Суд: Шептицький міський суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №459/3336/26
Суддя: Мельникович М. В.
Справа № 459/3336/26
Провадження № 2/459/1494/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
09 листопада 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Середницької І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У С Т А Н О В И В :
Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1454-5392 продукту «НА ВСЕ» від 01.10.2024 в розмірі 32 802,00 гривні, а також просила стягнути судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1454-5392 продукту «НА ВСЕ» (надалі – Договір). Зазначений договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальниця була попередньо ознайомлена. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальниці було надано одноразовий ідентифікатор A1569 для підписання Договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами. Відповідно до умов вказаного Договору відповідачка отримала кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту – 7 000,00 грн; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту – 20,00 % від суми кредиту; знижена процентна ставка – 0,90 % в день; стандартна процентна ставка – 1,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Проте відповідачка порушила вищезазначені умови договору і не повернула кредит, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за договором. Станом на 06.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідачки за договором становить 32 802,00 гривні, а саме: заборгованість за кредитом – 7 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 20 902,00 гривні; заборгованість за комісією – 1 400,00 гривень; заборгованість за штрафами – 3 500,00 гривень. Цю заборгованість представник позивача просить стягнути з відповідачки в примусовому порядку.
Ухвалою від 21.08.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду, який відкладався у зв`язку з неявкою відповідачки.
05.11.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.
Представник позивача подала заяву, в якій просила здійснити розгляд цієї справи за відсутності представника позивача, де також вказала, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка у судові засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду. Судові повістки скеровувалися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №3201794 від 20.08.2026 (а. с. 15). Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, останнє повернулося з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не подавала, про причини неявки не повідомляла. Також відповідачкою не було подано відзиву на позов.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Таким чином, суд вважає, що відповідачка повідомлена про розгляд справи належним чином.
Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення виготовлено 9 листопада 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 5 листопада 2026 року, датою ухвалення цього рішення є саме 9 листопада 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Судом установлено, що 01.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1454-5392 продукту «НА ВСЕ» за допомогою вебсайту кредитодавця у формі електронного документа, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) «A1569» (надалі – Договір).
Відповідно до пп. 2.1, 2.2 Договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що для укладання цього Договору, у порядку, встановленому Правилами, позичальник надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит шляхом оформлення заявки на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку, заповнивши інформацію щодо особистих даних вручну або передавши такі дані кредитодавцю через систему BankID НБУ. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою вебсайту кредитодавця/мобільним додатком та які необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.
Пунктом 3.10 Договору передбачено, що, укладаючи цей Договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил. Відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання Договору є використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 4.1 Договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту, становить 7 000,00 гривень. Дата надання/видачі кредиту: 01.10.2024.
Згідно з п. 4.2 Договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Відповідно до п. 4.4 Договору базовий період становить 14 календарних днів.
Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7 цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів за договором за зниженою ставкою (який є додатком 2 до цього договору) дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за загальним правилом в останній день кожного базового періоду згідно з графіком платежів (який є додатком 2 до цього договору). У випадку сплати позичальником прострочених процентів за користування кредитом та простроченої комісії за видачу кредиту отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок кредитодавця (п. 4.5 Договору).
Згідно з п. 4.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за такою ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00 % (одна ціла, нуль сотих відсотка) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за винятком строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).
Пункт 4.7 Договору передбачає, що комісія за видачу кредиту становить 20.00 % (двадцять цілих, нуль сотих відсотка) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0 % (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Тип комісії – одноразова комісія, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (п. 4.3 Договору).
Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі – строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту – 27.07.2025. Строк дії Договору є рівним строку кредитування. Продовження строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається (п. 4.9 Договору).
Відповідно до п. 4.10 Договору реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору становить 5835,45 %.
Згідно з п. 4.11 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за весь строк кредитування становить 26 866,14 грн та включає суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо п. 4.7 Договору передбачає її сплату) та проценти за користування кредитом.
Пунктом 4.12 Договору передбачено, що денна процентна ставка на дату укладення Договору становить 0,946 %.
Відповідно до п. 4.13 Договору загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення Договору становлять 19 866,14 грн та включають проценти за користування кредитом і комісію за видачу кредиту (якщо п. 4.7 Договору передбачає її сплату).
Відповідно до п. 5.1 Договору позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит в останні дні останніх 8 (восьми) базових періодів строку кредитування згідно з графіком платежів за договором за зниженою ставкою (додаток № 2 до цього договору) шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця в порядку, визначеному в Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця.
Згідно з п. 8.3 Договору у разі нездійснення сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7 цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5000 % (п`ять тисяч процентів) від розміру простроченої заборгованості, який визначається відповідно до умов, описаних у цьому пункті, але не більше суми в розмірі 490 (чотириста дев`яносто) гривень 00 копійок. Сукупна сума штрафів, нарахованих за кожен факт порушення зобов`язань позичальником на підставі цього пункту Договору, та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником від кредитодавця за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Також у матеріалах справи містяться: Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A8765», Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, які містять умови кредитування та підписані відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A1569».
На виконання Договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було видано ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором № 1454-5392 від 01.10.2024 та квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» (ID операції 2525856864) про перерахування 01.10.2024 о 15:57 через систему LiqPay грошових коштів у сумі 7 000,00 грн з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1454-5392» на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої вказані відповідачкою в Договорі.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 06.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідачки за договором становить 32 802,00 гривні, а саме: заборгованість за кредитом – 7 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 20 902,00 гривні; заборгованість за комісією – 1 400,00 гривень; заборгованість за штрафами – 3 500,00 гривень.
Оскільки боржниця ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, позивач просить стягнути з відповідачки вищевказану заборгованість.
При ухваленні рішення суд керується такими правовими нормами.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 1 ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З матеріалів справи судом встановлено, що 01.10.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1454-5392 продукту «НА ВСЕ» у формі електронного документа, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) «A1569». Також відповідачкою за допомогою електронного підпису було підписано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором і Паспорт споживчого кредиту, які містять погоджені сторонами умови кредитування.
Підписавши Договір, Правила, Таблицю, Паспорт споживчого кредиту, ОСОБА_1 підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що вона умови цілком зрозуміла та приймає їх.
Отже, відповідачка добровільно виразила свою волю на укладання Договору відповідно до законодавчо встановленого механізму шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отримавши в подальшому кредитні кошти на свій рахунок.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за Договором, здійснивши переказ коштів відповідачці на банківську картку шляхом використання вказаних позичальницею реквізитів електронного платіжного засобу в сумі 7 000,00 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту та квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів.
Таким чином, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір, відповідно до якого відповідачка отримала грошові кошти під проценти на умовах, вказаних у Договорі.
Разом з цим, відповідачка свого зобов`язання за вищевказаним Договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого в неї виникла заборгованість.
Жодних платежів за Договором відповідачкою здійснено не було, що вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем.
Доказів повернення кредитних коштів матеріали справи не містять, відповідачкою протилежного не доведено.
Так, із розрахунку заборгованості за Договором встановлено, що станом на 06.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідачки за договором становить 32 802,00 гривні, а саме: заборгованість за кредитом – 7 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 20 902,00 гривні; заборгованість за комісією – 1 400,00 гривень; заборгованість за штрафами – 3 500,00 гривень.
За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відтак позичальниця (відповідачка) свої зобов`язання належним чином не виконала, кредит не повернула, що призвело до виникнення заборгованості.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту за Договором у розмірі 7 000,00 гривень слід задовольнити.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 20902,00 гривні суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що в межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Умовами Договору передбачено, що загальний розмір кредиту становить 7 000,00 гривень.
Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту – 27.07.2025 (п. 4.9 Договору).
У п. 4.6 Договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за такою ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00 % (одна ціла, нуль сотих відсотка) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за винятком строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).
Згідно з п. 4.12 Договору денна процентна ставка на дату укладення цього Договору становить 0,946 процента, що не перевищує максимального розміру денної процентної ставки, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (1 %).
Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані у загальному розмірі 20 902,00 гривень за період з 01.10.2024 по 27.07.2025, застосовуючи такі процентні ставки: 0,90 % та 1,00 % (у різні періоди), які передбачені договором.
Наведене свідчить про наявність у ТОВ «Укр Кредит Фінанс» права на нарахування процентів за вказаними процентними ставками дитом, оскільки такі нарахування відбувалися в порядку, передбаченому у вищевказаному Договорі, та в межах строку кредитування, з умовами якого позичальниця була ознайомлена.
Суд враховує те, що при укладенні договору позичальниця була ознайомлена з орієнтовною вартістю кредиту та загальними витратами за ним. Укладаючи договір, ОСОБА_1 усвідомлювала та підтвердила, що умови договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами договору був погоджений розмір процентів та інші умови сплати процентів. Відтак суд не вбачає підстав вважати нараховані відсотки такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів або порушують принцип рівності сторін договору.
Відповідачкою наведені розрахунки не спростовано, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано.
З огляду на це в суду немає підстав сумніватися в обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Тому на підставі вищевикладеного з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами у розмірі 20902,00 гривні, які були нараховані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у межах строку кредитування.
Окрім цього, представник позивача просить стягнути з відповідачки заборгованість за штрафами в сумі 3 500,00 гривень.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нараховував відповідачці штрафи на підставі п. 8.3 Договору в період з 17.10.2024 по 23.01.2025 (сім разів по 490,00 грн та один раз 70,00 грн) у загальній сумі 3 500,00 гривень.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості в регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: у періоді існування особливих правових наслідків – таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, – такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) – такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Доводи позивача про те, що пункт 6 розділу IV «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється на Договір, укладений 01.10.2024, а пункт 6-1 цього розділу виключено, висновків суду не спростовують, оскільки підставою звільнення відповідачки від сплати штрафу є пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, дія якого не обмежена датою укладення кредитного договору і поширюється на будь-яке прострочення позичальника, що мало місце в період дії воєнного стану.
Враховуючи зазначені положення закону, суд вважає, що нарахування штрафів за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд враховує таке.
Пункт 4.7 Договору передбачає, що комісія за видачу кредиту становить 20.00 % (двадцять цілих, нуль сотих відсотка) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0 % (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Тип комісії – одноразова комісія, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (п. 4.3 Договору).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування в частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Аналіз умов Договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1 400,00 грн, встановлена в п. 4.7 Договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які позивачем встановлена ця комісія.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту – це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія, як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом, не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості за кредитом, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційними та такими, що суперечать моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року у справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року у справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що нарахування позичальниці комісії за надання кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1 400,00 гривень задоволенню не підлягають.
Таким чином, з урахуванням презумпції правомірності правочину, яка не спростована відповідачкою, обов`язковості договору для сторін, відсутності будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1454-5392 продукту «НА ВСЕ» від 01.10.2024 у розмірі 27 902,00 гривні, з яких: 7 000,00 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 20 902,00 гривні – заборгованість за нарахованими процентами.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією № 60390 від 20.07.2026 позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 гривні.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2 264,69 гривні, виходячи з такого розрахунку: 27 902,00 гривні (розмір задоволених позовних вимог) / 32 802,00 гривні (розмір заявлених позовних вимог) ? 2 662,40 гривні (сума сплаченого судового збору).
Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263–265, 268, 273, 280–282, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1454-5392 продукту «НА ВСЕ» від 01.10.2024 у розмірі 27 902 (двадцять сім тисяч дев`ятсот дві) гривні 00 копійок, з яких: 7 000,00 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 20 902,00 гривні – заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні 69 копійок.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 09.11.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407),
Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: М. В. Мельникович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua