собою та з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкти №№ 1.2, 1.3 згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2022 № СЕ-19/121-23/26879- БД). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак сліду крові, виявленого на виявленого на килимовому покритті (об`єкт № 2.1), та зразка крові трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкти №№ 1.2, 1.3 згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2022 № СЕ-19/121-23/26879-БД), складає 1,43 х 10'21. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 6,95 х 1020 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак сліду крові, виявленого

на килимовому покритті (об`єкт № 3.1), та зразка крові трупа

ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкти №№1.2, 1.3 згідно висновку

експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2022 № СЕ-19/121-23/26879-

БД), складає 3,92 х 1023. Сукупність генетичних ознак, встановлених у

вказаних об`єктах, зусірічається не частіше, ніж у 1 з 2,55 х 1022 осіб. У зв`язку з тим, що генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_24 (об`єкт № 1.1 згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2022№СЕ-19/121-23/26879-БД), не встановлено, надати відповідь на запитання: "Якщо так, то чи збігаються генетичні ознаки з виявлених слідів крові на фрагментах

килимового покриття, що надані на дослідження з генетичними ознаками

ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .?" стосовно даного

об`єкта не є можливим. На наданому на дослідження змиві рідини буро-коричневого кольору

(об`єкт № 1.1) виявлено кров людини. Встановлено генетичні ознаки сліду крові виявленого на змиві рідини буро-коричневого кольору (об`єкт № 1.1) (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки (ДНК-профілі) сліду крові, виявленого на змиві

рідини буро-коричневого кольору (об`єкт № 1.1), збігаються з генетичними

ознаками (ДНК-профілем) зразка крові трупа

ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкти №№ 1.2, 1.3 згідно висновку експерта

Харківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2022 № СЕ-19/121-23/26879-БД). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак сліду крові, виявленого на змиві рідини буро-коричневого кольору (об`єкт №1.1),та зразка крові трупа ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкти №№ 1.2, 1.3

згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2022 №

СЕ-19/121-23/26879-БД), складає 4,68 х 10'33. Сукупність генетичних ознак,

встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,13 х

1032 осіб. У зв`язку з тим, що генетичні ознаки зразка крові трупа

ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 1.1 згідно висновку

експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2022 № СЕ-19/121-23/26879-

БД), не встановлено, надати відповідь на запитання: "Якщо так, то чи

збігаються генетичні ознаки з крові виявленої у змиві рідини буро-

коричневого кольору, яка надана на дослідження з генетичними ознаками ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .?" стосовно даного об`єкта не є можливим. (т.5 а.с.14-33);

- висновками експерта № 12-17/501-3м/23 від 07.12.2023 року, та № 12-17/219-3м/23 від 11.12.2023 року, та № 12-17/218-3м/23 від 11.12.2023 року згідно яких, на тілі трупа гр-на ОСОБА_24 виявлені наступні тілесні ушкодження: Голови - закрита черепно-мозкова травма, у формі забійної рани в правій тім`яно-скроневій області, крововиливів в м`які покриви голови з боку їх внутрішній поверхні в правій тім`яно-скроневій області (в зоні вищеописаної рани), в лівій тім`яно-скроневій області, травматичних внутрішньочерепних крововиливів (наявності згортків крові під тверду мозкову оболонку), крововиливів під м`які оболонки головного мозку (правої та лівої півкулі головного мозку), набряк та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини; Обличчя - по 1 синцю в правій та в лівій навколоочній області, в лобній області праворуч та ліворуч, в області перенісся. Вказані вище тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвості їх утворення, і утворилися від неодноразової дії тупих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму удару, індивідуальні особливості яких своїй травмуючій поверхні не відобразилися, можливо, внаслідок нанесення ударів руками (кулаками) та озутими ногами нападаючого (нападаючих)-синці на обличчі; враховуючи характеризуючи особливості вищевказаної забійної рани в правій тім`яно-

скроневій області (рана розмірами 3,2х2,8см), можливо стверджувати, що вона могла бути

отримана внаслідок нанесення ударів (не менше 2-х, 3-х ударів) тупою закругленою частиною

молотка, з місцем прикладання сили в праву тім`яно-скроневу область голови потерпілого гр-на

ОСОБА_24 , і могли бути отримані в строк та при обставинах, вказаних в постанові. В момент спричинення вищевказаних синців на обличчі потерпілий гр-н ОСОБА_24 спочатку міг розташовуватися в вертикальному положенні, а потім в момент спричинення ударів молотком (вищевказана забійна рана в правій тім`яно-скроневій області), він міг розташовуватися в горизонтальному положенні. Причиною смерті гр-на ОСОБА_24 стала вищевказана закрита черепно-мозкова травма, у формі забійної рани в правій тім`яно-скроневій області, травматичних внутрішньочерепних крововиливів, що ускладнилися у своїй течії розвитком набряку та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини, що і обумовило настання його смерті. По ступеню тяжкості вищевказані синці на обличчі, як в сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень. По ступеню тяжкості вищевказана закрита черепно-мозкова травма, у формі забійної рани в правій тім`яно-скроневій області, травматичних внутрішньочерепних крововиливів, що ускладнилися у своїй течії розвитком набряку та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини, у своїй сукупності, що утворилася по єдиному механізму відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № : МОЗ України від 17.01.1995 р.). При судово-медичній експертизі на тілі трупа гр-на ОСОБА_24 слідів боротьби або самооборони не мається. Між спричиненням вищевказаних тілесних ушкоджень та смертю гр-на ОСОБА_24 мається прямий причинний зв`язок. Виходячи з динаміки розвитку трупних явищ (протокол огляду місця події, час проведення судово-медичної експертизи, наявності задавнених гнильних змін на тілі трупа, перебування трупа на відкритій, холодній, вологій місцевості), можливо стверджувати, що смерть гр-на ОСОБА_24 настала ІНФОРМАЦІЯ_11 . Враховуючи характеризуючи особливості вищевказаної закритої черепно-мозкової травми (наявності згортків крові під тверду мозкову оболонку), можливо стверджувати, що смерть гр- на ОСОБА_24 наступила в період часу, що обчислюється декількома десятками хвилин, можливо декількома годинами, у міру наростання явищ травматичних внутрішньочерепних крововиливів, і в цей період часу потерпілий гр-н ОСОБА_24 міг відчувати особливо сильні больові відчуття, але не міг здійснювати які-небудь цілеспрямовані дії, міг обмежено пересувати, звати на допомогу та інше. До часу настання смерті гр-н ОСОБА_24 був не тверезий, при судово-токсикологічній експертизі в крові від трупа виявлено етиловий спирт у кількості 0,47%о. За даними офіційної таблиці концентрація алкоголю відповідає його вмісту як при незначному впливу алкоголю на організм. При судово-імунологічній експертизі кров від трупа гр-на ОСОБА_24 належить до групи А з ізогемаглютинином анти-В. Крім того, в крові від трупа ОСОБА_24 виявлено супутній антиген Н. Виключена можливість отримання вищевказаних тілесних ушкоджень при падінні гр-на ОСОБА_24 з висоти власного росту, або внаслідок самоспричинення, що не характерно для даного виду травми.

Свідчення гр-на ОСОБА_15 , дані ним в ході його допиту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому гр-ну. ОСОБА_24 , і відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи. Свідчення гр-на ОСОБА_15 , дані ним в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так в спосіб їх спричинення ОСОБА_24 , відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманним в ході судово-медичної експертизи (висновок експерта № 12-17/219-3м/23 від 11.12.2023). Свідчення гр-на ОСОБА_13 , дані ним в якості підозрюваного, в ході його допиту, в цілому не

суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в

способі їх спричинення потерпілому гр-ну ОСОБА_24 , і відповідають об`єктивним

судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи. Свідчення гр-на ОСОБА_13 , дані ним в якості підозрюваного, в ході проведення слідчого

експерименту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення

тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому гр-ну ОСОБА_24 , і

відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи. (висновок експерта № 12-17/218-3м/23 від 11.12.2023 року) (т.5 а.с.34-40,48-50);

- даними відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 07.11.2023 року та оглянутому в судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_13 , якому вручалась пам`ятка з правами та обов`язками та були роз`яснені права та обов`язки передбачені ч. 3,4, 5,6,7 ст. 42 КПК України, в тому числі не говорити нічого з приводу підозри щодо нього та в будь-який момент відмовлятись відповідати на запитання, про що свідчить його особистий підпис в протоколі, в присутності захисника та понятих, повідомив, що станом на 16.10.2023 року він проживав в домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , за місцем тимчасової дислокації

підрозділу в якому він проходив службу. На території даного

домоволодіння він проживав разом із ОСОБА_59 , позивний ( ОСОБА_60 ),

ОСОБА_14 , позивний ( ОСОБА_61 ), ОСОБА_15

(позивний ОСОБА_62 ) та ОСОБА_63 , позивний ( ОСОБА_64 ). 16.10.2023 року він разом зі своїми вище перерахованими товаришами по службі знаходились вдома за місцем мешкання. Ввечері цього дня,близько 18 год. 00 хв. всі мешканці будинку, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_43 , ОСОБА_14 , ОСОБА_65 та ОСОБА_66 почали вечеряти в приміщенні гаражу та вживати

спиртні напої, а саме горілку. Після чого, близько 18 год. 30 хв. - 18 год. 50 хв., на мобільний телефон ОСОБА_14 зателефонував раніше їм відомий військовослужбовець із позивним « ОСОБА_27 », який мешкає в

АДРЕСА_5 та як йому стало в подальшому відомо, останній повідомив

ОСОБА_14 про те, що старшина із позивним « ОСОБА_67 » кидається на нього із автоматом

та поводить себе агресивно. «ОСОБА_27» попрохав їх приїхати до нього та заспокоїти

«ОСОБА_68». Дану інформацію вони отримали від ОСОБА_25 та всі вирішили поїхати до

місця мешкання « ОСОБА_68 » та врегулювати виниклий між ними конфлікт. Далі

ОСОБА_13 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_65 та ОСОБА_69 на автомобілі

ОСОБА_16 марки "Сіат" в кузові мінівен, сірого кольору, д.н.з. якого він не

пам`ятає, поїхали до с. Гнилиця Перша, а саме до домоволодіння де проживає

ОСОБА_70 та ОСОБА_26 із позивним « ОСОБА_67 ». Приїхали до даного домоволодіння близько о 19:30год. Далі ОСОБА_13 разом із перерахованими вище особами зайшли на подвір`я даного домоволодіння.Перший на подвір`я зайшов ОСОБА_14 , другий зайшов ОСОБА_13 , а потім інші.

Далі ОСОБА_14 зайшов до літньої кухні, де мешкав ОСОБА_26 , там горіло

світло, але в приміщенні при вході нікого не було. Після чого ОСОБА_14 зайшов до

будинку в пошуках ОСОБА_71 та ОСОБА_72 .Також в цей час до приміщення літньої кухні зайшли ОСОБА_13 , « ОСОБА_62 » та « ОСОБА_64 ». За даних обставин в приміщенні літньої кухні куди зайшов ОСОБА_13 , в сусідній кімнаті із основною кімнатою, він побачив « ОСОБА_68 », який

тримав в своїй руці гранату. Після чого, між ОСОБА_73 та « ОСОБА_74 » виникла

словесна сварка. Вони в агресивній формі з`ясовувати відносини. На дані звуки в

кімнату літньої кухні зайшли « ОСОБА_64 » та «ОСОБА_62». «ОСОБА_67» почав погрожувати їм, що зараз підірве всіх тут гранатою.Також в цей час до приміщення літньої кухні зайшли « ОСОБА_61 » та « ОСОБА_27 ». «ОСОБА_64» за даних обставин накинувся на « ОСОБА_68 » та поваливши його на ліжко, тримаючи його за руку, забрав у останнього гранату, якою він їм погрожував. В цей момент « ОСОБА_67 » побачивши, що в нього забрали гранату, поводячи себе

агресивно, встав з ліжка, як зрозумів ОСОБА_13 для того, щоб почати з ними

битися. В цей момент ОСОБА_13 наніс декілька ударів «ОСОБА_86» по обличчю та

голові. При цьому « ОСОБА_67 » наніс йому у відповідь також декілька ударів кулаками

в область обличчя, шиї. Та в цей момент розпочалася бійка, в ході якої « ОСОБА_68 » хтось з присутніх повалив на землю та вони всі, а саме ОСОБА_13 , « ОСОБА_62 », « ОСОБА_27 », « ОСОБА_64 », « ОСОБА_61 », почала наносити йому удари ногами та руками в область голови, обличчя, тулуба, спини та нижніх кінцівок. Точно сказати хто саме та по яким ділянкам тіла наносив удари ОСОБА_13 не може. Загалом наносили удари «ОСОБА_86» близно 2-3 хв., в цей момент «ОСОБА_67» здійснював супротив, кричав, але після розбиття йому кимось носа під час бійки, останній такого супротиву як раніше вже не здійснював. На той час ОСОБА_26 ( ОСОБА_67 ) був одягнений у військові штани

"Піксель", на штанах був пасок чорного кольору, військові ботинки коричневого

кольору та цивільну футболку коричневого кольору. Після чого хтось із присутніх сказав, що треба його вивозити звідси та заспокоїти його в іншому місці, хто саме сказав це, ОСОБА_13 не пам`ятає.За вказаних обставин ОСОБА_13 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_65 та ОСОБА_75

схопили ОСОБА_76 та поклали на плед бежевого кольору, який перебував на

ліжку в даній кімнаті. ОСОБА_66 в цей час пішов на подвір`я відчиняти свій

автомобіль. Коли вони вчотирьох несли ОСОБА_76 в пледі останній кричав

"спасите-помогите". Далі замотаного в пледі ОСОБА_76 вони винесли на

подвір`я та погрузили до багажного відділу автомобіля, на якому вони приїхали.

Далі ОСОБА_13 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_65 , ОСОБА_75 та ОСОБА_69

сіли до автомобіля. ОСОБА_14 сидів на передньому правому сидінні, за кермом був

ОСОБА_16 , ОСОБА_13 сидів на задньому сидінні посередині, ОСОБА_65

сидів на задньому сидінні зліва від нього, а ОСОБА_70 сидів на задньому сидінні

справа від нього. Після чого, вони поїхали по селу на виїзд із с. Гнилица Перша, куди

саме він не знає та не пам`ятає, так як не орієнтується на місцевості даних населених

пунктів. Проїхавши приблизно один кілометр вони почули, що відкрилась кришка

багажника автомобіля та вони зрозуміли, що ОСОБА_26 намагається втекти,

так як він відкривши зсередини кришку багажного відсіку, виліз із автомобіля під

час руху. Побачивши це, ОСОБА_66 зупинив автомобіль та вони вчотирьох (всі,

окрім ОСОБА_77 ) побігли до місця, де перебував ОСОБА_26 . При цьому де

саме він знаходився ОСОБА_13 точно не бачив. Після чого, вони вчотирьох знову

загрузили ОСОБА_24 до багажного відсіку автомобіля та поїхали далі по

дорозі. Сівши до автомобіля після завантаження в багажний відсік

ОСОБА_24 , в автомобілі вони перебували на тих же самих місцях. В цей час їхавши по дорозі ОСОБА_24 почав кричати, виражатись

нецензурною лайкою та намагався вилізти із багажного відділу автомобіля. При

цьому останній здійснював активні дії, звертався до них, здебільшого нецензурною

лексикою, перебуваючи в багажному відсіку викрикував погрози на їхню адресу,

декілька разів просив дати йому цигарок покурити. В цей момент, під час активної, агресивної поведінки ОСОБА_24 , яка

дуже обурила та дратувала ОСОБА_73 , останній з метою примусити його

замовчати, розвернувся напівоберту, обличчям до багажному відсіку, де знаходився

ОСОБА_26 . За даних обставин ОСОБА_13 в багажному відсіку знайшов

перший предмет, що йому попався під руку, а саме молоток, який там знаходився

та перебуваючи у положенні в півоберту, обличчям до ОСОБА_76 , бачивши

його силует, наніс йому два удари навідмаш, не прицілюючись, приблизно в

напрямку голови, обличчя. Після чого ОСОБА_13 розвернувся на сидінні та сів у звичайне положення, обличчям до передніх сидінь, молоток він закинув назад в багажний відсік. При цьому після отриманих ударів молотком, ОСОБА_26 перестав активно себе поводити, більше не спілкувався із ними, а лише тихо хрипів, через деякий час перестав подавати звуки взагалі. Після чого хтось з присутніх сказав, що треба його кудись відвезти та десь залишити для того, щоб він протрезвів. За вказаних обставин ОСОБА_70 повідомив присутнім, щоб вони завезли його до домоволодіння в с. Гнилиця, де мешкає військовослужбовець ОСОБА_78 , так як йому необхідно туди прибути. На його прохання вони погодилися та завезли його близько 21 год. 30 хв. до домоволодіння ОСОБА_79 . При цьому в сам будинок вони не заходили, а поїхали далі по с. Гнилиця. Проїхавши близько декілька кілометрів, вони зупинились та звернули на ґрунтову дорогу. Проїхавши ще близько двісті метрів вони зупинились, так як автомобіль застряг в грязі. ОСОБА_65 разом із ОСОБА_14 відкрили кришку багажного відділу та взявши ОСОБА_76 за руки і за ноги, почати нести його в невідомому ОСОБА_13 напрямку в сторону яру від ґрунтової дороги. А ОСОБА_13 та « ОСОБА_64 » в цей час займалися витягуванням, виштовхуванням автомобіля із грязі. Після чого, через деякий час до автомобіля повернулися «ОСОБА_61» та «ОСОБА_62», які принесли із собою одяг « ОСОБА_68 », який був закривавленим та кинули даний одяг до багажного відсіку автомобіля. Після чого, вони сіли в автомобіль та поїхали до себе до дому. Підозрюваний ОСОБА_13 добровільно показав безпосередньо механізм та обставини вчинення кримінального правопорушення на місці та повідомив про обставини.

На зазначений протокол зауважень у ОСОБА_13 не було. В судовому засідані він підтвердив покази надані ним під час слідчого екперименту. (т. 5 а.с. 41-46);

- даними відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.11.2023 року та оглянутому в судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_14 , якому вручалась пам`ятка з правами та обов`язками та були роз`яснені права та обов`язки передбачені ч. 3,4, 5,6,7 ст. 42 КПК України, в тому числі не говорити нічого з приводу підозри щодо нього та в будь-який момент відмовлятись відповідати на запитання, про що свідчить його особистий підпис в протоколі, в присутності понятих, повідомив, що станом на 16.10.2023 року він проживав в домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , разом із ОСОБА_43 позивний ОСОБА_60 , ОСОБА_80 позивний ОСОБА_62 та ОСОБА_16 позивний ОСОБА_64 , ОСОБА_81 позивний ОСОБА_107. 16.10.2023 року ввечері близько 18 год. 00 хв. всі мешканці будинку, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_43 , ОСОБА_14 , ОСОБА_65 та ОСОБА_66 почали вечеряти в приміщенні гаражу та вживати спиртні напої, а саме горілку. Після чого, близько 18 год. 30 хв. - 18 год. 45 хв., на його мобільний телефон зателефонував товариш по службі ОСОБА_17 , який мешкає в АДРЕСА_5 . В телефонній розмові ОСОБА_70 попросив його приїхати до нього до дому та допомогти, так як у ОСОБА_71 виникла конфліктна ситуація із ОСОБА_24 . Після чого знаходячись вдома, ОСОБА_14 розповів товаришам по службі про те, що ОСОБА_70 потребує допомоги. На, що останні погодились. Далі ОСОБА_14 разом із ОСОБА_82 , ОСОБА_73 та ОСОБА_69 на автомобілі ОСОБА_109.марки "Сіат" кузов мінівен, сріблястого кольору поїхали до с. Гнилиця Перша, а саме до домоволодіння, де мешкає ОСОБА_70 та ОСОБА_26 . Приїхали до домоволодіння близько о 19:30 год. Далі ОСОБА_14 разом із перерахованими вище

особами зайшли на подвір`я домоволодіння де мешкає ОСОБА_83 . Так вийшло, що у двір він зайшов перший, а хлопці йшли ззаду. Далі ОСОБА_14 зайшов до літньої

кухні де мешкав ОСОБА_26 , там горіло світло, але в приміщенні нікого не

було. Після чого ОСОБА_14 зайшов до будинку в пошуках ОСОБА_71 та

ОСОБА_84 будинку знаходились ОСОБА_70 та ОСОБА_85 , він запитав у

ОСОБА_71 де зараз ОСОБА_26 , на що той відповів, що був у себе. Далі

ОСОБА_14 разом із ОСОБА_75 вийшли з будинку та почули якісь крики, доходячи

до літньої кухні у вікні ОСОБА_14 побачив, як ОСОБА_26 в правій руці тримає

гранату, а лівою рукою тримає за кільце. Після чого ОСОБА_14 разом із ОСОБА_75

забігли до приміщення літньої кухні, де в цей час між ОСОБА_24 та

присутніми відбувалася сварка, яка вже переростала в бійку. Коли вони забігли, « ОСОБА_67 » встав із ліжка та почав боротися, битися із «ОСОБА_110», він наніс йому декілька ударів кулаками в область шиї. Та в цей момент розпочалася бійка, в ході якої « ОСОБА_68 » хтось з присутніх повалив на землю та вони всі, а саме «ОСОБА_107», « ОСОБА_27 », « ОСОБА_64 », « ОСОБА_62 » та ОСОБА_14 почали наносити йому удари ногами та руками в область голови, обличчя, тулуба, спини та нижніх кінцівок. Точно сказати хто саме та по яким ділянкам тіла наносив удари ОСОБА_14 не може, кількість та точну локалізацію ударів він назвати не може. При цьому стверджує, що більше всього ударів наносив «ОСОБА_107», а саме він розбив обличчя « ОСОБА_86 » та у останнього з носової порожнини почала текти кров. Загалом наносили удари «ОСОБА_86» близько 2-3 хв., в цей момент «ОСОБА_67» здійснював супротив, кричав, але після розбиття йому носа, останній такого супротиву як раніше вже не здійснював. На той час ОСОБА_26 ( ОСОБА_67 ) був одягнений у військові штани "Піксель", на штанах був пасок чорного кольору, військові ботинки коричневого кольору та цивільну футболку коричневого кольору. Після чого хтось із присутніх сказав, що треба його вивозити звідси та заспокоїти його в іншому місці, хто саме сказав це, ОСОБА_14 не пам`ятає, скоріш за все ОСОБА_83 . За вказаних обставин ОСОБА_14 разом із ОСОБА_15 , ОСОБА_73 та ОСОБА_75 схопили ОСОБА_76 та поклали на плед бежевого кольору, який перебував на ліжку в даній кімнаті. ОСОБА_66 в цей час пішов з подвір`я відчиняти свій автомобіль.

Коли вони вчотирьох несли ОСОБА_76 в пледі останній кричав

"спасите-помогите". Далі замотаного в пледі ОСОБА_76 вони винесли за

подвір`я та погрузили до багажного відділу автомобіля на якому вони приїхали.

Далі ОСОБА_14 разом із ОСОБА_82 , ОСОБА_73 та ОСОБА_69 сіли до

автомобіля. ОСОБА_14 сидів на передньому правому сидінні, за кермом був

ОСОБА_87 , на задньому лівому сидінні сидів ОСОБА_88 , посередині на

задньому сидінні сидів ОСОБА_73 , на задньому лівому сидінні сидів ОСОБА_83 .

Після чого вони поїхали по селу на виїзд із с. Гнилиця Перша. Проїхавши один

кілометр вони почули, що відкрилась кришка багажника автомобіля та вони

зрозуміли, що ОСОБА_26 намагається втекти, зупинили автомобіль та побігли

до ОСОБА_72 . Підбігши до ОСОБА_76 останній намагався піднятись з

асфальту. Далі вони погрузили назад до багажного відділу ОСОБА_76 та після

чого розвернулись і поїхали по дорозі в напрямку с. Гнилиця.

В цей час їхавши по дорозі ОСОБА_26 почав кричати, виражатись

нецензурною лайкою та намагався вилізти із багажного відділу автомобіля. При

цьому останній здійснював активні дії, звертався до них, здебільшого нецензурною

лексикою, перебуваючи в багажному відсіку викрикував погрози на їх адресу,

декілька разів просив дати йому цигарок покурити.

В цей момент, під час активної, агресивної поведінки ОСОБА_76 , який

знаходився в багажному відсіку, ОСОБА_14 почув як ОСОБА_73 (ОСОБА_107),

крикнув ОСОБА_89 щоб той замовкнув. Та в цей момент ОСОБА_14 почув два

глухі стуки, схожі на удари. Потім ОСОБА_65 спитав у ОСОБА_73 (ОСОБА_111)

«навіщо ти його ударив молотком». «ОСОБА_107» відповів, що не слід було кричати.

При цьому після отриманих ударів молотком по голові, ОСОБА_26 перестав

активно себе поводити, більше не спілкувався із ними, а лише тихо хрипів, через

деякий час перестав подавати звуки взагалі.

Одразу після цього ОСОБА_65 повідомив присутнім в автомобілі, що

скоріш за все ОСОБА_26 помер. Після чого хтось з присутніх сказав, що треба

його кудись відвезти та викинути труп. За вказаних обставин ОСОБА_70 повідомив

їм, щоб вони завезли його до домоволодіння в с. Гнилиця, де мешкає

військовослужбовець ОСОБА_78 (ОСОБА_112), так ж йому необхідно туди прибути.

На його прохання вони погодилися та завезли його близько 21 год. 30 хв. до

домоволодіння ОСОБА_79 . При цьому в сам будинок вони не заходили, а поїхали

далі по с. Гнилиця в напрямку с. Аркушине.

Проїхавши близько декілька кілометрів, вони зупинились та звернули на

ґрунтову дорогу. Проїхавши ще близько двісті метрів вони зупинились, так як

автомобіль застряг в грязі. ОСОБА_14 разом із ОСОБА_15 відкрили кришку

багажного відділу та побачили, що ОСОБА_26 знаходиться без свідомості,

обличчя є закривавленим. Далі ОСОБА_14 разом з ОСОБА_15 взяли

ОСОБА_76 за руки і за ноги, віднесли його не далеко від ґрунтової дороги та

поклали на траву. Після чого ОСОБА_14 разом із ОСОБА_15 зняли зі

ОСОБА_76 ботинки, штани з паском та футболку та поклали до багажного

відділу автомобіля.

Далі ОСОБА_66 дав ОСОБА_14 гранату, яку він забрав у

ОСОБА_76 , для того, щоб він її викинув, що він відповідно і зробив. Граната

була Ф1. Куди саме кидав він не бачив, так як було дуже темно. Після того як граната зірвалась вони сіли в автомобіль та поїхали до себе до дому. Наступного дня, а саме 17.10.2023 року близько о 08:00 год. ранку вони

прибирали сміття у себе вдома. Та після прибирання вирішили вивезти їх на

місцевий смітник в с. Гнилиці Першій. До того ж сміття ОСОБА_14 та ОСОБА_15

поклали й пакет чорного кольору в якому знаходилась одежа ОСОБА_76 та

плід на якому вони його несли. Після чого ОСОБА_14 разом із ОСОБА_69 на його

автомобілі, погрузивши сміття та речі ОСОБА_76 , вивезли все на місцевий

смітник. Також на місцевому смітнику ОСОБА_66 викинув із автомобіля

молоток, яким ОСОБА_73 завдав ударів по голові ОСОБА_90 .

На зазначений протокол зауважень у ОСОБА_14 не було. В судовому засідані він підтвердив покази даним ним під час слідчого екперименту. (т. 5 а.с. 51-55);

- даними відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.11.2023 року та оглянутому в судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_15 , якому вручалась пам`ятка з правами та обов`язками та були роз`яснені права та обов`язки передбачені ч. 3,4, 5,6,7 ст. 42 КПК України, в тому числі не говорити нічого з приводу підозри щодо нього та в будь-який момент відмовлятись відповідати на запитання, про що свідчить його особистий підпис в протоколі, в присутності понятих, повідомив, що станом на 16.10.2023 року він проживав в домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , разом із ОСОБА_43 позивний ОСОБА_60 , ОСОБА_14 позивний ОСОБА_61 та ОСОБА_16 позивний ОСОБА_64 , ОСОБА_13 позивний ОСОБА_107. 16.10.2023 року приблизно о 17.00 годині він із ОСОБА_14 пили пиво, ввечері близько 18 год. 00 хв. всі мешканці будинку, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_43 , ОСОБА_14 , ОСОБА_65 та ОСОБА_66 почали вечеряти в приміщенні гаражу та вживати спиртні напої, а саме горілку. Після чого, близько 18 год. 30 хв. - 18 год. 50 хв., на мобільний телефон ОСОБА_14 зателефонував раніше їм відомий військовослужбовець із позивним « ОСОБА_27 », який мешкає в АДРЕСА_5 та як йому стало в подальшому відомо, останній повідомив ОСОБА_14 про те, що старшина із позивним « ОСОБА_67 » кидається на нього із автоматом та поводить себе агресивно. «ОСОБА_27» попрохав їх приїхати до нього та заспокоїти «ОСОБА_68». Дану інформацію вони отримали від ОСОБА_14 та всі вирішили поїхати до місця мешкання « ОСОБА_68 » та врегулювати виниклий між ними конфлікт. Далі ОСОБА_15 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_73 та ОСОБА_69 на автомобілі ОСОБА_16 марки "Сіат" в кузові мінівен, сірого кольору, д.н.з. якого він не пам`ятає, поїхали до с. Гнилиця Перша, а саме до домоволодіння де проживає ОСОБА_70 та ОСОБА_26 із позивним « ОСОБА_67 ». Приїхали до даного домоволодіння близько о 19:30 год. Далі ОСОБА_15 разом із перерахованими вище особами зайшли на подвір`я даного домоволодіння. Перший на подвір`я зайшов ОСОБА_14 , другий «ОСОБА_107», а потім інші. Далі ОСОБА_14 зайшов до літньої кухні, де мешкав ОСОБА_26 , там горіло світло, але в приміщенні при вході нікого не було. Після чого ОСОБА_14 зайшов до будинку в пошуках ОСОБА_71 та ОСОБА_72 . Також в цей час до приміщення літньої кухні зайшли «ОСОБА_107», ОСОБА_15 та « ОСОБА_64 », при цьому перший зайшов «ОСОБА_107», а вони пішли за ним. За даних обставин «ОСОБА_107» в приміщенні літньої кухні зайшов до сусідньої кімнатки, де він зустрів « ОСОБА_68 ». ОСОБА_15 в цей час разом із « ОСОБА_91 » стояли в сусідньому приміщенні при вході та почули, що «ОСОБА_107» та « ОСОБА_67 » почали сваритися між собою, в агресивній формі з`ясовувати відносини, тощо. В цей час ОСОБА_15 вийшов на подвір`я в пошуках «ОСОБА_113», так як не розумів де він перебуває. Через декілька хвилин ОСОБА_15 повернувся в приміщення літньої кухні, де в цей момент при вході знаходився « ОСОБА_64 », а « ОСОБА_67 » та «ОСОБА_107» продовжували з`ясовувати між собою відносини, кричати друг на друга. «ОСОБА_64» сказав ОСОБА_15 , щоб він також зайшов в приміщення та подивився, що там відбувається у « ОСОБА_68 » з «ОСОБА_110». Зайшовши до вказаного приміщення літньої кухні, ОСОБА_15 побачив, як « ОСОБА_67 » стоячи в даній кімнаті, тримав в руках гранату та крутив запал на ній. При цьому «ОСОБА_67» побачивши ОСОБА_15 , сказав, що він зараз всіх тут підірве, а «ОСОБА_107» йому відповів, що може підривати та він не боїться. В цей час ОСОБА_15 покликав « ОСОБА_92 », останній забігши до кімнати, схопив « ОСОБА_68 » за руку в якій він тримав гранату та повалив його на ліжко. Після чого утримуючи його руку, відібрав у « ОСОБА_68 » гранату та розкрутивши її, забрав із собою, куди саме не пам`ятає.

В цей момент «ОСОБА_107» наніс декілька ударів «ОСОБА_86», який сидів на ліжку, по обличчю та голові. В цей час до приміщення літньої кухні забігли « ОСОБА_61 » та «ОСОБА_27». Коли вони забігли, « ОСОБА_67 » встав із ліжка та почав боротися, битися із «ОСОБА_110», наніс йому декілька ударів кулаками в область шиї.

Та в цей момент розпочалася бійка, в ході якої « ОСОБА_68 » хтось з присутніх повалив на землю та вони всі, а саме «ОСОБА_107», « ОСОБА_27 », « ОСОБА_64 », « ОСОБА_61 » та ОСОБА_15 почали наносити йому удари ногами та руками в область голови, обличчя, тулуба, спини та нижніх кінцівок. Точно сказати хто саме та по яким ділянкам тіла наносив удари він не може. При цьому стверджує, що більше всього ударів наносив «ОСОБА_107», а саме він розбив обличчя «ОСОБА_86» та у останнього з носової порожнини почала текти кров. Загалом наносили удари «ОСОБА_86» близько 2-3 хв., в цей момент «ОСОБА_67» здійснював супротив, кричав, але після розбиття йому носа, останній такого супротиву як раніше вже не здійснював.

Після чого хтось із присутніх сказав, що треба його вивозити звідси та заспокоїти його в іншому місці, хто саме сказав це, він не пам`ятає. За вказаних обставин ОСОБА_15 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_73 та ОСОБА_75 схопили ОСОБА_76 та поклали на плед бежевого кольору, який перебував на ліжку в даній кімнаті. ОСОБА_66 в цей час пішов за подвір`я відчиняти свій автомобіль.

Коли вони вчотирьох несли ОСОБА_76 в пледі останній кричав "спасите-помогите". Далі замотаного в пледі ОСОБА_76 вони винесли за подвір`я та погрузили до багажного відділу автомобіля на якому приїхали. Даля ОСОБА_15 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_73 , ОСОБА_75 та ОСОБА_69 сіли до автомобіля. ОСОБА_14 сидів на передньому правому сидінні, за кермом був ОСОБА_87 , ОСОБА_15 сидів на задньому лівому сидінні, ОСОБА_73 сидів посередині на задньому сидінні, а ОСОБА_70 сидів на задньому сидінні справа. Після чого вони поїхали по селу на виїзд із с. Гнилица Перша. Проїхавши приблизно один кілометр вони почули, що відкрилась кришка багажника автомобіля та вони зрозуміли, що ОСОБА_26 намагається втекти, так як він відкривши зсередини кришку багажного відсіку, виліз із автомобіля під час руху. Побачивши це, ОСОБА_66 зупинив автомобіль та вони вчотирьох (всі, окрім ОСОБА_77 ) побігли до місця, де перебував ОСОБА_26 . При цьому де саме він знаходився ОСОБА_15 точно не бачив, так як підбіг до цього місця останній. Після чого вони вчотирьох знову загрузили ОСОБА_76 до багажного відсіку автомобіля та поїхали далі по дорозі. Сівши до автомобіля після завантаження в багажний відсік ОСОБА_76 , в автомобілі вони перебували на тих же самих місцях.

В цей час їхавши по дорозі ОСОБА_26 почав кричати, виражатись нецензурною лайкою та намагався вилізти із багажного відділу автомобіля. При цьому останній здійснював активні дії, звертався до них, здебільшого нецензурною лексикою, перебуваючи в багажному відсіку викрикував погрози на їх адресу, декілька разів просив дати йому цигарок покурити.

В цей момент, під час активної, агресивної поведінки ОСОБА_76 , який знаходився в багажному відсіку, ОСОБА_73 (ОСОБА_107), який сидів поблизу ОСОБА_15 , посередині на задньому сидінні, розвернувся напівоберту, обличчям до багажному відсіку, де знаходився ОСОБА_26 . За даних обставин він витягнув із багажного відсіку молоток, який там знаходився та перебуваючи у положенні в півоберту, обличчям до ОСОБА_76 , підняв над ним молоток та через декілька секунд, прицілившись, ОСОБА_73 наніс удар в область голови ОСОБА_72 . Даний удар ОСОБА_15 бачив особисто, після отримання удару молотком, голова ОСОБА_76 похилилася донизу. Побачивши цей удар по голові, який наніс ОСОБА_73 , ОСОБА_15 відвернувся. При цьому ОСОБА_73 продовжив наносити удари молотком та наніс ще один-два удари в область голови ОСОБА_24 , що ОСОБА_15 зрозумів за характерним звуком від удару. Після чого ОСОБА_73 розвернувся на сидінні та сів у звичайне положення обличчям до передніх сидінь. При цьому після отриманих ударів молотком по голові, ОСОБА_26 перестав активно себе поводити, більше не спілкувався із

ними, а лише тихо хрипів, через деякий час перестав подавати звуки взагалі. Одразу після цього ОСОБА_15 повідомив присутнім в автомобілі, що скоріш за все ОСОБА_26 помер. Після чого хтось з присутніх сказав, що треба його кудись відвезти та викинути труп. За вказаних обставин ОСОБА_70 повідомив їм, щоб вони завезли його до домоволодіння в с. Гнилиця, де мешкає військовослужбовець ОСОБА_78 , так як йому необхідно туди прибути. На його прохання вони погодилися та завезли його близько 21 год. 30 хв. до домоволодіння ОСОБА_79 . При цьому в сам будинок вони не заходили, а поїхали далі по с. Гнилиця в напрямку с. Аркушине.

Проїхавши близько декілька кілометрів, вони зупинились та звернули на грунтову дорогу. Проїхавши ще близько двісті метрів вони зупинились, так як автомобіль застряг в грязі. ОСОБА_15 разом із ОСОБА_14 відкрили кришку багажного відділу та ОСОБА_15 побачив, що ОСОБА_26 знаходиться без свідомості, обличчя є закривавленим. Далі ОСОБА_15 разом з ОСОБА_14 взяли ОСОБА_76 за руки і за ноги, віднесли його не далеко від ґрунтової дороги та поклали на траву. Після чого ОСОБА_15 разом із ОСОБА_14 зняли зі ОСОБА_76 ботинки, штани з паском та футболку та поклали до багажного відділу автомобіля. Далі ОСОБА_66 дав ОСОБА_14 гранату, яку він забрав у ОСОБА_76 , для того, щоб ОСОБА_14 її викинув, що він відповідно і зробив. Граната була Ф1. Куди ОСОБА_14 її кидав, ОСОБА_15 не бачив так як було дуже темно. Після того як граната зірвалась вони сіли в автомобіль та поїхали до себе до дому.

Наступного дня, а саме 17.10.2023 року близько о 08:00 год. ранку вони прибирали сміття у себе вдома. Та після прибирання вирішили вивезти їх на місцевий смітник в с. Гнилиці Першій. До того ж сміття вони поклали й пакет чорного кольору в якому знаходилась одежа ОСОБА_76 та плід на якому вони його несли. Після чого ОСОБА_14 разом із ОСОБА_69 на його автомобілі, погрузивши сміття та речі ОСОБА_76 , вивезли все на місцевий смітник.

На пропозицію слідчого, підозрюваний ОСОБА_15 добровільно в присутності понятих показав вищевказані обставини безпосередньо на місцевості на території с. Гнилиця - Гнилиця Перша, Куп`янського району Харківської області.

На зазначений протокол зауважень у ОСОБА_15 не було. В судовому засіданні він підтвердив покази дані ним під час слідчого екперименту. (т. 5 а.с. 57-63);

- даними відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.11.2023 року та оглянутому в судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_16 , якому вручалась пам`ятка з правами та обов`язками та були роз`яснені права та обов`язки передбачені ч. 3,4, 5,6,7 ст. 42 КПК України, в тому числі не говорити нічого з приводу підозри щодо нього та в будь-який момент відмовлятись відповідати на запитання, про що свідчить його особистий підпис в протоколі, в присутності понятих, повідомив, що станом на 16.10.2023 року він проживав

в домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , разом із ОСОБА_43 позивний ОСОБА_60 , ОСОБА_14 позивний ОСОБА_61 та ОСОБА_15 позивний ОСОБА_62 , ОСОБА_13 позивний ОСОБА_107. 16.10.2023 року ОСОБА_16 разом зі своїми вищеперерахованими товаришами по службі знаходились вдома. Ввечері ОСОБА_16 з ОСОБА_15 позивний (ОСОБА_62), ОСОБА_13 позивний (ОСОБА_107), ОСОБА_59 позивний (ОСОБА_60) та ОСОБА_14 ( ОСОБА_93 . Це було близько 18 год.. 00 хв. Під час вечері вони вживали алкогольні напої. Пізніше ОСОБА_43 пішов спати і залишив їх в чотирьох. Під час вечері близько о 18:30 год. до ОСОБА_14 на його мобільний телефон зателефонував товариш по службі ОСОБА_17 (ОСОБА_27), який мешкає в АДРЕСА_5 . Як їм розповів ОСОБА_14 , в телефонній розмові ОСОБА_17 попросив ОСОБА_25 та інших мешканців будинку приїхати до нього додому та допомогти, так як у ОСОБА_17 виникла конфліктна ситуація із ОСОБА_24 і потрібно приїхати та заспокоїти його. Далі ОСОБА_16 разом із ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на його власному автомобілі марки "Сіат", моделі «Альхамбра», сріблястого кольору поїхали до с. Гнилиця Перша, а саме до домоволодіння де проживав ОСОБА_17 та ОСОБА_24 . Приїхали до домоволодіння близько о 19 год. 30 хв. Далі ОСОБА_16 разом із перерахованими вище особами зайшли у двір домоволодіння. В цей час ОСОБА_17 ніде не було, вони оглянулись та побачили, що зник ОСОБА_14 . Після цього ОСОБА_16 з ОСОБА_15 та ОСОБА_13 зайшли до літньої кухні. В маленькій кімнаті приміщення літньої кухні вони виявили ОСОБА_24 . Тоді ОСОБА_15 пішов шукати ОСОБА_17 , ОСОБА_16 в цей час вийшов на подвір`я літньої кухні та курив цигарку, а ОСОБА_13 залишився на одинці зі ОСОБА_24 . Приблизно через дві-три хвилини вони почули крики з приміщення літньої кухні. Тоді ОСОБА_16 та ОСОБА_15 забігли до приміщення літної кухні де виявили, що ОСОБА_24 стоїть із гранатою в руках та закручує запальний елемент в основу гранати. Вони з ОСОБА_15 накинулись на ОСОБА_24 , ОСОБА_16 почав відбирати гранату, а ОСОБА_15 тримав його. ОСОБА_13 в цей час стояв та стежив за їх діями. ОСОБА_24 в цей час почав ображати їх, вживати нецензурну лайку. Пізніше ОСОБА_24 вдарив ОСОБА_13 в обличчя, на що останній відповів тим же. Тоді ОСОБА_16 з ОСОБА_15 зупинили їх бійку, розтягнувши їх по сторонам. Після чого ОСОБА_16 з ОСОБА_15 пішли на подвір`я літньої кухні покурити, а ОСОБА_24 та ОСОБА_13 залишились наодинці. Приблизно через хвилину вони почули звуки бійки з приміщення літньої кухні. ОСОБА_16 з ОСОБА_15 забігли в середину та побачили, що ОСОБА_24 та ОСОБА_13 знов почали битися. ОСОБА_16 з ОСОБА_15 одразу почали їх рознімати. В цей час до приміщення літньої кухні зайшли ОСОБА_17 та ОСОБА_14 та запитали, що тут коїться, чому він погрожує зброєю та інші питання, які стосувалися продажу особистих речей загиблих військовослужбовців ОСОБА_24 . Після чого ОСОБА_13 накинувся на ОСОБА_24 , до його одразу приєднався ОСОБА_17 . Вони наносили йому удари руками по грудній клітині, від чого ОСОБА_24 впав на землю. Після чого вони стали хаотично наносити удари ногами по різним частинам тіла ОСОБА_24 . Через пару хвилин

ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 приєдналися до бійки, здійснивши

декілька ударів ногами по тулубу ОСОБА_24 . Останній в цей час лежав на

підлозі та стогнав, кричав. На той час ОСОБА_24 був одягнений у військові

штани " ІНФОРМАЦІЯ_12 ", на штанах був пасок чорного кольору, військові ботинки

коричневого кольору та цивільна футболку бежевого кольору. Після цього хтось

запропонував його вивезти з домоволодіння, щоб освіжити на повітрі та

поспілкуватися з приводу його погроз військовослужбовцям. ОСОБА_16

пішов заводити свій автомобіль марки "Сіат", моделі «Альхамбра», сріблястого

кольору. Після чого ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та ОСОБА_14

принісши ОСОБА_24 в пледі, загрузили його до багажнику вказаного

автомобіля. Коли несли ОСОБА_24 останній кричав "спасите-помогите",

також він кричав, що їм кінець, що він подзвонить своїм хлопцям, які їх вб`ють.

Далі учасники події сіли до автомобіля в наступному порядку: ОСОБА_16 на

водійське сидіння, ОСОБА_15 сів позаду водія; посередині заднього сидіння сів

ОСОБА_94 , а зправа від нього ОСОБА_17 ; ОСОБА_14 сів на передне

пасажирське місце. ОСОБА_24 в цей час знаходився в багажнику та

продовжував їм погрожувати. Хтось із пасажирів запропонував вивезти його до

ставка та вмити водою, щоб він протверезів. ОСОБА_16 знав дорогу до ставка,

тому поїхав у вказаному напрямку.

Проїхавши приблизно один кілометр ОСОБА_16 почув, що хтось

кричить: « ОСОБА_95 », після чого відкрилась кришка багажника, а ОСОБА_24 невідомим чином покинув автомобіль. ОСОБА_16 одразу

зупинив автомобіль, а усі четверо пасажирів вийшли з автомобіля та почали

наздоганяти ОСОБА_24 , приблизно через дві-три хвилини усі пасажири

повернули його до багажнику автомобіля та сіли на зазначені вище місця. ОСОБА_24 продовжував ображати та погрожувати їм. Тоді хтось

викрикнув: «Та закрийте його вже». Після чого ОСОБА_16 почув звук, що

нагадував два удари тупим предметом. Після вказаних звуків ОСОБА_24

замовк, продовжував лише тихо крехтіти та стогнати. Через деякий час

ОСОБА_17 поступив дзвінок до мобільного телефону від ОСОБА_96 , т.в.о.

командира 1 роти. В ході розмови, ОСОБА_17 повідомив йому, що не знає де

ОСОБА_24 і що сам ОСОБА_17 зараз знаходиться у ОСОБА_97

з позивним ( ОСОБА_29 ). Після розмови ОСОБА_17 попросив завезти його до

ОСОБА_114, що ОСОБА_16 і зробив. Вони висадили ОСОБА_17 в місці

проживання «ОСОБА_114» в с. Гнилиця, точної адреси він не пам`ятає. Після чого вони продовжили їхати до ставка вже без ОСОБА_17 . При

цьому вони не змогли доїхати до ставка, адже загрузли в бруді. В цей час йшов

сильний дощ і землю розмило. ОСОБА_16 зупинив автомобіль. Усі пасажири

та ОСОБА_16 вийшли з автомобіля та вчотирьох витягнули

ОСОБА_24 на землю. Він лежав на бежевому пледі. Після чого ОСОБА_14

попросив в ОСОБА_16 гранату, яку він забрав у ОСОБА_76 в місці його

проживання. Тоді ОСОБА_16 віддав її ОСОБА_25 . Після цього ОСОБА_15

та ОСОБА_14 потягнули ОСОБА_24 десь у напрямку ставка. В цей час

ОСОБА_16 та ОСОБА_94 намагалися витягнути автомобіль з бруду.

Приблизно через 15-20 хвилин ОСОБА_16 почув звук вибуху, схожий на

вибух гранати. Після цього ОСОБА_14 та ОСОБА_15 повернулись до автомобілю.

В руках у ОСОБА_25 знаходився пакет, чорного кольору. Вони вчотирьох сіли в

автомобіль та повернулись до місця проживання. Також ОСОБА_14 повідомив, що зняв увесь одяг зі ОСОБА_24 , щоб подумали, що він якийсь безпритульний, а не військовий та одяг ОСОБА_24 перебуває в багажному відсіку автомобіля.

17.10.2023 року вони з ОСОБА_25 та ОСОБА_15 почали прибирати в їхньому місці мешкання. Зібравши усе сміття, ОСОБА_16 та ОСОБА_14 поїхали до найближчого смітника неподалік с. Гнилиця Перша. Коли вони приїхали до смітника, то вони почали викидати сміття. ОСОБА_14 спробував спалити одяг ОСОБА_24 , проте в нього це не вийшло. Тоді вони також викинули пакет з одягом ОСОБА_24 , який був завернутий до бежевої ковдри, в якій вони носили ОСОБА_24 . Потім в багажнику автомобіля ОСОБА_16 виявив молоток зі слідами темно-бурого кольору, схожими на кров. Молоток виглядав як класичний молоток з трикутною зазубреною частиною з одного боку та круглою частиною з іншого. Рукоятка була вироблена з дерева, темно-коричневого кольору. ОСОБА_16 викинув вказаний молоток на смітник разом з іншим сміттям. Після цього вони повернулись до свого місця мешкання.

На пропозицію слідчого, підозрюваний ОСОБА_16 добровільно в присутності понятих показав вищевказані обставини безпосередньо на місцевості на території с. Гнилиця - Гнилиця Перша, Куп`янського району Харківської області.

На зазначений протокол зауважень у ОСОБА_16 не було. В судовому засіданні він підтвердив покази дані ним під час слідчого екперименту. (т. 5 а.с. 64-70);

- даними відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.11.2023 року та оглянутому в судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_17 , якому вручалась пам`ятка з правами та обов`язками та були роз`яснені права та обов`язки передбачені ч. 3,4, 5,6,7 ст. 42 КПК України, , в тому числі не говорити нічого з приводу підозри щодо нього та в будь-який момент відмовлятись відповідати на запитання, про що свідчить його особистий підпис в протоколі, в присутності понятих, повідомив, що станом на 16.10.2023 року він проживав на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 із ОСОБА_98 позивний ОСОБА_99 , ОСОБА_100 позивний ОСОБА_101 , ОСОБА_102 позивний Суддя, який вибув з місця розташування в кінці серпня поточного року та інші. Також на території домоволодіння, поряд з житловим будинком розташоване приміщення літньої кухні в якому проживав старшина роти ОСОБА_103 із позивним « ОСОБА_67 ». 16.10.2023 року зранку ОСОБА_17 займався особистими справами. Близько 14 год. 30 хв. цього дня ОСОБА_17 підійшов до « ОСОБА_68 » та сказав йому, що їм необхідно переговорити, на що він відповів, що йому наразі треба з`їздити в службових справах до служби речового забезпечення, після чого вони зможуть посидіти та обговорити питання. Після чого ОСОБА_67 зібрався їхати на базу, де розташовувалась речова служба, ОСОБА_17 також поїхав з ним, вийшов біля магазину, купив продукти харчування та повернувся до місця проживання, поки чекав на ОСОБА_68» читав книгу. Близько 15 год. 15 хв. «ОСОБА_67» повернувся до місця проживання та повідомив про те, що він зараз піде на нараду. Вони вдвох випили з ним по 50 гр. коньяку, в цей час йому хтось зателефонував та повідомив, що на нараду пішов хтось інший та вони продовжили застілля, в ході розлиття спиртних напоїв вони обговорювали стосунки в родині, показували один одному фотографії родини. Під час перебування ОСОБА_17 в приміщенні літньої кухні, де проживав «ОСОБА_67» сварок між ними не відбувалося. Випивши дві пляшки коньяку об`ємом по 0,5 л. вони вирішили випити пива, після чого пішли до магазину та о 17 год. 33 хв. купивши 2 пляшки пива об`ємом по 2 л., повернулися до приміщення літньої кухні, де продовжили розлиття спиртних напоїв. Загалом вживали вони спиртні напої із ОСОБА_24 приблизно до 19 год. 00 хв. цього дня. Та під час вживання спиртних напоїв, останній через надмірне випите спиртне, почав себе вкрай агресивно поводити, зокрема ОСОБА_24 почав висловлювати погрози на адресу ОСОБА_17 та через збуджений стан через алкогольне сп`яніння направляти на ньго вогнепальну зброю. За вказаних обставин ОСОБА_17 покинув приміщення літньої кухні, так як ОСОБА_24 поводив себе неадекватно. Після цього, усвідомлюючи агресивні наміри ОСОБА_24 та реальну небезпеку від нього, ОСОБА_17 зателефонував своєму товаришу, військовослужбовцю ОСОБА_14 , який проживав в с. Гнилиця, для того, щоб він приїхав із своїми побратимами та заспокоїли ОСОБА_24 , пояснили йому, що так не можна поводити відносно своїх побратимів (погрожувати зброєю та ін.) Після чого приблизно о 19 год. 50 хв. до домоволодіння за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_17 прибули ОСОБА_14 разом із іншими військовослужбовцями ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 . Приблизно о 20 год. 00 хв. до будинку ОСОБА_17 зайшов ОСОБА_14 та вони вийшли з ним з приміщення житлового будинку. Вийшовши на подвір`я, вони побачили, що в приміщенні літньої кухні горить світло. Через вікно вони побачили ОСОБА_24 , який тримаючи в руках гранату, щось на ній викручував. При цьому в даному ж приміщенні перебували ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_104 . Розуміючи, що він зараз може всіх підірвати, ОСОБА_17 та ОСОБА_14 одразу побігли до літньої кухні, де в цей час між ОСОБА_24 та присутніми відбувалася сварка, яка вже переростала в бійку. Коли вони забігли в приміщення літньої кухні, ОСОБА_24 встав із ліжка та почав боротися, битися із ОСОБА_13 (ОСОБА_110), він наніс йому декілька ударів кулаками в область шиї. Та в цей момент розпочалася бійка, в ході якої ОСОБА_24 хтось з присутніх повалив на землю та вони всі вп`ятьох почали наносити йому удари ногами та руками в область обличчя, тулуба, спини та нижніх кінцівок. Точно сказати хто саме та по яких ділянках тіла наносив удари ОСОБА_17 кількість та точну локалізацію ударів назвати не може. При цьому стверджує, що більше всього ударів наносив ОСОБА_13 (ОСОБА_107), а саме він розбив обличчя ОСОБА_24 та у останнього з носової порожнини почала текти кров. Загалом наносили удари «ОСОБА_86» близько 2-3 хв., в цей момент «ОСОБА_67» здійснював супротив, кричав, але після розбиття йому носа, останній такого супротиву як раніше вже не здійснював.

Після чого хтось із присутніх сказав, що треба його вивозити звідси та заспокоїти його в іншому місці, освіжити щоб він став поводити себе адекватно, хто саме сказав це, ОСОБА_17 не пам`ятає. За вказаних обставин ОСОБА_17 разом із ОСОБА_15 , ОСОБА_73 та ОСОБА_14 взяли ОСОБА_76 та поклали на плед бежевого кольору, який перебував на ліжку в даній кімнаті. ОСОБА_66 в цей час пішов за подвір`я відчиняти свій автомобіль. Коли вони вчотирьох несли ОСОБА_76 в пледі останній кричав "спасите-помогите", при цьому продовжував погрожувати їм, лякати, що їх всіх вб`ють та ін. Далі замотаного в пледі ОСОБА_76 вони винесли за подвір`я та погрузили до багажного відділу автомобіля на якому вони приїхали. Далі ОСОБА_17 разом із ОСОБА_82 , ОСОБА_73 , ОСОБА_14 та ОСОБА_69 сіли до автомобіля. ОСОБА_14 сидів на передньому правому сидінні, за кермом був ОСОБА_66 , на задньому лівому сидінні сидів ОСОБА_88 , посередині на задньому сидінні сидів ОСОБА_73 , а ОСОБА_17 сидів на задньому правому сидінні. Після чого вони поїхали по селу на виїзд із с. Гнилиця Перша. Проїхавши один кілометр вони почули, що відкрилась кришка багажника автомобіля та вони зрозуміли, що ОСОБА_26 намагається втекти, зупинили автомобіль та хтось з присутніх в автомобілі побігли до ОСОБА_72 . Далі ОСОБА_24 погрузили назад до багажного відділу та після чого вони розвернулись і поїхали по дорозі в напрямку с. Гнилиця.В цей час їхавши по дорозі ОСОБА_26 почав кричати, виражатись нецензурною лайкою та намагався вилізти із багажного відділу автомобіля. При цьому останній здійснював активні дії, звертався до них, здебільшого нецензурною лексикою, перебуваючи в багажному відсіку викрикував погрози на їх адресу, декілька разів просив дати йому цигарок покурити.В цей момент ОСОБА_17 повідомив присутнім в автомобілі, щоб вони завезли його до домоволодіння в с. Гнилиця, де мешкає військовослужбовець ОСОБА_78 (ОСОБА_112), так як ОСОБА_17 попередньо збирався до нього в гості. Близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 завезли ОСОБА_17 до домоволодіння ОСОБА_78 та поїхали далі по с. Гнилиця в невідомому напрямку. Які далі події із ними відбувалися ОСОБА_17 не знає, зокрема, що саме останні зробили із ОСОБА_24 йому невідомо. При цьому з 17.10.2023 ОСОБА_24 він не бачив.

На пропозицію слідчого, підозрюваний ОСОБА_17 добровільно в присутності понятих показав вищевказані обставини безпосередньо на місцевості на території с. Гнилиця - Гнилиця Перша, Куп`янського району Харківської області.

На зазначений протокол зауважень у ОСОБА_17 не було. В судовому засідані він підтвердив покази даним ним під час слідчого екперименту. (т. 5 а.с. 71-76);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 23.01.2024 року, з фототаблицями за участю ОСОБА_15 , в ході огляду речей ОСОБА_15 впізнав молоток під № 3, яким ОСОБА_13 наносив удари в область голови ОСОБА_24 (т. 5 а.с.77-81).

Також судом були досліджені Витяг із ЄРДР № 12023221100002962 від 27.10.2023 року, згідно якого 26.10.2023 року до ЧЧ відділення поліції № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 близько 18.58год. на території відкритої ділянки місцевості поблизу с. Аркушине Куп`янського району Харківської області, виявлено труп ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , військовослужбовця вч НОМЕР_1 , який з 16.10.2023 року самовільно залишив місіце несення служби та був відсутній в місці тимчасового розташування підрозділу. При огляді трупа встановлено наявність тілесних ушкоджень на голові та тулубі (т. 4 а.с.1).

Витяг із ЄРДР № 12023221100003066 від 10.11.2023 року, згідно якого в ході досудового розслідування кримінального провадження ЄРДР № 12023221100002962 встановлено, що 16.10.2023 року ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 реалізували свій спільний злочинний умисел спрямований на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, діючи за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи фізичну силу, помістили останнього до бежевого пледу та почали виносити останнього в пледі з території подвір`я на вулицю далі сіли до салону автомобіля, позбавили його права на вільне пересування та почали незаконно транспортувати, не давали змоги ОСОБА_24 покинути багажний відсік автомобіля, всіляко перешкоджаючи йому активними діями (т. 4 а.с.2).

Витяг із ЄРДР № 12023221100003067 від 10.11.2023 року, згідно якого в ході досудового розслідування кримінального провадження ЄРДР № 12023221100002962 встановлено, що 16.10.2023 року о 21.10 год., під час транспортування ОСОБА_24 в багажному відсіку автомобіля, ОСОБА_13 , на грунті особисто неприязних відносин, діючи з злочинним умислом на протиправне позбавлення життя ОСОБА_24 , в присутності ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , які перебували в салоні автомобіля, реалізували свій спільний злочинний умисел спрямований на позбавлення життя ОСОБА_24 , наніс йому металевою частиною молотка 2-3 удари в область правої частини голови навідмаш. Від отриманих ударів ОСОБА_24 почав втрачати свідомість та в подальшому помер. За вказаних обставин у ОСОБА_14 , ОСОБА_105 та ОСОБА_16 , які перебували в салоні даного автомобіля та усвідомлювали факт вбивства ОСОБА_24 , виник спільний злочинний умисел спрямований на заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою приховування злочину, перенесли труп ОСОБА_24 до території яру поблизу с. Аркушине, викинули одяг останнього та молоток, який є знаряддям вчинення злочину до місцевого сміттєсвалища (т. 4 а.с.4);

Наведені вище докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особи винних, подію злочину, винуватість обвинувачених та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України. За правилами статті 91 КПК доказуванню в кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Будь-яких доводів, передбачених у ст. 87 КПК України, для визнання зібраних доказів, недопустимими стороною захисту не наведено і таких в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Положеннями статті 94 КПК встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За приписами статті 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Дотримання зазначених вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у статті 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).

Таким чином, згідно з усталеною судовою практикою, доказування тих чи інших обставин злочину, як правило, ґрунтується не на одному чи кількох прямих доказах, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих, доказів. І саме на такому аналізі та оцінці всіх доказів і робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.

Проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні показання потерпілої, обвинувачених, свідків, а також досліджені під час судового розгляду письмові докази, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для їх не врахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, а судом встановлено, що вони є переконливими, послідовними, співпадають між собою та є такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами. Вказані докази колегія суддів покладає в основу свого рішення по суті висунутого обвинувачення по даному кримінальному провадженню.

Колегія суддів зазначає, що незаконне позбавлення волі полягає в протиправному перешкоджанні людині обирати за своєю волею місце знаходження. Воно може виявитися у затриманні потерпілого в тому місці, де він знаходитися не бажає, або поміщення його в таке місце, яке він не має змоги вільно залишити. Це діяння може бути здійснене шляхом застосування фізичного насильства, а також шляхом психічного насильства. Викраденою вважається особа, якою протиправно заволоділи, таємно чи відкрито захопили, перемістили в інше місце й утримують проти її волі.

Так, умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Про намір на позбавлення життя свідчить умисне спричинення ушкоджень в життєво важливі органи потерпілого, в результаті чого настає його смерть.

При вирішенні питання щодо наявності в діях винної особи складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України, необхідно враховувати, що така кваліфікація може мати місце лише в тому випадку, коли буде доведено, що відбулось вбивство людини викраденою або незаконно позавленої волі.

З приводу мотивів вчинення умисних вбивств, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України, то умисні позбавлення життя іншої людини в окремих їх видах вчиняються зі спеціальним мотивом, тому він є обов`язковою ознакою складу та безпосередньо впливає на кваліфікацію вчиненого діяння, однак при вчиненні умисного вбивства двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України), як і в інших (п. п. 2, 3, 4, 5, 10, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України) мотив та мета можуть бути різними і не мають значення для кваліфікації.

Умисне вбивство відрізняється від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, і визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків; вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення. Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).

Питання про наявність умислу суд вирішує з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховує кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, спосіб вчинення злочину, знаряддя злочину, а саме декілька ударів молотком в голову, ( і як повідомив під час слідчого експерименту ОСОБА_15 удар молотком був прицільним), причини припинення злочинних дій - ОСОБА_24 припинив після ударів супротив, також суд враховує поведінку обвинувачених після вчинення вбивства, які не намагались врятувати чи допомогти потерпілому, а стали приховувати особливо тяжкий злочин, викинули одяг та ніж.

При цьому спосіб вчинення кримінального правопорушення відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.

Положеннями ч. 2 ст. 28 КК України встановлено, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони.

Колегія суддів зазначає, що домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій - поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.

Отже колегія суддів, дослідивши надані докази приходить до висновку про вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 146 КК України та ч. 2 ст. 28 ст. 396 КК України за попердньою змовою групою осіб, виходячи з конкретних обставин справи та поведінки обвинувачених, які разом спільно виносили потерпілого ОСОБА_24 скрутивши його в пледі, щоб він не міг чинити супротив, при цьому ніхто із обвинувачених не заперечував проти таких дій. Обвинувачені спільно доганяли та повертали ОСОБА_24 , коли він намагався втекти, а також спільно приховували вчинення особливо тяжкого злочину (роздягали потерпілого, викидали одяг та молоток, яким було вбито ОСОБА_24 ), при цьому ніхто з обвинувачених протягом 10 днів, після вчинення особливо тяжкого злочину не повідомив ні правоохоронні органи, ні керівництво військової частини, які шукали ОСОБА_24 , про вчинений злочин.

Колегія суддів критично ставиться до показань обвинувачених, в частині того, що вони хотіли вивезти ОСОБА_24 та відпустити, щоб він протверезів, так як маючи змогу відпустити ОСОБА_24 , в тому числі коли він під час руху вистребнув із автомобіля, обвинувачені цього не зробили та силою повернули його до автомобіля. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, з показань свідка ОСОБА_32 , що майже уся зброя, що була в будинку ОСОБА_24 була вивезена, були тільки декілька автоматів, що спростовує показання обвинувачених з приводу наявності великої кількості зброї та можливої детонації, чому вони намагались завадити.

Отже, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що вина ОСОБА_13 у вчиненні вбивства викраденої людини, а ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 396 КК України та ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правоопрушення за ч. 2 ст. 46 КК України, повністю доведена належними і допустимими доказами. Об`єктивних обставин, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення за інших обставин, судом не встановлено.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Відповідно до ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Суд має право, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3 ст. 337 КПК).

Положеннями ст. 84 КПК визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Крім цього, статтею 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК, і сформувати повне й об`єктивне уявлення щодо обставин конкретного кримінального провадження та постановити відповідне процесуальне рішення.

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів доходить висновку, що сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та об`єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність обвинуваченого ОСОБА_13 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 у вчиненні інкримінованих їм злочинів поза будь-яким розумним сумнівом.

Аналізуючи вище викладені докази, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_13 , своїми умисними діями, вчинив умисне вбивство викраденої людини, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин передбачений за п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.

Аналізуючи вище викладені докази, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_14 , своїми умисними діями, вчинив незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин передбачений за ч. 2 ст. 146 КК України.

Крім того, аналізуючи вище викладені докази, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_14 , своїми умисними діями, вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин передбачений за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 396 КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.

Аналізуючи вище викладені докази, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_15 , своїми умисними діями, вчинив незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин передбачений за ч. 2 ст. 146 КК України.

Крім того, аналізуючи вище викладені докази, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_15 , своїми умисними діями, вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину ,вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин передбачений за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 396 КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.

Аналізуючи вище викладені докази, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_16 , своїми умисними діями, вчинив незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин передбачений за ч. 2 ст. 146 КК України.

Крім того, аналізуючи вище викладені докази, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_16 , своїми умисними діями, вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин передбачений за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 396 КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.

Аналізуючи вище викладені докази, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_17 , своїми умисними діями, вчинив незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин передбачений за ч. 2 ст. 146 КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.

Вину обвинувачених у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень - злочинів, колегія суддів вважає доведеною.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_13 встановлено, що він є громадянином України, але тривалий час проживав у Франції, з вищою освітою, раніше не був засуджений, розлучений, неповнолітніх дітей на утримання не має, військовослужбовець з 12.05.2022 року, був нарогоджений орденом «За мужність» 3 ступеня 22.08.2022 року, визначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест» 07.02.2023 року, медаллю «Захиснику України» 15.08.2023 року, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією рф проти України в Харківській, Донецькій та Луганській областях в 2022-2023 роках, має мати пенсійного віку, має свідоцтво про зразкову службу, як легіонер, брав участь в обороні країни (Франції) до 08.05.2004 року, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_13 , колегія суддів, відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_13 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_14 встановлено, що він є військослужбовцем, учасник бойових дій, інвалід війни 3 групи, не судим в силу ст. 89 КК України, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_25 , колегія суддів, відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_25 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_15 встановлено, що він є військовослужбовцем, раніше не судим, не одружений, дітей не має, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_15 , колегія суддів, відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_15 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_16 встановлено, що він є військовослужбовцем, раніше не судим, не одружений, дітей не має, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_16 , колегія суддів, відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_16 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_17 встановлено, що він є військовослужбовцем, раніше не судим, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_17 , колегія суддів, відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_17 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

В судовому засіданні встановлено, та не оспорювалось обвинуваченими, той факт, що вони вживали спиртні напої та перебували в стані алкогольного сп`яніння в момент вчинення кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

Відповідно до ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування у формулюванні пред`явленого обвинувачення не інкримінував обвинуваченим вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, як на обставину, яка обтяжує покарання.

Цих обставин також не було відображено в обвинувальному акті як таких, що обтяжують покарання відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК.

На думку колегії суддів, визнання цих обставин відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК такими, що обтяжують покарання, не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

У рішенні ЄСПЛ у справі «Scoppola v. Italy (№2) (Заява №10249/03)» від 17.09.2009, констатовано, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_13 покарання, колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів, його наслідки, відомості про особу обвинуваченого, який має вищу освіту, військовий, має нагороди за захист України під час збройної агресії рф проти України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем служби характеризується позитивно.

Таким чином, колегія суддів беззастережно вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_13 слід визначити в межах санкції статті п.3 ч.2 ст.115 КК України, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі, оскільки, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, колегія суддів переконана, що таке покарання є справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_13 , який вчинив умисне протиправне заподіяння смерті викраденої людині, виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, попередження нових кримінальних правопорушень та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечить співрозмірність діяння та кари, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Також, на переконання колегії суддів, враховуючі тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, який відносяться до особливо тяжких, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, те, що вчинений ним злочин має підвищений рівень суспільної небезпеки, направлений проти закріплених Конституцією України природних і невідчужуваних прав людини, а саме проти її життя і здоров`я, які визнаються найвищою соціальною цінністю, спосіб вчинення злочину, дані щодо його особи.

Врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, про яке просила захисник обвинуваченого, але враховуючи особу обвинуваченого, його заслуги по захисту України, колегія вважає можливим призначити мінімально можливе покарання у вигляді позбавлення волі передбачене ч. 2 ст. 115 КК України, що забезпечить мету покарання у виді виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.

При визначенні ОСОБА_25 , виду та розміру покарання колегія суддів враховує суспільну небезпечність та характер вчинених злочинів, які відносяться до категорії нетяжких, дані про особу обвинуваченого, який є військовим, одружений, має на утриманні малолітню дитину, учасник бойових дій, інвалід війни 3 групи, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, а також враховує встановлені пом`ягшуючи та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

При визначенні ОСОБА_15 , виду та розміру покарання колегія суддів враховує суспільну небезпечність та характер вчинених злочинів, які відносяться до категорії нетяжких, дані про особу обвинуваченого, який є військовим, неодружений, дітей не має, раніше не судимий, а також враховує встановлені пом`ягшуючи та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

При визначенні ОСОБА_16 , виду та розміру покарання колегія суддів враховує суспільну небезпечність та характер вчинених злочинів, які відносяться до категорії нетяжких, дані про особу обвинуваченого, який є військовим, неодружений, дітей не має, раніше не судимий, а також враховує встановлені пом`ягшуючи та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

При визначенні ОСОБА_17 , виду та розміру покарання колегія суддів враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, який відносяться до категорії нетяжких, дані про особу обвинуваченого,який є військовим, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, а також враховує встановлені пом`ягшуючи та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , суд приходить до висновку про необхідність призначити їм покарання, у межах санкції ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України, в вигляді позбавлення волі.

Однак, приймаючи до уваги вищевказані обставини, дані, які характеризують особи обвинувачених, враховуючи їх щире каяття, відсутність судимостей, активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , можливо без ізоляції їх від суспільства, із застосування до них положень ст. 75 КК України, звільнив від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно ст. 163 КВК України - нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

Саме таке покарання буде доцільне для профілактики вчинення обвинуваченими нових злочинів, буде найбільш відповідати принципам та меті його призначення, зазначене випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції. Також такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст. 174 КПК України для продовження існування арешту відсутні, то накладений арешт підлягає скасуванню.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 про стягнення солідарно з обвинувачених на її користь суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 22810 гривень та моральної шкоди в розмірі 5 000 000 грн., колегія суддів, з`ясувавши позиції обвинувачених щодо позову потерпілої, та дослідивши надані нею документи в його підтвердження, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 позовні вимоги потерпілої щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав повністю, обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 визнали позов в частині відшкодування витрат пов`язаних з похованням ОСОБА_24 та частково визнали позов щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Згідно ст. 1190 ЦК України - особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

На підтвердження понесених потерпілою ОСОБА_11 витрат на поховання чоловіка ОСОБА_24 нею надано Договір-замовлення на організацію та проведення поховання № 4602, укладений між ОСОБА_11 та КП «Ритуал сервіс плюс» КМР Бюро рітуальних послуг, а також накладну №18-23-1 від 28.11.2023 року на суму 20260 гривень - про сплату витрат на придбання речей необхідних для поховання (труна,хрест,простирадло, венки та інше) для ритуальної послуги, а також чек №026 від 04.12.2023 року на суму 2550 гривень за ручну копку могили, виданий КП «Ритуал сервіс плюс» КМР Бюро рітуальних послуг.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 року під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

З огляду на викладене, сума витрат на поховання ОСОБА_24 в розмірі 22810 гривень, відповідно до наданих документів, підлягає солідарному стягненню з обвинувачених на користь потерпілої ОСОБА_11 .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до положень п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_106 про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів виходить з того, що внаслідок вбивства її чоловіка ОСОБА_24 , потерпілій було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з втратою чоловіка, а її дитина - батька .

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи суму грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди колегія суддів перш за все враховує, що життя людини є найвищою соціальною цінністю. Через смерть чоловіка потерпіла ОСОБА_11 пережила горе і втрата близької людини завдала їй суттєвих психологічних страждань. Смерть чоловіка порушила звичайний уклад потерпілої ОСОБА_11 , позбавила її неповнолітньої дитини батька, нормального способу життя і завдала глибоких душевних страждань.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 до обвинувачених про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, виходячи із вищенаведних висновків про винуватість останніх у вчиненні кримінальних правопорушень, із наступних мотивів.

Колегія суддів погоджується з доводами потерпілою ОСОБА_11 у кримінальному провадженні, що протиправна винна поведінка обвинувачених перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з її душевними стражданнями, істотними негативними змінами в її житті, що в розумінні ст. 23 ЦК України є моральною шкодою, а також враховує положення ст.ст. 12, 76, 81 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1168, 1177 ЦК України, приймає до уваги часткове визнання позову обвинуваченими, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, вважає, що моральне відшкодування на користь ОСОБА_11 , слід визначити у розмірі 3 000 000 гривень.

Згідно ст. 129 КПК України - ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За таких обставин, враховуючи обсяг фізичних та душевних страждань потерпілої внаслідок неправомірних дій обвинувачених, роль і ступень кожного обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень та заподіянні моральної шкоди, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, з урахуванням принципу індивідуалізації призначеного покарання, колегія суддів приходить до висновку про стягнення моральної шкоди з кожного обвинуваченого на користь потерпілої, а саме з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_11 - 2000000 грн. 00 коп., з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_11 - 250000 грн. 00 коп., з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_11 - 250000 грн. 00 коп., з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_11 - 250000 грн. 00 коп., з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_11 - 250000 грн., що буде відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З огляду на обставини справи та наведені потерпілою доводи в обґрунтування своїх позовних вимог про стягнення з обвинувачених завданої моральної шкоди, колегія суддів, визначаючи розмір моральної шкоди, враховує характер та обсяг страждань (душевних, психічних), яких зазнала потерпіла через втрату чоловіка, характер немайнових витрат, їх тривалість, неможливість їх відновлення, а також виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, з урахуванням майнового стану обвинувачених, які є військовослужбовцями, колегія суддів вважає необхідним задовольнити позовну вимогу ОСОБА_11 про стягнення з обвинувачених моральної шкоди у зазначеному розмірі.

Згідно ч. 5, 7 ст. 72 КК України - попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. Домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_13 , ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.11.2023 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який судом неодноразово продовжувався під час розгляду кримінального провадження. Враховуючи, що судом призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили, залишити ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зарахувавши до строку відбування покарання строк попереднього ув`язнення, з моменту його затримання по день ухвалення вироку, тобто з 07.11.2023 року по 08.11.2026 року, з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення, який залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_13 відраховувати з дня ухвалення вироку суду, тобто з 09 листопада 2026 року.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.11.2023 року відносно ОСОБА_15 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який неодноразово продовжувався судом, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 року відносно ОСОБА_14 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який неодноразово продовжувався судом, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.11.2023 року відносно ОСОБА_16 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який неодноразово продовжувався судом, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 року відносно ОСОБА_17 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.12.2023 року відносно ОСОБА_17 встановлено домашній арешт в певний час доби, який неодноразово продовжувався судом, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст.122,124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати із залученням експертів.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Згідно листа Начальника віділення № 2 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області від 30.10.2026 року суду було повідомлено, що за фактом ворожого обстрілу внаслідок якого зокрема було знищено камеру речових доказів Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області по вул. Центральна, 31 в смт. Шевчепково, відповідні відомості внесено СВ УСБУ в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026220000000593 від 14.04.2026. за ч. 1 ст. 438 КК України (витяг додасться до даного листа). За вказаних обставин, внаслідок ворожого обстрілу було знищено вищевказані речові докази по кримінальному провадженню № 12023221 100002962 від 27.10.2023, за п. З ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. І ст. 396 КК України, а саме: вогнегасник, червоного кольору, овальної форми, висотою 50 см., із клапаном та тримачем, на поверхні якого наявні нашарування грунту, землі, який поміщено до сейф пакету № «PSP 4069266»; металевий предмет, зовні схожий на скобу від гранати, сірого кольору, розміром 9 см. па 1 см., з маркуванням на ньому «92», «-118-71»; бежевий плед, розмірами 180 см. на 180 см., в середній частині якого наявні сліди від горіння, а саме нашарування темного кольору та полімерний пакет чорного кольору, ручки якого зав`язані на вузол, який є порваний з бокової сторони; штани зеленого кольору із піксельними візерунками на поверхні яких наявні плями речовини бурого кольору, схожої па кров, з ременем на них чорного кольору на якому наявне маркування «489902» та з підсумком для магазину чорного кольору; футболка зелено- бежевого кольору, на поверхні якої наявні плями речовини бурого кольору, схожої на кров та дирки в районі грудної клітки із слідами від горіння по її контуру; ботинки (бєрци) олівково-пісчаного кольору; предмет, зовні схожий на молоток, із рукояткою, виготовленою з дерева, темно-коричневого кольору та металевим елементом, зі слідами темно-бурого кольору, схожими па кров на рукоятці та металевому елементі; килимове покриття, розміром 7 см. на 6 см., із плямою темно-бурого кольору, зовні схожою на кров, розміром 5 см. на 3,5 см. на його поверхні; килимове покриття, розміром 16 см. на 3,5 см., на поверхні якого наявна пляма темно-бурого кольору, зовні схожа на кров, розміром 10 см. на 3 см., разом із поверхнею; змив рідини буро-коричневого кольору, зовні схожої на кров, у зв`язку із чим провести будь-які дії із вилученими речовими доказами, в т.ч. надати дані речові докази до суду, не представляється можливим. Тому колегія суддів, враховуючи вказані обставини, не вирішує долю зазначених речових доказів.

Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання на підставі цього закону у виді 10 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_13 відраховувати з дня ухвалення вироку суду, тобто з 09 листопада 2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_13 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання по день ухвалення вироку, а саме з 07.11.2023 року по 08.11.2026 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_13 , залишити без змін в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", до набрання даним вироком законної сили.

ОСОБА_25 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити покарання на підставі цього закону:

- за ч. 2 ст. 146 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України - у виді 2 років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання меньш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_25 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_25 цілодобовий домашній арешт, з 14.11.2023 року по 05.04.2026 року та з 10.04.2026 по 08.11.2026 року, за правилами, передбаченими в ч. 1 ст. 72 КК України, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_25 у вигляді цілодобового домашнього арешту, до набрання вироком законної силу, залишити без змін.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_25 а звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_14 а наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (служби).

Нагляд за засудженим військовослужбовцем ОСОБА_25 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.

ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити покарання на підставі цього закону:

- за ч. 2 ст. 146 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України - у виді 2 років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання меньш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_15 цілодобовий домашній арешт, з 13.11.2023 року по 08.11.2026 року, за правилами, передбаченими в ч.1 ст. 72 КК України, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_15 у вигляді цілодобового домашнього арешту, до набрання вироком законної силу, залишити без змін.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_15 звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_15 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (служби).

Нагляд за засудженим військовослужбовцем ОСОБА_15 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.

ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити покарання на підставі цього закону:

- за ч. 2 ст. 146 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України - у виді 2 років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання меньш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_16 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_16 цілодобовий домашній арешт, з 13.11.2023 року по 08.11.2026 року, за правилами, передбаченими в ч. 1 ст. 72 КК України, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_16 у вигляді цілодобового домашнього арешту, до набрання вироком законної силу, залишити без змін.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_16 звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_16 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (служби).

Нагляд за засудженим військовослужбовцем ОСОБА_16 , звільненим від відбування покарання з випробуванням,на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.

ОСОБА_17 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та призначити покарання на підставі цього закону у виді 3 років позбавлення волі.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_17 цілодобовий домашній арешт, з 14.11.2023 року по 28.12.2023 року за правилами, передбаченими в ч. 1 ст. 72 КК України, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_17 у вигляді домашнього арешту в певний час доби, до набрання вироком законної силу, залишити без змін.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_17 звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_17 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (служби).

Нагляд за засудженим військовослужбовцем ОСОБА_17 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 22810 гривень.

Стягнути з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000000 (два мільйони) гривень.

Стягнути з ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 250000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 250000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 250000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 250000 гривень.

В іншій частині цивільного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави за проведенну молекулярно-генетичну експертизу № СЕ-19/121-23/26879-БД від 13.12.2023, витрати в розмірі 17291,00 грн. та за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-23/26878-БД від 27.12.2023, витрати в розмірі 15 752,74 грн., а всього 33 043 гривні 74 копійки, по 6608,60 грн. з кожного.

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.11.2023 року та 08.11.2023 року, 06.11.2023, 10.11.2023 року , після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази: пакет, чорного кольору, в середині якого знаходиться: штани, зеленого кольору; кофта чорного кольору; шапка зеленого кольору; рукавиці дві штуки, зелено-чорного кольору; рушник коричневого кольору; штани зимові, зеленого кольору, піксельного окрасу; спальний мішок зимовий, зеленого кольору; пакет білого кольору з надписом «VARUS Супермаркет», всередині якого знаходиться: комплект літньої польової форми одягу ЗСУ; рушник, зеленого кольору; рушник фіолетового кольору; туалетне мило марки «FАХ»; шкарпетки, чорного кольору, нові з етикеткою; труси зеленого кольору; труси зеленого кольору з піксельним візерунком; будівельний мішок, зеленого кольору, в середині якого знаходиться: кепка, зеленого кольору з піксельним візерунком; ліхтар фіолетового кольору марки «АLMINA»; чернетки із записами; ліхтар, чорного кольору; подовжувач розетки, помаранчевого кольору; лампа настільна, біло-чорного кольору; електричний пристрій для гоління, марки «Рhiliрs», чорно-сірого кольору; два ключі; канцелярське приладдя; сумка, зеленого кольору, в середині якої знаходиться: куртка зимова, зеленого кольору, піксельного візерунку; кофта флісова, темно-зеленого кольору; шкарпетки в кількості 6 пар; штани, зеленого кольору; кофта, зеленого кольору; труси, зеленого кольору, піксельного візерунку; труси фіолетового кольору; ремінь тактичний, зеленого кольору; мило запаковане, марки «NIVЕА»; будівельні матеріали; плед зеленого кольору; зарядний пристрій, чорного кольору; кобура, чорного кольору; портфель, чорного кольору, марки «Scholz», в середині якого виявлено: папери із записами у друкованому виді; пакет, білого кольору з написом «експерт медичні діагностичні центри», в середині якого знаходяться: два рентгенових знімки; сумка тріпчаста, зеленого кольору, піксельного візерунку, в середині якої знаходиться: куртка, зеленого кольору, піксельного візерунку; куртка, зеленого кольору; чоботи, чорного кольору; засоби особистої гігієни; картонна коробка, квадратної форми, в середині якої знаходяться: футболка, зеленого кольору; куртка, зеленого кольору; штани, зеленого кольору; папка з документацією; лист із написами; провод, червоного кольору; провод, білого кольору; степлер, помаранчево-чорного кольору; косметична сумка, сіро- чорного кольору, із засобами особистої гігієни та пігулками невідомого походження; косметична сумка, сірого кольору із засобами особистої гігієни та електричними пристроями; два сейф пакети із деталями невідомого походження; засоби особистої гігієни; барсетка, зеленого кольору, в середині якої знаходиться: електронний пристрій, марки «Рhiliрs», чорно-сірого кольору із зарядним пристроєм; зіп пакет з проводами, чорного кольору; металева коробка, рожевого кольору, в середині якої знаходяться пігулки невідомого походження; коробка картонна, чорного кольору, в середині якої знаходиться запальничка, чорного кольору; ключі із сірим брелком; лист із написом в середині якого ліпка стрічка; пластикова папка, сіро-чорного кольору, в середині якої знаходиться ноутбук, чорного кольору, марки «LENOVO»; сумка, чорного кольору, марки «АМWАY», в середині якої знаходиться: металевий карабін, сірого кольору, канцелярські прилади; папери з документацією; військовий квиток, серія « НОМЕР_3 » на ім`я ОСОБА_24 ; картка платника податків № НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України « НОМЕР_5 »; банківська картка № НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ВАЗ 21033», д.н.з. НОМЕР_7 на ім`я власника « ОСОБА_58 », які поміщено до сейф пакету з № «РSР 2409242»; електричний пристрій, чорного кольору; електричний пристрій, помаранчевого кольору; електричний пристрій сіро-чорного кольору; мобільний телефон, жовтого кольору, марки «Ірhоnе», моделі «ХR» в чохлі чорного кольору у вимкнутому стані; мобільний телефон марки «Моtогоlа», синього кольору у чохлі темного кольору, в вимкнутому стані, який поміщено до сейф пакету з № «РSР 2409241», - передані під розписку на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_11 , вважати повернутими потерпілій за належністю;

Зобов`язати орган досудового розслідування вилучити у потерпілої ОСОБА_11 передані їй під розписку від 01.11.2023 року на відповідальнем зберігання - предмет зовні схожий на патрон калібру 5.56;металевий предмет, чорного кольору, зовні схожий на глушник для зброї;предмет зовні схожий на магазин для пістолету оснащений предметами, зовні схожими на набої; два предмети зовні схожі на патрон калібру 7.62, які знищити.

Автомобіль марки SEAT Аlhambга, сірого кольору, на якому відсутні державні номерні знаки (в салоні перебувають номерні знаки «WR4776J» в кількості 2-х екз.), який має пошкодження та деформації капоту (відсутність двигуна та інших запчастин), що зберігається на території ВП №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області - повернути власнику майна.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченим право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua