Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №642/7987/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №642/7987/26

Суддя: Гримайло А. М.

09 листопада 2026 року

Справа № 642/7987/26

Провадження № 2/642/3126/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гримайло А. М.,

за участю секретаря Чапкайло М. Р.,

представника позивача - адвоката Тарасенко В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, про зняття арешту з рухомого майна,

установив:

16.09.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Тарасенко В. Ю. звернулася до суду з позовом до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Холодногірсько-Новобаварський ВДВС у місті Харкові ХМУ МінЮст України), третя особа: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, про зняття арешту з рухомого майна, посилаючись на те, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року у справі № 183/386/24, провадження № 3/183/876/24 було визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, а саме 850,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605,60 грн. у дохід держави.

Стягнення заборгованості відбувається через Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (номери виконавчих проваджень № 78054268 та № 78054645).

Відповідно до інформації, зазначеної у Автоматизованій системі виконавчих проваджень заборгованість у вигляді штрафу та судового збору стягується на користь Самарівського (Новомосковського) міськрайонного суду Дніпропетровської області.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув під час проходження військової служби та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 133П/2024, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 85295245 від 19.05.2026 року.

ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого, щодо якої і була зареєстрована спадкова справа та яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на таке майно:

- транспортний засіб марки CHEVROLET AVEO, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- грошові вклади з нарахованими відсотками у AT «УкрСиббанк»;

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку загальною площею 13,3582 га, за адресою: Харківська обл., Чугуївський район, кадастровий номер 6321686000:01:003:0039;

- земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6321686002:00:000:0105.

Таким чином, на сьогодні ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець загиблого ОСОБА_2 є правонаступником загиблого.

Після прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 дізналась, що щодо померлого у Холодногірсько-Новобаварському ВДВС у м. Харкові ХМУ МЮУ виконавчих проваджень № 78054268 та № 78054645 з примусового стягнення з нього заборгованості за рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року по справі № 183/386/24, провадження № 3/183/876/24, у рамках яких на майно померлого ОСОБА_2 був накладений арешт.

У відповідь на адвокатський запит представник позивача отримала відповідь від ВДВС від 23.06.2026 № 101914, у якій ВДВС повідомило їй, що ОСОБА_1 не є стороною вищезазначених виконавчих проваджень і жодної інформації їй ВДВС повідомити не може.

Жодних дій ВДВС по зняттю арешту з майна також не вчинило і фактично у них відмовило.

Після отримання даної відповіді від ВДВС, як вже зазначалося вище, Позивач звернулась до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яка була зареєстрована у рамках справи № 183/386/24, провадження № 6/183/609/26.

Постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.07.2026 у справі № 183/386/24, провадження № 6/183/609/26, заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження було повернуто особі, яка її подала.

Як на підставу повернення даної заяви суд у своїй постанові посилався на те, що адміністративна відповідальність є особистою і не переходить до спадкоємців.

Фактично суд у вищезазначеній постанові посилається на те, що правовідносини, у яких позивач просила замінити сторону виконавчого провадження (боржника) не допускають правонаступництва, тому просить визнати незаконними бездіяльність Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови у знятті арешту з майна - транспортного засобу марки CHEVROLET AVEO, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , та зобов`язати Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна - транспортного засобу марки CHEVROLET AVEO, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , накладений у рамках виконавчих проваджень № 78054268 та № 78054645, щодо примусового виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року у справі № 183/386/24, провадження № 3/183/876/24, яке набрало законної сили, щодо застосування до боржника ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, а саме 850 гривень та стягнення з боржника ОСОБА_2 судового збору у розмірі 605,60 грн. у дохід держави; судові витрати по сплаті судового збору покласти на Холодногірсько- Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 21.09.2026 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання з`явилася, позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити, надала пояснення аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідача - Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у місті Харкові ХМУ МінЮст України), у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань суду не надав.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суд, представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 11.09.1979, виданого Палацом новонароджених м. Харкова, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 (а. с. 28).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 28.02.2024 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 29).

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року у справі № 183/386/24, провадження № 3/183/876/24 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, а саме 850,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605,60 грн. у дохід держави (а. с. 19, 94).

Постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.07.2026 у справі № 183/386/24, провадження № 6/183/609/26 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження № 78054268 та № 78054645 повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що адміністративна відповідальність носить індивідуальний характер та правовідносини, у яких позивач просила замінити сторону виконавчого провадження (боржника) не допускають правонаступництва (а. с. 14-15).

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.08.2026 у справі № 183/386/24 у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності Холодногірсько-Новобаварський ВДВС у місті Харкові ХМУ МінЮст України щодо відмови від закінчення виконавчих проваджень № 78054268 та № 78054645, зобов`язання закінчити провадження та припинити всі виконавчі дії з примусового стягнення з ОСОБА_2 відмовлено ( а. с. 16).

23.06.2026 Холодногірсько-Новобаварським ВДВС у місті Харкові ХМУ МінЮст України надано відповідь про те, що у відділу відсутні законні підстави для надання заявнику більш детальної інформації по виконавчим провадження, у рамках яких боржником є ОСОБА_2 , оскільки не надано належних підтверджень щодо повноважень заявника на представництво інтересів боржника як сторони виконавчого провадження ( а. с. 23).

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.05.2026, виданим державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Ахмад А. П., спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є його мати ОСОБА_1 , спадщина складається з транспортного засобу марки CHEVROLET AVEO, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 19.05.2026 (а. с. 33-34).

Також державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Ахмад А. П. були видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.08.2024, 10.12.2024, 12.11.2024, у яких зазначено, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є його мати ОСОБА_1 , спадщина складається з:

- грошових вкладів з нарахованими відсотками у AT «УкрСиббанк»;

- житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки загальною площею 13,3582 га, за адресою: Харківська обл., Чугуївський район, кадастровий номер 6321686000:01:003:0039;

- земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6321686002:00:000:0105 (а. с. 35-46).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 13.05.2025 відкрито виконавче провадження № 78054645 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 1700,00 грн. (а. с. 70).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 13.05.2025 відкрито виконавче провадження № 78054268 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 605,00 грн. (а. с. 96).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 13.05.2025 у виконавчому провадженні № 78054645 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 1700,00 грн. з ОСОБА_2 стягнуто виконавчий збір у розмірі 170,00 грн. (а. с. 72).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 13.05.2025 у виконавчому провадженні № 78054645 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 1700,00 грн. ОСОБА_2 визначено мінімальні витрати виконавчого провадження у розмірі 303,00 грн. (а. с. 74).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 13.05.2025 у виконавчому провадженні № № 78054268 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 605,00 грн. ОСОБА_2 визначено мінімальні витрати виконавчого провадження у розмірі 303,00 грн. (а. с. 98).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 13.05.2025 у виконавчому провадженні № 78054268 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 605,00 грн. стягнуто виконавчий збір у розмірі 60,56 грн. (а. с. 100).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 15.05.2025 у виконавчому провадженні № 78054645 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 1700,00 грн. внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження в частині РНОКПП НОМЕР_4 (а. с. 78).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 15.05.2025 у виконавчому провадженні № 78054268 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 605,00 грн. внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження в частині РНОКПП НОМЕР_4 (а. с. 104).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 15.05.2025 у виконавчому провадженні № 78054645 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 1700,00 грн. накладено арешт на грошові коштиелектронні гроші, що містяться на рахунках/грошових гаманцях, що належать боржнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 80).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 15.05.2025 у виконавчому провадженні № 78054645 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 1700,00 грн. накладено арешт на грошові коштиелектронні гроші, що містяться на рахунках/грошових гаманцях, що належать боржнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 106).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 15.05.2025 у виконавчому провадженні № 78054268 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 605,00 грн. оголошено розшук майна боржника: транспортні засоби марки CHEVROLET AVEO, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належать боржнику ОСОБА_2 (а. с. 109).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуртової В. В. від 15.05.2025 у виконавчому провадженні № 78054645 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 1700,00 грн. у зведене виконавче провадження № 78098126 об`єднані виконавчі провадження № 78054268 та № 78054645 (а. с. 81).

Як вбачається з відповіді на запит від 21.05.2025 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки CHEVROLET AVEO, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 (а. с. 82).

Постановою старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. М. від 24.08.2026 у виконавчому провадженні № 78054645 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 1700,00 грн. виконавче провадження № 78054645 виведено із зведеного виконавчого провадження № 78098126 (а. с. 90).

Постановою старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. М. від 24.08.2026 виконавчий документ у виконавчому провадженні № 78054645 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 1700,00 грн. повернуто стягувачу (а. с. 92).

Постановою старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. М. від 24.08.2026 виконавчий документ у виконавчому провадженні № 78054268 з виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/386/24, виданої 18.03.2024, про стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 605,00 грн. повернуто стягувачу (а. с. 116).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідносин, припинення правовідносин та інше. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В силу вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини згідно зі ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України вбачається, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Місцем відкриття спадщини відповідно до ст. 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За п. 2 ч. 1, ч. ч. 2, 4, 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Як вбачається з п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

За ч. ч. 1, 2 ст. 40 «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно (кошти/електронні гроші) боржника або окремі речі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Вимоги позивача зумовлені реалізацією своїх спадкових прав на арештоване майно, та відповідно мають розглядатися за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року та є обов`язковою для суду.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних Свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що грунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові КЦС Вс від 04.10.2023 № 337/24002/22, згідно з якою порушене право спадкоємця може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту.

У відповідності до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядається в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. («Проніна проти України», № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини зазначеного у рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 № 303А, п. 2958 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що виконавчі провадження, де боржником був померлий ОСОБА_2 на виконанні у службі не перебувають, оскільки були повернуті стягувачу у зв`язку з відсутністю майна; відкриття виконавчих проваджень відбулося майже через півтора роки після смерті боржника, у той час як адміністративна відповідальність має індивідуальний характер та є нерозривно пов`язаною з особою правопорушника, у зв`язку з чим не передбачає правонаступництва та обов`язок сплати адміністративного штрафу не переходить до спадкоємців померлого.

Позивач є спадкоємцем за законом після смерті рідного сина, своєчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отримала свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з чим має право на звернення до суду із даним позовом для подальшої реалізації своїх спадкових прав у разі наявності арешту чи іншого обтяження рухомого та нерухомого майна померлого.

Як вбачається з матеріалів виконавчих проваджень № 78054268 та № 78054645 жодних постанов про арешт транспортного засобу марки CHEVROLET AVEO, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належав на праві власності боржнику ОСОБА_2 , державними виконавцями Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, не виносилися; будь-яких інших доказів на підтвердження факту накладення арешту на зазначений автомобіль у рамках виконавчих проваджень № 78054268 та № 78054645 суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю.

Враховуючи приписи ст. 141 ЦПК України, Закон України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне покласти судові витрати по сплаті судового збору на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 43, 76- 81, 95, 141, 263, 265, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, про зняття арешту з рухомого майна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 09.11.2026.

Суддя - А. М. Гримайло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua