Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №644/4838/26
Суддя: Сітало А. К.
06 листопада 2026 р.
Справа №644/ 4838 /26
н/п 3/644/ 1289 /26
П О С Т А Н О В А
іменем України
06 листопада 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :
головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю секретаря – Жигуна О.А.,
захисника ОСОБА_1 – адвоката Трофимової Г.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши адміністративний матеріал по справі про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
У С Т А Н О В И В:
27.04.2026 о 05-36 год. ОСОБА_1 рухаючись по вул. Миру біля будинку № 10 в м. Харкові керував автомобілем LIFAN X60, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «DRAGER ALCOTEST 6820», результат огляду склав 1,62 проміле. З результатом огляду водій ОСОБА_1 не погодився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_1 відмовився.
В протоколі зазначено, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, за невиконання вимоги передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 неодноразово не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Суд звертає увагу на те, що вказана в протоколі адреса місця проживання, повідомлена самою особою, яка притягується до адміністративної відповідальності при його складанні. Жодних заперечень щодо вказаного в протоколі місця проживання ОСОБА_1 не зазначав. Також особою, яка притягується до адміністративної відповідальності отримані надіслані судом смс-повідомлення в яких міститься інформація про дату та час розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку смс- повідомлень.
Під час складання протоколу ОСОБА_1 не зазначено жодних обставин, які б давали достатні підстави вважати, що протокол у відношенні нього складено неправомірно та відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 цього Кодексу присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.
Відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
ОСОБА_1 скористався своїм правом на правову допомогу уклавши договір на представлення його інтересів з Адвокатським об`єднанням «Юридичний Альянс М», що підтверджується договором про надання правничої допомоги № Т12/05/2026-1 від 12.05.2026. До матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги виданий адвокатом Халупко С.В. від 02.06.2026 та ордер на надання правничої (правової) допомоги виданий адвокатом Трофимовою Г.М. від 30.06.2026 та свідоцтва адвокатів про право на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокат Халупко С.В. в судове засідання не з`явився, про дачу час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Судові повістки отримані захисником в «Електронному кабінеті», що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника - адвоката Халупки С.В.
До початку розгляду справи по суті від адвоката Халупки С.В. 01.07.2026 надійшли письмові пояснення в яких захисник просить закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Також 15.09.2026 адвокатом Халупкою С.В. надані додаткові письмові пояснення відповідно до яких захисник просить надати оцінку тому, що згідно з офіційною відповіддю УПП огляд ОСОБА_1 із застосуванням Drager Alcotest 6820 № ARHK-0129 проводили працівники патрульної поліції, тоді як доказів проведення огляду уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку або її участі у процедурі не надано. Захисник просить врахувати, що наявність чинної періодичної повірки газоаналізатора сама по собі не усуває порушення спеціального порядку проведення огляду військовослужбовця та не підтверджує дотримання всіх вимог під час конкретного тестування.
В клопотанні зазначено, що за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП військовослужбовець міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП, а тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною.
В судовому засіданні адвокат Трофимова Г.М. підтримала клопотання адвоката Халупки С.В. про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з підстав зазначених у письмових поясненнях посилаючись зокрема на численні порушення з боку працівників поліції під час пропозиції на проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та складання відносно нього протоколу.
В обґрунтування клопотання захисники посилалися на те, що відображені в протоколі про адміністративне правопорушення факти та обставини не відповідають фактичним обставинам події, які мали місце 27.04.2026 о 05-36 год. та стали підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим вважали, що в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї позиції адвокати Халупко С.В. та ОСОБА_2 посилалися на те, що працівниками поліції належним чином не роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В письмових поясненнях також зазначено, що докази додані до протоколу жодним чином не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку та порушення останнім п. 2.5 ПДР України, в тому числі належним чином не роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду.
Будь-яких фактичних даних, які відповідають критерію допустимості та свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками патрульної поліції до суду не надано, а тому захисники вважають, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши позицію захисника - адвоката Трофимової Г.М., оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до наступного висновку.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Надаючи оцінку доводам та аргументам сторони захисту, суд звертає увагу на те, що стаття 266- 1 КУпАП визначає порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в заборонених законом інших місцях. Отже, такий порядок огляду підлягає застосуванню в перелічених випадках.
Проте, ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, як учасник дорожнього руху, що повинен підкорятись ПДР України, підлягав огляду на стан сп`яніння за інших обставин, ніж визначені в ст. 266-1 КУпАП. Тому, огляд водія на стан сп`яніння повинен був проводитися у загальному порядку, визначеному ст. 266 КУпАП та вищезазначеною Інструкцією, поліцейськими уповноваженого підрозділу Національної поліції.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав, які звільняли б водія ОСОБА_1 від обов`язку підкорятись вимогам п. 2.5 ПДР України, а саме пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння, та вважає належним та допустимим у вказаній ситуації застосування загального порядку проведення огляду водія відповідно до положень ст. 266 КУпАП, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 256, 266, 268 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до положень п. 2 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я.
Відповідно до п. п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
З викладених вище вимог інструкції вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, зазначеними положеннями чинного законодавства встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан сп`яніння.
Вказані обставини, а також наявність ознак сп`яніння, які зазначені в протоколі, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, вочевидь обумовлювали вимогу працівника поліції, який їх виявив, запропонувати водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST».
Суд зазначає, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак сп`яніння.
З цього слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «DRAGER ALCOTEST 6820», результат огляду склав 1,62 проміле, що підтверджується роздруківкою технічного приладу. З результатом огляду проведеного за допомогою газоаналізатору водій ОСОБА_1 не погодився. Разом з тим, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно п. 7 розділу I Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він на вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, чим порушив саме вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 не інкримінується.
ОСОБА_1 суду не надано достовірних та беззаперечних доказів, які б давали достатні підстави вважати, що протокол у відношенні нього за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України складено неправомірно та відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
До матеріалів справи не додано жодних належних та допустимих доказів того, що дії працівників поліції щодо пропозиції та процедури огляду на стан сп`яніння та складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 оскаржувались особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З викладеного вище вбачається, що огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків проводиться лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
Судом встановлено, що під час подій, які відображені в протоколі, працівниками поліції здійснювалась відеофіксація на боді-камери працівників поліції. Вказані відеозаписи долучені до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні.
Після дослідження в судовому засіданні відеозаписів долучених до матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції, які виявили ознаки алкогольного сп`яніння, повідомили їх водію та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST 6820». Після проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «DRAGER ALCOTEST 6820» ОСОБА_1 не погодився з його результатом, однак пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився. У зв`язку з чим, працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення останнім п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
Письмові матеріали справи та відеозаписи не містять належних та допустимих доказів того, що водій ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини та наявні в матеріалах справи докази, а також відеозаписи, які досліджені в судовому засіданні, спростовують вказані стороною захисту твердження щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Суд критично відноситься до зазначених в клопотанні сторони захисту підстав для закриття провадження у справі, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених фактів до матеріалів справи не надано та не надано доказів, які б давали достатні підстави вважати, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України складено неправомірно та відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, відповідно до диспозиції частини першої ст. 130 КУпАП, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Письмові матеріали справи та відеозаписи не містять доказів того, що ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У зв`язку з невиконанням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова суду, відповідно до ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний висновок суду ґрунтується на даних, які відображені в наступних документах, а саме:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650909 від 27.04.2026 складеному за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 27.04.2026;
-рапорті інспектора УПП ДПП в Харківській області від 27.04.2026;
-відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції від 27.04.2026, які досліджені в судовому засіданні, при перегляді яких обставини викладені в протоколі знайшли своє підтвердження.
Під час дослідження доданих до протоколу відеозаписів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 за подіями, які мали місце 27.04.2026 о 05-36 год. на вул. Миру біля буд. № 10 в м. Харкові після проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «DRAGER ALCOTEST 6820» не погодився з його результатом, однак пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився.
Досліджені судом письмові докази та відеозаписи, які долучені до протоколу, суд визнає належними та достатніми у даній справі, які поза розумним сумнівом доводять винуватість водія ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.
Санкція частини першої ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При визначенні виду та міри стягнення, суд враховує факт та характер скоєних правопорушень та ступінь їх суспільної небезпеки, дані про особу правопорушника, а також те, що для запобігання вчинення нових правопорушень, відповідно до ст. 23 КУпАП, вважає необхідним накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, в розмірі визначеному станом на час вчинення адміністративного правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.
Доказів які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 має пільги до сплати судового збору до матеріалів справи не додано.
Керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, ч.1 ст. 130, ст. ст. 276, 279, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., який підлягає стягненню в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
(отримувач коштів – ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37874947;банк отримувача – Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998;рахунок отримувача – UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету – 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП) ;код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова в порядку визначеному ст. 294 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено – 09.11.2026.
Суддя: А. К. Сітало
Оригінал: reyestr.court.gov.ua